31 грудня 2024 рокусправа № 380/6900/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Львівській області (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить:стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) податковий борг до бюджету в розмірі 47 964,26 грн.
01.04.2024 суддею засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» сформовано запит щодо інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .
Згідно з відповіддю №519275 від 01.04.2024 з Державного демографічного реєстру зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 03.04.2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 16.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов'язань по орендній платі в сумі 47964,26 грн. Вказує, що податковий орган виніс податкову вимогу, яку надіслав на адресу платника податків. Позивач стверджує, що станом на сьогодні суми податкових зобов'язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу. Оскільки платником податків не вживаються заходи щодо погашення наявної у неї заборгованості просить стягнути її у судовому порядку.
На адресу суду 09.05.2024 (вх. №36093) від відповідача надійшла платіжна інструкція № 0.0.3629054418.1 про сплату орендної плати з фізичних осіб у розмірі 47964,26 грн.
Від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог у якій вказано, що відповідачем частково сплачено заборгованість по орендній платі з фізичних осіб, відтак просить стягнути з відповідача 38831,03 грн.
Крім того, позивачем до позовної заяви долучено додаткові пояснення у справі (вх №40069 від 24.05.2024) у яких вказано, що сума заборгованості відповідача становить 38831,03 грн. відповідачем сплачено 9133,23 грн. Сплачена сума боргу зарахована в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення. Просить стягнути 47964,26 грн податкового боргу.
Позивачем до позовної заяви долучено додаткові пояснення у справі (вх №43289 від 07.06.2024) у яких вказано, що відповідно до довідки про суми податкового боргу, у фізичної особи ОСОБА_1 наявна заборгованість станом на 21.03.2024 в сумі 251222,90 грн. предметом стягнення в межах даної позовної заяви є сума заборгованості у розмірі 38831,03 грн. Вказаний борг по орендній платі становлять самостійно нараховані суми коштів згідно з поданими податковими деклараціями від 19.02.2018 за 5 місяців у розмірі 9354,98х4 місяці+9354,99 грн. У зв'язку з наявністю податкового боргу у відповідача сплачені ним 08.05.2024 суми коштів у розмірі 47964,26 грн були спрямовані на сплату заборгованості в порядку черговості. Отже, враховуючи погашення відповідачем заборгованості у розмірі 47964, 26 грн вищевказана сума податкового боргу зарахована в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення. Відтак, сплачено частину заявленої в рамках цієї справи пені та частину боргу по податковій декларації від 19.02.2018, а саме заборгованість за вересень 2018 року.
Ухвалою суду від 18.06.2024 витребувано від Головного управління ДПС у Львівській області додаткові докази у справі, а саме інформацію, за який період та на підставі чого виник борг в сумі 38831,03 грн.
Позивач подав до суду клопотання про долучення доказів (вх. 47551 від 21.06.2024) у якому вказав, що вказаний податковий борг по орендній платі становлять самостійно нараховані суми коштів згідно з поданими податковими деклараціями від 19.02.2018 р. за 5 місяців 2018 р. у розмірі 310,35 грн. за один місяць (несплачений залишок із 9354,98 грн.) та 9354,98 х за 3 місяці 2018 р., 9354,99 х за 1 місяць 2018 р.
Залишок несплаченої пені становить 1100,75 грн. (за несвоєчасну сплату податкових повідомлень-рішень від 04.06.2018 р., від 25.04.2018 р. та податкової декларації від 19.02.2018 р.).
Суд всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
Відповідно до довідки Головного управління ДПС у Львівській області про податкову заборгованість ОСОБА_1 станом на 21.03.2024, у відповідача наявний податковий борг в загальній сумі 251222,90 грн., а саме:
- по орендній платі з фізичних осіб в загальній сумі 247913,39 грн (основний платіж 46774,91 грн; основний платіж за актом документальної перевірки в сумі 120757,32 грн; штрафні санкції в сумі 59384,90 грн, пеня в сумі 20996,26 грн);
- по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в загальній сумі 2196,53 грн (основний платіж 2196,53 грн);
- - по земельному податку з фізичних осіб в загальній сумі 343,31 грн (основний платіж 343,31 грн);
- - по земельному податку з фізичних осіб Івано - Франківська ТГ в загальній сумі 769,67 грн (основний платіж 769,67 грн).
У довідці вказано, що стягненню підлягає борг в сум 47964,26 грн по орендній платі з фізичних осіб, а саме 46774,91 грн.
Податковий борг по орендній платі сумі 38831,03 грн, який підлягає стягненню виник на підставі самостійно поданої податкової декларації від 19.02.2018.
10.08.2020 року контролюючий орган виставив відповідачу податкову вимогу форми “Ф» № 99178-17 відповідно до якої сума податкового боргу відповідача становить 15103,20 грн.
Докази оскарження податкової вимоги у адміністративному або судовому порядку у матеріалах справи відсутні.
Відповідачем 08.05.2024 сплачено суму податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 47964,26 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №0.0.3629054418.1 з призначенням платежу:140;2506016637; 18010900 орендна плата з фізичних осіб, ОСОБА_1 (а.с. 37).
Після сплати відповідачем суми боргу, визначеної у позовній заяві, відповідач надіслав до суду заяву про зменшення позовних вимог та додаткові пояснення у яких зазначив, що відповідно до довідки про суми податкового боргу, у фізичної особи ОСОБА_1 наявна заборгованість станом на 21.03.2024 в сумі 251222,90 грн. предметом стягнення в межах даної позовної заяви є сума заборгованості у розмірі 38831,03 грн. Вказаний борг по орендній платі становлять самостійно нараховані суми коштів згідно з поданими податковими деклараціями від 19.02.2018 за 5 місяців у розмірі 9354,98х4 місяці+9354,99 грн. У зв'язку з наявністю податкового боргу у відповідача сплачені ним 08.05.2024 суми коштів у розмірі 47964,26 грн були спрямовані на сплату заборгованості в порядку черговості. Отже, враховуючи погашення відповідачем заборгованості у розмірі 47964, 26 грн вищевказана сума податкового боргу зарахована в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення. Відтак, сплачено частину заявленої в рамках цієї справи пені та частину боргу по податковій декларації від 19.02.2018, а саме заборгованість за вересень 2018 року.
У зв'язку з непогашенням відповідачем податкового боргу позивач звернувся із цим позовом про його стягнення.
При вирішенні спору суд керується таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.
Статтею 15 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За змістом пункту 41.4 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 цієї ж статті контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Як встановлено в абзаці 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу, податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
З аналізу наведених положень законодавства слідує, що у разі несплати платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, визначеного контролюючим органом грошового зобов'язання та не оскарження у зазначений строк відповідного рішення контролюючого органу, таке податкове зобов'язання вважається узгодженим. А грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
За змістом пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.
При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.
В такому випадку право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 30 днів з дня скерування на адресу платника податків податкової вимоги, надісланої на раніше існуючий податковий борг, і реалізація такого права у часі не обмежена, а право на стягнення новоствореного податкового боргу виникає на наступний день, що настає за днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання.
На виконання вказаних положень Податкового кодексу України контролюючий орган 29.12.2021 року виставив відповідачу податкову вимогу форми “Ф» № 0099046-1303-1303 відповідно до якої сума податкового боргу відповідача становить 3610,12 грн.
Доказів оскарження та скасування зазначеної податкової вимоги та визначеної у ній суми податкового боргу відповідачем не надано, а судом не встановлено.
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Разом з тим, суд вважає за належне зазначити, що відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені (п. 131.2 ст. 131 ПК України).
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжній інструкції (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному п. 131.2 ст. 131 ПК України.
З матеріалів справи встановлено, що відповідно до довідки Головного управління ДПС у Львівській області про податкову заборгованість ОСОБА_1 станом на 21.03.2024, у відповідача наявний податковий борг в загальній сумі 251222,90 грн., а саме:
- по орендній платі з фізичних осіб в загальній сумі 247913,39 грн (основний платіж 46774,91 грн; основний платіж за актом документальної перевірки в сумі 120757,32 грн; штрафні санкції в сумі 59384,90 грн, пеня в сумі 20996,26 грн);
- по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в загальній сумі 2196,53 грн (основний платіж 2196,53 грн);
- - по земельному податку з фізичних осіб в загальній сумі 343,31 грн (основний платіж 343,31 грн);
- по земельному податку з фізичних осіб Івано - Франківська ТГ в загальній сумі 769,67 грн (основний платіж 769,67 грн).
У довідці вказано, що стягненню підлягає борг в сум 47964,26 грн по орендній платі з фізичних осіб, а саме 46774,91 грн.
Відповідачем 08.05.2024 сплачено суму податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 47964,26 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №0.0.3629054418.1 з призначенням платежу:140;2506016637; 18010900 орендна плата з фізичних осіб, ОСОБА_1 (а.с. 37).
Позивач стверджує, що у зв'язку з наявністю податкового боргу у відповідача сплачені ним 08.05.2024 суми коштів у розмірі 47964,26 грн були спрямовані на сплату заборгованості в порядку черговості. Отже, враховуючи погашення відповідачем заборгованості у розмірі 47964, 26 грн вищевказана сума податкового боргу зарахована в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення. Відтак, сплачено частину заявленої в рамках цієї справи пені та частину боргу по податковій декларації від 19.02.2018, а саме заборгованість за вересень 2018 року.
Утім, суд зазначає що доказів існування та підстав виникнення іншої суми узгодженого податкового зобов'язання у ОСОБА_1 позивачем не надано, а тому покликання відповідача на п. 87.9 ст.87 та п.131.2 ст. 131 Податкового кодексу України є необґрунтованими.
Ба більше, відповідно до долученої позивачем до додаткових пояснень від 07.06.2024 (вх. 43289) ІКПП відповідача по орендній платі з фізичних осіб, 08.05.2024 податковим органом зараховано сплачену відповідачем суму боргу 47964,26 грн в рахунок погашення заборгованості з єдиного внеску. Утім, у матеріалах справи відсутні будь які докази існування у відповідача податкового боргу по єдиному внеску про що свідчить довідка позивача про податкову заборгованість ОСОБА_1 станом на 21.03.2024 та розрахунок суми боргу, як і відсутні докази того, що вказане податкове зобов'язання є узгодженим.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вимога контролюючого органу про стягнення зі ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 38831,03 грн є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 3 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.
Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи про наявність підстав для стягнення з відповідача податкового боргу є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
У силу приписів ст. 139 КАС України судові витрати у вигляді судового збору розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 256, 293, 295 КАС України, суд
1. У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовити повністю.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГрень Наталія Михайлівна