30 грудня 2024 року м. Чернігів справа № 620/16930/24
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіна М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
25.12.2024 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, у якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження його пенсії максимальним розміром з 01.02.2022 та 01.02.2023, перерахунок якої здійснено на підставі довідок Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05.08.2024 №11/20733-суд та 05.08.2024 №11/20734-суд на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 у справі №620/12576/24;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити йому перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2022 та 01.02.2023 без обмеження її максимальним розміром, яка нарахована на підставі довідок Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05.08.2024 №11/20733-суд та 05.08.2024 №11/20734-суд на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 у справі №620/12576/24, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, суд виходить з такого.
Так, перелік документів, що додаються до позовної заяви наведений у статті 161 КАС України.
Згідно з вимогами частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VІ).
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною другою статті 4 Закону №3674-VІ встановлено, що за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до статті сьомої Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень.
Таким чином, за подання фізичною особою до суду адміністративного позову, який містить вимогу немайнового характеру, ставка судового збору становить 1211,20 грн.
Позивач у позовній заяві просить звільнити його від сплати судового збору, мотивуючи це тим, що він є учасником бойових дій.
З цього приводу, суд зазначає, що пункт 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VІ встановлює, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 зазначила, що пункт 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VІ має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». А стаття 22 цього ж Закону передбачає, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VІ суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12 та 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
В ухвалі від 11.09.2024 у справі № 567/79/23 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що із часу прийняття нею 09.10.2019 постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VІ з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
Отже, Велика Палата Верховного Суду не встановила об'єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту.
Враховуючи, що позивач не належить до числа осіб, які звільнені від сплати судового збору та з огляду на відсутність у матеріалах справи доказу сплати судового збору у розмірі, передбаченому статтею 4 Закону №3674-VІ, суд дійшов висновку про невідповідність позовної заяви вимогам частини третьої статті 161 КАС України.
Відтак позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн (реквізити для сплати судового збору: рахунок UА348999980313191206084025739, отримувач - ГУК у Чернігівській області/тгм.Чернігів/22030101, код ЄДРПОУ - 37972475, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030101) та подати до суду документ, що підтверджує таку сплату.
Також, відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною другою статті 94 КАС України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до частини п'ятої статті 94 КАС України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Отже, додані позивачем до позовної заяви копії документів, як письмові докази у справі повинні бути засвідчені належним чином.
Проте, в порушення статті 94 КАС України позивачем копії доданих до позову документів не засвідчені належним чином.
Частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки позивач може усунути у десятиденний строк з моменту отримання ухвали, подавши до суду документ про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн та копії доданих до позову документів, як письмових доказів у справі у відповідності до частини четвертої статті 161 КАС України з дотриманням вимог частин другої та п'ятої статті 94 КАС України.
У разі неусунення цих недоліків позовної заяви, вона відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України буде повернута позивачеві.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків його позовної заяви.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк позовна заява разом із доданими до неї матеріалами буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Марія ДУБІНА