Справа № 304/3193/24 Провадження № 1-кс/304/1038/2024
26 грудня 2024 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна - ОСОБА_4 , його представника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 72024071010000024 від 18 грудня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-3 КК України, про арешт майна,
прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 72024071010000024 від 18 грудня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-3 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучені під час обшуку 21 грудня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме коробку з чохлами до мобільних телефонів у кількості 53 штуки; коробку з написом «IPhone» s/n HFGMGTWD6C imei: НОМЕР_1 16 Pro Max 1Tb в запакованому стані; коробку з написом «IPhone» s/n CWMG43FDQF imei: НОМЕР_2 16 Pro Max 1Tb в запакованому стані; грошові кошти у сумі 2 920 доларів США; ноутбук «Apple» s/n FV96DM5WD з блоком живлення, дротом та коробкою; коробку з написом «MacBook Pro 14-inch» s/n MG6KMFXG67 в запакованому стані; ноутбук «Apple» s/n FVFFTAEVQ05D з коробкою; ноутбук «Apple» s/n FVFGTEESQ0SD з блоком живлення, дротом та коробкою; ноутбук «Apple» s/n CO2HCWMQ05G з блоком живлення, дротом та коробкою; ноутбук «Apple» s/n FVFHCIOZQ0SG з блоком живлення, дротом та коробкою; ноутбук «Apple» s/n QN2K65YMWQ з блоком живлення, дротом та коробкою; ноутбук «Apple» s/n FVFH94YYQ05G з блоком живлення, дротом та коробкою; ноутбук «Apple» s/n FVFFV445Q05G з блоком живлення, дротом та коробкою; ноутбук «Apple» s/n FVFGWKG1Q05D з блоком живлення, дротом та коробкою; ноутбук «Apple» s/n FVFHK9H2Q0SD з блоком живлення, дротом та коробкою; ноутбук «Apple» s/n CO2FT64JQ05G з блоком живлення, дротом та коробкою; ноутбук «Apple» s/n MJH2YGK7K4 з блоком живлення, дротом та коробкою; ноутбук «Apple» s/n MCQ637WJQR з блоком живлення, дротом та коробкою; ноутбук «Apple» s/n FVFGXCGTQ05D з блоком живлення, дротом та коробкою, а також порожні коробки продукції торгової марки «Apple» у кількості 7 (сім) штук; мобільний телефон «IPhone» imei: НОМЕР_3 з карткою мобільного оператора НОМЕР_4 з чохлом, та планшет «Apple» s/n KTVM2W0VND; ремінець на годинник «Apple Watch» s/n G9G135301X, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Клопотання мотивує тим, що Територіальним управлінням БЕБ у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування даного кримінального провадження, в ході якого встановлено, що на початку грудня 2024 року у ОСОБА_6 з корисливих мотивів виник злочинний умисел, спрямований на переміщення за допомогою власного транспортного засобу марки «Toyota Land Cruiser», р/н НОМЕР_5 , через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товарів - мобільних телефонів марки «Apple iPhone», з метою їх подальшої реалізації на території України. Так, на початку грудня 2024 року під час пошуку через мережу «Інтернет» оголошень щодо продажу мобільних телефонів марки «Apple iPhone», ОСОБА_6 познайомився з особою на ім'я ОСОБА_7 , з якою домовився про отримання у нього 162 мобільних телефонів «Apple iPhone» на умовах подальшого відшкодування їх вартості після фактичної реалізації таких на території України. Згідно з домовленістю, ОСОБА_6 для отримання зазначених мобільних телефонів повинен був прибути до Відня, Республіка Австрія, куди й виїхав на власному транспортному засобі 13 грудня 2024 року через прикордонний пункт пропуску «Лужанка - Берегшурань», та прибувши до Відня того ж дня отримав обумовлені мобільні телефони марки «Apple iPhone» різних моделей, які розмістив у технологічні порожнини власного транспортного засобу марки «Toyota Land Cruiser», р/н НОМЕР_6 , що знаходяться під пластмасовою обшивкою багажного відділення, а також у наявні порожнини у запасному колесі, яке знаходиться під днищем транспортного засобу, задля приховування таких від митного оформлення. Однак на зворотному шляху, 17 грудня 2024 року при перетині митного кордону на пункті пропуску «Лужанка» в ході огляду автомобіля марки «Toyota Land Cruiser», р/н НОМЕР_5 , у нього було виявлено приховані від митного контролю товари у значному розмірі. Прокурор вказує, що проведеними заходами було встановлено, що ОСОБА_6 міг переміщувати вказану техніку торгової марки «Apple» з приховуванням від митного контролю неодноразово з метою збуту товару у магазині «Fix4U», що у місті Києві, вул. Васильківська, 5, ТЦ «Arena City». Крім цього досудовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_6 на праві власності належить квартира у АДРЕСА_1 , де 21 грудня 2024 року органом досудового розслідування було проведено санкціонований обшук, під час якого виявлено та вилучено речі та предмети, перелік яких наведений у прохальній частині клопотання. Вказує, що за постановою від 22 грудня 2024 року вилучене майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні. Враховуючи викладене, прокурор, посилаючись на норми кримінального процесуального закону, що визначають питання речових доказів та арешту майна, вказує, що у органу досудового розслідування є підстави та розумні підозри вважати, що вилучені речі (цінності) грошові кошти, які є тимчасово вилученим майном, мають значення для встановлення істини у даному кримінальному провадженні, можуть бути доказами під час досудового розслідування та судового розгляду, а також необхідні для забезпечення належного проведення судових криміналістичних експертиз, проведення слідчих (розшукових) дій з їх використанням. Відтак не заборона на відчуження та розпорядження транспортним засобом може призвести до його зникнення, пошкодження або настання інших наслідків, що можуть перешкодити досудовому розслідуванню, а тому у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене під час обшуку майно, тому просить клопотання задовольнити.
