Справа № 548/2654/23
Провадження № 2/548/84/24
13.12.2024 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Коновод О.В.
за участю секретаря судового засідання Манжос Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Хорол цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором
Представник позивача звернувся до суду із позовом і просить стягнути із відповідача заборгованість за Кредитними договором в розмірі 31725,00 грн . Крім того, просить стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати по справі.
Посилається на те, що 21.08.2019 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №00-410759. 22.12.2022 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВ "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" був укладений Договір факторингу № 22122022/2, відповідно до якого право вимоги за вищезазначеним Кредитним договором перейшло до «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Згідно Реєстру боржників від 22.12.2022 року до Договору факторингу № № 22122022/2 , ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 16440,00 грн., з яких:- 6000грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;- 10440 грн. сума заборгованості за простроченими відсотками.
Крім цього, 18.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія "ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №10589-12/2019 в електронній формі, з використанням інформаційних телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття пропозиції та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Згідно п.1 договору позики, позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
21.05.2021 року між ТОВ «ФК "ІНВЕСТРУМ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу №21052021 (далі Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «ФК "ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні «ФК "ІНВЕСТРУМ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 21.05.2021 року до Договору факторингу №21052021 від 21.05.2021 (витяг з Реєстру боржників додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 15285грн., з яких:- 5000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;- 10285 грн. сума заборгованості за відсотками.
Представником позивача до суду подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.
Ухвалою від 22.11.2023 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз'яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке віг може подати в строк для подання відзиву на позов.
У встановлений судом строк представник відповідача- адвокат Третяк К.П. подала до суду відзив, проти позовних вимог заперечувала в повному обсязі.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено наступне.
21.08.2019 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №00-410759. 22.12.2022 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВ "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" був укладений Договір факторингу № 22122022/2, відповідно до якого право вимоги за вищезазначеним Кредитним договором перейшло до «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Згідно Реєстру боржників від 22.12.2022 року до Договору факторингу № № 22122022/2 , ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 16440,00 грн., з яких:- 6000грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;- 10440 грн. сума заборгованості за простроченими відсотками.
Крім цього, 18.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія "ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №10589-12/2019 в електронній формі, з використанням інформаційних телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття пропозиції та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Згідно п.1 договору позики, позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
21.05.2021 року між ТОВ «ФК "ІНВЕСТРУМ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу №21052021 (далі Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «ФК "ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні «ФК "ІНВЕСТРУМ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 21.05.2021 року до Договору факторингу №21052021 від 21.05.2021 (витяг з Реєстру боржників додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 15285грн., з яких:- 5000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;- 10285 грн. сума заборгованості за відсотками.
Відповідач (Позичальник) визнав ту обставину, що 21.08.2019 р. уклала з ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» (Кредитодавець, первинний кредитор) кредитний договір №00-410759 та підписала електронним підписом, відтвореним шляхом використання отриманого на номер мобільного телефону одноразового ідентифікатора.
Згідно п. 1.2. договору Відповідач отримала суму кредиту у розмірі 6000,00 (шість тисяч) грн., в т.ч. на свою банківську карту № НОМЕР_1 суму у розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) гривень, а 1000,00 (одну тисячу) грн. Позичальник зобов'язалася сплатити за використання системи для дистанційного отримання кредиту (п. 2.2 договору).
Строк дії кредиту згідно п. 1.3 договору - тридцять днів, процентна ставка згідно п. 1.4. - фіксована у розмірі 2,00 (два) % або 120,00 (сто двадцять ) грн. за день, загальна вартість кредиту - 9600,00 (дев'ять тисяч шістсот) грн., в т.ч. 6000,00 грн. кредит, 3600,00 грн. проценти.
Інформацію щодо отриманого кредиту отримувала шляхом використання особистого кабінету на сайті https://kachay.com.ua з використанням логіна та пароля.
20.09.2019 р. Відповідач сплатила проценти за користування кредитом у розмірі 3600,00 грн.; з 21.10.2019 р. по 19.02.2020 р. Відповідач на вимогу Кредитодавця сплатила ще 16 380,00 (шістнадцять тисяч триста вісімдесят) грн., всього на суму 19 980 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн., що підтверджується копією виписки по договору №00-410759, яка була надана на запит Позичальника у електронному вигляді (копія виписки додається).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, провадження №14-10цс/18, дійшла висновку, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються ч. 2ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Штрафних санкцій договором №00-410759 не передбачено, нараховувати проценти поза межами строку кредитування неправомірно.
Таким чином, Відповідач повністю виконала свої зобов'язання перед ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» по сплаті кредиту згідно договору №00-410759 від 21.08.2019 р. та навіть здійснила значну переплату.
Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 17.01.2022 р. по справі №548/2240/21 було задоволено позов Відповідача до ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» про визнання виконавчого напису №99965 від 15.07.2021 р. нотаріуса, вчиненого на підставі кредитного договору №00-410759 від 21.08.2019 р. таким, що не підлягає виконанню (копія рішення додається).
Стосовно переходу права вимоги від ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» до Позивача згідно договору факторингу №22122022/2 від 22.12.2022 р. , встановлено наступне.
Подана позивачем копія договору факторингу не відповідає оригіналу, оскільки з восьми сторінок договору до суду надано лише сторінки 1, 2, 3, 4, 8. При цьому наявна у справі копія договору не містить позначки, що подані аркуші договору є витягом з цього договору. Натомість представник позивача проставив відмітку про засвідчення копії договору, яка у тому числі складається зі слів «З оригіналом згідно». Позивачем також не надані до суду невід'ємні додатки договору.
Наданий Позивачем витяг з реєстру боржників до договору факторингу №22122022/2 від 22.12.2022 р. не містить підписів сторін, відбитків печаток, а лише підпис представника Позивача. Витяг сформований представником позивача Кудіною А.В. 24.10.2023 року без належного обґрунтування того факту, чому він не підписаний уповноваженими особами первинного кредитора та позивача, тобто в розумінні процесуального закону не є належним доказом переходу права вимоги, а відповідно немає підстав вважати, що Позивач взагалі набув права вимоги до Відповідача за вищевказаним кредитним договором. Саме витяг з реєстру боржників підтверджує перехід права вимоги саме щодо відповідача і саме щодо конкретного кредитного договору, укладеного відповідачем.
Крім цього, в матеріалах справи відсутні відомості проте, що Відповідач не отримувала жодних письмових повідомлень про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором Позивачу. Позивач не надав доказів того, що Відповідач була письмово повідомлена про заміну кредитора у зобов'язанні. Отже, якби навіть Відповідачка і була боржником по кредитному договору №00-410759 від 21.08.2019 р., обов'язку сплачувати борг Позивачу вона не мала.
Крім цього жодних доказів нарахування первинним кредитором боргу Відповідачеві у період з 21.08.2019 року до 22.12.2022 року (з укладання кредитного договору до відступлення права вимоги) Позивачем не надано. Так само Позивач не надав доказів отримання розрахунків заборгованості Відповідача за договором №00-410759 від 21.08.2019 р від ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ».
Наданий представником Позивача розрахунок заборгованості за період з 22.12.2022 року до 30.09.2023 року не є первинним документом, оскільки не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Також залишається невідомим, на підставі яких первинних документів цей розрахунок взагалі було здійснено та як здійснювалось нарахування заборгованості за відсотками.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості за кредитним договором №00-410759 від 21.08.2019 р. не підлягають задоволенню, оскільки Позивачем не доведено, що до нього перейшло право вимоги по відношенню до Відповідача, а також не надано доказів на підтвердження тієї обставини, що Відповідач має заборгованість за договором.
Щодо кредитного договору №10589-12/2019 від 18.12.2019 р.
Позивач стверджує, що 18.12.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та відповідачем було укладено кредитний договір №10589-12/2019, згідно якого Товариство зобов'язувалось надати позику в сумі 5000,00 грн. строком на 30 днів до 16.01.2020 року (п. 1.2. договору) зі сплатою 1,70% на день (п. 1.3. договору).
Згідно п. 1.1. вказаного договору товариство надає фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності (далі кредит), а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно п. 1.4. кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської карти, наданої клієнтом.
Проте Позивач не надав суду доказів видачі (перерахуванню) від ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» до Відповідача кредиту у відповідності до положень кредитного договору №10589-12/2019 від 18.12.2019 р.
Умовами укладеного договору не передбачено строк, у який позикодавець був зобов'язаний перерахувати суму позики на рахунок позичальника. Такий строк не передбачено і Правилами надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ «ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм», які розміщені на сайті Товариства та згідно п. 1.6. договору є невід'ємною частиною договору.
Крім цього, Відповідачем заперечується факт отримання кредитних коштів, а також той факт, що вона підписувала даний договір, так само заперечує факт підписання заявок та додаткових угод на продовження строку дії зазначеного договору. Одноразових ідентифікаторів для підписання договору та додатків не отримувала, заявок на укладання договору не подавала, особистого кабінету клієнта на сайті ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» не реєструвала, персональних даних ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» не передавала.
Стосовно переходу права вимоги від ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» до Позивача згідно договору факторингу №21052021 від 21.05.2021 р. Відповідач вважає заперечити наступне.
Позивач стверджує, що 21.05.2021 р. з ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» уклав договір факторингу №21052021, згідно якого отримав право вимоги до Відповідача за кредитним договором №10589-12/2019. Проте позивач як фактор мав за договором факторингу отримати не тільки договір позики, а й документацію, що стосується заборгованості боржника, яка підтверджує дійсність та наявність права грошових вимог до боржників, тобто мав отримати детальні розрахунки заборгованості за договором позики станом на дату відступлення права вимоги.
Проте подана Позивачем копія договору факторингу не відповідає оригіналу, оскільки з девяти сторінок договору до суду надано лише сторінки 1, 2, 4, 9. При цьому наявна у справі копія договору не містить позначки, що подані аркуші договору є витягом з цього договору. Натомість представник позивача проставив відмітку про засвідчення копії договору, яка у тому числі складається зі слів «З оригіналом згідно». Позивачем також не надані до суду невід'ємні додатки договору.
Наданий Позивачем витяг з реєстру боржників до договору факторингу №21052021 не містить підписів сторін, відбитків печаток, а лише підпис представника Позивача. Витяг сформований представником позивача Кудіною А.В. 24.10.2023 року без належного обгрунтування того факту, чому він не підписаний уповноваженими особами первинного кредитора та позивача, тобто в розумінні процесуального закону не є належним доказом переходу права вимоги, а відповідно немає підстав вважати, що Позивач взагалі набув права вимоги до Відповідача за вищевказаним кредитним договором. Саме витяг з реєстру боржників підтверджує перехід права вимоги саме щодо відповідача і саме щодо конкретного кредитного договору, укладеного відповідачем.
Згідно частини 1 статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідач не отримувала жодних письмових повідомлень про про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором Позивачу. Позивач не надав доказів того, що відповідач був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні. Отже, якби навіть Відповідачка і була боржником по кредитному договору №10589-12/2019 від 18.12.2019 р., обов'язку сплачувати борг Позивачу вона не мала.
Доказів отримання розрахунків заборгованості Відповідача за договором №10589-12/2019 від ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» Позивач не надав.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19. При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Наданий представником Позивача розрахунок заборгованості за період з 21.05.2021 року до 30.09.2023 року не є первинним документом, оскільки не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Даний розрахунок підписаний представником Позивача, проте матеріали справи не містять відомостей щодо посади вказаної особи, її повноважень на складання такого розрахунку та можливої відповідальності за помилково складений розрахунок. Також залишається невідомим, на підставі яких первинних документів цей розрахунок взагалі було здійснено та як здійснювалось нарахування заборгованості за відсотками.
Таким чином, наданий позивачем розрахунок заборгованості не можна вважати допустимим доказом наявності заборгованості, оскільки такий розрахунок не є первинним документом.
Надані позивачем розрахунки заборгованості є внутрішніми документами фінансової установи та не містять відомостей, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит. Отже, самі по собі, без надання доказів отримання кредитних коштів позичальником, такі розрахунки не підтверджуть наявності заборгованості у відповідача перед позивачем. Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 755/2284/16-ц.
Крім цього жодних доказів нарахування первинним кредитором боргу Відповідачеві у період з 18.12.2019 року до 21.05.2021 року (з дня укладання кредитного договору до відступлення права вимоги) Позивачем не надано.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості за кредитним договором №10589-12/2019 від 18.12.2019 р. не підлягають задоволенню, оскільки Позивачем не доведено, що до нього перейшло право вимоги по відношенню до Відповідача, а також не надано доказів на підтвердження тієї обставини, що Відповідачу надавались кошти за кредитним договором та Відповідач має заборгованість за договором.
Суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основної суми боргу та заборгованості за відсотками в розмірі 31725,00 грн., є безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивачем не надано докази, щодо передачі грошових коштів у користування, а заборгованість за відсотками нарахована у період дії кредитного договору, при цьому позивач у позовній заяві не зазначає, що це є вимоги про стягнення грошових коштів в порядку ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Жодний доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки суд відображає в рішенні, в якому наводить мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши всі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факт набуття ним права грошової вимоги відносно ОСОБА_1 за Кредитним договором , і як наслідок, права звертатися до суду з даним позовом.
Відтак, із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
В силу ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.
У відповідності з ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов'язані з розглядом справи.
Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підставі викладеного, відповідно до ст. 512, 514, 517, 519, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 263-265, 268, 273, 274, 277, 279, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" (юридична адреса: вул.Симона Петлюри,30 м. Київ 01032, код ЄДРПОУ 35625014), представник позивача: Кудіна Анастасія Вячеславівна (адреса знаходження: вул. Лісова, 2 м. Бровари, 07400 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , мешканка: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за Кредитним договором ,-відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (юридична адреса: вул.Симона Петлюри,30 м. Київ 01032, код ЄДРПОУ 35625014) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , мешканка: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 13.12.2024 року.
Суддя : О.В. Коновод