№ 207/97/20
№ 6/207/275/24
17 жовтня 2024 року Баглійський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Юрченко І.М.
при секретарі: Сівачук А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання заступника начальника Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Матяш А. про визначення частки майна із спільної сумісної власності,
Заступник начальника Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Матяш А. звернулась до суду з заявою про визначення частки майна із спільної сумісної власності.
У поданні зазначено, що на виконанні у Південному відділі державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває ЗВП № 74231031 до складу якого входять вісім виконавчих проваджень на загальну суму стягнення 167873 грн. 05 коп., до складу якого входить 6 виконавчих проваджень про стягнення коштів на користь держави з урахуванням виконавчого збору та розміру мінімальних витрат виконавчого провадження на загальну суму 5001, 92 грн.; стягнення аліментів та стягнення грошових коштів на користь ОСОБА_1 , а саме:
- з примусового виконання судового наказу № 208/8349/21 (2-н/208/2395/21) від 29.09.2021, виданого Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.09.2021 року і до досягнення дитиною віку повноліття.
- з примусового виконання виконавчого листа № 207/97/20, виданого 13.10.2020 року Баглійським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 45540 грн. 25 коп.
- з примусового виконання постанови №207/4455/23 від 22.11.2023 виданої Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_2 па користь держави судового збору в розмірі 536,80 грн. за №АСВП 73738686;
- постанови №207/134/24 від 13.06.2024 видана Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штрафу в розмірі 340,00 грн. за №АСВП 75357925;
- постанови про накладення адміністративного стягнення ГБВ № 876083 від 30.04.2024 видана ВП№2 КРУП ГУНП у Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штрафу в розмірі 102,00 грн. за №АСВП 75322075;
- постанова № 207/134/24 від 13.06.2024 видана Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_2 па користь держави судового збору в розмірі 605,60 грн. за №АСВП 75358118;
- постанова № 207/2172/24 від 06.05.2024 видана Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_2 па користь держави судового збору в розмірі 605,60 грн. за №АСВП 75680856;
- постанова №207/2172/24 від 06.05.2024 видана Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штрафу в розмірі 340,00 гри. за №АСВП 75681118.
Державним виконавцем проведено перевірку майнового стану боржника та згідно отриманих відповідей від МВС України, Реєстру прав власності па нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців встановлено, що за боржником відсутнє право власності на рухоме та нерухоме та міститься запис про арешт майна від 26.10.2020.
Державним виконавцем в ході проведення виконавчих дій, в порядку ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» постійно надсилаються електронні запити до ДПС України та УПФ України щодо інформації стосовно боржника фізичної особи щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку сум утриманого з них податку в ДРФО та про відкриті розрахункові рахунки. Згідно отриманої відповіді у боржника відсутні відкриті розрахункові рахунки на обліку в Пенсійному Фонді України не перебуває та останній офіційно не працевлаштований.
Державним виконавцем відділу на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесені постанови про арешт коштів боржника, яка надіслана в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису державного виконавця до відповідних банківських установ, сторонам до відома.
Крім того, державним виконавцем застосовані норми ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: винесені постанови про: встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межу України, встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами також застосовані норми ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» а саме: внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників.
Державним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника.
Державним виконавцем неодноразово здійснювались виходи за адресою, а саме: АДРЕСА_1 . Жодного разу двері ніхто не відчинив. Потрапити до помешкання з метою виявлення, опису та арешту майна боржника, не вдалося.
12.01.2023 державним виконавцем направлено запит до відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради, щодо встановлення місця реєстрації боржника.
Держаному виконавцю стягувачем була надана відповідь з ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» від 20.12.2019 за вих.№1428, в якій зазначено, що квартира АДРЕСА_2 зареєстрована за ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право власності від 15.12.1998 року, виданого Органом приватизації ДМК.
Іншого майна, на яке можна було б звернути стягнення для погашення вказаних боргів за боржником не виявлено, що підтверджується матеріалами ЗВП.
Враховуючи те, що боржник володіє квартирою спільно з іншими особами, виникла необхідність у визначенні частки майна боржника у спільній сумісній власності.
Суд, вивчивши подання та матеріали додані до нього, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що на виконанні у Південному відділі державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває ЗВП № 74231031 до складу якого входять вісім виконавчих проваджень на загальну суму стягнення 167873 грн. 05 коп., до складу якого входить 6 виконавчих проваджень про стягнення коштів на користь держави з урахуванням виконавчого збору та розміру мінімальних витрат виконавчого провадження на загальну суму 5001, 92 грн.; стягнення аліментів та стягнення грошових коштів на користь ОСОБА_1 , а саме:
- з примусового виконання судового наказу № 208/8349/21 (2-н/208/2395/21) від 29.09.2021, виданого Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.09.2021 року і до досягнення дитиною віку повноліття.
- з примусового виконання виконавчого листа № 207/97/20, виданого 13.10.2020 року Баглійським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 45540 грн. 25 коп.
- з примусового виконання постанови №207/4455/23 від 22.11.2023 виданої Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_2 па користь держави судового збору в розмірі 536,80 грн. за №АСВП 73738686;
- постанови №207/134/24 від 13.06.2024 видана Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штрафу в розмірі 340,00 грн. за №АСВП 75357925;
- постанови про накладення адміністративного стягнення ГБВ № 876083 від 30.04.2024 видана ВП№2 КРУП ГУНП у Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штрафу в розмірі 102,00 грн. за №АСВП 75322075;
- постанова № 207/134/24 від 13.06.2024 видана Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_2 па користь держави судового збору в розмірі 605,60 грн. за №АСВП 75358118;
- постанова № 207/2172/24 від 06.05.2024 видана Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_2 па користь держави судового збору в розмірі 605,60 грн. за №АСВП 75680856;
- постанова №207/2172/24 від 06.05.2024 видана Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штрафу в розмірі 340,00 гри. за №АСВП 75681118.
Державним виконавцем винесено вісім постанов про відкриття виконавчого провадження (арк. с. 49-56).
В подальшому накладено арешт на майно боржника.
Державним виконавцем проведено перевірку майнового стану боржника та встановлено, що рухомого майна боржник не має, інформація про джерела доходів відсутня.
ОСОБА_2 є співвласником квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, від 15.12.1998 року, виданого Органом приватизації ДМК. Іншим співвласником є ОСОБА_5 (арк. с. 66).
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за № 395771324 від 20.09.2024 року стосовно ОСОБА_2 у реєстрі прав власності відомості відсутні (ар.с.61).
Відповідно дост. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Підставою звернення приватного виконавця до суду з даним поданням стало те, що бездіяльність боржника ускладнює виконання рішення та на переконання приватного виконавця є необхідність у зверненні стягнення на майно боржника, яким він володіє спільно з іншими особами. Таке майно є спільною сумісною власністю боржника та членів його сім'ї, відсутність виділеної частки майна боржника унеможливлює виконавцю вчинити виконавчі дії пов'язані зі зверненням стягнення на майно боржника.
Відповідно до ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Порядок розгляду подання про визначення частки майна боржника у спільному майні визначений ст. 443 ЦПК України, відповідно до якої питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.
У Рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012 зазначено, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Порядок вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах, спрямований на розв'язання суто процесуальних суперечок та здійснення судового контролю за ключовими аспектами виконавчого провадження, при цьому спір, що існував між боржником та стягувачем, вже вирішений судовим рішенням, яке виконується.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
При вирішенні даної справи суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11, в якій суд дійшов висновків, що розгляд подання державного чи приватного виконавця за правилами статті 443 ЦПК України не забезпечує учасникам судового провадження дієву, реальну можливість надання суду своїх доказів та аргументів, як того вимагає п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за наявності спору про право.