У судовому засідання прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити, посилаючись на викладені у ньому обставини.
Власник майна ОСОБА_4 у судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечив та просив відмовити у задоволенні такого, оскільки частина вилучених під час обшуку речей є його особистими речами, які до того ж детективами буди оглянуті, інша, такі як ноутбуки, - мають заводські налаштування, а відтак використані слідством бути не можуть, а чохли він придбав в Україні.
Представник власника ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні вказувала на відсутність обґрунтувань того, що вилучені речі мають стосунок до ОСОБА_6 . При цьому вилучений мобільний телефон та планшет є речами особистого користування, грошові кошти - особистими коштами ОСОБА_4 , а решта вилучених предметів відрізняються від речей, вилучених на кордоні від ОСОБА_6 . Просила повернути ОСОБА_4 як законному власнику чохли для мобільних телефонів, грошові кошти, мобільний телефон та планшет.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 показав, що квартира, у якій було проведено обшук, перебуває у користуванні на праві оренди ОСОБА_4 , якого він знає близько чотирьох років. Відтак виявлені у квартирі речі не його, стосунку до них він не має, оскільки відносини між ним та ОСОБА_4 є відносинами орендаря та власника.
Заслухавши пояснення учасників розгляду, вивчивши подане клопотання та надані додаткові документи, зваживши доводи викладені у клопотанні, слідчий суддя прийшов до такого висновку.
Пунктом 4 частини 2 статті 36 КПК України передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.
Абзац 2 частини 5 статті 171 КПК України визначає, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
З протоколу обшуку видно, що такий здійснювався 21 грудня 2024 року із 11.31 до 15.28 год; клопотання подане до суду 23 грудня 2024 року.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 цього Кодексу під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 цього Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як видно з матеріалів клопотання, 18 грудня 2024 року до ТУ БЕБ у Закарпатській області із Закарпатської митниці надійшло повідомлення № 217 про протиправне діяння, що містить ознаки злочину, з якого видно, що 17 грудня 2024 року о 22.49 год через митний пост «Астей» Закарпатської митниці по смузі руху «зелений коридор» на напрямку «в'їзд в Україну» заїхав транспортний засіб марки «Toyota» моделі «Land Cruiser», р/н НОМЕР_5 , під керуванням громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 , який прямував з Австрії в Україну у приватних справах, та який перевозив у транспортному засобі мобільні телефони у загальній кількості 162 штуки. Після завершення митних формальностей щодо даного транспортного засобу у порядку п. 4 ст. 558 МК України, митним органом отримано інформаційне повідомлення ГУ з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України (вхідний Закарпатської митниці від 17.12.2024 № 58473/8.6/7.7-2) щодо можливого незаконного переміщення товарів, у зв'язку з чим було прийнято рішення про проведення переогляду вказаного транспортного засобу. Переоглядом виявлено приховані від митного контролю товари іноземного виробництва, а саме мобільні телефони торгової марки «Apple Iphone» у загальній кількості 162 штуки, а саме «Iphone 16 Pro Max 256GB», 68 штук, «Iphone 16 Pro Max 512GB», 2 штуки, «Iphone 16 Pro 256GB», 42 штуки, «Iphone 15 Pro Max 256GB», 40 штук, «Iphone 15 Pro 128GB», 10 штук, що знаходились у спеціально виготовлених тайниках, конструктивних порожнинах, а саме запасному колесі та обшивці салону автомобіля.
