20 грудня 2024 рокусправа № 380/21872/23
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Коморний О.І.,
секретар судового засідання Рудницька Ю.С.
за участю:
представника позивача Віктюк Р.О.
представника відповідача Цинайко Н.І.
представника відповідача Синюк О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішення Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків встановлених для відповідної адміністративної посади наказу офісу Генерального прокурора та зобов'язання Київської обласної прокуратури вчинити дії.
Обставини справи.
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати рішення Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади № 07/1/1-7п-23 від 07.08.2023;
- визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати наказ Генерального прокурора № 253к від 21.08.2023 року, яким ОСОБА_1 з 21.08.2023 року звільнено з посади першого заступника керівника Київської обласної прокуратури на підставі п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру»;
- поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Київської обласної прокуратури з 22.08.2023 року;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Київської обласної прокуратури з 22.08.2023 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення відповідача прийнято на підставі припущень, неперевіреної та недостовірної інформації. Зазначає, що при розгляді звернення та прийнятті оскаржуваного рішення Комісія вважала доведеним факт самоусунення позивача від виконання покладених на нього посадових обов'язків щодо евакуації підлеглих працівників, безпечного місця їх перебування, знищення чи збереження (переміщення) техніки, документів, витоку інформації та подальшої організації діяльності підпорядкованих працівників, евакуації працівників, то така була проведена до 27.02.2022, про що в долучених до позову поясненнях зазначають усі без винятку опитані працівники та станом на 28.02.2022 всі перебували на безпечній на той час території. При цьому, відповідно до наказу керівника Київської обласної прокуратури від 14.02.2022 №109вк позивач в період з 15.02.2022 до 25.02.2022 перебував у щорічній відпустці. Тобто, першим робочим днем було 28.02.2022. Проте, при прийнятті рішення Комісією протиправно не враховано факту, що повне знищення документів та евакуація працівників проведені в період з 24.02.2022 до 27.02.2022, в момент, коли позивач перебував в відпустці. Вказує, що починаючи орієнтовно з 17-00 години 24.02.2022 приміщення прокуратури за вказівкою керівника ОСОБА_2 було зачинено та протягом місяця не функціонувало. Тому вважає доводи щодо самоусунення позивача від виконання покладених на нього посадових обов'язків щодо евакуації підлеглих працівників, безпечного місця їх перебування, знищення чи збереження (переміщення) техніки, документів є безпідставними, та такими, що не підтверджуються жодними доказами. Починаючи з 28.02.2022 відповідно до загальної вказівки Генерального прокурора позивач став на облік за місцем свого перебування у Львівській обласній прокуратурі та продовжив виконувати повноваження першого заступника керівника Київської обласної прокуратури. Аналогічні дії вчинили інші працівники, що підтверджується їхніми поясненнями. Також позивач вважає недоведеними та не обґрунтованими доводи Комісії про роботу відділів, за які відповідає позивач. Вважає, що Комісією не досліджено та не надано відповідної оцінки тому факту, що перший документ в ІС «СЕД», особисто позивачу як першому заступнику керівника обласної прокуратури передано на розгляд - 07.04.2022, що підтверджується довідками начальника відділу інформаційних технологій та начальника відділу документального забезпечення. До цього моменту, враховуючи виняткові обставини позивач здійснював свої повноваження шляхом отримання та погодження інформації засобами електронного зв'язку, що підтверджується письмовими поясненнями начальника відділу міжнародно-правового співробітництва Київської обласної прокуратури від 25.08.2022, згідно якої : «виконання завдань та доручень відділу відбувалося наступним чином: готувалась відповідна інформація або перевірялась підготовлена прокурорами відділу, після цього відповідна інформація надсилалася засобами електронного зв'язку керівнику ( ОСОБА_3 або ОСОБА_1 та після його погодження вносилася до СЕДу». Вказує, що стягнення в дохід держави на потреби ЗСУ 260 тис.грн. застави та екстрадиційні перевірки проведено за безпосередньої участі позивача при виконанні ним своїх повноважень.
Щодо роботи відділу інформаційних технологій вказує, що в поясненнях від 19.08.2022 (отриманих позивачем разом зі зверненням від 08.06.2023) начальник Доценко В.М. зазначив, що всі дії по збереженню інформації прокуратури в електронній формі були вчинені 24.02.2023. Витоку інформації не відбулося. Також додатково повідомив, що необхідності в спілкуванні з заступниками керівника обласної прокуратури у нього не виникало.
Ще одним, на думку позивача, недоведеним та таким, що не відповідає вимогам закону є факт викладений в рішенні Комісії стосовно виконання повноважень позивача заступником керівника прокуратури ОСОБА_3 . Зазначає, що відповідно до наказів про розподіл обов'язків між керівництвом Київської обласної прокуратури від 25.11.2020 №178 та 12.05.2021 № 67 позивач відповідає за стан організації роботи відділу міжнародно-правового співробітництва та відділу інформаційних технологій. Разом з цим, пунктом 2 зазначених наказів встановлено взаємозаміність між керівництвом обласної прокуратури, а саме ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , ОСОБА_1 -Крим М.Ю. Водночас, вказаними документами не передбачено випадків в яких відбувається взаємозаміність. Більше того, норми спеціального закону не передбачають можливості встановлення так званої «взаємозамінності». Відтак, така може відбуватися виключно після винесення окремого письмового наказу керівника обласної прокуратури про виконання обов'язків іншої особи.
Вказує, що Комісія прийшла до висновку, що за відсутності позивача ОСОБА_4 вправі був виконувати його повноваження. Проте зазначає, що таке твердження не відповідає дійсним обставинам, оскільки ОСОБА_4 було достеменно відомо про те, що позивач з 28.02.2022 перебуває на обліку в Львівській обласній прокуратурі та після відпустки приступив до виконання своїх повноважень.
Позивач звертає увагу, що ще одним доказом обізнаності про те, що позивач після 28.02.2023 не перебував в відпустці та/або лікарняному є вчинення ОСОБА_4 дій щодо виплати заробітної плати шляхом накладення електронного цифрового підпису на платіжних дорученнях по казначейській системі обслуговування клієнтів, в тому числі щодо позивача. З огляду на викладене, ОСОБА_4 без будь-яких, на те правових підстав виконував повноваження позивача, в тому числі щодо накладення власного підпису на документи, що стосувались діяльності ввіреного позивачу відділу. Вважає, що наведене повністю спростовує висновки Комісії, які стали підставою для прийняття рішення від 07.08.2023. Зазначає, що в порушення вимог Порядку розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади затвердженого наказом Генерального прокурора № 113 від 01.07.2022 в зверненні від 08.06.2023 та відповідно в рішенні не зазначено, які конкретно посадові обов'язки визначені Законом «Про прокуратуру», розпорядчими документами Генерального прокурора або іншими нормативно-правовими актами не виконувалися або неналежним чином виконувалися позивачем. Позивач вважає твердження відповідача про виконання обов'язків ОСОБА_4 за відсутності позивача, таким, що не відповідає дійсним обставинам, оскільки ОСОБА_4 було достеменно відомо про те, що позивач з 28.02.2022 року перебуває на обліку в Львівській обласній прокуратурі та після відпустки приступив до виконання своїх повноважень, згідно також його пояснень. Також зазначає, що факт не перебування позивача після 28.02.2023 у відпустці чи на лікарняному свідчить вчинення ОСОБА_4 дій щодо виплати заробітної плати шляхом накладення електронного цифрового підпису на платіжних дорученнях по казначейській системі обслуговування клієнтів, в тому числі щодо позивача. З огляду на викладене позивач вважає, що ОСОБА_4 без будь-яких, на те правових підстав виконував повноваження позивача, в тому числі щодо накладення власного підпису на документи, що стосувались діяльності ввіреного позивачу відділу. Також вважає, що наведені обставини повністю спростовують висновки Комісії, які стали підставою для прийняття рішення від 07.08.2023. Позивач вказує, що в порушення вимог Порядку розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади затвердженого наказом Генерального прокурора № 113 від 01.07.2022 в зверненні від 08.06.2023 та відповідно в рішенні не зазначено, які конкретно посадові обов'язки визначені Законом «Про прокуратуру», розпорядчими документами Генерального прокурора або іншими нормативно-правовими актами не виконувалися або неналежним чином виконувалися позивачем. Позивач стверджує, що рішення від 07.08.2023 прийнято на підставі припущень, неперевіреної та недостовірної інформації, що є прямим порушенням пункту 10 Розділу І Порядку (Рішення не можуть прийматися на підставі припущень, неперевіреної чи недостовірної інформації). Просить суд задовольнити позов в повному обсязі.
