Справа № 344/1/25
Провадження № 1-кс/344/1/25
01 січня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , та його захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження № 12024091010003175 від 30.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернулася з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого покликалася на те, що старшим слідчим слідчого відділу Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 , здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024091010003175 від 30.12.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, ОСОБА_7 прийнятий на посаду старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, спеціальне звання - лейтенант поліції, спеціальний жетон № 0145222, службове посвідчення серії ІФП № 010959 від 19.12.2024.
О 08 год 30.12.2024, екіпаж «ТУРА 12» у складі старшого дізнавача сектору дізнання Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 та старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , які були одягнуті в однострій поліцейського, після проведення інструктажу керівництвом Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області та отримання табельної вогнепальної зброї, спеціальних засобів та засобів індивідуального захисту, приступили до виконання службових обов'язків у складі слідчо-оперативної групи.
Таким чином, лейтенант поліції ОСОБА_7 та старший лейтенант поліції ОСОБА_8 знаходились при виконанні службових обов'язків, які згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», є працівниками правоохоронного органу.
О 09 год 54 хв 30.12.2024, на лінію 102 поступило повідомлення про те, що у с. Братківці Івано-Франківської ТГ житель вказаного села погрожує фізичною розправою перехожим. Опрацьовуючи дане повідомлення, оперативним черговим Івано-Франківського РУП на місце події було направлено слідчо-оперативну групу у складі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 , лейтенанта поліції ОСОБА_7 , водія - старшого сержанта поліції ОСОБА_9 та помічника відповідального від керівництва Івано-Франківського РУП майора поліції ОСОБА_10 .
Реагуючи на вказане повідомлення, слідчо-оперативна група у складі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 направились на вул. Шевченка, 82, в. с. Братківці, Івано-Франківської ТГ. Прибувши на місце виклику, працівниками поліції було виявлено ОСОБА_11 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, поводив себе агресивно, відмовлявся виконувати законні вимоги працівників поліції та погрожував фізичною розправою. Надалі, працівниками поліції було викликано карету швидкої медичної допомоги для доставлення до КНП "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" та у супроводі працівників поліції ОСОБА_11 було доставлено до лікувального закладу.
У приміщенні КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР», що по вул. Медична, 15 у м. Івано-Франківську, ОСОБА_11 почав поводити себе агресивно, відмовлявся від госпіталізації та спробував втекти з приміщення закладу.
У зв'язку з цим, працівниками поліції було прийнято рішення про затримання ОСОБА_11 , оскільки були вагомі підстави вважати, що він може завдати шкоди собі чи оточуючим. Діючи відповідно до положень ст.ст. 29, 42, 43, 44, 45 Закону України «Про Національну поліцію», працівниками правоохоронного органу застосовано стосовно ОСОБА_11 поліцейські заходи примусу - фізичну силу.
В цей час, до приміщення коридору лікувального закладу зайшов ОСОБА_5 , який являється сином ОСОБА_11 . Підійшовши до ОСОБА_7 , ОСОБА_5 намагався завадити останньому у затриманні ОСОБА_11 та почав перешкоджати виконанню працівниками поліції своїх службових обов'язків.
У ході конфлікту із ОСОБА_7 , у ОСОБА_5 виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу.
Надалі ОСОБА_5 , знаючи, що перед ним перебувають працівники поліції під час виконання ними службових обов'язків, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер вчинюваних ним протиправних дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи їх настання, почав штовхати руками ОСОБА_7 у різні ділянки тіла, наносити йому удари руками в область обличчя, при цьому висловлювався нецензурно в його сторону.
В результаті неправомірних дій ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_7 заподіяно тілесні ушкодження, згідно довідки КНП «Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради» у вигляді забою м'яких тканин обличчя, яке відповідно до Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ № 6 від. 17.01.1995, відноситься до легких тілесних ушкоджень.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Івано-Франківська, зареєстрований та житель АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, не працює, раніше судимий: 23.02.2024 вироком Івано-Франківського міського суду за ч. 1 ст. 122 до покарання у виді одного року позбавлення волі, на підставі ст. 75, 104 КК України звільнено від відбуття покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, іспитовим строком один рік.
30 грудня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
31 грудня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями які містяться в протоколі допиту потерпілого, протоколах допитів свідків, протоколі огляду відеозаписів а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити. Враховуючи, що злочин вчинено із застосуванням насильства просив заставу не визначати.
Захисник у судовому засіданні щодо даного клопотання заперечив, вказав, що клопотання не обґрунтоване, ризики є недоведеними. Підозрюваний не переховувався, впливати на свідків не може, оскільки йому не відомі їхні анкетні дані. Просив обрати цілодобовий домашній арешт або визначити розмір застави.
Підозрюваний в судовому засідання підтримав думку захисника, вказав, що не наносив тілесні ушкодження працівнику поліції, на запитання суду що доходу зазначив, що працює неофіційно та отримує зарплату в розмірі близько 20000 грн.
Заслухавши прокурора, підозрюваного, та його захисника. дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Можливість підозрюваного ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування чи суду зумовлюється тим, що він усвідомлює міру покарання за вчинений злочин, може намагатись уникнути покарання. Окрім того, за вироком суду від 23.02.2023р. він відбуває покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, із встановленням іспитового строку на 1 рік (за нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості).
Можливість підозрюваного ОСОБА_5 незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваному відомі їх контактні дані.
Слідчий суддя відхиляє доводи підозрюваного про те, що не завдавав тілесних ушкоджень працівнику поліції, оскільки таке спростовується зібраними доказами. Аналогічно, відхиляється зазначена підстава такої поведінки вказана підозрюваним у судовому засіданні, навпаки таке підтверджує його запальний нестримний та неконтрольований характер поведінки, небажання змінитися.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 § 1 (c) Конвенції, передбачає наявність обставин, або відомостей, як переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 p., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запобіжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у виняткових випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.
Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких, за вчинення якого, відповідно до санкції ч. 2 ст. 345 КК України, передбачене покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, а до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вбачається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик - це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених у п. ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час існують.
Підсумовуючи наведене, слідчий суддя вважає, більш м'які запобіжні заходи не зможуть в повній мірі запобігти наведеним ризикам, а відтак не будуть здатними і забезпечити дієвість даного кримінального провадження.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованого злочину, міцність соціальних зв'язків підозрюваного та характеризуючи його особу дані, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і приходить до переконання, що клопотання слід задовольнити.
Разом із тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом (ч.3 ст. 183 КПК України).
Розмір застави, у відповідності до п.1 ч.5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України), зважаючи на обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, розмір завданих злочином збитків, характеристику підозрюваного та його майновий стан, з огляду на вимоги щодо того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нею обов'язків та не може бути завідомо непомірною для нього, то слідчий суддя, вважає за необхідне визначити розмір застави в межах 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45 420 (сорок п'ять тисяч чотириста двадцять) гривень.
На переконання слідчого судді з отриманих пояснень та доказів внесення застави саме в такому розмірі зможе в повній мірі гарантувати належне виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків під час досудового розслідування.
За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Таким чином строк тримання під вартою підлягає обчисленню з моменту затримання, а саме з 30 грудня 2024 року.
Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 60 днів - до 27 лютого 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Тримання під вартою ОСОБА_5 здійснювати в Державній установі "Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)".
Розмір застави визначити в межах 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45 420 (сорок п'ять тисяч чотириста двадцять) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код отримувача: 26289647, банк:ДКСУ України, м. Київ, МФО 820172, рахунок: UA158201720 355 259 002 000 002 265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утриматися від спілкування зі свідками і потерпілим у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Строк дії ухвали до 27 лютого 2025 року включно.
Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 02 січня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_12