Також з матеріалів клопотання, зокрема рапорту начальника 3 сектору 2 відділу 4 управління ГУ «Д» ДЗНД СБ України ОСОБА_8 від 18 грудня 2024 року реєстр. № 14/4/2-18555 видно, що проведеними заходами встановлено, що громадянин Абдуль ОСОБА_9 міг переміщувати техніку торгової марки «Apple» з приховуванням від митного контролю неодноразово з метою збуту товару у магазині «FiX4U», який знаходиться за адресою: Київська область, м. Київ, вул. Васильківська, 5, ТЦ «Arena City». За результатами проведених заходів співробітниками Закарпатської митниці на підставі інформування ГУ «Д» ДЗНД СБ України від 16.12.2024 № 14/4/2-18452 складено протокол про порушення митних правил від 18.12.2024 № 0812/30500/24 та вилучено мобільні телефони марки «Apple» у кількості 162 одиниці на загальну суму понад 200 000 доларів США (близько 8 500 000 грн) та транспортний засіб, в якому такі переміщувалися.
Вказані обставини також підтверджуються Актом проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA305200/2024/222409 від 17.12.2024, а також протоколом огляду від 18 грудня 2024 року.
Вісімнадцятого грудня 2024 року органом досудового розслідування - відділом детективів із розслідування кримінальних проваджень у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатські області за даним повідомленням розпочато досудове розслідування з правовою кваліфікацією за частиною 1 ст. 201-3 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024071010000024.
Крім цього того ж дня керівником відділу детективів ТУ БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_10 проведено огляд приміщення службового кабінету № 2, що розташовується на першому поверсі будівлі митного поста «Лужанка» Закарпатської митниці, перед входом до якого на підлозі поблизу дивану та шафи, які розташовані справа від входу, виявлено чотири картонні коробки, пронумеровані чорним маркером цифрами від 1 до 4. При відкритті вказаних коробок виявлено, що вони наповнені коробками з мобільними телефонами «Apple Iphone» різних моделей та конфігурацій. При цьому присутній в ході проведення огляду ОСОБА_6 повідомив, що вказані мобільні телефони належать йому та придбані ним за кордоном з метою ввезення їх в Україну і подальшого продажу на території України. Ввезення мобільних телефонів він здійснював самостійно на власному автомобілі «Toyota Land Cruiser», р/н НОМЕР_5 , помістивши такі у запасне колесо, яке кріпиться під багажним відсіком автомобіля, та під обшивку багажного відсіку авто. При проходженні державного кордону в напрямку в'їзду в Україну обрав порядок проходження «зелений коридор» та не декларував вказані мобільні телефони, однак завершивши проходження митного контролю, його автомобіль був зупинений одразу після виїзду з території пункту пропуску (за шлагбаумом), де було виявлено не задекларовані мобільні телефони.
Дев'ятнадцятого грудня 2024 року у даному кримінальному провадженні про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-3 КК України, було повідомлено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також у межах досудового розслідування даного кримінального провадження органом досудового розслідування 21 грудня 2024 року у присутності користувача житла ОСОБА_4 проведено санкціонований обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_6 , в ході якого виявлено та вилучено майно за переліком, наведеним у прохальній частині клопотання.
Як видно з матеріалів клопотання постановою керівника відділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_10 про визнання речовими доказами від 22 грудня 2024 року вилучене під час обшуку майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 72024071010000024 від 18 грудня 2024 року.
Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
У судовому засіданні встановлено, що вилучені під час обшуку грошові кошти у сумі 2 920 доларів США, є особистими кошами ОСОБА_4 , а також чохли для мобільних телефонів, отримані ним на підставі видаткової накладної № 26 від 04.10.2024, вилучений мобільний телефон, планшет та ремінець на годинник належать йому, тому слідчий суддя вважає, що клопотання в частині накладення арешту на грошові кошти, чохли для мобільних телефонів та ремінець на годинник задоволенню не підлягає.
При цьому ОСОБА_4 вказував, що будь якого стосунку до підозрюваного ОСОБА_6 не має, лише є орендарем належної йому квартири, а відтак задля з'ясування (підтвердження/спростування) достовірності таких показів, органу досудового розслідування необхідно надати можливість доступу до належного ОСОБА_4 мобільного телефону «IPhone» imei: НОМЕР_3 з карткою мобільного оператора НОМЕР_4 з чохлом, та планшету «Apple» s/n KTVM2W0VND.
Враховуючи всі наведені вище обставини, на переконання слідчого судді, наразі наявні підстави для накладення арешту на вилучену під час обшуку комп'ютерну техніку, за виключенням належних ОСОБА_4 грошових цінностей, чохлів та ремінця до годинника, з метою збереження речових доказів, оскільки таке може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Також арешту підлягають мобільний телефон «IPhone» imei: НОМЕР_3 з карткою мобільного оператора НОМЕР_4 з чохлом, та планшет «Apple» s/n KTVM2W0VND ОСОБА_4 у частині заборони розпорядження такими.
На підставі наведеного слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурором доведено, що вказане вище майно, відповідно до положень ст. 170 КПК України відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, постановою детектива від 22 грудня 2024 року визнано речовим доказом, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки може бути використане як доказ події кримінального правопорушення, доведення вини осіб, які його вчинили, та інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування кримінального провадження №72024071010000024 від 18 грудня 2024 року.
Аналізом положень ч. 2, 3 ст. 170 КПК України встановлено, що майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на наведене, арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та являється самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.
На думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.
Частиною 5 статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Згідно з ч. 5 цієї статті у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема, заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Вирішуючи питання доцільності заборони або обмеження розпоряджатися або користуватися майном у вигляді ноутбуків та порожніх коробок з-під ґаджетів, слідчий суддя враховує конкретні обставини провадження, а також пропорційність втручання в права та інтереси власника майна.
У даному кримінальному провадженні слідчим суддею встановлені обставини, які свідчать, що незастосування заборони розпорядження (відчуження) може призвести до відчуження майна. Відтак слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, зазначених прокурором у клопотанні, а тому заборона користування та розпорядження майном виправдає у цьому випадку ступінь втручання у право власності.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
Слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, який в цьому випадку є найбільш дієвим та виправдовує ступінь втручання у право власності.
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
З огляду на викладене слідчий суддя вважає доведеним, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки це сприятиме досягненню дієвості цього кримінального провадження, таке втручання у право на власність є пропорційним, та завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням, а тому таке підлягає задоволенню у частині, визначеній вище.
Крім того слід зауважити, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власники і обмежуються у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження, за умов що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи осіб з метою виконання завдань кримінального провадження.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», зокрема ухвали про арешт майна у кримінальних провадженнях оприлюднюються в електронній формі не раніше дня їх звернення до виконання.
Керуючись ст. 36, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя
клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 72024071010000024 від 18 грудня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-3 КК України, про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на тимчасово вилучене під час обшуку 21 грудня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме коробку з написом «IPhone» s/n HFGMGTWD6C imei: НОМЕР_1 16 Pro Max 1Tb в запакованому стані; коробку з написом «IPhone» s/n CWMG43FDQF imei: НОМЕР_2 16 Pro Max 1Tb в запакованому стані; ноутбук «Apple» s/n FV96DM5WD з блоком живлення, дротом та коробкою; коробку з написом «MacBook Pro 14-inch» s/n MG6KMFXG67 в запакованому стані; ноутбук «Apple» s/n FVFFTAEVQ05D з коробкою; ноутбук «Apple» s/n FVFGTEESQ0SD з блоком живлення, дротом та коробкою; ноутбук «Apple» s/n CO2HCWMQ05G з блоком живлення, дротом та коробкою; ноутбук «Apple» s/n FVFHCIOZQ0SG з блоком живлення, дротом та коробкою; ноутбук «Apple» s/n QN2K65YMWQ з блоком живлення, дротом та коробкою; ноутбук «Apple» s/n FVFH94YYQ05G з блоком живлення, дротом та коробкою; ноутбук «Apple» s/n FVFFV445Q05G з блоком живлення, дротом та коробкою; ноутбук «Apple» s/n FVFGWKG1Q05D з блоком живлення, дротом та коробкою; ноутбук «Apple» s/n FVFHK9H2Q0SD з блоком живлення, дротом та коробкою; ноутбук «Apple» s/n CO2FT64JQ05G з блоком живлення, дротом та коробкою; ноутбук «Apple» s/n MJH2YGK7K4 з блоком живлення, дротом та коробкою; ноутбук «Apple» s/n MCQ637WJQR з блоком живлення, дротом та коробкою; ноутбук «Apple» s/n FVFGXCGTQ05D з блоком живлення, дротом та коробкою, а також порожні коробки продукції торгової марки «Apple» у кількості 7 (сім) штук, заборонивши користуватися та розпоряджатися вказаним майном.
Накласти арешт на тимчасово вилучене під час обшуку 21 грудня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме мобільний телефон «IPhone» imei: НОМЕР_3 з карткою мобільного оператора НОМЕР_4 з чохлом, та планшет «Apple» s/n KTVM2W0VND, заборонивши розпоряджатися вказаним майном.
У задоволенні вимог решти клопотання відмовити.
Виконання зазначеної ухвали покласти на прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Згідно із ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1