Справа № 643/11097/24
Провадження № 2-а/643/71/24
24.12.2024 Московський районний суд м. Харкова в складі:головуючого судді Майстренко О.М.,за участю секретаря Куліш А.С ., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови № 4 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 30.07.2024р., -
До Московського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови № 4 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 30.07.2024р.
30.07.2024р. ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо Позивача була складена постанова по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП №4, згідно з якою Позивача визнано винним у тому, що він не здійснив оновлення своїх облікових даних.
Згідно з даною постановою Позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративний штраф у розмірі 17000,00 грн.
Дана постанова про адміністративне правопорушення була складена щодо ОСОБА_1 через те, що він вчасно не уточнив/оновив/актуалізував свої персональні дані та не виконав обов'язку, передбаченого діючим законодавством.
З даною постановою по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не згодний у повному обсязі, вважає її незаконною і необґрунтованою, з порушенням порядку притягнення Позивача до адміністративної відповідальності, його законних прав, свобод та інтересів, на підставі наступного:
- він не був належним чином повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо нього як мінімум за 3 дні до його розгляду;
- він був насильницьким способом приведений до приміщення ТЦК та СП шляхом його викрадення з вулиця, з застосуванням щодо нього сили, і розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо нього відбувався з суттєвим порушенням його прав та свобод, а також права на захист та на можливість користуватись професійною правничою допомогою;
- процес адміністративного затримання Позивача, пропозиція надати військово-обліковий документ, вручення повістки на проходження ВЛК відбувалось без дотримання законодавчої процедури працівниками ТЦК та СП, без фото та відео фіксації та без надання ними документів, що підтверджують їх повноваження.
Позивач на судовий розгляд справи не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач на судовий розгляд справи не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, про дату й час судового розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог на підставі наступного:
Щодо неналежного повідомлення Позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо нього як мінімум за 3 дні до його розгляду:
Розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо Позивача відбувся в той же день, що й складення протоколу про адміністративне правопорушення - 30.07.2024р. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , у яке Позивач був притягнений з застосуванням сили, насильницьким способом, і з якого деякий час Позивача не випускали.
Відповідно, за таких обставин Позивач аж ніяк не мав змоги надати та підготувати обґрунтовані доводи та заперечення щодо його правової позиції, скористатись професійною правничою допомогою адвоката.
Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
З приводу того, що неналежне повідомлення особи про розгляд справи про адміністративне правопорушення та порушення її прав у процесі її розгляду є підставою для скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності суди вже неодноразово висловлювали відповідні правові позиції.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2024р. по справі № 642/1199/24 з приводу розгляду аналогічної справи викладено наступну правову позицію:
«Так, у частині 2 статті 19 Конституції закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 248 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За правилами статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки:
«Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».
Виходячи із норм викладених в частині 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, розгляд справ відбувся за відсутності позивача, якого не було своєчасно сповіщено про розгляд справ, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.
Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 6.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 6.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку:
«Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».
За таких обставин, ураховуючи зазначені висновки Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку щодо протиправності оскаржуваної постанови та її скасування.
Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи. У п. 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 (заява №7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За таких обставин, ураховуючи зазначені висновки Верховного Суду, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності оскаржуваної постанови та відсутності підстав для її скасування.
Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для її скасування.»
Аналогічну правову позицію виклав і Білопільський районний суд Сумської області у своїй постанові від 27.11.2023р. по справі № 573/2140/23, провадження № 2-а/573/9/23, яка залишена в силі постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024р. по справі № 573/2140/23.
Обставини у всіх аналогічних справах, на які наведені посилання вище, є аналогічними щодо тих, що розглядається зараз: Позивач не був заздалегідь за 3 дні повідомлений про розгляд щодо нього справи про адміністративне правопорушення, хоча надав обґрунтовані заперечення, що його викрали, зі слів Позивача, привели до ТЦК силоміць.
Це все можна вважати розглядом справи про адміністративні правопорушення з суттєвим порушенням прав та свобод Позивача, його неналежним повідомленням щодо розгляду справи та суттєвими порушеннями процесу її розгляду з боку працівників ТЦК та СП.
Щодо порушення процедури перевірки документів Позивача та його притягнення до приміщення ТЦК та СП силоміць повідомляю наступне:
Зі слів Позивача, його силоміць притягнули до приміщення ТЦК та СП, де намагались силою змусити пройти ВЛК. І процес перевірки документів відбувався з порушенням встановленого чинним законодавством порядку.
Підтвердити чи спростувати наявність цих дій щодо Позивача зі сторони Відповідача, на жаль, неможливо. Адже не надано жодних доказів, які б підтверджували чи спростовували дані події.
Однак, чинним законодавством дійсно встановлений певний порядок перевірки документів та вручення повісток працівниками ТЦК та СП, якого вони повинні дотримуватись.
В даному випадку Відповідач є суб'єктом владних повноважень. І розглядається справа про адміністративне правопорушення.
У справах про адміністративне правопорушення обов'язок доказування винуватості покладений на суб'єкта владних повноважень. І Позивач не повинен доводити свою невинуватість. Так як діє презумпція невинуватості Позивача і всі сумніви тлумачаться на його користь.
Відповідач не надав суду жодних доказів того, що процес адміністративного затримання Позивача, пропозиція надати військово-обліковий документ, вручення повістки на проходження ВЛК Позивачу відбувався з дотриманням законодавчої процедури працівниками ТЦК та СП, з фото та відео фіксацією та з наданням ними документів, що підтверджують їх повноваження.
Відповідно, суд робить висновок, що дана процедура відбувалась без дотримання відповідної законодавчої процедури працівниками ТЦК та СП.
Згідно з положенням ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізації» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з положеннями пункту 52 постанови КМУ № 560 під час перевірки військово-облікового документа (військовооблікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото та відеофіксації.
Також постанова КМУ № 560 містить особливі вимоги щодо посвідчень та документів, які зобов'язані мати при собі особи, які перевіряють документи та вручають повістки. Та щодо переліку осіб, які мають право вчиняти ці дії.
Вчинення будь-яких дій щодо Позивача працівниками ТЦК та СП без пред'явлення ними своїх посвідчень, без надання ними своїх документів, що дають їм підстави вручати повістки та перевіряти у Позивача документи, без фото та відеофіксації аж ніяк не викликали у Позивача обов'язку виконувати їх вимоги.
Відповідачем не доведений факт дотримання процесуальних норм його працівниками при врученні повістки Позивачу та при перевірці його документів.
А недотримання цих норм є безумовною підставою для скасування будь-яких постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 5, 7, 77, 160, 161, 242, 245 КАС України, ст. 19 Конституції України, ст. ст. 40, 41, 52, 63 постанови КМУ № 560 від 16.05.2024р. «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», суд
Позовну заяву ОСОБА_1 -задовольнити .
Визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 4 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 30.07.2024р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60 грн. стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов' язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.М. Майстренко