Справа № 632/1594/24
провадження № 1-кп/632/78/25
02 січня 2025 року місто Златопіль
Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - ОСОБА_1 , за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Губкін Бєлгородської області, РФ, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого робітником з благоустрою у Комунальному підприємстві «Жилсервіс», не одруженого, не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 128 КК України, -
17 липня 2024 року близько 20 години 10 хв. ОСОБА_5 перебував у квартирі АДРЕСА_3 , де також перебувала потерпіла ОСОБА_6 , яка є особою з інвалідністю третьої групи.
За наведених обставин місця і часу між обвинуваченим та потерпілою, на грунті особистої неприязні, сталася сварка, в ході якої ОСОБА_5 , не маючи наміру на заподіяння ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій у вигляді шкоди для здоров'я потерпілої, хоча й повинен був та міг їх передбачити, якби діяв з більшою обачністю, підійшов до ОСОБА_6 на відстань витягнутої руки, яка у цей момент стояла біля краю порогу будинку, та своїми долонями зі значною силою штовхнув потерпілу в область грудної клітини, яка від цього поштовху втратила рівновагу та впала спиною з висоти приблизно двох метрів, вдарившись при цьому своєю лівою рукою об тротуарну плитку.
Внаслідок падіння ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритих переломів кісток лівого передпліччя в нижній третині: шилоподібного відростку ліктьової кістки і променевої кістки в нижній третині в так званому типовому місці з незначним зміщенням - середньої тяжкості тілесне ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров'я (більш ніж 21 день); синців на внутрішній поверхні правого плеча в нижній третині (5x2см), на тильній поверхні правої стопи в області проекції 3-5 плюсневих кісток (6x5,5 см), на зовнішній поверхні лівого плеча в нижній третині (2x1,7 см), на передній поверхні лівого стегна в середній третині (2,8x2,5 см і 1x0,9 см), на передній поверхні лівого стегна в нижній третині (5x3 см) - легкі тілесні ушкодження.
ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 128 КК України, - необережному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, визнав повністю.
На підставі ст. 63 Конституції України від давання показань відмовився.
Окрім зізнання, винуватість ОСОБА_5 у необережному заподіянні ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесних ушкоджень за обставин, викладених у цьому вироку, підтверджується сукупністю наступних, досліджених судом доказів.
Так, потерпіла ОСОБА_6 показала суду, що 17 липня 2024 року близько двадцятої години вона і ОСОБА_5 перебували у квартирі АДРЕСА_3 , де між ними на побутовому грунті виникла сварка.
Під час конфлікту, коли вона перебувала біля порогу у коридорі квартири, обвинувачений, діючи із особистої неприязні до неї, сильно штовхнув її руками, від чого вона впала спиною на бруківку у дворі, сильно вдарившись своєю лівою рукою об неї.
Внаслідок падіння вона отримала тілесні ушкодження, які були встановлені експертом, у тому числі закриті переломи кісток лівого передпліччя.
Про отримані тілесні ушкодження вона телефоном повідомила свою доньку ОСОБА_7 .
У зв'язку із отриманими тілесними ушкодженнями продовжує лікування до теперішнього часу.
Свідок ОСОБА_7 показала суду, що 17 липня 2024 року близько двадцятої години вона зателефонувала своїй матері ОСОБА_6 , від якої дізналася, що вона працює на городі, який розташований поблизу будинку АДРЕСА_4 .
У цей же день близько двадцять першої години їй зателефонувала ОСОБА_6 та повідомила, що між нею і ОСОБА_5 стався конфлікт під час якого обвинувачений, коли вона, потерпіла, стояла біля дверей, штовхнув її, внаслідок чого ОСОБА_6 впала за поріг згаданої вище квартири та зламала руку.
З потерпілою вона зустрілася цього вечора вже у лікарні, після надання останній медичної допомоги у зв'язку із отриманими тілесними ушкодженнями, зокрема переломом передпліччя лівої руки, куди ОСОБА_6 була доставлена каретою швидкої допомоги.
Із показань свідка ОСОБА_8 - старшого дільничного офіцера поліції відділення поліції № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області вбачається, що в зоні його обслуговування перебуває будинок АДРЕСА_4 , у якому, зокрема у квартирі АДРЕСА_5 , проживають ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .
Вечором 17 липня 2024 року йому зателефонувала потерпіла та повідомила, що між нею та її колишнім чоловіком ОСОБА_5 стався конфлікт під час якого останній штовхнув її з порогу внаслідок чого вона впала та зламала руку.
Оскільки він, свідок, у той день перебував у черговій відпустці, то порадив потерпілій звернутися на спеціальну лінію 102, 103, що остання і зробила.
Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, за обставин, встановлених судом, підтверджується також даними, які містять у собі письмові джерела доказів, зокрема документи, протоколи слідчих дій - слідчих експериментів та додатки до них, висновки експертиз, що узгоджуються із показаннями потерпілої, свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які наведені вище.
17 липня 2024 року ОСОБА_6 звернулася до відділення поліції № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області із заявою, якою повідомила правоохоронний орган про те, що у цей же день ОСОБА_5 , який перебував у будинку АДРЕСА_4 , штовхнув її в ході конфлікту, внаслідок чого заподіяв їй тілесні ушкодження.
У зв'язку із наведеними подіями ОСОБА_6 бригадою швидкої медичної допомоги була доставлена до КНП «Первомайська ЦРЛ», де у неї був діагнозтований закритий перелом лівої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням та відривом шилоподібного відростка ліктьової кістки (а.с. 64 - 66).
Із копії паспорта громадянина України вбачається, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_6 є квартира АДРЕСА_3 .
Зазначене житло було придбано ОСОБА_6 08 жовтня 2015 року на підставі договору купівлі - продажу квартири (а.с. 67 - 69).
Згідно із копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією - серія 12 ААВ № 706413 та копією пенсійного посвідчення ОСОБА_6 з 01 серпня 2023 року є особою з інвалідністю третьої групи, безстроково, у зв'язку із чим отримує відповідний вид пенсії (а.с. 26, 70).
Висновком судово-медичної експертизи №12-14/214-ЛЗ/24 встановлено, що в результаті протиправних дій обвинуваченого потерпілій ОСОБА_6 були заподіяні наступні тілесні ушкодження:
- закриті переломи кісток лівого передпліччя в нижній третині: шилоподібного відростку ліктьової кістки і променевої кістки в нижній третині в так званому типовому місці з незначним зміщенням, які могли утворитися внаслідок падіння з висоти власного зросту на тверду поверхню з наданим тілу прискоренням;
- синці на внутрішній поверхні правого плеча в нижній третині (5х2 см), на тильній поверхні правої стопи в області проекції 3-5 плюсневих кісток (6х5,5см), на зовнішній поверхні лівого плеча в нижній третині (2х1,7см), на передній поверхні лівого стегна в середній третині (2,8х2,5см і 1х0,9см), на передній поверхні лівого стегна в нижній третині (5х3см), які утворилися від травматичної дії тупих твердих предметів, що не відобразили в ушкодженнях своїх індивідуальних особливостей.
Вищевказані тілесні ушкодження могли бути спричинені в строк та при обставинах, вказаних потерпілою.
За ступенем тяжкості: вищевказані закриті переломи кісток передпліччя - це середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров'я, адже для консолідації (зрощення) даних переломів необхідний строк більше ніж 21 день; синці - це легкі тілесні ушкодження (а.с. 71, 72).
Як встановлено з протоколу проведення слідчого експерименту від 05 серпня 2024 року та відповідного відеозапису, в ході даної слідчої дії ОСОБА_6 , з виходом на місце, детально розповіла і показала про обставини заподіяння їй тілесних ушкоджень так, як про це викладено у вироку.
При цьому потерпіла повідомила, що 17 липня 2024 року близько 20 години 10 хв. вона та її колишній чоловік ОСОБА_5 перебували у квартирі АДРЕСА_3 , де між ними сталася сварка.
В ході конфлікту обвинувачений виштовхав її у коридор, де руками знову штовхнув її в область грудей, внаслідок чого вона, потерпіла, через вхідні двері впала на тротуарну плитку у подвір'ї. Падаючи на вимах вдарилася лівою рукою об плитку, в результаті чого відчула сильний біль та побачила в області лівого передпліччя велику гематому.
