печерський районний суд міста києва
Справа № 757/61181/24-к
26 грудня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання заступника керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42024164690000013 від 02.02.2024 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
26.12.2024 заступник керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 за погодженням з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42024164690000013 від 02.02.2024 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024164690000013 від 02.02.2024 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 114-1 та ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 426-1 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні забезпечується групою прокурорів з числа прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону та прокурорів Офісу Генерального прокурора.
Суть підозри обґрунтовується наступним.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_8 підозрюється у тому, що будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), у військовому званні «полковник», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення шляхом отримання неправомірних виплат з фондів фінансування заходів соціального захисту військовослужбовців та штучного підвищення свого авторитету серед колег та інших громадян шляхом установлення певних, регламентованих законодавством України, статусів, які випливають із обставин отримання травм та поранень військовослужбовцями, керуючись мотивами зневаги до Збройних сил України, утворених у її складі підрозділів та установ, військовослужбовців, які несуть службу по захисту Батьківщини в умовах ризику для здоров'я та життя, достовірно розуміючи, що його дії призведуть дискредитації діяльності підрозділів Збройних сил України, утворення негативного іміджу військової служби, підриву авторитету та недовіри до особи військовослужбовця Збройних сил України серед колег та в суспільстві в цілому, вчинив кримінальні правопорушення:
- організацію складання та видачі службовими особами військової частини НОМЕР_2 завідомо неправдивих офіційних документів - Акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 07.04.2022, Акту про нещасний випадок (зникнення, смерть) від 07.04.2022 , наказу № 311 від 07.04.2022 командира військової частини НОМЕР_2 «Про результати службового розслідування» та довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 61/172 від 08.04.2022, тобто кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 27 частиною 1 статті 366 КК України;
- організацію перешкоджання законній діяльності установ та підрозділів Збройних сил України пов'язаних з неправомірним нарахуванням і сплатою підозрюваному грошових коштів шляхом ухвалення рішень та вчинення дій, що не відповідають вимогам нормативних документів з питань організації військової служби та здійснення видатків у сфері оборони та соціального захисту військовослужбовців, а саме військової частини (Далі - ВЧ) НОМЕР_2 (Оперативне командування (Далі - ОК) « ІНФОРМАЦІЯ_3 »), 18 Регіональної військово- лікарської комісії Міністерства оборони України, Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, в особливий період - в умовах воєнного стану під час відбиття збройної агресії російської федерації проти України, тобто кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 27 частиною 1 статті 114-1 КК України.
25.12.2024 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Надалі, 28.05.2024 о 14 год. 19 хв. ОСОБА_8 затримано в порядку абз. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України. Підставою для затримання підозрюваного ОСОБА_8 слугувало те, що виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива його втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності, як особи, підозрюваної у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто підстава зазначена в абз. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочинів), є зібрані в ході досудового розслідування докази.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того, слідчий у клопотанні обґрунтовує ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки, з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Прокурори в судовому засіданні доводи клопотання підтримали, просили клопотання задовольнити, зазначили, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи, не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного. Також зазначили, що заставу у розмірі 39 000 000 грн внесено адвокатом з іншого адвокатського об'єднання, а 10 000 000 грн, які сторона захисту хоче передати на рахунок Збройних сил України це кошти третьої особи.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, вказавши, що відповідне клопотання про застосування запобіжного заходу внесене за відсутності обґрунтованої підозри, ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні, наявні обставини, які свідчать, що дії правоохоронних органів спрямовані на формування приводу для забезпечення необґрунтованого тривалого тримання під вартою, стороною обвинувачення не доведено неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, а саме запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із покладенням обов'язку носити електронний засіб контролю. Також висловила готовність ініціювати питання щодо перерахування 10 000 000 грн з коштів, внесених в якості застави за підозрюваного ОСОБА_8 на спеціальний рахунок для збору коштів на потреби Збройних сил України.