Ухвалою від 22 вересня 2023 року відкрито провадження у справі.
Відповідач, Офіс Генерального прокурора, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що перший заступник керівника Київської обласної прокуратури зобов'язаний вживати всіх заходів пов'язаних з належною організацією діяльності закріплених за ним підрозділів у період дії воєнного стану. Проте згідно з поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 після початку збройної агресії російської федерації перший заступник керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_1 не виконував особисто покладені на нього посадові обов'язки. Відповідач зазначає, що згідно з наданими ОСОБА_1 поясненнями та матеріалами перевірки за зверненням керівництво відділами міжнародно-правового співробітництва та інформаційних технологій Київської обласної прокуратури у виконанні посадових та службових обов'язків у період з 28.02.2022 до 06.04.2022 звелась до обговорення у месенджерах Viber та WhatsApp службових документів. Відповідач вважає, що такі доводи ОСОБА_1 слід оцінювати критично, оскільки жодних фактичних даних (доказів), які би свідчили про обставини і зміст такого обговорення, позивачем не надано. Більш того, сам факт цього обговорення не свідчить про належне виконання позивачем посадових обов'язків, передбачених для адміністративної посади, оскільки його результатом повинні бути підготовка і реалізація відповідних процесуальних або інших рішень, втілених у процесуальних та службових документах, складання яких передбачено процесуальним законодавством та (або) організаційно-розпорядчими документами Офісу Генерального прокурора та які підлягали реєстрації в установленому порядку. Відповідач зазначає, що відповідно до 5.1.2 Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури від 12.02.2019 № 27, вхідні, внутрішні, вихідні, інші документи незалежно від форми їх створення, повинні реєструватися в ІС «СЕД». Разом з цим вказує, що за підписом першого заступника керівника Київської обласної прокуратури Киричука М.Ю. в інформаційній системі СЕД зареєстровано документи після 18.01.2022 тільки 07.04.2022 (лист до Офісу Генерального прокурора про продовження екстрадиційної перевірки). Згідно з поясненнями колишнього керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_2 та самого ОСОБА_1 , він після виходу з відпустки у період з 25.02.2022 по 22.04.2022 йому не телефонував та не доповідав про організовану ним будь-яку роботу згідно із покладених на нього обов'язків. Зазначає, що доводи ОСОБА_1 щодо належної організації ним роботи закріплених за ним підрозділів у період з 28.02.2022 до 01.04.2022 не знайшли об'єктивного підтвердження. У вказаний період ОСОБА_1 самоусунувся від виконання службових та посадових обов'язків. Фактично службові документи, доручення керівництва виконувалися відділом міжнародного співробітництва та відділом інформаційних технологій самостійно, або за погодженням із заступником керівника обласної прокуратури Грабцем І.Н. Вказує, що не виявляв ОСОБА_1 зацікавленості у виконанні покладених на нього обов'язків і упродовж червня - липня 2022 року. Так, згідно табелю обліку робочого часу у червні 2022 року лише 5 днів він перебував на робочому місці, решта - 5 днів у щорічній відпустці та 12 днів у відпустці без збереження заробітної плати. У липні 2022 року ОСОБА_1 - 11 робочих днів перебував у відпустці без збереження заробітної плати. Не виконував обов'язки прокурора ОСОБА_1 і в інші періоди роботи в Київській обласній прокуратурі. Зокрема, у вересні 2022 року ним відпрацьовано 17 робочих днів, у жовтні 2022 року - 13, у листопаді 2022 року - 13, у грудні 2022 року - жодного робочого дня, у січні 2023 року - 1 робочий день, у лютому 2023 року - 2 робочих дні, у березні 2023 року - 5 робочих днів, у квітні 2023 року - 2 робочих дні, у травні 2023 року - 1 робочий день.
Відповідач також зазначає, що не знайшли свого підтвердження і доводи ОСОБА_1 щодо здійснення на нього тиску з боку керівництва Київської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора. Згідно з повідомленням Ради прокурорів України з 28.02.2022 до 21.06.2023 звернення до Ради прокурорів України від ОСОБА_1 з вказаних питань не надходили.
З огляду на викладене відповідач стверджує, що Комісією 07.08.2023 прийнято рішення № 07/1/1-7п-23 про наявність у діяльності першого заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_1 підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру», для звільнення з цієї посади. З рішенням Комісії ОСОБА_1 було ознайомлено безпосередньо під час засідання 07.08.2023, у якому він брав особисту участь.
Відповідач вважає безпідставними доводи ОСОБА_1 , що у рішенні Комісії не зазначено, які конкретно посадові обов'язки ним не виконувалися або неналежно виконувалися, а його дії та поведінка не мали негативних наслідків. Зазначає, що у рішенні Комісії чітко зазначено з посиланням на положення Закону, наказу № 365, Регламенту, наказів про розподіл обов'язків між керівництвом Київської обласної прокуратури, які обов'язки неналежним чином виконувались позивачем. Згідно з наказами керівника Київської обласної прокуратури від 25.11.2020 № 178, від 12.05.2021 № 67 перший заступник керівника обласної прокуратури ОСОБА_1 відповідав за стан роботи відділу міжнародного співробітництва та відділу інформаційних технологій. Також установлено взаємозамінність між керівництвом обласної прокуратури: ОСОБА_3 - ОСОБА_1 . Втім у період з 28.02.2022 до 01.04.2022 ОСОБА_1 самоусунувся від виконання службових та посадових обов'язків. Фактично службові документи, доручення керівництва виконувалися відділом міжнародного співробітництва та відділом інформаційних технологій самостійно або за погодженням із заступником керівника обласної прокуратури ОСОБА_3 , що підтверджується поясненнями начальників вказаних відділів.
Відповідач також вважає безпідставними доводи ОСОБА_1 щодо упередженості голови Комісії ОСОБА_15 . В обґрунтування цих доводів позивач посилається на те, що в оспорюваному рішенні Комісії не вказано негативні наслідки, в той час як на необхідність їх зазначення при зверненні до Комісії вказано у листі керівникам обласних прокуратур, підписаному заступником Генерального прокурора ОСОБА_15 , який є головою Комісії. Зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону підставою для звільнення прокурора з адміністративної посади визначено саме неналежне виконання прокурором посадових обов'язків, установлених для відповідної (яку займає цей прокурор) адміністративної посади. При цьому закон не передбачає як умову звільнення з цієї підстави настання негативних наслідків. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Позивач подав суду відповідь на відзив в якому вказує зокрема, що відповідно кваліфікуючою ознакою при звільненні є неналежне виконання посадових обов'язків, при цьому, наведеними нормами не передбачено можливості звільнення прокурора у випадку самоусунення. Більше того, жодний законодавчий акт не містить визначення поняття «самоусунення особи від виконання посадових обов'язків». Зазначає, що приймаючи спірне рішення Комісія прийшла до висновку, що позивач самоусунувся від виконання повноважень, та не встановила, які саме посадові обов'язки виконувалися ним неналежним чином. Вважає, що докази належного виконання позивачем повноважень в особливий період роботи Київської обласної прокуратури, не спростовано наведеними у відзиві доводами, а також відповідачем-2 не надано доказів, які б їх спростовували. Наголошує, що відповідно до наказу керівника Київської обласної прокуратури від 14.02.2022 №109вк позивач в період з 15.02.2022 до 25.02.2022 перебував у щорічній відпустці, тобто, його першим робочим днем було 28.02.2022. Вважає, що доводи відповідача про відсутність в особливий період організації роботи відділу міжнародно-правового співробітництва, спростовується письмовими поясненнями начальника відділу міжнародно-правового співробітництва Київської обласної прокуратури Дідорук С.І. від 25.08.2022, де зазначено, що інформація надсилалася засобами електронного зв'язку керівнику ( ОСОБА_3 або ОСОБА_1 ), та після погодження вносилася до СЕДу. Вказує, що презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень, як обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідач, Офіс Генерального прокурора, подав суду заперечення на відповідь на відзив в яких вказав, що доводи ОСОБА_1 , викладені у відповіді на відзив Офісу Генерального прокурора, є безпідставними, фактично повторюють доводи позовної заяви та не спростовують висновків Комісії. У рішенні Комісії чітко зазначено з посиланням на положення Закону, наказу № 365, Регламенту, наказів про розподіл обов'язків між керівництвом Київської обласної прокуратури, які обов'язки неналежним чином виконувались позивачем. Зазначає, що у період з 28.02.2022 до 01.04.2022 ОСОБА_1 самоусунувся від виконання службових та посадових обов'язків. Фактично службові документи, доручення керівництва виконувалися відділом міжнародного співробітництва та відділом інформаційних технологій самостійно або за погодженням із заступником керівника обласної прокуратури ОСОБА_3 , що підтверджується поясненнями начальників вказаних відділів. Вказує, що належної організації роботи закріплених за позивачем підрозділів у період з 28.02.2022 до 01.04.2022 не знайшли об'єктивного підтвердження. Вказує, що позивач не вказує, які докази належного виконання позивачем повноважень в особливий період роботи Київської обласної прокуратури, що долучені до позовної заяви не спростовано відповідачами. Відповідач зазначає, що комісією встановлено, що службові документи, доручення керівництва виконувалися відділом міжнародного співробітництва та відділом інформаційних технологій самостійно або за погодженням із заступником керівника обласної прокуратури ОСОБА_3 . Таким чином, роботу цих відділів Київської обласної прокуратури в період з 24.02.2022 по 01.04.2022 було організовано. Проте жодних конкретних об'єктивних даних про те, що в організації такої роботи брав участь саме ОСОБА_1 , Комісією не встановлено.
Ухвалою суду від 20.12.2023 відмовлено у залишенні позову без розгляду в частині позовних вимог.
Ухвалою суду від 20.12.2023 витребувано докази.
Відповідач, Офіс Генерального прокурора, подав суду заперечення в яких вказує, що до моменту прийняття рішення про призначення прокурора на посаду, переведення на посаду до іншого органу прокуратури або звільнення з посади прокурора повноваження відповідного прокурора зупиняються із збереженням гарантій матеріального, соціального та побутового забезпечення, передбачених законодавством для прокурорів. Отже, звільнення прокурора з адміністративної посади не є тотожним звільненню працівника з роботи, оскільки прокурор, звільнений з адміністративної посади, продовжує перебувати в трудових відносинах з органом прокуратури, і до призначення на іншу посаду залишається прокурором цієї прокуратури. Наказом керівника Київської обласної прокуратури від 22.08.2023 № 462к ОСОБА_1 на підставі його заяви призначено з 18.09.2023 на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської обласної прокуратури, яку він обіймає дотепер. Таким чином, трудові відносини з ОСОБА_1 не припинилися, оскільки його не було звільнено з органів прокуратури, а лише звільнено з адміністративної посади на підставі рішення Комісії. Після звільнення з адміністративної посади ОСОБА_1 не втратив гарантій матеріального, соціального та побутового забезпечення, передбачених законодавством для прокурорів, тобто за позивачем зберігся статус прокурора. Він продовжував отримувати заробітну плату за цією посадою, а з 18.09.2023, після призначення на посаду прокурора відділу цієї прокуратури - заробітну плату за цією посадою.
