Справа 127/42297/24
Провадження 1-кс/127/18117/24
30 грудня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12024020020000999 внесеного до ЄРДР 21.07.2024, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, без постійного місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчим проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12024020020000999 внесеного до ЄРДР 21.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_4 , будучи обізнаним у тому, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 08.05.2024 № 3684-IX, маючи не зняті та не погашені судимості за вчинення злочинів, передбачених п. п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України за вироком апеляційного суду Вінницької області від 26.10.2006 та за ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 02.12.2020, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний злочин проти власності за наступних обставин.
Так, 20.07.2024 близько 13:30 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в кафе «Колиба», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, пл. Привокзальна, 1, присів за столик на терасі до раніше невідомих йому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та почав спільно з ними розпивати спиртні напої. В той час, коли ОСОБА_7 поклав на поверхню стола, за яким вони сиділи, свій мобільний телефон марки «Samsung» серії «Galaxy Note 10+» синього кольору та пішов всередину кафе, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на його таємне викрадення.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 20.07.2024 близько 13:40 год., усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи підбурюваний жагою до легкої наживи, діючи з корисливих мотивів, повторно, таємно, користуючись відсутністю потерпілого та незважаючи на присутність ОСОБА_8 , який не усвідомлював злочинного характеру його дій, взяв зі столу мобільний телефон торгової марки «Samsung» серії «Galaxy Note 10+» моделі «SM-N975F/DS» синього кольору, вартість якого відповідно до висновку експерта становить 3 262,00 гривень, під приводом передати його ОСОБА_7 , який в цей час перебував всередині приміщення кафе.
Після цього, ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 3 262,00 гривень.
22 листопада 2024 року про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто - у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, повідомлено:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (знятий з місця реєстрації 12.02.2024), без постійного місця проживання, раніше судимого:
- 26.10.2006 вироком апеляційного суду Вінницької області за п. п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ст. 70 КК України до 13 років позбавлення волі; звільнений 27.07.2016 умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 8 місяців 7 днів;
- 02.12.2020 вироком Вінницького районного суду Вінницької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. ст. 70, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; звільнений 03.12.2021 по відбуттю строку покарання.
22.11.2024 матері ОСОБА_4 - ОСОБА_9 було вручено повідомлення про підозру у скоєнні її сином злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки місцезнаходження ОСОБА_4 на даний час невідоме.
Допитана в якості свідка мати ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_9 пояснила, що приблизно з 13.11.2024 не бачила ОСОБА_4 та його місцезнаходження на теперішній час їй не відомо.
У ході досудового розслідування 01.11.2024, 11.11.2024, 21.11.2024 під час перевірки ОСОБА_4 за місцем проживання за адресою АДРЕСА_1 встановлено, що останній відсутній, його місцезнаходження на даний час невідоме.
У зв'язку із тим, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_4 було невідоме та його встановлення не представлялося можливим, 22.11.2024 підозрюваного ОСОБА_4 було оголошено у розшук та досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України
Станом на 28.12.2024 місцезнаходження ОСОБА_4 встановлено, зокрема його розшукано та затримано в місті Києві, відтак досудове розслідування у кримінальному провадженні відновлено.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:
- Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення;
- Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ;
- Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_7 ;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;
- Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_8 ;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;
- Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_10 ;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;
- Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_11 ;
- Поясненням ОСОБА_4 ;
- висновком судової товарознавчої експертизи № 2542/24-21 від 20.08.2024;
- іншими доказами.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, підозрюється.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Також, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у розумінні практики Суду у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, неодружений, не має міцних соціальних зв'язків та утриманців, не має постійного місця роботи та проживання, раніше судимий, у зв'язку з чим є достатні підстави вважати, що ризик, визначений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - спроба переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є достатнім для переконання, що жоден з більш м'яких заходів в даному випадку є недоцільним і саме тримання під вартою може запобігти зазначеному ризику.
Крім того, існує ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків, оскільки, згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Перебуваючи на волі ОСОБА_4 матиме можливість незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні.
Також, ОСОБА_4 є особою раніше неодноразово судимою, не працевлаштований, не має стабільного джерела доходу, у зв'язку з цим існує ризик, що перебуваючи на волі, він може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 є ризики, визначені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Беручи до уваги вищезазначене, обґрунтуванням обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 є необхідність запобіганню перешкоджанню кримінальному провадженню шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення, тому зазначені ризики є достатніми для переконання, що жоден з більш м'яких заходів в даному випадку є недоцільним і саме тримання під вартою може запобігти зазначеним ризикам, які існують.
Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Домашній арешт не може бути застосований у зв'язку з відсутністю постійного місця проживання та не зможе забезпечити належну поведінку особи.
У зв'язку із викладеним, враховуючи вищевказані обставини, особу підозрюваного, відсутність постійного місця роботи та проживання, його антисоціальне становище, вважаю, що запобігти ризикам передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, можливо лише шляхом обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, існує необхідність застосування до підозрюваного найбільш суворого забіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи вищевикладене, слідчий, просила слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення лопотання слідчого, просив слідчого суддю застувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання слідчого, просив слідчого суддю застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі у вигляді особистого зобов'язання.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 , офіційно не працевлаштований, без постійного місця реєстрації, раніше судимий, в тому числі за аналогічні корисливі злочини, підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення.
Разом із тим, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, схильність до вчинення кримінальних правопорушень, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Разом з тим, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - обґрунтована.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та клопотання слідчого, підозрюваному ОСОБА_4 необхідно визначити розмір застави.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 08 години 20 хвилин 26 лютого 2025 року (відповідно до протоколу затримання), в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 26 лютого 2025 року.
Одночасно визначити ОСОБА_4 , заставу в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Якщо ОСОБА_4 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_4 - визначити термін їх дії відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя