Справа № 420/3903/24
30 грудня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.03.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 30.03.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Ухвалою від 09.02.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
26.02.2024 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому останній просив закрити провадження у справі та повернути позовну заяву позивачу.
Ухвалою суду від 28.02.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про закриття провадження у справі та повернення позовної заяви позивачу.
Ухвалою суду від 10.04.2024 зобов'язано ОСОБА_1 надати до суду відомості про грошове забезпечення за період з 30.03.2016 по 28.02.2018.
Витребувано у Військової частини НОМЕР_1 відомості про нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 30.03.2016 по 28.02.2018 та інформацію щодо нарахування та виплати/невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 30.03.2016 по 28.02.2018 включно із зазначенням місяця підвищення доходу (базового місяця).
На виконання ухвали суду від 10.04.2024 позивач надала індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-5.
На виконання ухвали суду від 10.04.2024 відповідач повідомив, що платіжні відомості про грошове забезпечення позивача за період з 30.03.2016 по 31.12.2017 здані до Одеського територіального архівного відділу галузевого державного архіву Міністерства оборони України ( АДРЕСА_1 ), у зв'язку з чим у військової частини НОМЕР_1 відсутня інформація щодо виплати/невиплати індексації позивача за даний період. За період з 01.01.2018 по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась.
Ухвалою суду від 16.04.2024 витребувано у Військової частини НОМЕР_1 відомості про нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 30.03.2016 по 28.02.2018 та інформацію щодо нарахування та виплати/невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 30.03.2016 по 28.02.2018 включно із зазначенням місяця підвищення доходу (базового місяця).
На виконання ухвали суду від 16.04.2024 відповідач повідомив, що у зв'язку з відсутністю даних щодо грошового забезпечення позивача ОСОБА_1 та виплачені суми індексації, направлено запит на отримання довідки до Одеського територіального архівного відділу галузевого державного архіву Міністерства оборони України (65012 м. Одеса пров. Штабний, 1). По надходженню відповіді з архіву, довідка буде надана до суду.
Станом на 31.12.2024 витребувані докази до суду не надходили.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи сторін та наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необхідність повторного витребування доказів задля забезпечення реалізації принципу офіційного з'ясування обставин справи.
Суд враховує, що згідно із статтею 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 77 КАС України установлені такі приписи щодо обов'язку доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
За змістом статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно з частиною 3 статті 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Статтею 242 КАС України установлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Пунктами 1 - 4 частини 1 статті 244 КАС України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, обов'язково зазначаються у мотивувальній частині рішення згідно з пунктом 1 частини 4 статті 246 КАС України.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин порушення права позивача, на захист якого поданий цей позов.
У даному випадку, з метою виконання завдань адміністративного судочинства, а також повного, об'єктивного та всебічного з'ясування всіх обставин у справі суд доходить висновку про необхідність повторного витребування доказів.
Крім того, у зв'язку з обмеженістю строків для проведення розгляду справи та з метою дотримання конвенційних принципів щодо забезпечення справедливого балансу і рівності сторін суд вважає за необхідне вирішити питання про зупинення провадження по справі.
Статтею 236 КАС України визначено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі: направлення судового доручення щодо збирання доказів до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення.
Положення цієї норми передбачає право суду зупинити провадження у разі необхідності отримання витребуваних доказів.
Аналогія закону - це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.
На другій стадії процесу правозастосування - при виборі та аналізі норми права, яка має бути застосована до конкретного випадку, іноді виявляється відсутність такої норми. Тобто, виникає ситуація, в якій конкретне рішення спірного питання повністю або в якійсь частині законом не передбачено - є прогалина в законодавстві.
Способи ж подолання прогалин - це ті правові інструменти, які дозволяють в процесі правозастосування миттєво вирішити казус, що перебуває у сфері правового регулювання, якщо нормами права його безпосередньо не передбачено. Правозастосувач - долає прогалину. Тому суду надається право вирішувати такого роду справи за допомогою аналогії закону.
Вказане знайшло своє відображення у частині 6 статті 7 КАС України, яка визначає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 08.06.2022 року по справі № 2-591/11 дійшла висновку, що саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
На думку суду, витребування судом доказів є подібним до направлення судом до іншого суду доручення щодо збирання доказів, у зв'язку із чим, суд вважає доцільним застосування у даному випадку аналогії закону та зупинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини 2 статті 236 КАС України.
Тому, застосовуючи аналогію закону, суд вважає за необхідне зупинити провадження по справі до отримання витребуваних доказів на підставі пункту 6 частини 2 статті 236 КАС України.
Керуючись ст. 2-9, 72-80, 94, 242, 248, 256, 294, 293-297 КАС України, суд,
ухвалив:
Повторно витребувати у Військової частини НОМЕР_1 відомості про нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 30.03.2016 по 28.02.2018 та інформацію щодо нарахування та виплати/невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 30.03.2016 по 28.02.2018 включно із зазначенням місяця підвищення доходу (базового місяця).
Зупинити провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - до отримання доказів.
Невиконання ухвали в частині витребування доказів без поважних причин чи без повідомлення про такі причини тягне відповідальність, установлену законодавством.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала в частині витребування доказів окремо від рішення суду по справі оскарженню не підлягає.
В частині зупинення провадження у справі ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя А.С. Пекний