У подальшому була госпіталізована до КНП «Первомайська ЦРЛ», де їй був поставлений діагноз: закритий перелом лівої променевої кістки.
Водночас ОСОБА_6 показала, що перебуваючи за вказаною вище адресою вона зателефонувала своїй донці ОСОБА_7 та повідомила останній про події, що із нею сталися, зокрема про те, що її штовхнув ОСОБА_5 , внаслідок чого вона впала та зламала руку (а.с. 73 - 78).
Відповідно до висновку додаткової судово - медичної експертизи № 12-14/219-ЛЗ/24 покази потерпілої ОСОБА_6 , надані під час проведення слідчого експерименту 05 серпня 2024 року, в цілому не суперечать судово - медичним даним в частині локалізації, характеру і механізму отримання тілесних ушкоджень, що мали місце у неї (а.с. 79, 90).
Як встановлено з протоколу від 19 серпня 2024 року та додатку до нього, зазначені вище обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 підтвердив в ході слідчого експерименту, докладно розповівши на місці події про обставини за яких ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження та продемонстрував спосіб їх отримання потерпілою.
При цьому ОСОБА_5 повідомив, що 17 липня 2024 року близько 20 години 10 хв. він і його колишня дружина ОСОБА_6 перебували у квартирі АДРЕСА_3 , де між ними виникла сварка, в ході якої він виштовхнув потерпілу руками з кухні до коридору.
Перебуваючи у коридорі, він знову штовхнув ОСОБА_6 , від чого остання через відкриті двері впала на подвір'я, вдарившись рукою об тротуарну плитку, внаслідок чого зламала ліву руку (а.с. 81 - 85).
Згідно із висновком додаткової судово - медичної експертизи № 12-14/235-ЛЗ/24 покази ОСОБА_5 , надані під час проведення слідчого експерименту 19 серпня 2024 року, в цілому не суперечать судово - медичним даним в частині локалізації, характеру і механізму отримання тілесних ушкоджень, що мали місце у потерпілої (а.с. 79, 90).
Дослідивши та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд доходить висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у повному обсязі висунутого обвинувачення і кваліфікує його дії за ст. 128 КК України, як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Обставиною, яка пом'якшує покарання для обвинуваченого, суд визнає його щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає те, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення щодо особи з інвалідністю.
Призначаючи покарання ОСОБА_5 суд враховує, що згідно із ст. 12 КК України він вчинив нетяжкий злочин, сукупність всіх обставин, які характеризують кримінальне протиправне діяння, обставину, яка пом'якшує покарання та обставину, яка обтяжує покарання, дані досудової доповіді з інформацією про соціально-психологічну характеристику ОСОБА_5 , відповідно до якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим і ризик його небезпеки для суспільства оцінюються як середні, виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення або обмеження волі, те, що ОСОБА_5 за місцем мешкання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, раніше не судимий.
З урахуванням викладеного, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретних обставин справи і даних, які характеризують обвинуваченого, суд хоча і призначає ОСОБА_5 покарання у виді обмеження волі, однак доходить висновку про можливість його виправлення без реального відбування цього покарання і вважає за необхідне, відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням.
Потерпілою ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у розмірі 100000 гривень.
В обґрунтування позовних вимог про стягнення з ОСОБА_5 100000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди потерпіла зазначила, що ОСОБА_5 вчинив щодо неї кримінальне правопорушення - злочин, передбачене ст. 128 КК України, а саме - спричинив їй закритий уламковий перелом лівої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням та відривом шилоподібного відростка ліктьової кістки.
Разом із цим потерпіла зазначила, що внаслідок вчиненого щодо неї кримінального правопорушення та отриманих середньої тяжкості тілесних ушкоджень їй була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних і фізичних стражданнях - перенесенні болю, якого вона зазнала внаслідок отриманих тілесних ушкоджень та лікування. У зв'язку із протиправними діями щодо неї були порушенні її нормальні життєві зв'язки, оскільки вона була вимушена звертатися за наданням медичної допомоги та захистом порушених прав до правоохоронних органів, відвідувати судові засідання.
Із загіпсованою рукою протягом півтора місяці їй було незручно доглядати за матір'ю, яка була прикута до ліжка, тому що вона, потерпіла, була обмежена в рухах та діях.
