Справа № 420/17712/24
31 грудня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариство з обмеженою відповідальністю «АСГАРДА ЮГ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариство з обмеженою відповідальністю «АСГАРДА ЮГ» (далі - позивач, ТОВ «АСГАРДА ЮГ») до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.05.2024 року №11128389/45355940 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 01.05.2024 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її фактичного подання податкову накладну №1 від 01.05.2024 року на суму 144 220,60 грн., яка складена ТОВ «АСГАРДА ЮГ» та направлена 20.05.2024 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «АСГАРДА ЮГ» була виписана та направлена на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна №1 від 01.05.2024 року. Згідно отриманої квитанції від контролюючого органу, податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено у зв'язку із тим, що обсяг постачання товару/послуги 49.41 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем до контролюючого органу було подано відповідні пояснення та копії документів.
Однак, податковим органом прийнято рішення від 28.05.2024 року №11128389/45355940 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 01.05.2024 року. Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено: надання платником податку документів, складених з порушенням законодавства.
Позивач стверджує, що ТОВ «АСГАРДА ЮГ» надано всі передбачені законодавством документи, які свідчать про здійснення господарських операцій, що є підставою для складання та реєстрації податкової накладної, у зв'язку з чим контролюючий орган не мав правових підстав для відмови у реєстрації поданих податкових накладних.
Натомість, Комісія Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, приймаючи рішення про відмову у реєстрації податкових накладних з підстав того, що позивач надав копії первинних документів, складених із порушенням законодавства, не зазначила (не підкреслила), яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних та, які самі документи складенні із порушенням законодавства. В порушення вимог законодавства рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській пласті від 28.05.2024 року №11128389/45355940 не містить жодного доказу, що подані документи складені з порушенням вимог законодавства.
На переконання позивача, рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області від 28.05.2024 року №11128389/45355940 повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної із значенням, зокрема, які саме документи складені платником податків із порушенням законодавства та у чому воно полягає.
Таким чином, позивач вважає, що відповідач прийняв невмотивоване рішення, зміст якого не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення, що є підставою для його скасування, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 10.06.2024 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/17712/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.
18.06.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідачів просить відмовити в задоволенні позову. Заперечуючи проти позову, представник відповідачів послався на те, що обов'язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». За отриманими Квитанцією №1 від 20.05.2024 з Єдиного вікна приймання звітності Державної податкової служби України позивачу було повідомлено, що реєстрація податкових накладних №1 від 01.05.2024 року зупинена, оскільки: «Обсяг постачання товару/послуги 49.41, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=.1.3451%, "Рпоточ"= 757274.7 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Серед наданих платником документів були виявлені недоліки. Відповідно до п. 3 Листа Державної реєстраційної служби України від 07.02.2013 № 41-06-15-13: «Посвідчення документа керівником підприємства, установи, організації здійснюється відповідно до вимог Національного стандарту України «Вимоги до оформлювання документів «ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55. Так, завіряти документи слід із зазначенням назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, з відміткою «Згідно з оригіналом», засвідченою печаткою, дати засвідчення копії». А отже, СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ НОМЕР_1 Дата реєстрації 17.11.2023; СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ ВН1696ХG Дата реєстрації 17.11.2023; СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ НОМЕР_2 Дата реєстрації 25.05.2023; СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ АХ4415XF Дата реєстрації 23.05.2023; СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ НОМЕР_3 Дата реєстрації 22.07.2023; СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ АХ4482XF Дата реєстрації 04.07.2023; СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ НОМЕР_4 Дата реєстрації 02.11.2023; СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ ВC4794XF Дата реєстрації 02.11.2023; СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ НОМЕР_5 Дата реєстрації 13.01.2023; СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ АХ3375ХF Дата реєстрації 31.01.2023; - завірені неналежним чином. В оскаржуваному рішенні Комісії було зазначено причину відмови в реєстрації податкової накладної ТОВ «АСГАРДА ЮГ», а саме: надання платником податку копій документів,складених / оформлених із порушенням законодавства. На переконання відповідачів, надіслані позивачем пояснення на додані до них документи поза розумним сумнівом не можливо вважати достатніми для розкриття та підтвердження інформації, зазначеної у направленій на реєстрацію податкової накладної №1 від 01.05.2024. Враховуючи викладене, представник відповідачів вважає, що комісією Головного управління ДПС в Одеській області, на підставі наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «АСГАРДА ЮГ» документів, були правомірно винесені рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №1 від 01.05.2024.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну датою її фактичного подання до ДПС України, відповідачі посилалися на її передчасність та дискреційність повноважень контролюючого органу.
24.06.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивача заперечував проти доводів відповідача та наполягав на позовних вимогах, посилаюсь на те, що ТОВ «АСГАРДА ЮГ» надано всі передбачені законодавством документи, які свідчать про здійснення господарських операцій, що є підставою для складання та реєстрації податкової накладної, а також її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АСГАРДА ЮГ», код ЄДРПОУ 45355940, зареєстроване юридичною особою 31.10.2023 року.
Основним видом діяльності ТОВ «АСГАРДА ЮГ» за КВЕД є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.
Згідно Витягу з реєстру платників податку на додану вартість, з 01.12.2023 року ТОВ «АСГАРДА ЮГ», код ЄДРПОУ 45355940, зареєстроване платником податку на додану вартість.
У межах здійснення основного виду господарської діяльності, 29.04.2024 року між ТОВ «АСГАРДА ЮГ» (Перевізник) та ТОВ ТК «ЛОГІТЕК» (Замовник) укладено Договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №29-04/24.
Згідно п. 1.1 договору Замовник доручає, а Перевізник бере на себе зобов'язання відповідно до умов та протягом строку дії цього Договору надавати платні автотранспортні послуги з перевезення вантажів Замовника. Під наданням платних автотранспортних послуг у цьому Договорі розуміється зобов'язання Перевізника доставляти ввірені йому Замовником (або іншим відмінним від Замовника вантажовідправником) вантажі у пункти призначення та в строки, встановлені у відповідних транспортних заявках, і видавати їх особі, уповноваженій Замовником на отримання вантажу (вантажоодержувачеві), а Замовник зобов'язується сплачувати за перевезення вантажів встановлену плату.
Відповідно до положень п. 1.2 договору №29-04/24 вид та маса (обсяг) вантажу, що підлягає перевезенню, маршрут (вид) перевезення, місце навантаження/розвантаження вантажу, а також вартість та додаткові (окремі) умови (у разі їх наявності) здійснення конкретного перевезення узгоджуються Сторонами шляхом оформлення та подання Замовником відповідних письмових транспортних заявок, за формою, визначеною у Додатку № 1 до цього Договору..
В рамках виконання вказаного договору Замовником оформлено та подано транспортну заявки №1 від 30.04.2024року на здійснення перевезення: «Перевезення шроту соняшникового за маршрутом Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Заводська 23/45 - Одеська обл.., м. Ізмаїл, вул. Портова,7».
На виконання зазначеного договору ТОВ «АСГАРДА ЮГ» здійснені перевезення:
- перевезення вантажів (шрот соняшниковий) за маршрутом Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Заводська 23/45 - Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Портова, 7 у кількості 28,14 т.;
- перевезення вантажів (шрот соняшниковий) за маршрутом Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Заводська 23/45 - Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Портова, 7 у кількості 28,02 т.;
- перевезення вантажів (шрот соняшниковий) за маршрутом Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул.. Заводська 23/45 - Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Портова, 7 у кількості 27,92 т.;
- перевезення вантажів (шрот соняшниковий) за маршрутом Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул.. Заводська 23/45 - Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Портова, 7 у кількості 28,02 т.;
- перевезення вантажів (шрот соняшниковий) за маршрутом Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул.. Заводська 23/45 - Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Портова, 7 у кількості 27,92 т.
У зв'язку з наданням вищезазначених послуг перевезення, сторонами Договору №29-04/24 від 29.04.2024 року підписаний Акт надання послуг №166 від 01.05.2024 року на загальну суму 144220,60 грн., у т.ч. ПДВ - 24036,77 грн., а ТОВ «АСГАРДА ЮГ» виставлений покупцю - ТОВ ТК «ЛОГІТЕК» Рахунок на оплату №169 від 01.05.2024 року на загальну суму 144220,60 грн., у т.ч. ПДВ - 24036,77 грн.
Оплату від ТОВ «ТК «ЛОГІТЕК» здійснено на підставі рахунку №169 від 01.05.2024р. (копія додається) повністю в розмірі 100%: в сумі 30 000,00грн. в межах розрахунків по договору №29-04/24 від 29.04.2024р, згідно платіжної інструкції №4102 від 10.05.2024р., що підтверджується банківською випискою за 10.05.2024р. (копії додаються); в сумі 114 220,60 грн. в межах розрахунків по договору №29-04/24 від 29.04.2024р, згідно платіжної інструкції №4108 від 14.05.2024р., що підтверджується банківською випискою за 14.05.2024р.
Стан розрахунків між ТОВ «АСГАРДА ЮГ» та ТОВ ТК «ЛОГІТЕК» відображено в Акті звірки за квітень 2024 року та у Витягу з Оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за квітень 2024 року
На виконання вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, складено на користь покупця - ТОВ ТК «ЛОГІТЕК» податкову накладну №1 від 01.05.2024 року, код послуги згідно ДКПП 49.41, на загальну суму 144220,60 грн., у т.ч. ПДВ - 24036,77 грн. та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно Квитанції від 20.05.2024 року з Єдиного вікна подання електронної звітності ДПС України, реєстрація податкової накладної №1 від 01.05.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена з підстав: Обсяг постачання товару/послуги 49.41, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).
Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою подальшої реєстрації податкової накладної №1 від 01.05.2024 року ТОВ «АСГАРДА ЮГ» через електронний кабінет направлено до контролюючого органу Повідомлення № 1 від 22.05.2024 року про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з додатками та поясненнями; кількість додатків - 21.
За результатами розгляду наданих пояснень і документів, доданих до них, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте рішення від 28.05.2024 року №11128389/45355940 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 01.05.2024 року.
Підставою для такої відмови зазначено: надання платником податків копій документів, складених/оформлених з порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні, недостатня кількість трудових ресурсів необхідних для здійснення господарської операції.
Не погоджуючись із рішенням Комісії регіонального рівня від 28.05.2024 року №11128389/45355940, вважаючи, що відповідач безпідставно відмовив у реєстрації податкової накладної №1 від 01.05.2024 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини виникли між сторонами стосується питань оподаткування.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.
За правилами п.185.1 ст.185 ПКУ операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов'язок платника податків на дату виникнення податкових зобов'язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано податкову накладну №1 від 01.05.2024 року та засобами телекомунікаційного зв'язку подано її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте позивач отримав квитанцію із зазначенням, що документ прийнято, реєстрація зупинена. Підставами для зупинення реєстрації податкової накладної вказано: Обсяг постачання товару/послуги 49.41, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).
В квитанції позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем направлено повідомлення про подання пояснень та копії документів.
Пунктом 201.16 ст.201 ПКУ встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Тобто згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктами 4,5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
У той же час п.3 Порядку №520 встановлено, що Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 Кодексу.
Таким чином, норми Порядку №520 визначають строк для надання пояснень та копій документів (365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в ПН/РК) і строк для прийняття рішення Комісією (5 днів з дня отримання документів).
Порядок №520 не регламентує питання дій контролюючого органу при отриманні документів, які на його думку, на відміну від думки платника податків, не є достатніми для реєстрації податкової накладної, але при наявності платник може надати ці документи до спливу 365 днів.
Тобто зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п.185.1 ст.185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.
При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі як ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.
Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
В силу приписів ч.5 ст.242 КАС України суд застосовує до спірних правовідносин практику Верховного Суду викладену у постанові від 30.01.2020 року у справі № 300/148/19, в якій зазначено, що при юридичній оцінці рішення про відмову в реєстрації податкової накладної суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано врахували, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимоги контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимоги. Можливість виконання платником податків обов'язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.
Верховний Суд вказав, що правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.04.2019 касаційне провадження №К/9901/4895/19 (справа № 826/10649/17), від 28.10.2019 касаційне провадження №К/9901/23858/19 (справа № 640/983/19). Вказана позиція зазначена та підтримана в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 року по справі №640/1131/19, від 30.01.2020 року у справі №300/148/19
Судом встановлено, що реєстрація податкової накладної позивача була зупинена з пропозицією надання додаткових документів без визначення його переліку, що неможливо вважати мотивованою вимогою контролюючого органу. Оскільки така вимога є передумовою подальшого дослідження наданих документів та прийняття рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкової накладної прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не є правомірними.
Позивач зазначив, що він надав необхідні документи, які на його думку є достатніми для реєстрації ПН.
Питання тлумачення та застосовування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте Суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (п.41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Будченко проти України», рішення у справі «Скордіно проти Італії»
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.
Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Суд вважає, що відсутність в оскаржуваному рішенні мотивів його прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду (від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17, від 09.07.2019 року у справі №140/2093/18).
Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПКУ), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.
Крім того, в постанові від 22.07.2019 по справі №815/2985/18 Верховного Суду наявні висновки, які є сталою судовою практикою щодо вимог до актів індивідуальної дії. В постанові зазначено, що Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення. Оскільки відповідач-2 у рішенні від 28 грудня 2017 року №495390/23216458, продублював норму Постанови №190, тобто зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, Суд дійшов висновку, що Державна фіскальна служба України прийняла невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.
Таким чином, вказаний правовий висновок Верховного Суду підтверджує обґрунтованість позовних вимог позивача.
Факт зупинення податкової накладної не позбавляє обов'язку контролюючого органу діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законодавством, зокрема при зупиненні податкової накладної у рішенні визначити перелік документів, як і платнику податків необхідно надати для реєстрації податкової накладної.
Крім того, зупинення реєстрації податкової накладної та відмови у її реєстрації в ЄРПН не спростовує факту здійснення господарських операцій, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні.
В оскаржуваному рішення вказано, що подані документи складені з порушенням законодавства, проте не вказано які саме документи відповідач вважає складеними з порушенням законодавства та які порушення допущені позивачем.
У відзиві на позовну заяву представником відповідачів також не зазначено які документи складені з порушенням законодавства.
Разом з тим, у відзиві на позовну заяву представник відповідачів, посилаючись на п. 3 Листа Державної реєстраційної служби України від 07.02.2013 № 41-06-15-13, вказує, що надані позивачем СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ НОМЕР_1 Дата реєстрації 17.11.2023; СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ ВН1696ХG Дата реєстрації 17.11.2023; СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ НОМЕР_2 Дата реєстрації 25.05.2023; СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ АХ4415XF Дата реєстрації 23.05.2023; СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ НОМЕР_3 Дата реєстрації 22.07.2023; СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ АХ4482XF Дата реєстрації 04.07.2023; СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ НОМЕР_4 Дата реєстрації 02.11.2023; СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ ВC4794XF Дата реєстрації 02.11.2023; СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ НОМЕР_5 Дата реєстрації 13.01.2023; СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ АХ3375ХF Дата реєстрації 31.01.2023 завірені неналежним чином.
Вказані доводи представника відповідачів, суд не бере до уваги, так як позивачем у відповідності до п.7 Порядку № 520 документи надавалися в електронній формі засобами електронного зв'язку з накладенням електронного підпису. При цьому, посилання представника відповідачів на лист Державної реєстраційної служби України від 07.02.2013 р. № 43-06-15-13 є безпідставним та не стосується спірних правовідносин, так як у ньому відображено вимоги щодо завірення копій паперових документів, які надаються державному реєстратору, в той час як у даній справі надання комісії регіонального рівня документів на підтвердження відображеної у податковій накладній інформації, реєстрацію якої зупинено, здійснюється в електронній формі, що прямо передбачено п.7 Порядку № 520.
Вказане вище свідчить про необґрунтованість та невмотивованість прийнятого Комісією рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою їх фактичного отримання.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
У постановах від 12.11.2019 р. у справі №816/2183/18, від 21.05.2019 р. у справі №0940/1240/18, від 18.02.2020 р. у справі № 360/1776/19, від 27.04.2020 р. у справі № 360/1050/19, від 18.06.2020 р. у справі № 824/245/19-а Верховний Суд наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Одночасно, у межах спірних правовідносин, суд звертає увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Предметом розгляду, у даному випадку, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. А тому, суд за результатами розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.
З урахуванням дослідження діяльності підприємства та первинних документів по здійсненню господарських операцій ТОВ «АСГАРДА ЮГ» з ТОВ ТК «ЛОГІТЕК» на виконання Договору № 29-04/24 від 29.04.2024 року, суд дійшов висновку, що були відсутні підстави для відмови в реєстрації податкової накладної №1 від 01.05.2024 року.
Позивачем були надані суду всі документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції, тому суд дійшов висновку, що його позовні вимоги є обґрунтованими.
Всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України представник відповідача не спростував належними та допустимими доказами твердження позивача про наявність всіх первинних документів щодо здійснення господарської операції, не надано жодного доказу, що господарська операція не здійснена, а надані документи не підтверджували здійснення вказаних операцій.
Враховуючи викладене, суд вважає, що контролюючий орган не довів правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №1 від 01.05.2024 року, а тому оскаржуване Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області від 28.05.2024 року №11128389/45355940 підлягає скасуванню.
Щодо вимоги позивача зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 01.05.2024 року, суд зазначає таке.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, як набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Згідно з вказаними нормами, податковий орган реєструє податкову накладну, у тому числі, на підставі рішення суду датою набрання ним законної сили або іншою датою, вказаною у рішенні.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено і відповідачами не доведено.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію зазначених податкових накладних виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов'язання ДПС зареєструвати в ЄРПН податкові накладні подані позивачем, датою їх фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 01.05.2024 року датою її подання.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за звернення до суду з даним позовом, сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Враховуючи викладене, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн. належить стягнути на його користь з Головного управління ДПС в Одеській області, оскільки саме комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийнято оскаржуване рішення.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Позов товариство з обмеженою відповідальністю «АСГАРДА ЮГ» (вул. Бугаївська, 21, оф. 703, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 45355940) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166), Державної податкової служби України (Львівська площа 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 28.05.2024 року №11128389/45355940 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 01.05.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 01.05.2024 року, складену товариством з обмеженою відповідальністю «АСГАРДА ЮГ» (код ЄДРПОУ 45355940), датою її фактичного подання на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь товариство з обмеженою відповідальністю «АСГАРДА ЮГ» (вул. Бугаївська, 21, оф. 703, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 45355940) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 31.12.2024 року.
Суддя Г.В. Лебедєва