Справа № 454/5462/23
05.12.2024 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Веремчук О.А. ,
за участю секретаря Баран О.Я.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2 з участю третьої особи без самостійних вимог приватного нотаріуса Червоноградського районного нотаріального округу Вус В.В. про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та надання права на спадкування-
В провадженні Сокальського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з участю третьої особи без самостійних вимог приватного нотаріуса Червоноградського районного нотаріального округу Вус В.В. про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та надання права на спадкування.
Заявник подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив, окрім іншого, накласти арешт на житловий будинок буд. 235 в прис. Дженджерівка, Шептицького району Львівської області, що належить ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право на спадщину № 410, виданого 07.03.2024р. приватним нотаріусом Вус В.В. до прийняття рішення судом у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з участю третьої особи без самостійних вимог приватного нотаріуса Червоноградського районного нотаріального округу Вус В.В. про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та надання права на спадкування та набрання рішенням суду законної сили.
Згідно з частиною 1 статті 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, заяву про забезпечення позову приходить до наступного висновку.
Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У відповідності до частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Учасники справи в цивільному процесі, при використанні механізму забезпечення позову повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Необхідність застосування даного заходу забезпечення позову заявник мотивує тим, що 12.10.2023р. після смерті ОСОБА_4 приватним нотаріусом Червоноградського районного нотаріального округу Вус В.В. заведено спадкову справу, № 7139018/1 у спадковому реєстрі та № 103/2023 у нотаріуса та відповідачці ОСОБА_5 07.03.2024р. видано Свідоцтво про право на спадщину на майно , що належало фактичному чоловікові позивачки ОСОБА_4 .
Видача нотаріусом відповідачці Свідоцтв про право на спадщину на належне померлому ОСОБА_4 майно без врахування права на спадкування цього майна ОСОБА_1 , яке могло бути надане позивачці разом із спадкоємцями тієї черги, яка може набути право на спадкування є порушенням її прав на спадкове майно. Відтак, до вирішення судом вказаного спору та набрання рішенням суду законної сили спадкове майно на яке видане Свідоцтво про право на спадщину відповідачці не підлягає відчуженню на користь третіх осіб.
Заява про забезпечення позову в достатній мірі обґрунтована необхідністю забезпечення позову, заявником ОСОБА_1 викладено свої доводи щодо можливості настання несприятливих наслідків у разі невжиття таких заходів, а зазначені заявником підстави та вид забезпечення позову є співмірними з пред'явленими вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Таким чином, враховуючи наявність спору між сторонами, обсяг позовних вимог, враховуючи також вимоги співмірності виду забезпечення позову із заявленими вимогами, приймаючи до уваги предмет позову, суд вважає обґрунтованими вимоги про забезпечення позову, так як за викладених заявником обставин, невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому заява про забезпечення позову підлягає до задоволення.
Вжиття заходів забезпечення позову, за переконанням суду, буде достатнім для досягнення мети зазначеного заходу до вирішення справи по суті.
За змістом статей 153, 154 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд вирішує питання зустрічного забезпечення.
Згідно з статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Перелік випадків у яких суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення визначений частиною 3 статті 154 ЦПК України та є вичерпним.
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом (ч.4 ст.154 ЦПК України).
Щодо зустрічного забезпечення у поданій заявником заяві про забезпечення позову, то суд зазначає, що частиною 1 статті 154 ЦПК України передбачено право суду, а не обов'язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Відтак розгляд заяви про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного позову, як вважає суд, не є порушенням наведених норм законодавства.
Враховуючи те, що обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачу чи третім особам, а також відсутність обставин, визначених ч.3 ст.154 ЦПК України, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.
Згідно частини 7 статті 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Заходи забезпечення позову, згідно ст.158 ЦПК України, суд може скасувати з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись статтями 149-154, 158 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2 з участю третьої особи без самостійних вимог приватного нотаріуса Червоноградського районного нотаріального округу Вус В.В. про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та надання права на спадкування - задовольнити.
Забезпечити позов, шляхом накладення арешту на житловий будинок буд. 235 в прис. Дженджерівка, Шептицького району Львівської області, що належить ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право на спадщину № 410, виданого 07.03.2024р. приватним нотаріусом Вус В.В. до прийняття рішення судом у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з участю третьої особи без самостійних вимог приватного нотаріуса Червоноградського районного нотаріального округу Вус В.В. про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та надання права на спадкування та набрання рішенням суду законної сили.
Міри по застосуванню зустрічного забезпечення позову судом не приймалися.
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотання учасника справи у порядку вимог ст.158 ЦПК України.
На підставі ст.261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий: О. А. Веремчук