Тому Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що стаття 443 ЦПК України підлягає застосуванню виключно за відсутності спору про право. Виконавець вправі звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від того, чи відсутній спір про право, чи він наявний. Водночас в останньому випадку виконавець звертається з таким позовом в порядку позовного провадження.
Обов'язок ініціювання будь-якого наступного судового процесу з метою виконання попереднього судового рішення Законом України «Про виконавче провадження» покладено на компетентні органи, уповноважені Державою на забезпечення виконання судових рішень, а не на кредитора, який правомірно очікує від Держави належного виконання остаточного судового рішення про стягнення боргу.
Повноваження виконавця на звернення з позовною заявою про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, в тому числі з одним із подружжя, в порядку позовного провадження є повноваженням звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 2 ст.4, ч. 4 ст.42 ЦПК України).
Спір про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, є спором між боржником і іншими співвласниками майна. Після відкриття провадження за позовною заявою виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, боржник набуває статусу позивача (абз. 1 ч. 5ст. 56 ЦПК України).
За наявності спору щодо визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, його вирішення судом не є вирішенням процесуального питання, а є вирішенням матеріального спору. Такий спір може виникати, зокрема, тоді, коли відповідно до ч. 1ст. 368 ЦК України майно належить двом або більше особам на праві спільної власності без визначення часток кожного з них у праві власності (право спільної сумісної власності).
У разі, якщо майно належить двом або більше особам на праві спільної власності із визначенням часток кожного з них у праві власності, то відповідно до частини першої статті 356 ЦК України майно належить таким особам на праві спільної часткової власності. Якщо розмір часток співвласників відомий, то спір про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, не виникає. Водночас може виникнути спір про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї (частина перша статті 366 ЦК України).
Якщо ж виник спір щодо визначення частки майна боржника у майні, яке належить боржнику та іншим особам на праві спільної сумісної власності, то судове рішення у разі задоволення позову має наслідком зміну матеріального правовідношення право спільної сумісної власності припиняється, натомість виникає право спільної часткової власності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18).
При цьому відбувається припинення права власності одного виду і виникнення права власності іншого виду не тільки боржника, а й іншої особи (співвласника), яка могла взагалі не брати участі у справі, в якій ухвалене судове рішення проти боржника. Відсутність згоди такої особи на визначення частки майна боржника у спільному майні, у тому числі заперечення самого існування права спільного з боржником права власності, свідчить про наявність матеріального спору, який не вирішувався і не міг бути вирішений у справі, в якій ухвалене судове рішення проти боржника. Це новий матеріальний спір, який не може розглядатися як процесуальне питання, а тому не може вирішуватися за правиламирозділу VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України. Такий спір має бути вирішений судом у порядку позовного провадження.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові роз'яснила свою позицію шляхом уточнення своїх висновків. Зазначене уточнення полягає в такому. В разі, якщо наявний спір щодо визначення частки боржника у спільному майні, звернення виконавця до суду завжди за своєю суттю має характер позовної заяви (незалежно від її назви), оскільки вона звернена до суду з метою вирішення матеріального спору. При цьому позовна заява має подаватися в порядку позовного провадження, а не в порядку розділу VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України. В останньому випадку суд має або закрити провадження (якщо порушені правила про юрисдикцію спору), або залишити заяву (подання) без розгляду (якщо правила про юрисдикцію спору не порушені).
Аналогічного ж висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 31 серпня 2022 року справа № 2-9881/02 провадження № 61-8539св21.
Таким чином, оскільки заступник начальника Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Матяш А. звернулася до суду для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким боржник володіє спільно з іншими членами сім'ї, частка боржника у спільному майні не визначена, а отже, наявний спір про право, який повинен вирішується в позовному провадженні, а не в межах справи в порядку розділу VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що подання державного виконавця слід залишити без розгляду, роз'яснивши заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 257-261, 353-354, 443 ЦПК України, суд,
Подання заступника начальника Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Матяш А. про визначення частки майна із спільної сумісної власності залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику право звернутися до суду із позовом у порядку позовного провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.М. Юрченко