Справа № 420/16775/24
31 грудня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "АЛЬФА ЛЮКС" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
Приватне підприємство "АЛЬФА ЛЮКС" звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці, в якому просить: визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/000026/2 від 01.05.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000228 від 01.05.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що декларантом подано митну декларацію від 30.04.2024 року №24UA500050005690U0 на товари, які надійшли на виконання умов зовнішньоекономічного контракту. Разом з митною декларацією до митного органу подані документи, що відповідають переліку, визначеному у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікують товар та містять всі достовірні дані про числові показники складових митної вартості, не містять розбіжностей. Однак спірним рішенням про коригування митної вартості збільшено вартість товару та застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм Митного Кодексу. Усі документи, які зазначені у вищевказаній статті 53 МКУ як основні, були надані декларантом. Отже, підстав для застосування другорядного методу у митниці не було. Крім того, позивач вважає, що митний орган, застосовуючи резервний метод, не надав пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії товарів, умов поставки, комерційних умов, що також підтверджує необґрунтованість оскаржуваних рішення про коригування митної вартості та картки відмови.
Ухвалою від 03.06.2024 року позов залишено без руху та роз'яснено позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом: зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.
Ухвалою від 10.06.2024 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач - Одеська митниця подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Декларантом було надіслано електронні повідомлення, в яких вказано, що додаткові документи надати не мають можливості та прохання здійснити митне оформлення на підставі наданих документів. Таким чином, розбіжності усунені не були, а декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ. Також декларантом не було за власним бажанням надано додаткові, наявні у нього, інші документи, які б переконливо спростували (пояснили) розбіжності у наданих документах, а також не було надано всі витребувані митним органом документи, зокрема: каталоги, специфікації фірми - виробника товару; виписку з бухгалтерської документації та висновок про вартісні характеристики товарів. Отже, декларант не скористався правом відповідно п.3 ст. 53 МКУ надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом, було обрано метод визначення митної вартості резервний. Оскільки, відповідно до п.2 статті 58, використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 статті 58 МК України застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Кодексу. В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до пункту 1 статті 59 МКУ у разі якщо митну вартість товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МКУ, оскільки, відповідно до пункту 2 статті 58, використані декларантом відомості не підтверджені документально, митна вартість оцінюваних товарів визначена з використанням другорядних способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ), а саме: резервним методом.
Позивачем надано відповідь на відзив, а відповідачем заперечення на відповідь на відзив, в яких сторони повторюють свої на доводи, викладені в позові та відзиві на позов.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що Приватне підприємство «АЛЬФА ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 37351098) зареєстроване 14.10.2010 року (номер запису 15561020000040293) за адресою: 65058, м. Одеса, вул. Французький бульвар, буд. 22, корп. 2, приміщення 3. Основним видом економічної діяльності є: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. Інші види: 22.11 Виробництво гумових шин, покришок і камер; відновлення протектора гумових шин і покришок; 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами.
В ході здійснення зовнішньоекономічної діяльності між ПП «АЛЬФА ЛЮКС» (Покупець) та MUTLUCAN TUZ MADENQL1K 1N§ TUR. ОТОМ. PET. NAK. SAN. VE TIC. A.S. (Продавець) укладено Контракт №25/01 від 25.01.2024 року (надалі - Контракт), відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити сіль згідно рахунків.
Відповідно до умов Контракту ціна товару визначається в попередньому рахунку (п. 3.1.). Остаточна вартість партії поставленого товару визначається в комерційному рахунку та може відрізнятися від попереднього рахунку (п. 3.2.). У вартість товару входить вартість повної упаковки та маркування: слінг-пакети. крафт-пакети. позначки на пакетах (п. 3.3). Валютою Контракту є долар США.
Згідно п. 4.1. Контракту товари поставляються окремими партіями згідно інвойсів (згідно Інкотермс-2010, умови поставки FOB). Всі податки та мито на відправку товару оплачуються в країні походження продавцем (п. 7.1.).
На виконання вищевказаного Контракту позивач придбав у продавця товар вартістю 6 311 доларів США 25 центів.
