Справа № 420/39805/24
30 грудня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №115-РС від 23 червня 2023 року в частині щодо виведення ОСОБА_1 у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 у зв'язку з тим що не був проінформований про такий наказ належним чином;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 зробити перерахунок основних і додаткових видів грошового забезпечення і видати ОСОБА_1 відповідні документи, а саме довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії (Додаток 1) і довідку про щомісячні види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (Додаток 8).
Згідно п.п. ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог встановлених ст. 160, 161 КАС України.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Так, обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору. Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 826/16958/17.
У поданій позовній заяві позивач просить суд, скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №115-РС від 23 червня 2023 року в частині.
При цьому, ч. 1 ст. 5 КАС України не передбачений такий спосіб захисту як скасування наказу без визнання його протиправним.
Також у позовній заяві позивач просить суд зобов'язати військову частину НОМЕР_1 зробити перерахунок основних і додаткових видів грошового забезпечення і видати йому відповідні документи.
Разом з цим, окремо від визнання дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними, такий спосіб захисту як зобов'язання вчинити дії ч.1 ст. 5 КАС України не передбачений.
Наведене свідчить про недотримання позивачем вимог ст. 160 КАС України.
Згідно із п.2 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У порушення п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві не зазначено відомі номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У тексті позовної заяви позивач при обґрунтуванні своїх позовних вимог зазначає, що 14 липня 2024 року він був виключений зі списків військової частини НОМЕР_1 , а 15 липня 2024 року отримав у військовій частині НОМЕР_1 документи про звільнення і військовий квиток.
Проте, ані доказів на підтвердження виключення позивача зі списків військової частини НОМЕР_1 14.07.2024 року, ані доказів отримання у військовій частині НОМЕР_1 документів про звільнення і військового квитка 15.07.2024 року до суду позивачем не надано.
Між тим, на дату отримання військового квитка позивач посилається як на момент, коли він дізнався про порушення своїх прав.
При цьому суд зазначає, що обов'язок надання доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, покладається саме на позивача, що передбачено положеннями ч. 4 ст. 161 КАС України.
Зазначена норма спрямована на те, щоб не допускати тривалі долучення доказів під час розгляду справи разом з додатковими поясненнями. Також ця вимога створена з метою забезпечення процесуальної економії та уникнення затягування розгляду справи. Винятком із цього правила є випадки, коли особа обґрунтує неможливість подання доказів у вказаний строк з причин, що від неї не залежали.
При цьому на стадії відкриття провадження суд не надає оцінку самим доказам, а перевіряє позовну заяву та додані до неї докази на відповідність положенням ст.ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з ч. 7 ст. 161 КАС України, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Відповідно до прохальної частини позовної заяви, позивач оскаржує наказ командира військової частини НОМЕР_1 №115-РС від 23 червня 2023 року в частині.
Проте, до матеріалів позовної заяви позивачем не надано копії оскарженого наказу та не заявлено клопотання про його витребування судом, у разі неможливості його подання.
З огляду на викладене, позовна заява не відповідає вимогам ч. 4, ч. 7 ст. 161 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху та роз'яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунуті шляхом:
- надання уточненої позовної заяви оформленої відповідно до вимог ст. 160 КАС України з зазначенням відомих номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти позивача, та з приведенням позовних вимог у відповідність з ч. 1 ст. 5 КАС України, зокрема зазначивши які саме рішення, дії чи бездіяльність відповідача оскаржуються позивачем;
- надання до суду доказів на підтвердження обставин справи, а саме доказів на підтвердження виключення позивача зі списків військової частини НОМЕР_1 14.07.2024 року та доказів отримання позивачем у військовій частині НОМЕР_1 документів про звільнення і військового квитка саме 15.07.2024 року;
- надання копії оспорюваного наказу командира військової частини НОМЕР_1 №115-РС від 23 червня 2023 року в частині щодо виведення ОСОБА_1 у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
Керуючись ст.ст. 5, 160, 161, 169 КАС України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, наказу та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в п'ятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.А. Радчук