31 грудня 2024 р. № 400/8780/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 ,
провизнання протиправною та скасування відмови, викладену у листі-повідомленні від 16.09.2024 року № 7990; зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач- ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування відмови щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, викладену у листі-повідомленні від 16.09.2024 року № 7990, зобов'язання повторно розглянути заяву від 27.06.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти нове рішення відповідно до вимог чинного законодавства, яким надати відстрочку від призову під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та видати відповідну довідку.
Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач протиправно не прийняв рішення про відстрочку від призову позивачу, оскільки відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" він має на це право, в зв'язку з тим, що він здійснює постійний догляд за своїм хворим батьком інвалідом І групи.
Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки рішення про відмову у наданні відстрочки позивачу прийнято правомірно, у зв'язку із наявністю іншої невійськовозобов'язаної особи першого ступеня споріднення, яка зобов'язана за законом здійснювати догляд, а саме рідна сестра, про що було вказано в додатку №8, який позивач додав до своєї заяви про надання відстрочки.
Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
27.06.2024 року ОСОБА_1 подав заяву про надання відстрочки на ім'я Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки має батька ОСОБА_2 , із числа осіб з інвалідністю І групи, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , який є особою з інвалідністю першої групи з підгрупою «А», що підтверджується довідкою до акту догляду МСЕК серії 12ААГ№ 508374.
У позові зазначено, що відповідно до форми індивідуальної програми реабілітації інваліда, що видається МСЕК № 1817 ОСОБА_2 має загальне захворювання з ураженням нервової системи. Враховуючи особливості захворювання батько позивача не може взагалі пересуватись, має параліч тіла тому постійно лежить, не може самостійно їсти, пити, приймати ліки. ОСОБА_2 нездатний до самообслуговування, самостійно не може здійснювати за собою догляд, самостійно пересуватись та самообслуговуватись тобто потребує постійно догляду та допомоги у самообслуговуванні, на самоті його залишати не можна, відповідне підтверджується шкалою оцінки можливості виконання елементарних дій.
Позивач проживає разом зі своїм батьком за адресою: АДРЕСА_4 та здійснює за ним догляд про що був виданий акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 19.08.2024 р.
16.09.2024 року позивачу було вручене повідомлення від 19.09.2024 року № 7990 про відмову наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку із наявністю інших осіб за законом, які зобов'язані здійснювати догляд.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався. Воєнний стан в Україні триває й наразі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок військову службу» № 2232-ХІІІ Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно з абзацом першим частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами Україна «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з ч.5 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543 призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову №560 від 16.05.2024, яка набрала чинності 18.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період». Цей Порядок визначає: зокрема
-процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;
У цьому Порядку у розділі «Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення» чітко передбачено алгоритм дій районного ТЦК:
56. Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
57. Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
58. За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Абзац перший пункту 58 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 675 від 07.06.2024
59. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
60. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
Позивач при зверненні до відповідача із заявою про відстрочку просив йому надати відстрочку на підставі п.13 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»,
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:
13) які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
У додатку 5 Переліку документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачений постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 ( в редакції чинній на момент звернення позивача до ТЦК) для особи, яка зайнята доглядом, - документи, що підтверджують родинні зв'язки, та один із документів що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та які зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи.
Таким чином не підлягають призову військовозобов'язані, які:
- мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи,
- за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати.
У позові зазначено, що у ОСОБА_2 є донька ОСОБА_3 , однак з батьком вона не проживає та догляд за ним не здійснює оскільки є внутрішньо-переміщеною особою та проживає у АДРЕСА_5 , що підтверджується довідкою ВПО від 05.04.2022 року.
Відповідно до ст.ст.202,203 Сімейного Кодексу України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Дочка, син крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.
Отже, хоча позивач і має батька, який є інвалідом І групи, але у позивача є рідна сестра, яка зобов'язана відповідно до норм Сімейного Кодексу України утримувати свого батька. Доказів того, що рідна сестра не має можливості утримувати батька, оскільки є особою з інвалідністю, потребує постійного догляду, перебуває під арештом, відбуває покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі матеріали справи не містять.
Таким чином, позивачем не надано РТЦ та СК доказів існування обставин, що дають право на відстрочку від призову на підставі п.13 ч.1 ст.23 Законом України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Тому суд вважає, що відповідач правомірно відмовив позивачу у наданні відстрочки від призову.
Клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, оскільки в справі необхідно дослідити багато доказів задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ст.12 КАС України ця справа не відноситься до переліку справ, які необхідно розглядати виключно за правилами загального позовного провадження та суд буде надавати оцінку спірному рішенню ТЦК на підставі тих документів, які були надані йому позивачем для надання відстрочки від призову .
Позивач всупереч ст.77 КАС України не надав суду доказів на спростування доводів відповідача, тому позов задоволенню не підлягає.
Також суд зазначає, що заходи забезпечення позову зберігають свою силу до набранням рішенням суду законної сили відповідно до ч.6 ст.157 КАС України.
Судовий збір відповідно до ст.139 КАС України покладається на позивача. Витрати позивача на правничу допомогу в сумі 10 000 грн. не розподіляються, оскільки у задоволенні позову відмовлено.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т. О. Гордієнко