вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про розгляд заяви про відвід судді
31.12.2024м. ДніпроСправа № 904/3199/24 (904/5432/24)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМІНАЛ "БОРІВАЖ", Одеська обл., Одеський район, смт. Нові Білярі(з)
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВОРІЧАНСЬКЕ-АГРО", Харківська обл., Куп'янський район, с. Колодязне
відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ", м. Дніпро
про визнання недійсним договору відступлення права вимоги
Суддя Соловйова А.Є.
Без участі учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРМІНАЛ "БОРІВАЖ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВОРІЧАНСЬКЕ-АГРО", відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" про визнання недійсним правочину, в якому просить суд визнати недійсним Договір відступлення права вимоги №20/05/2024 від 20.05.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВОРІЧАНСЬКЕ-АГРО" (код ЄДРПОУ 41662441) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" (код ЄДРПОУ 39205544).
Ухвалою суду від 17.12.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМІНАЛ "БОРІВАЖ" до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВОРІЧАНСЬКЕ-АГРО", відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" про визнання недійсним правочину, в якому просить суд визнати недійсним Договір відступлення права вимоги №20/05/2024 від 20.05.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
30.12.2024 відповідачем-2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" подано заяву б/н від 30.12.2024 про відвід судді Соловйової А.Є.
За змістом статей 38, 42 Господарського процесуального кодексу України право на відвід судді є одним із процесуальних прав учасника справи.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено підстави для відводу (самовідводу) судді.
Так, згідно частини 1 наведеної статті Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді у розгляді справи).
За змістом приписів ч.ч.1-4 ст.39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд адовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
В обґрунтування вказаної заяви про відвід судді Соловйової А.Є. ТОВ "АГРО КОМПЛЕКТ" посилається на те, що 30.12.2024 ТОВ "АГРО КОМПЛЕКТ" стало відомо про дії судді Соловйової А.Є., а саме недотримання нею норм ГПК України в інтересах позивача, свідчить про наявність обставин, які викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності судді. Отже, суддя Соловйова А.Є. більше не може неупереджено розглядати справу з наступних підстав.
Так, 24.12.2024 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2024 у справі №904/3199/24 (про банкрутство ТОВ "АГРО КОМПЛЕКТ") відмовлено у визнані грошових вимоги ТОВ "МОНТАНА-ЕСТЕЙТ" в розмірі 887 881 191,13 грн.
При цьому повного тексту ухвали про відмову у визнані грошових вимог на час звернення з заявою про відвід судді немає, хоча п'ять днів з дня судового розгляду сплило 29.12.2024. Вказані дії судді, за твердженням заявника лише ускладнюють процедуру оскарження судового рішення.
Недотримання судом процесуальних строків виготовлення повного тексту судового рішення (ухвали ГСДО від 24.12.2024 у справі №904/3199/24) підтверджують побоювання ТОВ "АГРО КОМПЛЕКТ" щодо справедливого ставлення даного складу суду до відповідача.
Отже, виникла ситуація, при якій у учасників справи, в тому числі ТОВ "АГРО КОМПЛЕКТ" виникають сумніви у об'єктивності та безсторонності даного складу суду.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У частині 3 статті 2 ГПК України зазначено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Верховний суд неодноразово вказував, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню саме з метою створення штучних умов для визначеня підсудності справи за конкретним судом, що дає підстави Кредитору сумніватися в упередженості судді Соловйової А.Є., є лише припущенням.
Суд вказує, що заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами не є підставами для відводу.
Частиною 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно ч.1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Згідно ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2016 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (п. 2.5).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (п. 50).
Слід зазначити, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у необ'єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом (статей 126, 129 Конституції України).
Разом з тим, відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається зі змісту заяви про відвід, мотиви, з яких ТОВ "АГРО-КОМПЛЕКТ" просить відвести суддю Соловйову А.Є. від розгляду справи зводяться до недотримання судом процесуальних строків виготовлення повного тексту судового рішення (ухвали ГСДО від 24.12.2024 у справі №904/3199/24) за результатами розгляду заяви ТОВ "МОНТАНА-ЕСТЕЙТ" з грошовими вимогами до ТОВ "АГРО-КОМПЛЕКТ".
Суд зазначає, що 24.12.2024 у судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину ухвали за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНТАНА-ЕСТЕЙТ" з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" в загальній сумі 887 887 247,13 грн, з яких: 887 881 191,13 грн - основна заборгованість, 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника, відповідно до якої грошові вимоги були відхилені.
Відповідно до частини 6 ст.233 Господарського процесуального кодексу України, складання повного тексту ухвали залежно від складності може бути відкладено на строк не більше як п'ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної
Згідно зі ст.116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, останнім днем строку є перший після цього робочий день.
Отже, враховуючи, що вступну та резолютивну частини ухвали у справі №904/3199/24 за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНТАНА-ЕСТЕЙТ" з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" було проголошено у судовому засіданні 24.12.2024, п'ятий день для складання повного тексту ухвали спливає 29.12.2024.
Проте, оскільки 29.12.2024 - неділя, тобто вихідний день, останнім днем строку на складення повного тексту ухвали є 30.12.2024.
Повний текст ухвали у справі №904/3199/24 за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНТАНА-ЕСТЕЙТ" з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" було складено та підписано суддею Соловйовою А.Є. 30.12.2024 о 17:03 год.
Тобто у заявника відсутні будь-які підстави для твердження про недотримання судом процесуальних строків виготовлення повного тексту судового рішення (ухвали ГСДО від 24.12.2024 у справі №904/3199/24) за результатами розгляду заяви ТОВ "МОНТАНА-ЕСТЕЙТ" з грошовими вимогами до ТОВ "АГРО-КОМПЛЕКТ".
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено імперативний припис щодо добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами, недопустимості зловживання процесуальними правами.
Відповідно до пункту 1 частини 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема заявлення завідомо безпідставного відводу.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що є загальновідомим факт того, що 29.12.2024 є вихідним днем і заявник не міг про це не знати, та відповідно датою закінчення строку на складення повного тексту ухвали від 24.12.2024 у справі №904/3199/24 є 30.12.2024, суд визнає подання заяви про відвід судді Соловйової А.Є. з підстав недотримання судом процесуальних строків виготовлення повного тексту судового рішення (ухвали ГСДО від 24.12.2024 у справі №904/3199/24) за результатами розгляду заяви ТОВ "МОНТАНА-ЕСТЕЙТ" з грошовими вимогами до ТОВ "АГРО-КОМПЛЕКТ" безпідставним та зловживанням процесуальними правами, спрямованим на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи, що є наслідком залишення поданої заяви без розгляду (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст.ст. 35, 39, 43, 116, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" б/н від 30.12.2024 про відвід судді Соловйової А.Є. залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 31.12.2024 та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.Є. Соловйова