Справа № 161/23949/24
Провадження № 2-з/161/29/24
31 грудня 2024 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Шестерніна В.Д.,
за участю секретаря Мельник А.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви,-
встановив:
27.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить:
- накласти арешт на земельну ділянку площею 0,25 га, для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, кадастровий номер: 0721883601:01:001:0135, що перебуває у власності територіальної громади Підгайцівської сільської ради, код ЄДРПОУ 04332331;
- заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, в т.ч. нотаріусам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 0,25 га, для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, кадастровий номер: 0721883601:01:001:0135.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що в результаті рейдерських дій окремих осіб заявник ОСОБА_1 втратив корпоративні права на ТзОВ «ХІТ ВУД ПРОДАКШН». Ці права заявник на даний час намагається захистити (відновити) в господарському суді.
В користуванні ТзОВ «ХІТ ВУД ПРОДАКШН» на підставі договору оренди від 30.07.2020 перебувала земельна ділянка, площею 0,25 га, для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, кадастровий номер 0721883601:01:001:0135 (строк оренди - до 30.07.2030).
Проте, особи, які в незаконний спосіб стали власниками ТзОВ «ХІТ ВУД ПРОДАКШН», вчинили неправомірні дії щодо відмови від права оренди земельної ділянки. Такі дії були вчинені всупереч майновим інтересам заявника, як дійсного власника підприємства, та самого підприємства. Наслідком таких дій стали такі рішення та правочин Підгайцівської сільської ради.
27.08.2024 Підгайцівська сільська рада прийняла рішення №41/21 «Про оренду», згідно якого ТзОВ «ХІТ ВУД ПРОДАКШН» надано дозвіл на укладення додаткової угоди щодо розірвання договору оренди від 30.07.2020, предметом якого є вищевказана земельна ділянка.
30.08.2024 Підгайцівська сільська рада та ТзОВ «ХІТ ВУД ПРОДАКШН» уклали угоду про розірвання (припинення) договору оренди землі від 30.07.2020, предметом якого є вищевказана земельна ділянка.
15.11.2024 Підгайцівська сільська рада прийняла рішення №44/16 «Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки», згідно якого вищевказану земельну ділянку виставлено на аукціон.
Заявник вважає зазначені рішення та правочин незаконними та має намір їх оскаржити в судовому порядку. Предметом судового спору будуть вимоги про визнання протиправними та скасування рішень Підгайцівської сільської ради №41/21 від 27.08.2024 «Про оренду», №44/16 від 15.11.2024 «Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки» та про визнання недійсною угоди про розірвання (припинення) договору оренди землі від 30.08.2024 про розірвання (припинення) договору оренди землі від 30.07.2024.
Земельна ділянка виставлена на продаж по заниженій вартості, торги мають відбутися 03.01.2025. Реалізація земельної ділянки на торгах унеможливить ефективний захист прав та інтересів заявника.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов таких висновків.
Заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 153 ЦПК України).
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Одним з видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього та інших осіб та заборона вчиняти певні дії (п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).
Суд встановив такі обставини.
Заявник має намір звернутися в суд з позовом про визнання протиправними та скасування рішень Підгайцівської сільської ради №41/21 від 27.08.2024 «Про оренду», №44/16 від 15.11.2024 «Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки» та про визнання недійсною угоди від 30.08.2024 про розірвання (припинення) договору оренди землі від 30.07.2020.
Позов буде обгрунтований необхідністю захисту майнового інтересу заявника як власника підриємства, якому належало право оренди земельної ділянки.
Земельна ділянка відноситься до комунальної форми власності, виставлена на аукціон, проведення якого має відбутися 03.01.2025.
Врахувавши характер майбутнього спору, суд погоджується з аргументами заявника про те, що реалізація земельної ділянки на аукціоні може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Отже, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви про забезпечення позову та накладення арешту на спірну земельну ділянку.
Суд вважає, що такі заходи забезпечення позову (накладення арешту) є співмірними та адекватними по відношенню до позовних вимог, які заявник ОСОБА_1 має намір заявити, а між його інтересами та інтересами територіальної громади, як власника земельної ділянки, дотримана розумна пропорційність.
Водночас відсутні підстави вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав територіальної громади як власника, оскільки нерухоме майно, на яке накладений арешт, залишається в її володінні та користуванні.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси майбутнього позивача на той випадок, коли майбутній відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.
Вжиття заходів забезпечення позову, про які просив заявник, жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та забезпечення балансу інтересів учасників спірних правовідносин.
Арешт віднесений до видів обтяжень речових прав на нерухоме майно, об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості (пункт 4 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Отже, арешт, як заборона на право розпоряджатися земельною ділянкою, включає і обмеження на розпорядження, відчуження та вчинення будь-яких інших дій щодо земельної ділянки. Тому при накладенні арешту на майно вжиття додаткових заходів забезпечення, направлених на обмеження розпорядження таким майном, не є необхідним.
Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 24.07.2024 у справі №567/459/23.
За таких обставин, враховуючи предмет майбутнього спору у цій справі, не є необхідним і співмірним вживати додаткових заходів забезпечення позову, про які просив заявник.
Суд не вбачає підстав вимагати від заявника забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви - задовольнити частково.
Накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 0721883601:01:001:0135, цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, яка знаходиться в с. Звірів Луцького району Волинської області, до набрання законної сили судовим рішення, яке буде ухвалено за результатами розгляду позовної заяви.
В задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали направити Відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Винниченка, 27-А, м. Луцьк) для забезпечення виконання ухвали та вжиття заходів, передбачених даною ухвалою.
Про результати виконання ухвали повідомити Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали суду складено - 31.12.2024.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Д. Шестернін