31 грудня 2024 року справа № 580/8196/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області шодо відмови у відновленні ОСОБА_1 , з 01.01.2024 пільги, передбачені п.п. 1, 2, 5, 18 частини 1 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як учаснику війни.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області з 01.01.2024 поновити пільги ОСОБА_1 , передбачені п.п. 1, 2, 5, 18 частини 1 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, як учаснику війни.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що всупереч вимог чинного законодавства України відповідач протиправно позбавив позивача пільг на оплату житлово-комунальних послуг з тих підстав, що його сукупний дохід за останні 6 місяців перевищує величину доходу, який дає право на соціальну пільгу.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), 01.10.2024 зупинено провадження у справі, 31.12.2024 поновлене провадження у справі.
Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив в якому зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 № 1041 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України» (далі - Постанова № 1041) передано Пенсійному фонду України функції з призначення та виплати житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу. Згідно з базою даних пільговиків, мігрованою від органів соціального захисту населення, протягом 2023 року позивач користувався пільгами на оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням складу сім'ї із двох осіб. Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасники війни користуються пільгою у розмірі 50% знижки плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством, та 50% знижки плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Відповідно до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 389 «Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї» органами Пенсійного фонду України здійснено визначення станом на 1 січня 2024 року права на отримання пільг для пільговиків, яким пільги надаються за рахунок коштів державного бюджету - в тому числі по категорії осіб віднесених до учасників війни, за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (у 2024 році - 4240,00 грн). Дія цього Порядку поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, зокрема: - учасники війни; - особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; - вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. До членів сім'ї пільговика під час надання пільг належать особи, на яких згідно із законодавчими актами, поширюються пільги: - дружина (чоловік); - їх неповнолітні діти (до 18 років); - неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи; - непрацездатні батьки; - особа, яка перебуває під опікою або піклуванням пільговика та проживає разом з ним. Відповідно до підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга обчислюється як добуток місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, на 1,4 та округлений до найближчих 10 гривень: 3028,00*1,4=4240,00 грн. Отже, з 01.01.2024 розмір податкової соціальної пільги становить 4240,00 грн. Середньомісячний сукупний дохід сім'ї позивача в розрахунку на одну особу за два квартали, що передують місяцю звернення становить 9536,10 грн та перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу 4240,00 грн, тому позивачу відмовлено у наданні пільг з травня 2024 року.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідно до посвідчення від 26.07.2018 серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників війни.
Позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою про виплату пільг на житлово-комунальні послуги, за результатами розгляду якої отримав лист від 09.08.2024, яким повідомлено про відсутність підстав для нарахування таких пільг. Відмова відповідача у задоволенні заяви мотивована перевищенням величини сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу граничної межи податкової соціальної пільги, встановленої у розмірі 4 240,00 грн.
Позивач не погоджується із такою відмовою відповідача, тому звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з нормою ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Дані спірні правовідносини виникли з приводу отримання пільги на житлово-комунальні послуги позивачу, як учаснику війни.
За твердженнями відповідача позивач не може скористатися вказаними пільгами, оскільки сукупний дохід сім'ї перевищує розмір встановленої податкової соціальної пільги, посилаючись на положення постанови Кабінету Міністрів України №389 від 04.06.2015.
У той час, слід зауважити, що правовий статус ветеранів війни врегульовує Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22.10.1993 (далі - Закон №3551-XII), який забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення та сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Поняття та зміст статусу ветеранів війни та осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551-XII визначені розділом ІІ.
Ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни (ч.4 Закон №3551-XII).
Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час (ст.5 Закону №3551-XII).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.14 Закону №3551-XII 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.
Пунктом 5 частини 1 статті 14 Закону №3551-XII визначено, що 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю. Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю).
Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються учасникам війни та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього(ч.2 ст.14 №3551-XII).
Відповідно до вимог ч.3 ст.14 Закону №3551-XII, площа житла, на яку нараховується 50-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім'ї осіб, які не мають права на знижку плати.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що учасникам війни надаються відповідні пільги на житло.
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII ст.14 Закону №3551-XII доповнено ч.6, яка передбачала, що пільги, передбачені п.п.1, 2, 4, 5, 6 та 18 ч.1 цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 18.12.2018 за №12-р/2018 ч.6 ст.14 Закону №3551-XII визнано такою, що не відповідає Конституції України.
Конституційний Суд України у прийнятому рішенні від 18.12.2018 №12-р/2018 дійшов висновку, що внесені зміни у ч.6 ст.14, ч.2 ст.16 Закону №3551-XII щодо дотримання умов для отримання окремих пільг, держава переклала обов'язок щодо соціального захисту учасників війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, на членів їхніх сімей, що не відповідає суті конституційних гарантій щодо забезпечення соціального захисту цих осіб. Такий підхід нівелює позитивний обов'язок держави щодо соціального захисту вказаних осіб та членів їхніх сімей у розумінні ч.5 ст.17 Конституції України. При цьому, зазначив, що забезпечення державою соціального захисту осіб, які відповідно до обов'язку, покладеного на них ч.1 ст.65 Конституції України, захищали Вітчизну, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України, та членів їхніх сімей згідно з ч.5 ст.17 Конституції України в поєднанні з ч.1 цієї статті означає, що надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону №3551-XII, не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави.
У згадуваному рішенні Конституційний Суд України відтермінував на 3 (три) місяці втрату чинності ч.6 ст.14 Закону №3551-XII з метою відновлення державою попереднього рівня соціального захисту учасників війни або ж встановлення альтернативних варіантів компенсації скасованих пільг, виділення коштів у Державному бюджеті України, та внесення відповідних зміни до законів України.
Проаналізувавши вищевикладені положення законодавства, які регулюють спірні правовідносини та встановлені обставини справи, суд вважає, що починаючи з 19.03.2019 (після збігу тримісячного строку з дня прийняття рішення Конституційного Суду України) ч.6 ст.14 Закону №3551-XII втратила чинність та застосуванню не підлягає.
Таким чином, що з 19.03.2019 при наданні пільг учасникам війни не є необхідною умова, яка була передбачена ч.6 ст.14 Закону №3551-XII, зокрема, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців має не перевищувати величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуюче викладене, суд вважає, що відповідачем безпідставно не було враховано при розгляді зверненні позивача щодо відновлення права на отримання пільг по оплаті житлово-комунальних послуг висновків Конституційного Суду України викладених у рішенні №12-р/2018 від 18.12.2018.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то судові витрати зі сплати судового збору, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Інших доказів понесених судових витрат, станом на час прийняття рішення, матеріали справи не містять.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області шодо відмови у відновленні ОСОБА_1 , з 01.01.2024 пільги, передбаченої п.п. 1, 2, 5, 18 частини 1 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як учаснику війни.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) з 01.01.2024 поновити пільги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) передбачені п.п. 1, 2, 5, 18 частини 1 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, як учаснику війни.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА