30 грудня 2024 року Справа № 480/9226/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, у якій просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо обмеження розміру пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами ОСОБА_1 та не проведенні перерахунку та виплати пенсії у червні 2022 року на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 № 480/12733/24, у березні 2023 року та у березні 2024 року (з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 та від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році та у 2024 році», у червні 2024 року та у серпні 2024 року на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 № 480/1429/24;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести з 01.06.2022 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 , пенсії (на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 №480/12733/24 без обмеження розміру пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести з 01.03.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 , пенсії (з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 та від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році без обмеження розміру пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести з 01.03.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії (з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без обмеження розміру пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести з 01.06.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії (з урахуванням рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 № 480/12733/24 та від 24.04.2024 № 480/1429/24) без обмеження розміру пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести з 01.08.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії (з урахуванням рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 № 480/12733/24 та від 24.04.2024 № 480/1429/24) без обмеження розміру пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум.
Позов обґрунтований тим, що ГУ ПФУ в Сумській області протиправно відмовило позивачу в перерахунку пенсії без обмеження граничним розміром.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив, тому, у відповідності до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області відзиву на позов кваліфікується судом як визнання позову.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та отримує пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до матеріалів справи позивачу у спірних періодах проводились перерахунку пенсії.
Так, відповідно до витягу з перерахунку пенсії з пенсійної справи позивача №1803006844, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.06.2022. Відповідно до вказаного перерахунку позивачу була нарахована пенсія у розмірі 20923,14 грн, проте з обмеженням максимального розміру пенсії до розміру 19340 грн (а.с. 9).
Відповідно до витягу з перерахунку пенсії з пенсійної справи позивача №1803006844, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.03.2023. Відповідно до вказаного перерахунку позивачу була нарахована пенсія у розмірі 24462,89 грн, проте з обмеженням максимального розміру пенсії до розміру 20930,00 грн (а.с. 10).
Відповідно до витягу з перерахунку пенсії з пенсійної справи позивача №1803006844, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.03.2024. Відповідно до вказаного перерахунку позивачу була нарахована пенсія у розмірі 26029,89 грн, проте з обмеженням максимального розміру пенсії до розміру 23610,00 грн (а.с. 11).
Відповідно до витягу з перерахунку пенсії з пенсійної справи позивача №1803006844, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.06.2024. Відповідно до вказаного перерахунку позивачу була нарахована пенсія у розмірі 26029,89 грн, проте з обмеженням максимального розміру пенсії до розміру 23610,00 грн (а.с. 12).
Відповідно до витягу з перерахунку пенсії з пенсійної справи позивача №1803006844, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.08.2024. Відповідно до вказаного перерахунку позивачу була нарахована пенсія у розмірі 26029,89 грн, проте з обмеженням максимального розміру пенсії до розміру 20930,00 грн (а.с. 13).
Вважаючи, що відповідачем протиправно обмежено максимальний розмір пенсії, на цій підставі, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Суд зауважує, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром у спірних відносинах передбачено частиною сьомою статті 43 Закону №2262-ХІІ та статтею 2 Закону №3668-VI.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".
У пункті 2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду України визначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно з частинами першою та другою статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Системний аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 дає підстави для висновку, що з 20 грудня 2016 року частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, а саме 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню у спірних відносинах.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17, від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 08 серпня 2019 року у справі №522/3271/17, від 16 квітня 2020 року у справі №620/1285/19, від 09 лютого 2021 року у справі №1640/2500/18.
Внесені Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до частини сьомої 43 Закону №2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17, від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 09 листопада 2020 року у справі №813/678/18.
З огляду на викладене, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.
Суд визнає помилковими посилання пенсійного органу щодо наявності у статті 2 Закону №3668-VI положень стосовно можливості обмеження пенсії максимальним розміром на рівні 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, оскільки Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17 березня 2004 року №7-рп/2004).
Обмеження максимального розміру пенсії порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
При цьому, суд враховує, що положення статті 2 Закону №3668-VІ є аналогічними за змістом положенням частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.
За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, суд дійшов висновку про протиправність дій ГУПФ України в Сумській області щодо проведення нарахування та виплати пенсії після її перерахунку з обмеженням максимального розміру.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки судовий збір не сплачувався позивачем відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 під час здійснення її перерахунку з 01.06.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.06.2024, з 01.08.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, б. 43, код ЄДРПОУ 21108013) здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.06.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.06.2024, з 01.08.2024, без обмеження її максимального розміру, з урахуванням фактично сплачених сум.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько