Справа № 560/19491/24
31 грудня 2024 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Фелонюк Д.Л., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду по суті звернень ОСОБА_1 від 28.09.2023 року та від 19.10.2023 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 уточнити та зазначити вірно календарну та пільгову вислугу років ОСОБА_1 у Збройних Силах України та додати вислугу років з урахуванням пільгової служби відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 15.03.2023 № 66 та зробити перерахунок усіх призначених виплат (премії, посадового окладу, надбавки за особливості проходження служби з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 зробити перерахунок компенсації за невикористану щорічну відпустку з урахуванням уточненої календарної та пільгової вислуги років та виплатити її ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку як учаснику бойових дій;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за Особам офіцерського складу, які звільняються зі служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, визначених Переліком сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413, та мають вислугу десять календарних років і більше, відповідно до частини 1 розділу ХХХІІ Наказу Міністерства оборони України "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" від 07.06.2018 року № 260;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надіслати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належить до видачі, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за не отримане речове майно.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положеннями частини 5 статті 122 КАС України зазначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зважаючи на зазначене, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Позивач, зокрема, просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити грошову компенсацію за не отримане речове майно. Тобто у цій справі слід визначити правову природу такої компенсації.
Грошова компенсація за недотримане речове майно виплачується після звільнення зі служби та на підставі заяви, а тому, речове забезпечення не має характеру винагороди за виконану працю.
Отже, речове майно не можна ототожнювати із заробітною платою (грошовим забезпеченням).
Подібний висновок міститься у постанові судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 30.11.2020 у справі №480/3105/19, в якій вирішувалось питанням наявності чи відсутності підстав для застосування статей 116, 117 КЗпП України у разі невиплати (несвоєчасної виплати) військовослужбовцям грошової компенсації вартості за недотримане речове майно.
Враховуючи визначену правову природу грошової компенсації за не отримане речове майно, спеціальним строком звернення до суду з цим позовом є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.
Позивач виключений зі списків особового складу за наказом №112 від 19.04.2023 з 19.04.2023, а з позовом звернувся 19.12.2024, тобто, з порушенням місячного строку, встановленого частиною 5 статті 122 КАС України.
Водночас, не наведено поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028 гривень.
Приписами пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, розмір необхідної до сплати позивачем - фізичною особою суми судового збору за подання до суду позовної вимоги немайнового характеру становить 1211,20 грн.
У позовній заяві позивач вказує, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір". Суд розцінює це як клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Щодо цього клопотання слід зазначити таке.
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються - військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка є військовослужбовцем, військовозобов'язаним та резервістом, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, для правильного застосування норм пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», слід враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа виконання військового обов'язку, а також виконання службового обов'язку.
Спірні правовідносини в цій справі виникли щодо реалізації права позивача, зокрема, на нарахування та виплату грошової компенсації за не отримане речове майно, а тому, справа не пов'язана з виконанням військового обов'язку та службових обов'язків.
Наведене свідчить про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору в частині зазначених позовних вимог а підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Інших підстав для звільнення від сплати судового збору позивач не зазначив та відповідних доказів їх наявності не надав. Тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах за одну вимогу немайнового характеру.
Згідно з пунктами 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач не наводить жодних обґрунтувань у своєму позові на підтримку заявлених позовних вимог відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини. Також позивач не зазначає обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, у тому числі, але не виключно, які саме помилки допущено відповідачем при визначенні календарної та пільгової вислуги років.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Перелічені недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом надання:
- подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої відповідно до вимог статті 167 КАС України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду з позовними вимогами в частині нарахування та виплати грошової компенсації за не отримане речове майно не пропущено;
- надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами в частині нарахування та виплати грошової компенсації за не отримане речове майно;
- доказів сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн або письмового обґрунтування наявності законодавчо визначених підстав для звільнення від сплати судового з наданням доказів на їх підтвердження;
- позовної заяви (з дотриманням процесуальних вимог щодо її оформлення та подання) із зазначенням обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також обґрунтування на підтвердження заявленого способу захисту порушеного права з посиланням на норми матеріального права щодо позовних вимог.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяД.Л. Фелонюк