30 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/4721/24 пров. № А/857/19415/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гуляка В. В.,
Пліша М. А.,
розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року (прийняте у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження у м. Луцьку суддею Мачульським В. В.) в адміністративній справі № 140/4721/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Волинського окружного адміністративного суду із вказаним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі також - ГУ ПФУ в Одеській області, відповідач) від 28.03.2024 № 907640802283 щодо відмови у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу»;
- зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по віку відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» з 28.03.2024, з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Департаментом фінансів Волинської обласної державної адміністрації від 27.03.2024 № 631/10-07/2-24, № 631/10-07/2-24.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області, як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 28.03.2024 позивач звернулась до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення на пенсію згідно Закону України «Про державну службу». Рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 28.03.2024 № 907640802283 відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку з тим, що Закон України № 889 «Про державну службу», не передбачає можливість здійснення перерахунків раніше призначених пенсій державним службовцям.
Позивач не погоджується з такими діями відповідача та вважає їх неправомірними та такими, що не від повідають діючому законодавству, порушують її конституційне право на пенсійне забезпечення, оскільки Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, який набув чинності 1 травня 2016 року передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії як державному службовцю.
Зазначає, шо на момент звернення за призначенням пенсії, як державному службовцю вона досягла необхідного 60 річного віку, на державній службі не перебуваю , має необхідний загальний стаж в тому числі 36 років - на державній службі до 1 травня 2016 року, що міститься в матеріалах пенсійної справи та не заперечується відповідачем. Вважає, що має право на призначення пенсії в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 28.03.2024 № 907640802283.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області перевести ОСОБА_1 з 28 березня 2024 року на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу".
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило ГУ ПФУ в Одеській області, яке вважає рішення суду першої інстанції прийнятим за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позовні вимоги не можуть бути задоволенні, оскільки Закон України № 889 «Про державну службу», не передбачає можливість здійснення перерахунків раніше призначених пенсій державним службовцям.
Апелянт зазначає, що позивачу пенсія була призначена 29.11.2006 згідно Закону України «Про державну службу», а станом на 01.05.2016 позивач на посадах державної служби не працює.
Крім того вказує, що адміністративне судочинство спрямоване на захист уже порушених прав осіб у в сфері публічно-правових відносин, а для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що з прийняттям суб'єктом владних повноважень рішення, вчиненню ним дій чи допущенним бездіяльності порушуються права позивача. Захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти дії чи утриматись від вчинення певних дій, оскільки відсутні факти порушення прав позивача в майбутньому.
Апелянт вважає, що станом на сьогодні завдання з розгляду заяви позивача про призначення пенсії Головним управлінням виконано, надалі правовідносини з позивачем мають відбуватися з органом Пенсійного фонду за місцем реєстрації позивача, а саме - з ГУ ПФУ у Волинській області. І саме до останнього позивач мав би позиватись з позовною заявою стосовно будь-яких зобов'язань, а Головне управління повинно виступати як співвідповідач лише в частині визнання/невизнання протиправними вчинених дій його посадовими особами.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому вказав, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не спростовують його доводів, викладених у позовній заяві, та оскаржуваного рішення суду першої інстанції; жодних доказів в обґрунтування порушенням судом першої інстанції при ухваленні цього рішення норм матеріального та процесуального права відповідачами при поданні апеляційної скарги не надано.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв'язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозапису-вального технічного засобу не здійснювалося.
Суд апеляційної інстанції відповідно до статті 308 КАС України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не належить до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувачка пенсії по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 (далі - Закон № 3723-ХІІ) з 29.11.2006.
Надалі позивачку автоматично переведено на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV) з 01.03.2021.
28 березня 2024 року позивачка звернулась до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою щодо переведення з пенсії по віку відповідно до Закону № 1058-ІV на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон № 889-VIII).
За принципом екстериторіальності заява та додані до неї документи передані до ГУ ПФУ в Одеській області для вирішення питання про переведення з пенсії за віком на пенсію за віком відповідно до Закону України № 889.
Так, 28.03.2024 ГУ ПФУ в Одеській області прийнято рішення № 907640802283 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оскільки Закон № 889-VIII не передбачає можливість здійснення перерахунків раніше призначених пенсій державним службовцям.
Не погоджуючись з цим рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що рішенням ГУ ПФУ в Одеській області позивачу безпідставно відмовлено у переведенні на інший вид пенсії, тому на підставі наданих суду статтею 245 КАС України повноважень позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення належить задовольнити.
Суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 28.03.2024 № 907640802283 з огляду на наявність у ОСОБА_1 умов для реалізації права на одержання пенсії державного службовця відповідно до Закону №889-VIII (пункти 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення"), дії зобов'язального характеру щодо переведення позивача з 28.03.2024 (з часу звернення із заявою) на пенсію державного службовця за віком має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності - ГУ ПФУ в Одеській області.
Таким чином суд першої інстанції вважав, що необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог до ГУ ПФУ у Волинській області, яке не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у переведенні на пенсію за іншим законом, а тому відсутні підстави для покладання на нього обов'язку здійснити переведення позивача на пенсію державного службовця за заявою від 28.03.2024.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.
Пенсійне забезпечення державних службовців станом до 01.05.2016 регулював Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723 - ХІІ).
Водночас, з 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року за № 889-VIII (далі - Закон № 889-VІІІ), відповідно до статті 90 якого встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Цими пунктами передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.
Зокрема, пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
З наведеного видно, що після 01.05.2016 зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 569/350/17 (№ рішення в ЄДРСР 75082026), від 03.07.2018 у справі № 586/965/16-а (№ рішення в ЄДРСР 75082148) та від 10.07.2018 у справі № 591/6970/16-а (№ рішення в ЄДРСР 75227579).
Як видно з матеріалів справи, на момент звернення із відповідною заявою ОСОБА_1 отримувала пенсію за віком за нормами Закону № 1058-IV; у позивачки на день розгляду заяви (28.03.2024) є страховий стаж та стаж державної служби понад 36 років, в тому числі до 1 травня 2016 року, вона досягла пенсійного віку (має 71 рік). При цьому наявність чи відсутність достатнього стажу на посаді державної служби у позивачки не було підставою відмови у переведенні її на пенсію відповідно до Закону № 889-VIII.
Тобто, у ГУ ПФУ в Одеській області не було фактичних та правових підстав для відмови у переведенні на інший вид пенсії позивача, у якої є всі умови для реалізації права на одержання пенсії державних службовців (згідно із пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII та відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ).
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пункту 13 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України, зокрема, "Про державну службу", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.
Отже, законодавець передбачив пенсіонеру можливість вибору перейти на пенсію на інших підставах або поновити пенсію держслужбовця у попередньому розмірі, що визначається бажанням останнього.
Як видно з матеріалів справи позивач з 29.11.2006 по 01.03.2021 отримувала пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з урахуванням наявності у позивача необхідного стажу державної служби в сукупності із досягненням відповідного віку та достатнім страховим стажем, відмова відповідача у переведенні позивача на пенсію державного службовця, відповідно до Закону України "Про державну службу" є протиправною, відтак рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 28.03.2024 № 907640802283 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію згідно із Законом України "Про державну службу" необхідно визнати протиправним та скасувати.
Суд звертає увагу на те, що за результатами розгляду заяви позивача пенсійним органом зроблено висновок, що вона не має права на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», переведення на пенсію державного службовця здійснено не було, і питання щодо сум заробітної плати, які мають враховуватися при визначенні розміру пенсії державного службовця на час звернення позивача у цій справі пенсійним органом не вирішувалося.
Таким чином, вимоги позивача зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по віку відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» з 28.03.2024, з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Департаментом фінансів Волинської обласної державної адміністрації від 27.03.2024 № 631/10-07/2-24, № 631/10-07/2-24 є передчасними, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб'єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, а, отже, така вимога спрямована на майбутнє, через, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.
Вищевказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 вересня 2023 року у справі № 560/8328/22.
Підсумовуючи встановлене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог щодо зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по віку відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» з 28.03.2024, з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Департаментом фінансів Волинської обласної державної адміністрації від 27.03.2024 № 631/10-07/2-24, № 631/10-07/2-24
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 229, 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі № 140/4721/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
М. А. Пліш