20 грудня 2024 рокуСправа № 495/5199/24
Номер провадження 2/495/3082/2024
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Братків І.І.,
за участі секретаря судового засідання Райти Е.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгороді-Дністровському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на транспортний засіб,
05 червня 2024 року ОСОБА_1 /позивач/ звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом (вхід. №16038/24) до ОСОБА_2 /відповідач/, в якому просить визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 право власності на транспортний засіб, а саме автомобіль марки: HYUNDAI; модель: SANTA FE; реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2007 року випуску; колір - ОСОБА_3 шасі (кузова, рами) № НОМЕР_3 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до відповідача ОСОБА_2 з пропозицією про придбання у останнього автомобіль марки: HYUNDAI, модель, SANTA FE, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_3 . Вищезазначений автомобіль належав ОСОБА_2 на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 . Домовившись про всі істотні умови та вартість вказаного автомобіля він та ОСОБА_2 уклали угоду купівлі - продажу вказаного автомобіля. Вартість даного автомобіля склала 6 000 доларів США, що в еквіваленті станом на 19.04.2024 року згідно офіційного курсу НБУ становило 237000 грн., офіційний курс НБУ, складав 39.6 грн. за 100 доларів США.19.04.2024 ОСОБА_2 написав розписку, в якій зазначено наступне:
- «Я, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 (паспорт НОМЕР_6 виданий 10.01.2000 року Дніпропетровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області), продав громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 транспортний засіб, а саме автомобіль марки: HYUNDAI; модель: SANTA FE; реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2007 року випуску; колір - ОСОБА_3 шасі (кузова, рами) № НОМЕР_3 , який належить мені на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Серія НОМЕР_4 ; Дата першої реєстрації: 22.11.2007 року; Дата реєстрації: 22.02.2019 року, виданий та зареєстрований: ТСЦ 1249 TSC 1249 за грошову суму в розмірі 6000 (шість тисяч) доларів США, яку отримав від ОСОБА_1 в момент підписання цієї розписки. Я, ОСОБА_4 передаю у власність користування та розпорядження ОСОБА_1 вищезазначений марки HYUNDAІ реєстраційний номер НОМЕР_2 та зобов'язовусь вчинити всі дії які пов'язані з перереєстрацією права власності на вищезазначений автомобіль в АДРЕСА_3 на ОСОБА_1 в строк до 01.05.2024 року.»
Однак в подальшому після 19.04.2024 ОСОБА_1 телефонував до ОСОБА_2 , та повідомляв, що автомобіль він може доставити авто до сервісного центру та здійснити переоформлення права власності автомобіля на його імя, на що ОСОБА_2 погодився та сказав, що повідомить про дату та час коли вони поїдуть до сервісного центру для здійснення переоформлення автомобіля. Після чого ОСОБА_2 всяким чином ухилявся від здійснення переоформлення права власності вказаного автомобіля, мотивуючи свої відмови зайнятістю. Однак після 01.05.2024 ОСОБА_2 взагалі припинив відповідати на дзвінки та ухиляється від переоформлення права власності на авто, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом, для захисту своїх прав.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2024 визначено головуючу суддю Братків І.І.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області /суддя Братків І.І./ від 10 червня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання; відповідачу встановлено 15-денний строк для подання відзиву.
Однак, ні у визначений судом строк, ні станом на дату вирішення даної справи відзиву на позовну заяву чи обґрунтованого клопотання про продовження строку для його подання до суду не надано.
09.09.2024 через канцелярію суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Биковського В.Д. надійшла заява (вхід. №25805/24) про закриття підготовчого та призначення справи до розгляду по суті, оскільки всі необхідні процесуальні дії у справі виконані.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області /суддя Братків І.І./ від 09 вересня 2024 року у справі закрито підготовче провадження та прзначено справу до судового розгляду.
Інші процесуальні дії не вчинялися.
У судове засідання 20.12.2024 позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Биковський В.Д. не з'явився, про дату та час повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки за зареєстрованою адресою місця проживання, проте вона повернулася до суду без вручення адресату від 04.10.2024 та 25.11.2024 з довідкою АТ «Укрпошта» - «адресат відсутній за вказаною адресою», отже відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України він вважається таким, що повідомлений належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив, із клопотаннями до суду не звертався.
Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Суд вважає, що відповідач не з'явився до суду без поважних причин, не подав відзив, тому при відсутності заперечень зі сторони представника позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно положень ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно положень ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Положеннями ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно положень ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями ст.328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Статтею 331 ЦК України передбачено якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно положень ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1); особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2).
З позовної заяви вбачається, що 19.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до відповідача ОСОБА_2 з пропозицією про придбання у останнього автомобіль марки: HYUNDAI, модель, SANTA FE, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_3 . Вищезазначений автомобіль належав ОСОБА_2 на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .
Домовившись про всі істотні умови та вартість вказаного автомобіля ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали угоду купівлі - продажу вказаного автомобіля. Вартість даного автомобіля склала 6 000 доларів США, що в еквіваленті станом на 19.04.2024 року згідно офіційного курсу НБУ становило 237000 грн., офіційний курс НБУ, складав 39.6 грн. за 100 доларів США.
До матеріалів справи позивачем було додано розписку від 19.04.2024 ОСОБА_2 написав розписку, в якій зазначено наступне:
- «Я, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 (паспорт НОМЕР_6 виданий 10.01.2000 року Дніпропетровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області), продав громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 транспортний засіб, а саме автомобіль марки: HYUNDAI; модель: SANTA FE; реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2007 року випуску; колір - ОСОБА_3 шасі (кузова, рами) № НОМЕР_3 , який належить мені на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Серія НОМЕР_4 ; Дата першої реєстрації: 22.11.2007 року; Дата реєстрації: 22.02.2019 року, виданий та зареєстрований: ТСЦ 1249 TSC 1249 за грошову суму в розмірі 6000 (шість тисяч) доларів США, яку отримав від ОСОБА_1 в момент підписання цієї розписки. Я, ОСОБА_4 передаю у власність користування та розпорядження ОСОБА_1 вищезазначений марки HYUNDAІ реєстраційний номер НОМЕР_2 та зобов'язовусь вчинити всі дії які пов'язані з перереєстрацією права власності на вищезазначений автомобіль в м. Білгород-Дністровський, вул. Гагаріна, 4 (ТСЦ МВС № 5143) на ОСОБА_1 в строк до 01.05.2024 року.»
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтею 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.
Договір купівлі-продажу - це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов'язується передати майно у власність покупцеві (другій стороні), а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).
Правове регулювання відносин, пов'язаних з державною реєстрацією договорів, предметами яких є транспортні засоби, здійснюється на підставі Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (далі - Порядок № 1388).
Пунктом 8 Порядку № 1388 визначено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Згідно з пунктом 12 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 (далі - Порядок № 1200), оформлення договорів купівлі-продажу транспортних засобів може проводитися в територіальному органі з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України).
Під час продажу транспортних засобів, що перебувають (перебували) на обліку в уповноваженому органі МВС України або Держпродспоживслужбі, покупцеві територіальним органом з надання сервісних послуг МВС України видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) або Держпродспоживслужбою - свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про зняття машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів) з обліку чи акт технічного стану. У разі зняття з обліку транспортного засобу покупцеві видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі (пункт 17 Порядку № 1200).
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За правилами цієї статті позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Позивачем за вимогами про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно (тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред'явлення позову).
Отже, враховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.
У справі, позивач посилається на те, що сторони домовились про всі істотні умови та вартість автомобіля, про що було укладено угоду купівлі-продажу, однак не надано суду доказів щодо укладання між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 договору купівлі-продажу транспортного засобу, який би міг бути підставою здійснення державної реєстрації транспортного засобу, що підтверджував би правомірність його придбання, оскільки продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт). Однак у порушення вимог, передбачених Порядком № 1388 позивачем вказаний автомобіль зареєстрований (перереєстрований) не був. А укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 договір купівлі-продажу автомобіля у вигляді розписки від 19 квітня 2024 року не відповідає формі, встановленій для таких договорів наведеним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, а тому не може створювати у його сторін будь-яких прав і обов'язків, у тому числі бути підставою для набуття позивачем права власності на вказаний транспортний засіб.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду, висловленій у постановах: від 17 квітня 2019 року у справі № 761/18330/15-ц (провадження № 61-18861св18), від 28 листопада 2018 року у справі № 662/397/17 (провадження № 61-24913св18), від 26 вересня 2018 року у справі № 757/488/16-ц (провадження № 61-23233св18), від 20 червня 2018 року у справі № 682/2009/16-ц (провадження № 61-19946св18).
Таким чином, підстав в порядку ст.392 ЦК України визнавати за позивачем право власності на даний транспортний засіб - відсутні, що вказує на необхідність відмови позивачу у задоволенні позовних вимог.
Відповідно положень ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено, понесені нею судові витрати у справі, які складаються з судового збору покладаються судом на позивача.
Керуючись ст.ст.12,16, 81, 265,268,354 ЦПК України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на транспортний засіб - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів апеляційної скарги.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя Ірина БРАТКІВ