Єдиний унікальний номер 205/6972/15-к
1-кп/205/692/24
Іменем України
23 грудня 2024 року Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015040690001649 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, -
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
в режимі відеоконференції захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
18.05.2015 року приблизно о 14 годині у ОСОБА_3 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на порушення недоторканості житла (іншого володіння особи), а саме, незаконного проникнення до іншого володіння особи - території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить потерпілому ОСОБА_6 .
Після чого, реалізуючи вищевказаний кримінально-протиправний умисел, ОСОБА_3 , перебуваючи біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , переліз через паркан на територію вищевказаного домоволодіння, яке належить потерпілому ОСОБА_6 , тим самим, ОСОБА_3 незаконно проник на огороджену територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , без згоди власника, а саме, ОСОБА_6 , порушивши його особисті права на недоторканість вказаного житлового будинку, передбачені ст. 30 Конституції України, а саме, право на недоторканість житла або іншого володіння особи.
Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у незаконному проникненні до іншого володіння особи (території домоволодіння), кваліфікуються за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
До суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 зазначене клопотання підтримав та просив задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення клопотання.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, письмово просив слухати справу у його відсутність.
Вислухавши учасників кримінального провадження, вирішуючи клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
За частиною 1 статті 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання.
Досягнення мети кари і виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, загального і спеціального попередження іноді стає або взагалі неможливим, або просто зайвим. Тому, недоцільним є і притягнення особи до кримінальної відповідальності. Внаслідок цього ст. 49 КК України встановлює строки давності, тобто строки, після закінчення яких особа не може бути піддана кримінальній відповідальності за раніше вчинене кримінальне правопорушення. Закінчення цих строків є підставою обов'язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового кримінального правопорушення.
Факт визнання чи невизнання особою своєї винуватості у даному випадку не має значення для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави. Таке звільнення є обов'язком, а не правом суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 5 ст. 49 КК України.
У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно зі зміненим обвинувальним актом ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.
Початком перебігу строку давності є день, коли кримінальне правопорушення було вчинене. Згідно обвинувального акта, кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_3 18.05.2015 року.
З огляду на наведене, на час судового розгляду у даному кримінальному провадженні і розгляду клопотання захисника закінчився трирічний строк давності, передбачений п. 2 ч.1 ст. 49 КК України, щодо інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
Згідно з ч.2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Відповідно до ч.3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 49 КК України.
Згідно п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).
Враховуючи наведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого, з огляду на те, що кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком, та з моменту скоєння такого минуло більше трьох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд дійшов переконання, що клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності слід задовольнити і звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, закривши відносно нього кримінальне провадження.
А тому, клопотання захисника підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на залучення експертів, суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 02.12.2021 у справі № 449/1689/19 (провадження № 51-3089км21), відповідно до якого Верховний Суд підкреслив, що з ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат на правову допомогу та витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Процесуальні витрати виникають і пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Верховний Суд наголосив, що нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
Таким чином, питання про відшкодування витрат на залучення експертів суд вирішує у відповідності до приписів ст. ст. 122, 124 КПК України, оскільки кримінальне провадження закривається з нереабілітуючих підстав.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49 КК України, ст.ст. 284 ч.2, 370-372 КПК України, суд, -
Клопотання захисника ОСОБА_8 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України у зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 12015040690001649 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України,- закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов'язані із проведенням судової товарознавчої експертизи № 542/38 від 25.05.2015 року в розмірі 491,04 грн. (чотириста дев'яносто одна гривня 04 копійки).
Речові докази:
-відеореєстратор «Convoy DVD-08 HD», виявлений та вилучений 18.05.2015 року, що передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 - вважати повернутим потерпілому ОСОБА_6 за належністю.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1