Захисник ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, вказавши, що підозра є необґрунтованою, ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні. Просила врахувати, що у ОСОБА_8 на утриманні перебувають двоє малолітніх дітей, стан здоров'я ОСОБА_8 в умовах СІЗО суттєво погіршився, останній потребує постійного нагляду лікарів, що виключає можливість його перебування в умовах тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_8 підтримав позицію своїх захисників.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків
Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024164690000013 від 02.02.2024 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 114-1 та ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 426-1 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні забезпечується групою прокурорів з числа прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону та прокурорів Офісу Генерального прокурора.
25.12.2024 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучені до клопотання.
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважаю їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_8 . Крім того, вищенаведені обставини підтверджуються поясненням прокурора наданим під час розгляду цього провадження, а також доказами, зокрема протоколами допиту свідків та низкою інших документів, долучених стороною обвинувачення до клопотання.
Слідчий суддя, з урахуванням матеріалів клопотання та пояснень сторін у судовому засіданні, вбачає наявними ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ризик переховування від слідства та суду слідчий суддя вважає доведеним, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 , за яке передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, останній може виїхати за межі населеного пункту, в якому проживає - м. Одеса, або за межі України, має нерухоме майно за кордоном, а також має можливість переховуватися з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене діяння, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою.
Окрім того, ОСОБА_8 на даний момент звільнений зі Збройних Сил України за станом здоров'я, зняттий з військового обліку, тим самим відноситься до категорії осіб, які мають право перетинати державний кордон.
Крім того, з повідомлення про підозру ОСОБА_8 вживаються заходи щодо отримання ОСОБА_8 форми №088/о та подальшого направлення підозрюваного на МСЕК для оформлення інвалідності, що також є підставою для виїзду за кордон.
Наведені обставини у сукупності свідчать, що ОСОБА_8 може перетнути державний кордон, тим самим ухилитися від суду та органу досудового розслідування.
В ході дослідження матеріального стану підозрюваного та членів його родини, міцність їх соціальних зв'язків, можливо прийти до висновку, що члени родини постійно перебувають за кордоном, де фактично забезпечені місцем проживання, що за версією слідства було придбано за відсутності обґрунтовано законних доходів, об'єкти нерухомості, які тривалий час використовувались ними, перереєстровані на інших осіб, які можливо причетні до вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, звільнення з лав Збройних Сил України зі зняттям з військового обліку.
Також, у ході здійснення досудового розслідування іншого кримінального провадження, досудове розслідування якого здійснюється слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, було встановлено складний механізм по легалізації членами сім'ї та близькими особами ОСОБА_8 коштів на загальну суму понад 8,2 мільйонів євро, щодо яких наявні підстави вважати, що вони одержані злочинним шляхом, внаслідок вчинення військового кримінального правопорушення та порушення податкового законодавства.
Наведене підтверджує версію слідства про відсутність міцних соціальних зв'язків саме на території України та ретельну підготовку підозрюваного до зміни місця свого постійного проживання з виїздом за кордон.
Крім того, відповідно до відповіді оперативного підрозділу щодо виконання доручення слідчого, ОСОБА_8 одразу після внесення застави по кримінальному провадженню № 62023000000000803 планував залишити межі України та користуватись незаконно здобутим майном, яке перебуває на території Королівства Іспанія.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення), наявний з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_8 в період з 17.01.2022 по 23.06.2023 перебував на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , а з 1996 року до моменту звільнення проходив службу на посадах районних та обласного військкоматів м. Одеси, то, користуючись своїм авторитетом серед колишніх підлеглих та можливих співучасників розслідуваних злочинів, наявні обґрунтовані підстави вважати що існує ризик спотворення, знищення та приховування ще не здобутих документів, які не перебувають у володінні сторони обвинувачення та є у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_2 (ОК « ІНФОРМАЦІЯ_3 »), ІНФОРМАЦІЯ_4.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні) наявний з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_8 в період з 17.01.2022 по 23.06.2023 перебував на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , а з 1996 року до моменту звільнення проходив службу на посадах районних та обласного військкоматів м. Одеси, то, користуючись своїм авторитетом серед керівництва ОТЦК та СП, військових частин, РВЛК Міністерства оборони України, може за допомогою керівників вказаних органів управління застосовувати до колишніх підлеглих та інших військовослужбовців, які ще не допитані у вказаному кримінальному провадженні, але які були або могли бути очевидцями вчинюваних ОСОБА_8 кримінальних правопорушень чи яким відомі обставини, які мають значення для кримінального провадженні, заходи дисциплінарного впливу, в тому числі звільнення із займаної посади, або переведення зони активних бойових дій.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Зазначені вище обставини також свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином).
