Справа № 320/19527/24 Головуючий у 1 інстанції: Донець В.А.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
31 грудня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Заїки М.М.
Ключковича В.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Будпостач» до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,-
Позивач - Приватне підприємство «Будпостач» (далі - ПП «Будпостач») звернувся до суду з позовом до Черкаської митниці, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Черкаської митниці від 03.02.2024 UA902080/2024/000021/1 про коригування митної вартості товарів.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Черкаської митниці від 03.02.2024 UA902080/2024/000021/1 про коригування митної вартості товарів.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Черкаська митниця звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт вказує, що для підтвердження заявлених витрат на транспортування до ввезення на митну територію України декларантом надано: рахунок від 01.12.2023 № 5653290536 від імені Мерск Україна ЛТД та рахунки від 01.12.2023 № 5653290533, 5653290534 від імені MAERSK A/S. При цьому, апелянт зазначає, що в наданих до митного оформлення рахунках відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження. Також, апелянт вказує, що станом на 03.02.2024 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданих рахунків. З огляду на викладене, апелянт вважає, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а саме, надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті).
17 жовтня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Приватного підприємства «Будпостач» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство «Будпостач» (місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9Е, кім. 314, ідентифікаційний код 24267110) зареєстровано в якості юридичної особи 07.03.1996, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (запис №1 067 120 0000 000680 від 27.09.2004).
27 червня 2023 року між ПП «Будпостач» (далі - Покупець) та Компанією НХТ GLOVES CO, LTD (Китай) (далі - Продавець) було укладено прямий Контракт №1561, відповідно до якого, Продавець виробляє та продає, а Покупець оплачує і отримує рукавички, за ціною і на суму, згідно з проформою-інвойсом чи інвойсом, що є невід'ємною частиною Контракту.
Для організації перевезення товарів до України 24.02.2020 ПП «Будпостач» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю "Мерск Україна Лтд" Договір транспортного експедирування №UА00072711.
14 лютого 2022 року для перевезення товарів до України ПП «Будпостач» уклало з компанією Maersk A/S (Данія) (далі перевізник) Договір №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів.
26 червня 2023 року Компанія НХТ GLOVES CO, LTD (Китай) надала ПП «Будпостач» прайс-лист щодо ціни товарів.
27 червня 2023 року Продавець надав проформу інвойс №ZBP01X23 для оплати товарів за ціною 44496,72 доларів США.
06 липня 2023 року ПП «Будпостач» на підставі Контракту від 27.06.2023 №1561 перерахувало Продавцю платіжною інструкцією в іноземній валюті №17 грошові кошти в розмірі 13000 доларів США.
03 жовтня 2023 року ПП «Будпостач» перерахувало Продавцю платіжною інструкцією в іноземній валюті №64 грошові кошти в розмірі 31289,60 доларів США.
Продавець виписав комерційний інвойс №ZBP01X23 для оплати товарів за ціною 44194,32 доларів США.
Для переміщення товарів в Україну митними органами Китаю було оформлено митну декларацію №425820230001017478 за ціною 44194,32 доларів США.
На товари, що вказані в комерційному інвойсі, був виписаний сертифікат походження №C23MA3CBUW170276.
03 листопада 2023 року Продавець передав товари перевізнику для доставки в Україну та одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент №232105783.
01 грудня 2023 року для оплати ПП «Будпостач» наданих транспортних послуг перевізник компанія Maersk А/S (Данія) виписав інвойси №5653290533 та №5653290534.
01 грудня 2023 року експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав рахунок фактуру №5653290536 для оплати ПП «Будпостач» транспортних послуг.
Експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» для підтвердження витрат на транспортування товарів виписав ПП «Будпостач» довідку про транспортні витрати від 19.12.2023 №11.
На підставі залізничної накладної УМВС від 26.12.2023 №2151046482, товари були доставлені з порту Гданськ (Польща) до ТОВ «Західний контейнерний термінал» м. Тернопіль.
Відповідно до товарно-транспортної накладних CMR від 02.02.2024 №7636, товари були доставлені із ТОВ «Західний контейнерний термінал» м. Тернопіль до Черкаської митниці.
02 лютого 2024 року ПП «Будпостач» склало лист до Держмитслужби України, в якому вказало, що здійснило оплату по комерційному інвойсу №ZBP01X23 від 11.10.2023 на суму 44194,32 доларів США, згідно Контракту №1561 від 27.06.2023 платіжними інструкціями №17 від 06.07.2023 та №64 від 03.10.2023. Решта суми буде врахована в наступній поставці.
В листі повідомлено, що вантаж не страхувався та не оплачували перевізнику за страхування.
03 лютого 2024 року ПП «Будпостач» подало Черкаській митниці митну декларацію №24UA902080800424Ul для митного оформлення товарів, у якій митну вартість товарів визначило за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 44194,32 доларів США.
Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №24UA902080800424Ul декларант додав наступні документи:
- рахунок-фактура (їнвойс) (Commercial invoice) від 11.10.2023 №ZBP01X23;
- коносамент (Bill o f lading) від 03.11.2023 №232105783;
- накладну УМВС (SMGS consignment note (rail)) від 26.12.2023 №2151046482;
- автотранспортну накладну (Road consignment note) від 02.02.2024 №7636;
- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) від 23.10.2023 №C23MA3CBUW170276;
- банківський платіжний документ, що стосується товару від 06.07.2023 №17;
- банківський платіжний документ, що стосується товару від 03.10.2023 №64;
- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця Договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 01.12.2023 №5653290533;
- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця Договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 01.12.2023 №5653290534;
- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця Договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 01.12.2023 №5653290536;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 19.12.2023 №11;
- прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 26.06.2023;
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 27.06.2023 №1561;
- Договір (контракт) про перевезення від 14.02.2022 №UA00072649;
- Договір (контракт) про перевезення від 24.02.2020 №UA00072711;
- інші некласифіковані документи (видаткові накладні від 08.08.2023, інформація з інтернету від 03.02.2024, комерційна пропозиція від 27.06.2023, лист про оплату від 02.02.2024, KT-UA100670-0007-2020 від 30.11.2020);
- копію митної декларації країни відправлення від 12.10.2023.
03 лютого 2024 року Черкаською митницею направлено до декларанта електронне повідомлення №999350, у якому зобов'язано декларанта протягом десяти календарних днів надати додаткові документи, передбачені частиною третьою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 8) копію митної декларації країни відправлення.
03 лютого 2024 року, у відповідь на електронне повідомлення, ПП «Будпостач» направило до митного органу листа, у якому вказало, що немає можливості надати інші додаткові документи.
03 лютого 2024 року Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA902080/2024/000021/1, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів рукавички, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
Підставами неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив:
- надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а також щодо числових значень складових митної вартості;
- для підтвердження заявлених витрат на транспортування до ввезення на митну територію України декларантом надано: рахунок від 01.12.2023 № 5653290536 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунки від 01.12.2023 № 5653290533, 5653290534 від імені MAERSK A/S. За результатом співставлення заявлених митниці відомостей з відомостями, які містяться в зазначених вище документах встановлено: Митниці заявлено в графі 21 ДМВ до митної декларації - витрати на навантаження, вивантаження, обробку, як окрему складову митної вартості в сумі 1677,15 дол. США. В рахунку від 01.12.2023 №5653290534 зазначено числове значення витрат «terminal handling service in Gdansk» 221,72 дол. США та «Documentation fee - Destination in Gdansk» 55,43 дол. США, що є «обробкою» партії товарів в порту Гданськ. В рахунку від 01.12.2023 № 5653290534 відсутні відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження. Числове значення складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку», відомості щодо якої заявлені в гр. 21 ДМВ не відповідають числовому значенню відомостей, які містяться в поданих документах, тим самим заявлені митниці відомості в графі 21 ДМВ та в митній декларації щодо складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку» не підтверджені документально та не піддаються обчисленню;
- відповідно відомостей коносамента від 03.11.2023 № 232105783, партія оцінюваного товару надійшла з Китаю в контейнерах, за маршрутом порт QINGDAO (Китай) - Гданськ (Польща). Відповідно відомостей залізничної накладної від 26.12.2023 № 2151046482 транспортування партії оцінюваного товару здійснювалось за маршрутом Gdansk порт (Польща) - Medyka (Польща) - Мостиська (Україна).Враховуючи відомості зазначені у товаротранспортних накладних, транспортування партії оцінюваних товарів здійснювалось за маршрутом порт QINGDAO (Китай) - Гданськ (Польща) - Medyka (Польща) - Мостиська (Україна), що свідчить наявність операцій з перевантаження партії оцінюваних товарів в портах Польщі, у тому числі з водного на залізничний вид транспорту. В наданих до митного оформлення рахунках від 01.12.2023 № 5653290536 від імені Мерск Україна ЛТД, та рахунках від 01.12.2023 № 5653290533, 5653290534 від імені MAERSK A/S відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження. Таким чином, декларантом митниці заявлено відомості тільки щодо складової митної вартості - обробка товарів в порту Гданськ, однак числове значення не відповідає числовому значенню згідно поданих документів. Відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження відсутні в наданих декларантом документах та митниці не заявлені;
- в рахунку від 01.12.2023 № 5653290536 від імені Мерск Україна ЛТД зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 30 днів. В рахунках від 01.12.2023 №5653290533, 5653290534 від імені MAERSK A/S зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня. Станом на 03.02.2024 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданих рахунків;
- у митниці наявні обґрунтовані підстави вважати, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а саме, надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті). Заявлені митниці відомості про витрати транспортування партії оцінюваних товарів до ввезення на митну територію України не підтверджені документально у повному обсязі, а надані документи не містять всіх відомостей про числові значення всіх витрат про транспортування, навантаження/вивантаження та які пов'язані з транспортуванням партії оцінюваних товарів до ввезення на митну територію України, які є обов'язковими складовими митної вартості та відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені;
Декларанту запропоновано визначити митну вартість товару №2 за митною вартістю- 5,01 дол. США/кг, визначеною за резервним методом визначення митної вартості відповідно до положень ст. 64 Митного кодексу України; Джерело інформації: МД від 14.11.2023 №UA100060/2023/429141.
Черкаською митницею видано ПП «Будпостач» картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA902080/2024/000024.
ПП «Будпостач», з урахуванням коригувань, подало нову митну декларацію 24UA902080800425U0.
Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.
Частиною 1 статті 318 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
За приписами п.п. 23-24 ч. 1 ст. 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Положеннями ст.ст. 49, 50 МК України закріплено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 2 ст. 52 МК України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
В силу вимог ч.ч. 1-2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Нормами ч. 3 ст. 53 МК України закріплено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
У відповідності до ч.ч. 5-6 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Згідно частин 1-3 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
За приписами частин 1 та 2 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Згідно вимог статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Як вбачається з матеріалів справи, 03 лютого 2024 року ПП «Будпостач» було подано до підрозділу митного оформлення Черкаської митниці митну декларацію типу ІМ-40 АА №24UA902080800424Ul (далі - МД), в якій задекларовано митну вартість товару в розмірі відповідно до ціни контракту.
Позивач здійснював митне оформлення в режимі імпорт та задекларовано товари: 1.Рукавички трикотажні покриті гумою: Рукавички поліестер-бавовна сірі, з синім латексним покриттям з підв., арт. 211427 - 20040 пар; Рукавички поліестер жовті з чорним латексним спіненим покриттям з підв., арт. 211428 - 14640 пар; Рукавички поліестер чорні з подв. латексним спіненим покриттям з підв., арт. 211429 - 8040 пар; Рукавички з синім латексним покриттям, арт. WE2138H - 10080 пар; Рукавички з синім латексним покриттям з підв., арт. WE2138 - 40080пар. Країна виробництва - CN Виробник - НХТ GLOVES CO.,LTD. Торговельна марка - HAISSER, WERK
Разом з тим, Черкаською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 03 лютого 2024 року UA902080/2024/000021/1, яким визначено митну вартість імпортованих позивачем товарів за резервним методом.
Так, апелянт зазначає, що для підтвердження заявлених витрат на транспортування до ввезення на митну територію України декларантом надано: рахунок від 01.12.2023 № 5653290536 від імені Мерск Україна ЛТД та рахунки від 01.12.2023 № 5653290533, 5653290534 від імені MAERSK A/S.
При цьому, апелянт зазначає, що в наданих до митного оформлення рахунках відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження.
Надаючи оцінку вищевказаним доводам апелянта, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належним та достатнім доказом на підтвердження розміру витрат на перевезення є подана позивачем до митного оформлення та до суду довідка ТОВ "Мерск Україна ЛТД" від 19.12.2023 №11 про транспортні витрати.
Слід зазначити, що витрати на транспортування можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначає вид доказів, якими підтверджувався б розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому, довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Дані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14.
Вищевказана довідка про транспортні витрати містить вартість оформлення документації у Гданську, Польща в сумі 55,43 доларів США, а також, вартість операційних послуг терміналу у порту призначення Гданськ (Польща) в сумі 221,72 доларів США, що включає послуги вивантаження з судна контейнерів та навантаження на залізничний транспорт.
Як наслідок, у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів.
Крім того, відповідач не навів жодних заперечень щодо розміру послуг транспортування, зокрема, що вони є занижені чи неправдиві.
Доводи апелянта про те, що станом на 03.02.2024 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданих рахунків, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
Так, самі по собі обставини ненадання платіжного документу, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг не свідчать, що інші надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, в них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, як підстави для витребування додаткових документів.
Колегія суддів зазначає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України, які повною мірою ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, які підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто, підтверджують митну вартість товарів за ціною договору.
Водночас, відповідачем не доведено, що документи, подані позивачем для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Крім того, слід звернути увагу на те, що, приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст. 55 Митного кодексу України.
Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.
Також, як вбачається із рішення про коригування митної вартості від 03.02.2024 UA902080/2024/000021/1, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої, здійснено коригування митної вартості, при цьому, вказане рішення не містить інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації для застосування резервного методу, які числові значення митної вартості таких товарів, обсяги та умови їх поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості.
Отже, доводи апелянта про те, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з дотриманням норм митного законодавства України, є необґрунтованими.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення Черкаської митниці від 03 лютого 2024 року UA902080/2024/000021/1 про коригування митної вартості товарів та наявність підстав для його скасування.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Приватного підприємства «Будпостач» та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Черкаської митниці залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Заїка М.М.
Ключкович В.Ю.