Справа №339/413/23
1-в/339/1/25
02 січня 2025 року м. Болехів Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі :
головуючого судді судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
представника Калуського районного сектору №1 філії ДУ «Центру пробації» в Івано-Франківській області ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції подання начальника Калуського РС №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області ОСОБА_4 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , засудженої вироком Болехівського міського суду від 12 жовтня 2023 року за ч. 4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим терміном один рік, -
З подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням вбачається, що ОСОБА_5 перебуває на обліку Калуського PC №1 з 20 листопада 2023 року та не з"являється на виклики, оскільки 19 жовтня 2023 року виїхала з території України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації
Засуджена ОСОБА_5 ухиляється від виконання обов'язків, покладених на неї судом та не бажає стати на шлях виправлення, не з'явилася до Калуського PC №1 для ознайомлення з умовами відбування покарання, встановлення днів явки на реєстрацію, змінила місце проживання, чим порушила обов'язки накладений на неї судом, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Посилаючись на викладені обставини, представник центру пробації просить суд вирішити про скасування іспитового строку та направлення засудженої для відбування призначеного судом покарання.
Представник Калуського районного сектору №1 філії ДУ «Центру пробації» в Івано-Франківській області ОСОБА_4 підтримала подання та просила його задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення подання, покликаючись на те, що воно є передчасним, ОСОБА_5 не була ознайомлена з порядком та умовами відбування покарання, письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання до неї застосовано не було. Після проголошення вироку ОСОБА_5 виїхала за межі України до своїх малолітніх дітей, яких вивезла на початку воєнного стану та залишила тимчасово на проживання з колишнім чоловіком, а матеріали особової справи відносно ОСОБА_5 не містять достатніх відомостей щодо злісного ухилення від виконання покладених судом обов'язків та не можуть розцінюватися як свідчення небажання засудженої стати на шлях виправлення.
Засуджена ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилась, про дату та час судового засідання повідомлена, причини неявки суду не повідомила.
Її неявка, згідно ст. 539 КПК України, не є перешкодою для розгляду вказаного подання.
Свідок ОСОБА_6 повідомила про те, що її сестра ОСОБА_5 на початку війни виїхала за кордон з малолітніми дітьми. На деякий час повернулась в Україну, залишивши дітей з батьком, колишнім чоловіком. Проте, малолітніх дітей їх батько залишив на посторонню людину та поїхав відпочивати зі своєю співжителькою. Коли ОСОБА_5 зателефонували і їй повідомили, що малолітні діти з чужою людиною, то вона негайно виїхала за кордон до своїх дітей, де перебуває з ними по даний час.
Суд, вивчивши наявні матеріали, заслухавши учасників судового провадження та свідка ОСОБА_6 , дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Згідно ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, ЗУ "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до ст.166 КВК України, подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Аналіз вищенаведених норм закону та приписів 166 КВК України свідчить про те, що подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням вноситься до суду у разі: 1) роз'яснення засудженому порядку виконання обов'язків, покладених на нього судом, після чого він вчиняє дії, що свідчать про його небажання стати на шлях виправлення (не виконує покладені на нього обов'язки та систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення (вчинення трьох і більше таких правопорушень протягом іспитового строку)); 2) застосування до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням; 3) протягом призначеного судом іспитового строку.
Невиконанням обов'язків вважається також - коли засуджений не виконав хоч один з обов'язків, які було покладено на нього судом.
Проте, підставою для направлення засудженого для відбуття покарання є не лише формальне невиконання покладених на нього обов'язків, а таке невиконання, що свідчить про небажання стати на шлях виправлення.
Як вбачається з положень ч. 1 ст. 164 КВК України, уповноважений орган з питань пробації: веде облік засуджених протягом іспитового строку; роз'яснює засудженим порядок виконання обов'язків, покладених на них судом; здійснює нагляд за засудженими;вживає заходів з припинення порушень судових рішень; організовує першочергові заходи з виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме; звертається до відповідних правоохоронних органів щодо розшуку засуджених, місцезнаходження яких невідоме; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом та Законом України "Про пробацію".
Згідно із ч. 4 ст. 166 КВК України письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
Встановлено, що вироком Болехівського міського суду від 12 жовтня 2023 року ОСОБА_5 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України та призначено їй покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбуття призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо вона протягом цього іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вказаний вирок Калуським районним сектором №1 філії ДУ «Центру пробації» в Івано-Франківській області одержаний 20 листопада 2023 року та прийнятий до виконання.
Засуджена не була ознайомлена з порядком та умовами відбування іспитового строку та її не було попереджено про те, що у разі систематичного порушення громадського порядку, що потягне за собою адміністративні стягнення або невиконання покладених на неї судом обов'язків відносно неї до суду будуть направлені матеріали про скасування звільнення від покарання з випробуванням і направлення для відбування покарання, призначеного вироком суду.
З 27 листопада 2023 року та по теперішній час ОСОБА_5 не з'являється на реєстрацію до сектору пробації.
Судом встановлено також, що у зв'язку з тим, що 24 лютого 2022 року на території України введений воєнний стан через збройну агресію росії проти України, засуджена, маючи на утриманні малолітніх дітей ( ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та переживаючи за їх безпеку, виїхала з України. На час винесення вироку та направлення його на виконання засуджена перебувала в Україні, в той час, як її малолітні діти залишились на проживання за кордоном зі своїм батьком ОСОБА_8 .
Як ствердила свідок ОСОБА_6 , дізнавшись про те, що її колишній чоловік залишив дітей на сторонніх осіб, вона негайно виїхала за кордон до своїх дітей, де перебуває з ними по даний час.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Необхідною умовою скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого до місць позбавлення волі є з'ясування поважності підстав та причин невиконання обов'язків.
У відповідності до п.10 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» згідно ч. 2 ст. 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Однак, в даному випадку, з врахуванням вказаних обставин поведінка засудженої щодо неявки для реєстрації не може свідчити про її небажання стати на шлях виправлення та вважатися достатньою підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, направлення для відбування призначеного судом покарання, так як засуджена, маючи на утриманні малолітніх дітей, які через війну проживали за кордоном, після проголошення вироку повернулася до них та виїхала з України 19.10.2023року.
Крім того, ОСОБА_5 не була ознайомлена з порядком та умовами відбування покарання, письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання до засудженої ОСОБА_5 застосовано не було відтак, вимоги ст. 166 КВК України не виконано, засуджена нових злочинів не вчиняла, до адміністративної відповідальності не притягувалася та її поведінка не свідчить про те, що вона є особою, виправлення якої можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а визначений вироком суду випробувальний термін, фактично сплинув.
На підставі викладеного, суд вважає, що подання про скасування звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі та направлення в місця виконання покарання відносно ОСОБА_5 є передчасним, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про злісне небажання засудженої стати на шлях виправлення, що є обов'язковою підставою для скасування звільнення від покарання з випробуванням.
Керуючись ст. 136, 537, 539, 476 КПК України, ст. 164, 166 КВК України, суд,
у задоволенні подання начальника Калуського РС №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області ОСОБА_4 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_5 - відмовити.
Матеріали особової справи № 24/2023р. ЗВП ОСОБА_5 - повернути до Калуського РС №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1