31 грудня 2024 року м. Чернівці Справа № 600/4472/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови виплатити на її користь в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер в січні 2024 року, 209303,23 грн недоотриманої пенсії;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області виплатити на її користь в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер в січні 2024 року, 209303,23 грн недоотриманої пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вона є дружною/вдовою померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату недоодержаної пенсії, у зв'язку із смертю її покійного батька. Однак, відповідач листом від 16.07.2024 відмовив у такій виплаті.
За вказаною позовною заявою відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), заперечуючи проти позовних вимог, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначало, що у випадку смерті стягувача щодо недоодержаних сум на виконання рішення суду до Реєстру вноситься інформація про особу, яка має право на отримання недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю стягувача, документи, що дають право на одержання недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю стягувача. При цьому, відповідач вказував, що в силу ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишились недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі № 600/2474/21-а, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області - задовольнити частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 про грошове забезпечення № ХЖ-16871 від 07.05.2021, що враховується для перерахунку пенсії, включаючи основні та додаткові види грошового забезпечення станом на 05.03.2019, починаючи з 01.04.2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 , починаючи з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки № ХЖ-16871 від 07.05.2021 року ІНФОРМАЦІЯ_2 про грошове забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, включаючи основні та додаткові види грошового забезпечення станом на 05.03.2019, починаючи з 01.04.2019 року з урахуванням виплачених сум в розмірі 80% грошового забезпечення.
Окрім того, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.03.2023 у справі № 600/4509/22-а адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку та виплати з 01 липня 2021 року щомісячної доплати в розмірі 2000 грн згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 з 01 липня 2021 року щомісячну доплату у розмірі 2000 грн згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішень суду від 14.09.2021 у справі № 600/2474/21-а та від 09.03.2023 у справі № 600/4509/22-а, які набрали законної сили, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснено перерахунок пенсії, ОСОБА_2 відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на загальну суму 209303,23 грн. (205382,20 грн. + 3921,03 грн.)
Так, згідно розрахунку суми, що підлягає сплаті на виконання рішення суду у справі № 600/2474/21-а, сума заборгованості за період з квітня 2019 року по жовтень 2021 року становить 205382,20 грн.
Згідно розрахунку суми, що підлягає сплаті на виконання рішення суду у справі № 600/4509/22-а, сума заборгованості за період з липня 2021 року по лютий 2023 року становить 3921,03 грн.
Різниця боргу пенсії, визначені відповідно до вищезазначених судових рішень включено до Реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 09.01.2024, ОСОБА_2 помер - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис №15.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є дружиною/вдовою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу від 17.11.1894 серії НОМЕР_2 .
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання від 15.01.2024 № 591597 останнє місце проживання померлої особи ОСОБА_2 , було зареєстровано з 13.10.2004 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . В склад сімї входить його дружина ОСОБА_1 , яка проживає за тією ж адресою: АДРЕСА_1 . Наведена обставина підтверджується витягом № 591602, який міститься в матеріалах справи.
Згідно свідоцтва про спадщину за заповітом від 06.08.2024 зареєстрованого в реєстрі за № 4-530 встановлено, що спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є спадкоємець, дружина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
05.07.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про виплату недоодержаної пенсії, у зв'язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_2 , який перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Листом від 16.07.2024 за №2400-1703-8/29140 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило позивача, що перевіркою матеріалів пенсійної справи ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та за життя він отримував пенсію за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Пенсією забезпечений по 31.07.2024. Наголошено, що за життя ОСОБА_2 , на виконання рішень суду від 14.09.2021 у справі № 600/2474/21-а та від 09.03.2023 у справі № 600/4509/22-а, проведено перерахунок пенсії. Різниці боргу пенсії, визначені відповідно до вказаного рішення суду, включено до Реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. У зв'язку зі смертю, 07.01.2024 ОСОБА_2 до реєстру внесено відповідно інформацію. Також, посилаючись на норми КАС України, вказано про можливість заміни сторони виконавчого провадження. Внесення інформації до Реєстру судових рішень про заміну стягувача здійснюється на підставі ухвали суду про заміну сторони виконавчого провадження, паспорта, реєстраційного номера облікової картки платника податків, довідки про банківські реквізити та заяви.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у виплаті недоодержаної пенсії її чоловіка, ОСОБА_2 , позивач звернувся до суду з цим позовом.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Згідно ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частиною 1 ст. 52 Закону № 1058-IV встановлено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Предметом спору в межах спірних правовідносин є бездіяльність відповідача щодо відмови у виплаті відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" недоотриманої пенсії померлого чоловіка позивача, нарахованої на виконання судових рішень від 14.09.2021 у справі № 600/2474/21-а та від 09.03.2023 у справі № 600/4509/22-а.
Відповідно до ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
В разі смерті пенсіонера членам його сім'ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п'ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Допомога на поховання не виплачується, якщо поховання пенсіонера здійснено за рахунок держави.
Отже, дружина померлого пенсіонера, яка належить до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або яка проживала разом з пенсіонером на день його смерті, має право на одержання саме суми пенсії, яка підлягала виплаті пенсіонеру і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю. При цьому суми пенсії виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Як встановлено судом, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 09.01.2024, ОСОБА_2 помер - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є дружиною/вдовою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу від 17.11.1894 серії НОМЕР_2 .
05.07.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про виплату недоодержаної пенсії, у зв'язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_2 .
Зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 16.07.2024 за №2400-1703-8/29140 вбачається, що пенсійний орган фактично не задовольнив заяву позивача, як дружини померлого пенсіонера, яка проживала разом з ним, про виплату нарахованої та недоодержаної у зв'язку з його смертю суми пенсії.
Зокрема, в листі відсутній обґрунтований висновок про відмови у виплаті позивачеві нарахованих сум пенсії відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відсутнє і обґрунтування неможливості виплатити таких сум пенсії, які були нараховані та неодержані за життя його батьком, саме відповідно до приписів названої норми.
Пенсійним органом не обґрунтована позиція щодо невиплати позивачу як дружині померлого пенсіонера, яка проживала разом з ним, пенсії на підставі частини першої статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У зв'язку з цим, суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення відповідним суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відповідно частини 1 та 2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Враховуючи викладене, перевіряючи оскаржувану позивачем бездіяльність (дії, рішення) суб'єкта владних повноважень на відповідність їх критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що при її допущенні (вчиненні, прийнятті) відповідач діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини, необґрунтовано та нерозсудливо, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямована ця бездіяльність (дія, рішення).
Окрім того, аналіз змісту листа - відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області свідчить, що ним лише надано інформацію щодо подальшого виконання судового рішення. Тобто, вказаний лист носить інформаційний, роз'яснювальний характер.
Між тим, оскільки позивач не звертався до відповідача із заявою щодо порядку виконання судового рішення, а просив виплатити нараховані суми пенсії, які залишилися недоодержаними її чоловіком у зв'язку з його смертю, то відповідачем у зазначеному листі передчасно надано останньому роз'яснення щодо заміни сторони виконавчого провадження у названій справі. При цьому, як уже зазначено судом вище, не було наведено обґрунтованих підстав неможливості задовольнити заяву позивача про виплату сум пенсії відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про протиправність дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті неотриманих сум пенсій, що підлягала виплаті її чоловікові після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання судового рішення, і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Зважаючи на обставини цієї справи, суд встановив, що порушення права позивача на виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю його батька сталося через нездійснення відповідачем такої виплати за відсутності визначених законодавством підстав.
Акт, прийнятий у ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого незалежного органу.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Суд зауважує, що засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява N 38722/02)).
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
З огляду на суть та характер спірних відносин, зважаючи на протиправну відмову відповідача щодо невиплати позивачу суми пенсії, недоодержаної її покійним чоловіком, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання відповідача виплатити позивачу нараховану суму пенсії, яка залишилася недоодержаною її чоловіком, у зв'язку з його смертю, за результатами перерахунку пенсії проведеного на підставі судових рішень.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог. Натомість доводи відповідача не свідчать про законність вчинених ним дій.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи зазначене, суд стягує з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72 - 77, 90, 134, 139, 241 - 246, 250 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 суми пенсії, недоодержаної її покійним чоловіком - ОСОБА_2 .
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області виплатити ОСОБА_1 нараховану суму пенсії у розмірі 209303,23 грн, яка залишилася недоодержаною її покійним чоловіком ОСОБА_2 у зв'язку з його смертю, за результатами перерахунку пенсії проведеного на підставі рішень Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі № 600/2474/21-а та від 09.03.2023 у справі № 600/4509/22-а.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) у сумі 1211,20 грн.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повне найменування учасників процесу:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя В.К. Левицький