При цьому ОСОБА_6 зазначила, що за таких обставин вона, будучи особою із інвалідністю третьої групи, була вимушена витрачати додаткові зусилля для нормалізації свого життя та відновлення втраченого здоров'я.
Враховуючи наведене вище, а також тяжкість ушкодження її здоров'ю, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у життєвих стосунках, потерпіла вважає, що розмір грошового відшкодування завданої їй моральної шкоди повинен становити 100000 гривень.
Під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_6 цивільний позов підтримала та наполягала на його задоволенні, надавши суду пояснення, які за своїм змістом відповідають наведеним вище доводам, якими обґрунтовані позовні вимоги.
Разом із цим ОСОБА_6 просила суд при розгляді цивільного позову та прийнятті рішення, не враховувати її доводи про те, що вона отримавши тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів кісток передпліччя, здійснювала догляд за своєю матір'ю, оскільки це не відповідало фактичним обставинам.
ОСОБА_5 цивільний позов не визнав.
Розглянувши цивільний позов, дослідивши докази, надані в його обґрунтування, заслухавши показання свідка ОСОБА_9 , суд дійшов наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову.
Стаття 128 КПК України передбачає, що особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Статтями 23, 1167 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода, окрім іншого, полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Статтею 1177 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, внаслідок якого було спричинено шкоду здоров'ю потерпілої ОСОБА_6 та заподіяно останній зазначені вище тілесні ушкодження, доведена дослідженими у судовому засіданні доказами, наведеними у вироку.
Тобто, між подією кримінального правопорушення та заподіяною потерпілій шкодою встановлений безпосередній причинно-наслідковий зв'язок.
Оцінивши наведені докази у їх сукупності, суд вважає доведеним, що потерпілій ОСОБА_6 внаслідок вчинення кримінального правопорушення - злочину, завдано моральної шкоди, оскільки вона в результаті отриманого тілесного ушкодження відчувала фізичний біль, проходила лікування, яке продовжує періодично проходити до теперішнього часу.
Крім того, внаслідок протиправних дій потерпіла зазнала душевних страждань, відчувала себе приниженою, що позначилося на її самопочутті, вона була позбавлена повноцінного та звичного способу життя, вимушена докладати додаткових зусиль для його нормалізації.
Водночас, згідно із показаннями свідка ОСОБА_9 , яка була допитана судом за клопотанням обвинуваченого з приводу пред'явленого до нього цивільного позову, ОСОБА_10 - мати потерпілої ОСОБА_6 , яка дійсно потребувала постійного догляду у зв'язку із незадовільним станом здоров'я, з 12 квітня 2024 року і до моменту настання її смерті, перебувала за місцем мешкання ОСОБА_11 (матері свідка), яка фактично у цей період часу і доглядала її.
ОСОБА_6 за цей час приїздила до ОСОБА_10 лише декілька раз, тобто постійно нагляд за нею, у тому числі і на день вчинення кримінального правопорушення, не здійснювала.
Враховуючи заяву потерпілої ОСОБА_6 , під час судового розгляду, у сукупності із показаннями свідка ОСОБА_9 , суд доходить висновку, що доводи позовної заяви про те, що потерпіла з отриманими тілесними ушкодженням, в процесі їх лікування, здійснювала догляд за своєю матір'ю, яка одна із підстав для визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди, не знайшли свого підтвердження.
Разом із цим, частинами 3, 4 статті 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Керуючись положеннями ч. 3 ст. 23 ЦК України, враховуючи те, що моральну шкоду потерпілій завдано внаслідок вчинення необережного злочину, який відноситься до кримінальних правопорушень проти здоров'я особи, глибину фізичних і душевних страждань ОСОБА_6 , їх тривалість, тяжкість ушкодження здоров'я, ступінь порушення життєвих зв'язків потерпілої, а також вимоги розумності і справедливості, суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню і визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди, яка завдана потерпілій, в сумі 25000 гривень, які підлягають стягненню з ОСОБА_5 .
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 не застосовувався.
Речові докази і процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 368, 369, 373, 374 КПК України, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 128 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк один рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.
Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 25000 гривень.
В іншій частині позову відмовити.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Харківського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Суддя: ОСОБА_1