Справа № 307/5606/24
Провадження № 2/307/1391/24
02 січня 2025 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Стецюк М.Д. ознайомившись з позовною ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Однак, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно п.10 постанови № 2 від 12 квітня 1985 року Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з'ясувати причини відсутності відповідача понад встановлених строків. В разу їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірності поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивачка посилається на те, що відповідачка фактично не проживає понад рік у житловому будинку, у зв'язку з тим, що одружилася та проживає разом із чоловіком та неповнолітніми дітьми в с. Середнє Водяне, Рахівського району, Закарпатської області. Відповідачка участі в утриманні житла не приймає, особистих речей у будинку немає, а також не цікавиться станом житлового будинку.
Однак в порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачкою до позовної заяви не додано доказів на підтвердження викладених у ній обставин, зокрема доказів не проживання відповідачки за зареєстрованим місцем проживання.
Крім того, згідно п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява, серед іншого, повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору.
Позивачка мотивує необхідність свого звернення до суду тим, що відповідачка, яка не є власником будинку за адресою АДРЕСА_1 , не проживає у вказаному будинку, не приймає участі у витратах на житловий будинок та не бажає змінювати своє місце реєстрації за вказаною адресою, чим порушує права позивачки.
Відповідно до п.5 п.50 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого Постановою КМУ № 265від 07.02.2022 (далі Порядок), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі заяви власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за формою згідно з додатком 6.
Відповідно до п. 61 Порядку, декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється за заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), поданою у паперовій формі такою особою, її законним представником або представником. За заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.
Таким чином, позивачка вправі подати до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем зареєстрованого місця проживання відповідачки відповідну заяву, про зняття відповідачки із зареєстрованого місця проживання.
Стаття 29 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» передбачає, що рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб щодо внесення інформації до реєстру територіальної громади про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування рішень органів реєстрації, зміну інформації в реєстрі територіальної громади можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.
З огляду на викладене, суд зазначає, що позовна заява не містить відомостей про вжиття позивачкою заходів досудового врегулювання спору, зокрема, звернення до відповідних органів влади з метою досудового врегулювання спору відповідно до норм Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», в результаті якого позивачці було відмовлено в знятті відповідачки ОСОБА_2 з зареєстрованого місця проживання.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановлених ст. 175 ЦПК України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації - залишити без руху.
Повідомити позивачку про необхідність виправлення недоліків даної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, та роз'яснити позивачці, що в разі не виконання вимог зазначених в ухвалі суду, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута їй.
Копію ухвали надіслати позивачці.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя М.Д.Стецюк