Враховуючи те, що ОСОБА_8 призначено на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , що з 1996 року до моменту звільнення (23.06.2023) ОСОБА_8 проходив службу на посадах районних та обласного військкоматів м. Одеси, за цей час, а особливо за час дії в Україні воєнного стану, у ОСОБА_8 за версією слідства з'явились міцні робочі та позаробочі зв'язки з працівниками державних, правоохоронних та контролюючих органів місцевого та загальнодержавного рівня, органів місцевого самоврядування, що в свою чергу збільшило корупційні ризики при перебуванні ним на займаній посаді. Вказані зв'язки можуть бути використані ОСОБА_8 для впливу на результати досудового розслідування кримінального провадження.
Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається у тому, що підозрюваний ОСОБА_8 може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
З огляду на встановлення наявності обґрунтованої підозри, доведеність існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, особу підозрюваного та конкретні обставини правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , слідчий суддя вважає, що будь-який більш м'який запобіжний захід, зокрема і домашній арешт, не зможе запобігти встановленим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_8 , а тому наявні підстави для задоволення клопотання слідчого та застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На виконання вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 182 КПК України, конкретні обставини та тяжкість правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_8 , даних про його особу, ймовірного розміру завданого збитку внаслідок події кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, вважаю із врахуванням принципів розумності і співмірності необхідним вийти за максимальну межу розміру застави, що передбачена п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, та визначити заставу у розмірі 402 724 000 грн, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти, оскільки на підставі досліджених матеріалів, а внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Такий розмір застави відповідатиме практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20 листопада 2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Що стосується скарги захисника ОСОБА_6 щодо незаконного затримання підозрюваного ОСОБА_8 , слідчий суддя зазначає наступне.
Особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану визначено ст. 615 КПК України.
Згідно з пунктом 6 частини 1статті 615 КПК України, у разі введення воєнного стану та якщо наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначеністаттею 208 цього Кодексу, або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду або постанови керівника органу прокуратури затримати таку особу. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури під час дії воєнного стану не може перевищувати двохсот шістнадцяти годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогамистатті 209 цього Кодексу.
З протоколу затримання від 25.12.2024 вбачається, що ОСОБА_8 був затриманий на підставі абз. 6 ч.1 ст. 615 КПК України, а саме під час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива його втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності, як особи, підозрюваної у вчинені злочинів, передбачених ч.3 ст. 27 ч.1 ст. 114-1, ч.3 ст. 27 ч.1 ст. 366 КК України.
У протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, від 25.12.2024, складеному стосовно ОСОБА_8 , слідчим зазначено час складання такого протоколу, фактичний час затримання, а також підстави затримання ОСОБА_8 . Крім цього, із даного протоколу слідує, що слідчим під особистий підпис роз'яснено затриманому права, передбаченіст. 42 КПК України, копія протоколу затримання була вручена затриманому та його захиснику.
Враховуючи викладене, оскільки з протоколу про затримання вбачається, що затримання ОСОБА_8 відбувалось за участі його адвоката, слідчим доведено, що затримання ОСОБА_8 здійснено на підставі п.1,2,3 ч.1 ст.208, п.6 ч.1 ст.615 КПК України, строки затримання особи не перевищені, а тому, підстав для звільнення затриманого немає. Затримання ОСОБА_8 відбулось у спосіб та в порядку, встановленим чинним кримінально-процесуальним законодавством.
За таких обставин, слідчим суддеюне встановлено підстав для задоволення скарги сторони захисту на незаконне затримання.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 182, 184, 193, 194, 196, 202, 208, 205, 309, 532, 534, 615 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 щодо незаконного затримання підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Клопотання заступника керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42024164690000013 від 02.02.2024 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42024164690000013 від 02.02.2024 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 23.02.2025, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024164690000013 від 02.02.2024.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 133 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 402 724 000 гривень, зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_8 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р UA128201720355259002001012089
Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду..
Слідчий суддя ОСОБА_1