Товар доставлено на територію України Gondol Marine Shipping and Trading Ltd. згідно Договору фрахтування №06/05-2 від 06.05.2020 року.
З метою митного оформлення вказаного товару позивачем 30.04.2024 року подано до Одеської митниці митну декларацію №24UA500050005690U0, у графі 31 якої вказано:
«Сіль морська подвійного промивання для промислової переробки: Double washed Sea Salt - 114750,00 кг, 85 біг-бегів по 1350 кг.
Торговельна марка MUTLUCAN.
Виробник MUTLUCAN TUZ MADENQL1K 1NЗ TUR. OTOM. PET. NAK. SAN. VE TIC.
A.З. Країна виробництва Туреччина.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 24UA500050005690U0 від 30.04.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме:
- зовнішньоекономічний договір (контракт) №25/01 від 25.01.2024;
- рахунок-проформу (Proforma Invoice) №AL24-002 від 05.04.2024;
- рахунок (Commeral Invoice) №MTI2024000000023 від 22.04.2024;
- пакувальний лист (Packing List) від 22.04.2024;
- коносамент (Bill of lading) №2 від 23.04.2024;
- сертифікат про походження товару №0704674 від 22.04.2024;
- платіжну інструкцію про оплату товару №285 від 05.04.2024;
- оборотну-сальдову відомість по рахунку 632;
- довідку про ціну №0217-inf від 29.04.2024;
- рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг №2024/28 від 24.04.2024;
- платіжну інструкція про оплату транспортно-експедиторських послуг №288 від 25.04.2024;
- експортну декларацію країни виробника № 24411800EX00000597 від 22.04.2024 року.
На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 7) калькуляцію витрат; 8) комерційний документи (інвойс) між нерезидентами. Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.
Декларантом надано до митного органу лист відповідь на повідомлення митниці №114/24 від 30.04.2024, в якому надано роз'яснення щодо кожного пункту розбіжностей, зазначеного митним органом. До листа додано: митну декларацію країни відправлення 24411800EX00000597 від 22.04.2024, довідку про ціну ТОВ «Експоцентр Одеса» № 0217-inf від 29.04.2024, Оборотно-сальдова відомость по рахунку 632 за квітень 2024гр, скір з вебсайту виробника щодо вартості товару.
01.05.2024 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000228 від 01.05.2024 року та рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/000026/2 від 01.05.2024 року.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/000026/2 від 01.05.2024 року зазначено, що в поданих документах містяться розбіжності. Надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів, а саме: стосовно митного оформлення ЕМД від 30.04.2024 № 24UA50005000569000 повідомляємо наступне. До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) № 25/01 від 25.01.2024; договір (контракт) про перевезення № 06/05-2 від 06.05.2020; пакувальний лист № Б/н від 22.04.2024; рахунок-проформа (інвойс) № AL24-002 від 05.04.2024; рахунок- фактура (інвойс) № МТ12024000000023 від 22.04.2024; коносамент № 2 від 23.04.2024; сертифікат якості № Сертифікат аналізу від 22.03.2024; сертифікат про походження товару № Т0704674 від 22.04.2024 та інше.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу (далі Кодекс) визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Кодексом.
Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п.3.3 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) у зовнішньо-економічному договорі (контракту) купівлі-продажу товарів від № 25/01 від 25.01.2024 від імені продавця та покупця наявні різні підписи; 3) в наданому комерційному інвойсі відсутнє посилання на контракт. 4) Заявлена декларантом митна вартість товару за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких було здійснено раніше для даного товару.
Позивач, вважаючи протиправним вказане рішення відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо; добросовісно; розсудливо.
Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів та зборів.
До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Згідно з п.23, 24 ст.4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 2 ст.53 МК України визначений перелік документів, які декларант подає митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений в даній нормі закону.
Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткових документів лише при наявності визначених законом підстав, чітко зазначених в ч.3 ст.53 МКУ (- розбіжності у документах, - ознаки підробки документів, - або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари).
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/000026/2 від 01.05.2024 року зазначено, що подані позивачем документи містять розбіжності.
Суд зазначає, що розбіжність - це відсутність однаковості в документах щодо митної вартості товару. В спірному рішенні відсутні посилання на розбіжності в наданих документах.
В той же час в договорі, декларації, Інвойсі, які є основними документами, жодних розбіжностей саме у вартості товару не міститься.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідачем не конкретизовано жодних відомостей, які містять розбіжності.
Оскаржуване рішення містить лише загальні твердження без зазначення, які саме документи містять розбіжності, які вимоги законодавства порушено при розмитненні товару та яких документів не вистачає митному органу.
Тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення митного оформлення товарів, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 380/8213/21 від 08 лютого 2022 року.
Так, щодо відсутності в наданих документах даних щодо включення вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, до ціни товару та її фактичний розмір, суд зауважує, що пунктом 3.3. Контракту передбачено, що у вартість товару входить: вартість повної упаковки та маркування. Пунктом 5.4 Контракту також передбачено, що у вартість товару входить вартість упаковки, маркування та робіт, пов'язаних із пакуванням. Обов'язок продавця за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для його перевезення, також передбачене умовами FOB Правил Інкотермс-2010, за якими здійснювалася поставка товару.
Отже оскільки вартість упаковки, маркування та робіт, пов'язаних із пакуванням входять у вартість товару, ці витрати не додаються при визначенні митної вартості товару.
Щодо зауваження митного органу про те, що у зовнішньоекономічному договорі (контракті) купівлі-продажу товарів від № 25/01 від 25.01.2024 від імені продавця та покупця наявні різні підписи, суд погоджується з доводами позивача, що підписи продавця і покупця засвідчені печаткою. Візуально підписи продавця є ідентичними, так само і підписи покупця на контракті є ідентичними. Доказів того, що підписи однієї особи є відмінними та цьому документі, відповідач суду не надав. Суд вважає, що підстави для обґрунтованих сумнівів в ідентичності підписів продавця і покупця у Контракті у відповідача були відсутні.
Щодо відсутності посилання у наданому комерційному інвойсі на контракт, суд зазначає, що чинним законодавством не встановлено, що інвойс має містити посилання на контракт. Крім того, митний орган не зазначив, яким чином відсутність в інвойсі посилання на контракт впливає на митну вартість товару.
Тому суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що вказана обставина є розбіжність в поданих декларантом документах.
Щодо посилань відповідача у рішенні на те, що декларантом заявлена митна вартість товару за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких було здійснено раніше для даного товару, суд зауважує, що наявність в інформаційних базах даних митного органі відомостей про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність визначення митної вартості позивачем, за наявності в нього усіх документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару та не містять розбіжностей.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Відповідачем не доведено, що зазначені ним недоліки щодо умов поставки вплинули чи могли вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару.
Суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України.
При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Обов'язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований в постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №809/278/17.
Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018р. у справі №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення ст. 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
Доводи відповідача про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 11.09.2012р. в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладеної в постанові від 30.10.2018р. у справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Крім іншого, суд акцентує увагу на тому, що відповідачем не доведено наявності підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості, а саме резервного методу.
Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить жодних пояснень з боку митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів всупереч положенням п.п.2, 4 ч. 2 ст.55 МК України.
Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р. Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
В оскаржуваному рішенні не визначено, яка з перелічених у ч. 2 ст. 58 МК України підстав у даному випадку стала причиною неможливості застосування першого методу, яка складова частина митної вартості товару не піддається обчисленню, або непідтверджена документально, чи неправильно обрахована, що позбавляло позивача можливості надати належні документи чи обґрунтування.
Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.
У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/000026/2 від 01.05.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000228 від 01.05.2024 року.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За встановлених судом обставин, суд дійшов висновку про повне задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6056 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
Позовну заяву Приватного підприємства "АЛЬФА ЛЮКС" (адреса: Французький бульвар, 22, корп. 2, прим. 3, м. Одеса, 65058, код ЄДРПОУ 37351098) до Одеської митниці (адреса: вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631)- задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500050/2024/000026/2 від 01.05.2024 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500050/2024/000228 від 01.05.2024 року.
Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «АЛЬФА ЛЮКС» витрати зі сплати судового збору в розмірі 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів