31 грудня 2024 року м. Рівне №460/26372/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування рішення та розпорядження, зобов'язання вчинення певних дій, -
Фізична особа- підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення від 28.07.2023 №006494090117 про застосування фінансових санкцій та розпорядження №102-р/л від 28.07.2023 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами з часу його винесення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в червні 2023 року працівниками ГУ ДПС у Рівненській області проведена фактична перевірка магазину, в якому позивач здійснює господарську діяльність, і за її результатами відповідачем винесено оскаржуване в даній справі рішення про застосування штрафних санкцій та анульовано позивачу ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами. Вказано, що контролюючим органом під час перевірки не було встановлено факту зберігання чи реалізацію позивачем тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, отже притягнення її до відповідальності за порушення, зафіксоване в акті перевірки, є безпідставним і таким, що не відповідає фактичним обставинам. Вважає оскаржувані рішення необґрунтованими ф протиправними, а тому просила їх скасувати і позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 20.11.2023 позовна заява залишалася без руху.
Ухвалою суду від 27.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування заперечень зазначив, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства та відповідно винесено оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій та розпорядження про анулювання ліцензії. Вважає, що оспорювані у цій справі рішення прийняті на підставі і в межах повноважень, є правомірними та підстав для їх скасування немає, а тому просив у задоволенні позову відмовити.
На адресу суду надійшла відповідь на відзив, згідно з якою позивач заперечила доводи відповідача, викладені у відзиві, а тому просила позов задовольнити з підстав, визначених у позові.
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши заяви по суті, з'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив таке.
14.06.2023 посадовими особами ГУ ДПС у Рівненській області на підставі направлень на перевірку від 14.06.2024 №1395/17-00-07-05-15, №1396/17-00-07-05-15 та наказу №956-п від 14.06.2023 проведено фактичну перевірку закусочної в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт перевірки №5483/Ж5/17-00-07-05-17/ НОМЕР_1 від 15.06.2023.
Згідно з цим актом, перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
В акті перевірки зафіксовано, що ФОП ОСОБА_1 «не забезпечено ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів в місцях їх продажу, а саме: на момент перевірки фактично знаходяться алкогольні напої та тютюнові вироби, які вказані в акті зняття залишків від 14.06.2023, на загальну суму 13140 грн, без будь-яких облікових документів, які б підтверджували їх облік та походження. Також перевіркою встановлено, що станом на 14.06.2023 в закусочній в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , знаходилось 26 пачок сигарет «Compliment Blue» по ціні 40 грн. за 1 пачку, 26 пачок сигарет «Lucky strike» по ціні 40 грн. за 1 пачку, 19 пачок сигарет «Marlboro Gold» по ціні 40 грн. за 1 пачку, 26 пачок сигарет «Compliment Red» по ціні 40,00 грн. за 1 пачку (в загальній кількості 97 пачок), без марок акцизного податку встановленого зразка, про що було повідомлено працівників ГУ Нацполіції в Рівненській області викликом на «102» з метою вилучення цих тютюнових виробів з незаконного обігу та складанням протоколом про адміністративне правопорушення».
04.07.2023 на підставі вказаних висновків акту перевірки ГУ ДПС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення №560217000705-22, згідно з яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції (штраф) у розмірі 13140 грн.
28.07.2023 ГУ ДПС у Рівненській області прийнято рішення №006494090117, згідно з яким до ФОП ОСОБА_1 на підставі абз.20 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» за зберігання, реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
Цього ж дня, 28.07.2023 ГУ ДПС у Рівненській області прийнято розпорядження №102-р/л від 28.07.2023 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами р.н.№ НОМЕР_2 , виданої ФОП ОСОБА_1 з терміном дії з 16.04.2023 до 16.04.2024.
Вважаючи прийняті рішення про застосування штрафних санкцій і розпорядження про анулювання ліцензії протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №481/95-BP від 19.12.1995 (далі - Закон №481/95-BP).
Відповідно до ч.4 ст.11 вказаного Закону алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
У разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
За приписами п.п.14.1.107 п.14.1 ст.14 ПК України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
У відповідності до п.п.14.1.109 п.14.1 ст.14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
За правилами п.226.1 ст.226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Згідно з п.226.2 ст.226 ПК України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
За змістом п.226.9 ст.226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
Відповідно до п.20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 №1251, маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється виробниками зазначеної продукції.
Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідини, що використовуються в електронних сигаретах, у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження:
пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення;
наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив ~ 4 х 10 міліметрів;
горизонтальний - 4 х 20 міліметрів;
діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів;
відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.
Також, відповідно до п.226.9 ст.226 ПК України, вважаються такими, що немарковані:
алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку;
алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;
алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
сигарети, цигарки та сигари, що вироблені після 1 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку;
рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 1 січня 2021 року.
В силу вимог ст.17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального, тютюнової сировини посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Так, відповідно до абз.20 ч.2 ст.17 Закону № 481/95-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону, визначено Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону №481/95-ВР, затвердженим постановою КМУ від 02.06.2003 №790.
Пунктом 5 вказаного Порядку, встановлено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:
акт перевірки додержання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;
результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;
матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.
Таким чином, склад правопорушення, за яке абз.20 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР, передбачена відповідальність, утворює факт зберігання, транспортування чи реалізацію алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку. При цьому, необхідною передумовою застосування до суб'єкта господарювання рішення про застосування фінансових санкцій, є наявність доказів на підтвердження порушення таким суб'єктом вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Судом встановлено, що ГУ ДПС у Рівненській області рішенням від 28.07.2023 №006494090117, застосувало до ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції на підставі абз.20 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР за зберігання, реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка.
В акті перевірки контролюючим органом констатовано, що «станом на 14.06.2023 в закусочній в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: м.Рівне, вул.Київська, 108, А, знаходилось 26 пачок сигарет «Compliment Blue» по ціні 40 грн. за 1 пачку, 26 пачок сигарет «Lucky strike» по ціні 40 грн. за 1 пачку, 19 пачок сигарет «Marlboro Gold» по ціні 40 грн. за 1 пачку, 26 пачок сигарет «Compliment Red» по ціні 40,00 грн. за 1 пачку (в загальній кількості 97 пачок), без марок акцизного податку встановленого зразка».
Поряд з цим, акт перевірки не містить достатньої інформації, яка дозволяє встановити факт порушення позивачем правил зберігання і реалізації тютюнових виробів, з огляду на відсутність будь-якої деталізації виявленого порушення, повних реквізитів оглянутої продукції, опису дій, вчинених посадовими особами контролюючого органу в ході фактичної перевірки.
Жодних доказів на вчинення позивачем вказаного порушення, а саме: зберігання та реалізація тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, відповідач суду не надав та матеріали справи не містять. Ні доказів здійснення контрольної закупівлі вказаних товарів, ні доказів того чи такі тютюнові вироби містили акцизне маркування невстановленого зразка, чи взагалі його не мали в акті не зазначено та відповідачем суду не повідомлено.
При цьому, суд враховує, що складання посадовими особами відповідача акта фактичної перевірки із відображенням у ньому лише твердження щодо відсутності марки акцизного податку встановленого зразка є недостатнім і повинно здійснюватись шляхом повного фіксування та збирання всіх необхідних доказів на підтвердження таких обставин, у тому числі шляхом фіксування місця правопорушення (здійснення господарської діяльності) фото- або відеозасобами, відібрання зразків продукції, вилучення такої продукції, детального опису порушників, а також обставин, що перешкоджали таким діям, у разі якщо вони мали місце.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.09.2022 у справі № 640/14640/19.
Суд звертає увагу, що оскаржуваним в даній справі рішенням від 28.07.2023 №006494090117 до ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції за порушення ч.4 ст.11 Закону №481/95-BP та п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України.
Водночас, акт перевірки від 15.06.2023 містить лише висновки про порушення ОСОБА_1 п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (за наслідками чого до позивача застосовано штрафні санкції податковим повідомленням-рішенням від 04.07.2023 №560217000705-22).
Будь-які твердження та/або зауваження щодо порушення позивачем ч.4 ст.11 Закону №481/95-BP та п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України в акті відсутні.
Щодо порушень позивачем п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», то за вчинення таких до ОСОБА_1 застосовано штраф згідно з податковим повідомленням-рішенням від 04.07.2023 №560217000705-22.
Однак, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №460/22862/23, яке набрало законної сили, задоволено позов ОСОБА_1 , визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 04.07.2023 №560217000705-22.
При цьому, суд також враховує, що працівниками ГУ ДПС у Рівненській області по вказаному факту було також складено протокол про адміністративне правопорушення про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст.156 КУпАП.
Постановою Рівненського міського суду від 25.08.2023 у справі №569/12030/23 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.156 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності у її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Як свідчить зміст даної постанови, Рівненським міським судом в межах розгляду справи №569/12030/23 встановлено такі обставини: «В матеріалах справи знаходяться пояснення працівників ГУ ДПС у Рівненській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в яких вони зазначають, що ними встановлено факт реалізації 97 пачок тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, однак в акті перевірки ті ж працівники ГУ ДПС у Рівненській області вказують що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , знаходилось (не реалізовувались не продавались) 97 пачок сигарет, що суперечить одне одному. Окрім цього, в матеріалах справи знаходиться пояснення ОСОБА_4 , який вказує, що виявленні в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 тютюнові вироби належать саме йому, які він залишив у вказаному магазині на зберігання без мети продажу. Таким чином, в ході проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 працівниками ГУ ДПС у Рівненській області та працівниками поліції не встановлено жодного факту продажу тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразку».
За правилами ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд зазначає, що преюдиційні обставин, встановлені постановою Рівненського міського суду від 25.08.2023 у справі №569/12030/23, не спростовані відповідачем, як учасником адміністративного процесу, а тому враховуються судом при наданні оцінки оскаржуваним в даній справі рішенням.
Встановлені в ході розгляду обставини справи в їх сукупності свідчать, що ГУ ДПС у Рівненській області, приймаючи рішення від 28.07.2023 №006494090117 про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій за зберігання, реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, діяло не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством. Вказане рішення не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, необґрунтоване, протиправне, а отже підлягає скасуванню.
Щодо розпорядження ГУ ДПС у Рівненській області №102-р/л від 28.07.2023 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, суд зазначає таке.
Згідно з ст.1 Закону №481/95-BP ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
За правилами ст.15 Закону №481/95-BP роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, у тому числі ігристих, газованих, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, в поїздах, на морських або річкових суднах видаються органами виконавчої влади, уповноваженими Кабінетом Міністрів України, в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем формування поїзда (приписки судна).
Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі:
заяви суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);
рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);
несплати чергового платежу за ліцензію;
встановлення факту незаконного використання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку (стосовно імпортерів);
встановлення факту торгівлі суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;
рішення суду про встановлення факту переміщення суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;
порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях;
отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами;
встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії;
встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), не зазначені в ліцензії;
акта про встановлення факту відсутності суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню. До такого акта долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису;
порушення термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб'єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії;
акта, що засвідчує факт відмови суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або його посадових (службових) осіб без законних підстав у допуску уповноважених представників контролюючого органу до проведення перевірки, складеного відповідно до вимог пункту 81.2 статті 81 Податкового кодексу України. До такого акта долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв'язку.
Судом встановлено, що на час проведення фактичної перевірки у ОСОБА_1 була ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, видана 11.04.2023 ГУ ДПС у Рівненській області за р.н.№17160311202300774, з терміном дії з 16.04.2023 по 16.04.2024.
За результатами перевірки 28.07.2023 ГУ ДПС у Рівненській області прийнято розпорядження №102-р/л від 28.07.2023 про анулювання вказаної ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами у зв'язку з встановленням факту торгівлі суб'єктом господарювання алкогольними або тютюновими виробами без марок акцизного податку.
Поряд з цим, зважаючи на ту обставину, що в ході розгляду справи судом не встановлено, а відповідачем не підтверджено факту торгівлі ОСОБА_1 алкогольними або тютюновими виробами без марок акцизного податку, то підстави для анулювання виданої їй ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами також відсутні.
Таким чином, відповідач при прийнятті розпорядження №102-р/л від 28.07.2023 про анулювання вказаної ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством, а таке розпорядження необґрунтоване, протиправне і підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході розгляду справи в повній мірі не довів правомірність своєї поведінки та прийнятого в спірних правовідносинах рішення. Натомість, доводи та аргументи позивача, якими останній обґрунтовував позовні вимоги, знайшли підтвердження за наслідками розгляду справи по суті.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України на користь позивача за рахунок відповідача слід стягнути сплачений судовий збір.
Поряд з цим, вирішуючи питання щодо стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.
Відповідно до ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч.3 та ч.4 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
21.02.2024 представник позивача подав клопотання про долучення доказів на підтвердження понесених позивачем судових витрат заявив, у якому просив стягнути на його користь судові витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 8000 грн.
На обґрунтування вказаних витрат позивач додав до матеріалів позову копії договору про надання правничої допомоги від 24.07.2023, акту приймання-передачі послуг від 21.02.2024.
Так, згідно з актом адвокатом в ході надання правничої допомоги в межах даної справи надано позивачу послуги на загальну вартість 8000 грн: 1) попередня консультація щодо характеру спірних відносин і формування правової позиції у справі, вивчення, аналіз документів - 1500 грн, 2) підготовка проекту позову - 4000 грн, 3) вивчення та аналіз відзиву на позов, опрацювання судової практики, консультування , підготовка і подача відповіді на відзив, підготовка інших документів по справі - 2500 грн.
Відповідач подав до суду заперечення щодо заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу, у яких просив у задоволенні клопотання позивача відмовити.
Дослідивши вказані докази, суд дійшов висновку, що заява позивача підлягає до задоволення частково.
Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", "East/West Alliance Limited" проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи встановлені обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, суд вважає заявлений представником позивача до відшкодування розмір правової допомоги за складання та подання позову явно завищеним та таким, що підлягає зменшенню.
Зважаючи на те, що дана справа належить до категорії справ незначної складності, її розгляд здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження, а також беручи до уваги значну кількість сталої судової практики у спірних правовідносинах та фактичний обсяг виконаної роботи, на переконання суду, розумно обґрунтованими є заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, у розмірі 3000 грн., а їх стягнення з відповідачів у такому розмірі не становитиме надмірний тягар для державної установи.
Таким чином, заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 28.07.2023 №006494090117 про застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій та розпорядження №102-р/л від 28.07.2023 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у розмірі 2147,60 грн.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 31 грудня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - Фізична особа- підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Суддя Н.С. Гудима