вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
27.12.2024м. ДніпроСправа № 904/2672/23
за позовом Криворізької міської ради, м. Дніпро
до Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Київ
про стягнення коштів
Суддя Ярошенко В.І.
Без участі (виклику) представників сторін
Криворізька міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 411 117, 66 грн за період з 01.01.2022 по 31.12.2022.
Ухвалою суду від 29.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/2672/23. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання до суду відзиву на позовну заяву.
Через систему «Електронний суд» 13.06.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Через систему «Електронний суд» 22.06.2023 від позивача надійшло клопотання.
Через систему «Електронний суд» 04.08.2023 від Криворізької міської ради надійшли письмові пояснення.
Через систему «Електронний суд» 07.08.2023 від Криворізької міської ради надійшло клопотання про залучення доказів.
Через систему «Електронний суд» 22.06.2023 від Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" надійшли заперечення.
Щодо клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Статтею 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи наділяються можливістю подати клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, зокрема така можливість передбачається частиною 6 зазначеної норми.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.
Судова система не припиняє працювати, але значна кількість повітряних тривог, відключення електроенергії, відсутність фінансування на поштові відправлення, призводить до збільшення часу розгляду судових справ.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача викладена у позовній заяві
Позовні вимоги обґрунтовані зокрема тим, що відповідач у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 використовував земельну ділянку загальною площею 0, 9300 га, з кадастровим номером 1211000000:03:021:0024, по вул. Дніпровське шосе, 82 у місті Кривий Ріг без достатніх правових підстав і не сплачував за користування плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого відповідач зберіг за рахунок Криворізької міської ради, як власника земельної ділянки, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву
Відповідач заперечує проти позовних вимог.
Відповідач зазначає, що AT «ДАК «Автомобільні дороги України» утворено відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 221 від 28.02.2002 «Про утворення відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та визначено, що засновником Компанії є держава в особі Державної служби автомобільних доріг, у державній власності закріплюється 100 відсотків акцій компанії із забороною їх відчуження, використання для формування статутних фондів будь-яких суб'єктів господарювання, передачі в управління будь-яким особам та вчинення будь яких дій, наслідком яких може бути відчуження цих акцій з державної власності, зокрема передачу в заставу, до прийняття окремого рішення щодо приватизації компанії, акціонерами компанії є держава в особі Державної служби автомобільних доріг до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію компанії.
До статутного фонду компанії передається майно державних підприємств, які належать до сфери управління Державної служби автомобільних доріг, з наступним перетворенням їх у дочірні підприємства.
Тому, вищезазначене дає підстави стверджувати, що державні акціонерні товариства мають особливий статус, відмінний від інших акціонерних товариств. Майно державних акціонерних товариств, засновником та єдиним акціонером яких є держава, є власністю державної акціонерної компанії та наділяє майном дочірні підприємства, які за своєю сутністю є державними на речовому праві - право господарського відання.
Отже, компанія не може закріпити за своїми дочірніми підприємствами майно на праві власності, проте залишається відповідальною через власні органи управління стосовно розпорядження майном.
Таким чином, компанія, щодо майна, переданого на праві господарського відання ДП «Дніпропетровський облавтодор», не користується цим майном, а лише здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Земельна ділянка площею 0, 9300 га, кадастровий номер 1211000000:03:021:0024, розташована за адресою: Дніпропетровська обл, м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, 82а, є сформованою з 19.06.2018, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.10.2022 № НВ-0001152742022.
Разом з тим, як то підтверджує інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 10.05.2023 № 331742486 за Публічним акціонерним товариством "Державна акціонерна компанія "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ" з 20.06.2013 на праві приватної власності зареєстровано нерухоме майно: комплекс будівель, що розташований за адресою вулиця Дніпровське шосе, будинок 82, у місті Кривий Ріг, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 97961212110.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про юридичну особу - Акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ", код ЄДРПОУ - 31899285, 29.12.2018 була проведена державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи - зміна повного найменування.
Позивач зазначає, що у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 між Криворізькою міською радою та Акціонерним товариством "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:021:0024. А отже, відповідач у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 користувався спірною земельною ділянкою без укладання договору оренди земельної ділянки, не сплачуючи при цьому плату у відповідному розмірі, що у свою чергу позбавило Криворізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати, чим порушено майнові права позивача.
За офіційною інформацією Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області Акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "автомобільні дороги УКРАЇНИ" (код ЄДРПОУ 31899285) не перебуває на обліку як платник плати за землю у Довгинцівському районі міста Кривого Рогу (лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.12.2022 № 32425/5/04-36-04-12-14).
Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523, що набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.
Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу" (далі - рішення № 506), яке набуло чинності 01.01.2022, встановлені ставки плати за землю на території м. Кривого Рогу, в тому числі ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 (Додаток 2 до рішення).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.10.2022 № НВ-000П52742022, земельна ділянка, що використовується відповідачем за адресою: вулиця Дніпровське шосе, 82, у місті Кривому Розі, кадастровий номер 1211000000:03:021:0024 за цільовим призначенням віднесена до секції 12.04 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що відповідає розміру ставки орендної плати - 3,0 % від нормативної грошової оцінки земель міста.
За розрахунком позивача за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:03:021:0024 площею 0, 9300 га на вулиці Дніпровське шосе, 82а у м. Кривого Рогу в розмірі 411 117, 66 грн.
Як зазначає позивач, відповідач безпідставно збережені кошти у вигляді несплаченої до місцевого бюджету орендної плати за користування спірною земельною ділянкою не сплатив, у зв'язку з чим позивач змушений звернутися в суд за захистом та відновленням порушених майнових прав.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
За приписом частини першої статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Нерухоме майно нерозривно пов'язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а тому використання нежитлової будівля, яка належить відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки.
Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. Тому, у зв'язку з користуванням відповідачем нежитловою нерухомістю, розташованою за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, 82, презюмується користування усією спірною земельною ділянкою.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20.
За частиною першою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Пунктами 34, 35 частини першої статті 26 цього Закону передбачено, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України відноситься до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до частини першої статті 122 Земельного Кодексу України саме до повноважень сільських, селищних, міських рад відноситься передача земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з частинами першою, другою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 01.01.2022) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до частин другої, третьої вказаної статті передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, зокрема, крім розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 Земельного кодексу України).
За таких обставин Криворізька міська рада є саме тим органом місцевого самоврядування, який повноважний представляти відповідну територіальну громаду в питаннях передачі в оренду земель комунальної власності для всіх потреб, а право власності чи користування земельною ділянкою виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
При цьому, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Наведене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у п. 79 постанови від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77 цс 18).
Докази законодавчого оформлення права користування відповідачем спірною ділянкою у період з 01.01.2022 по 31.12.2022, а також належної державної реєстрації речових прав на неї відсутні.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
За частинами першою, другою статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
За змістом підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, не може бути меншою за розмір земельного податку - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (підпункт 289.1 статті 289 Податкового кодексу України).
За змістом частини п'ятої статті 5 та частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
За змістом частини першої статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Згідно з частинами першою - третьою статті 18 зазначеного Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:
розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;
розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Частиною другою статті 26 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Згідно з частинами першою - другою статті 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
За нормативними приписами частин першої - третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Згідно з підпунктом 48 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15, витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки видає відповідно до покладених на нього завдань Держгеокадастр (Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру).
Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що несплачена відповідачем сума орендної плати - 411 117, 66 грн розрахована на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № 97-4-0.110.4-6730/301-22 від 12.12.2022, підготовленого Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровської області, з урахуванням ставки орендної плати 3 % від нормативної грошової оцінки земель міста, розмір якої визначений відповідним рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506. Місячний розмір орендної плати визначений позивачем шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.
Перевіркою розрахунку порушень не встановлено.
Вирішуючи питання можливості стягнення з відповідача заявлених до стягнення коштів, суд враховує також таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України, яка відноситься до глави 83 цього Кодексу, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2019 у справі № 922/3412/17, до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними (п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц; п. 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 922/3412/17).
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (п. 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 922/3412/17).
Для кондикційних зобов'язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (п. 44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 922/3412/17).
З огляду на викладене відповідач як фактичний користувач спірної земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Щодо посилань відповідача, що земельна ділянка використовується іншою юридичною особою, суд зазначає наступне.
01.08.2023 завідувачем та головним спеціалістом відділу з земельних питань та будівництва Довгинцівської районної у місті ради було проведено обстеження спірної в рамках даної справи земельної ділянки, розташованої на вулиці Дніпровське шосе, 82 у місті Кривий Ріг.
Так, обмеженням встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:03:021:0024 використовується під розміщення комплексу будівель. Територія земельної ділянки огороджена парканом, ворота закриті, увійти на територію неможливо. Візуально встановлено, що будівлі та територія не використовується, підприємницька діяльність не здійснюється.
Отже, обстеженням не встановлена обставина фактичного використання вказаної земельної ділянки ДП «Дніпропетровський облавтодор».
Крім того, відповідачем не надано доказів, що саме земельну ділянку загальною площею 0, 9300 га, з кадастровим номером 1211000000:03:021:0024, по вул. Дніпровське шосе, 82 у місті Кривий Ріг, закріплено за ДП «Дніпропетровський облавтодор», як його дочірнім підприємством.
Разом з тим, як то підтверджує інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 10.05.2023 № 331742486 саме за відповідачем з 20.06.2013 на праві приватної власності зареєстровано нерухоме майно: комплекс будівель, що розташований за адресою вулиця Дніпровське шосе, будинок 82, у місті Кривий Ріг (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 97961212110).
За приписами статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав серед іншого є гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно.
Отже, беручи до уваги що протягом спірного періоду 2022 року власником комплексу розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:03:021:0024 є відповідач - AT «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та за відсутності доказів фактичного використання земельної ділянки іншою особою, вбачається обґрунтованість заявлених в рамках даної справи вимог.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:03:021:0024 у сумі 411 117, 66 грн є законними й обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 6 166, 76 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51; ідентифікаційний код 31899285) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, ідентифікаційний код 33874388) 411 117,66 грн за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 166, 76 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.І. Ярошенко