Відповідач 2, Київська обласна прокуратура, подав заперечення в якому зазначає, що Враховуючи викладене, варто зазначити, що розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який зазначений у даній заяві, здійснений позивачем виключно на власний розсуд та не відповідає дійсним обставинам справи, позивач продовжував перебувати у трудових правовідносинах з обласною прокуратурою, з огляду на що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Київської обласної прокуратури середнього заробітку за час вимушеного прогулу є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 05.02.2024 року виправлено описку в ухвалі суду.
Ухвалою суду від 07.02.2024 витребувано докази.
Позивач надав суду пояснення де зазначає зокрема, що у висновку службового розслідування зазначено, що з початку збройної агресії рф та до відновлення фунціонування Київської обласної прокуратури «табелювалися лише ті працівники, які були постійно на зв'язку, виконували свої обов'язки, у тому числі дистаційно, та обліковувались у кадрових підрозділах інших областей». Вказує, що відповідачем-2 надано табелі обліку робочого часу позивача, в тому числі за лютий, березень, квітень 2022 року. Таким чином, з врахуванням інформації викладеної в висновку від 28.09.2022 табелі обліку робочого часу позивача за лютий, березень, квітень 2022 року підтверджують виконання позивачем своїх посадових обов'язків та повністю спростовують висновки викладені в рішенні Комісії № 07/1/1-7п-23 від 07.08.2023 року. Зазначає, що у висновку міститься інформація про те, що перший раз провадження про неналежне виконання позивачем своїх посадових обов'язків було відкрито Комісією 12.09.2022 за зверненням ОСОБА_16 від 06.09.2022. Підставою звернення стали факти «ВСТАНОВЛЕНІ СЛУЖБОВИМ РОЗСЛІДУВАННЯМ». При цьому зазначає позивач, що висновок службового розслідування складено лише 28.09.2022. Разом з цим, вказує, що ОСОБА_16 відповідно до наказу Генерального прокурора № 143 від 01.08.2022 не входив до складу комісії, яка проводила службове розслідування стосовно позивача та до моменту затвердження висновку не міг знати про результати такого. В подальшому позивач вказує, що ОСОБА_16 повторно ініційовано питання про перебування позивача на посаді шляхом подання звернення від 08.06.2023. Зазначає, що листом № 17/1/1-997ВН-23 від 12.06.2023 до нового звернення приєднав попередні матеріали провадження стосовно позивача (звернення та додатки до нього від 06.09.2022 року), які в подальшому стали предметом розгляду Комісії та прийняття спірного рішення. Вважає, що наведені обставини свідчать про упередженість дій ОСОБА_16 щодо ініціювання питання перебування позивача на адміністративній посаді.
Відповідач, Офіс Генерального прокурора, у додаткових поясненнях зокрема зазначив, що під час проведення цього службового розслідування Генеральною інспекцією Офісу Генерального прокурора отримано інформацію про самоусунення від виконання покладених обов'язків та відсутність контролю щодо евакуації підлеглих працівників, безпечного місця їх перебування, знищення чи збереження (переміщення) техніки, документів, витоку інформації та подальшої діяльності підпорядкованих працівників курируючим першим заступником керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_1 у період з 28.02.2022 по 06.04.2022 - перші дні та тижні збройної агресії проти України, а також у найтяжчий період Київської області - період її часткової окупації російськими загарбниками. Ураховуючи викладене, Генеральною інспекцією до Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади 06.09.2022 за № 17/1/1-20ВН-22 подано звернення щодо неналежного виконання ОСОБА_1 , який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади. Членом комісії 12.09.2022 за № 07/1/1-5зв/к-2п-22 відкрито провадження стосовно першого заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_1 . Разом із тим, ОСОБА_1 12.10.2022 подано заяву про звільнення із займаної посади у зв'язку з достроковим припинення повноважень на адміністративній посаді за власним бажанням. Наказом виконувача обов'язків Генерального прокурора від 17.10.2022 № 125к ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника керівника Київської обласної прокуратури. Ураховуючи викладене, членом комісії 02.11.2022 за № 07/1/1-2п-22 прийнято рішення про закриття провадження стосовно ОСОБА_1 у зв'язку з його звільненням з адміністративної посади. Таким чином відповідач зазначає, що процедуру розгляду звернення завершено не було, питання про наявність або відсутність підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру», для звільнення прокурора з адміністративної посади, не вирішено, рішення по суті звернення прийнято не було. В подальшому, наказ виконувача обов'язків Генерального прокурора від 17.10.2022 № 125к ОСОБА_1 оскаржено в судовому порядку (справа № 380/16801/22). Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 у справі № 380/16801/22 визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора від 17.10.2022 № 125к про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника керівника Київської обласної прокуратури на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру» з 17.10.2022. Поновлено його на посаді першого заступника керівника Київської обласної прокуратури з 18.10.2022 та стягнуто з Київської обласної прокуратури на його користь за період з 18.11.2022 по 21.03.2023 різницю в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи в розмірі 78720 грн. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2023 вказане рішення Львівського окружного адміністративного суду змінено в частині стягнення з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 за період з 18.11.2022 по 31.12.2022 різницю в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи в розмірі 27 520 грн. Наказом Генерального прокурора від 07.06.2023№ 214к наказ Генерального прокурора від 17.10.2022 № 125к про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника керівника Київської обласної прокуратури у зв'язку із поданням заяви про дострокове припинення повноважень на адміністративній посаді за власним бажанням скасовано. Вказує, що ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника керівника Київської обласної прокуратури з 18.10.2022 року. Ураховуючи викладене, до Комісії 12.06.2023 надійшло повторне звернення ОСОБА_16 щодо неналежного виконання першим заступником керівника ОСОБА_1 посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, за результатами розгляду якого і було прийнято Комісією оскаржуване рішення від 07.08.2023 № 07/1/1-7п-23 про наявність у діяльності першого заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_1 підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру», для звільнення з цієї посади. Як зазначалося, на підставі рішення Комісії наказом Генерального прокурора від 21.08.2023 № 253к ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника керівника Київської обласної прокуратури у зв'язку з неналежним виконанням посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади.
Також зазначає, що постановою Верховного Суду від 06.03.2024 у справі № 380/16801/22 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2023 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Київської обласної прокуратури про визнання протиправним і скасування наказу Генерального прокурора від 17.10.2022 № 125к про звільнення його з посади першого заступника керівника Київської обласної прокуратури на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру» з 17.10.2022, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. З урахуванням рішення Верховного Суду від 06.03.2024 ОСОБА_1 вважається обґрунтовано звільненим з адміністративної посади першого заступника керівника Київської обласної прокуратури згідно з наказом виконувача обов'язків Генерального прокурора від 17.10.2022 № 125к (за власним бажанням на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру»). Відтак зазначає, що рішення Комісії від 07.08.2023 № 07/1/1-7п-23 про наявність у діяльності першого заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_1 підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру», для звільнення з цієї посади та наказ Генерального прокурора від 21.08.2023 № 253к про звільнення позивача з посади першого заступника керівника Київської обласної прокуратури у зв'язку з неналежним виконанням посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади, що є предметом позову у справі №380/21872/23, є похідними від рішень судів у справі № 380/16801/22.
Ухвалою суду від 03.04.2024 з питань закриття провадження у справі відмовлено у закритті провадження у справі.
Ухвалою суду від 24 квітня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду, постановлено викликати в судове засідання свідків.
Ухвалою суду від 26 червня 2024 року постановлено проводити судове засідання в режимі відеоконференції.
Представник позивача в судовому засіданні просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили повністю з підстав викладених у відзиві, просять у задоволенні позову відмовити.
Суд всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та
встановив:
Наказом виконувача обов'язків керівника Київської обласної прокуратури від 11.09.2020 №482к ОСОБА_1 призначено на посаду першого заступника керівника Київської обласної прокуратури з 14.09.2020.
12.06.2023 до Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків встановлених для відповідної адміністративної посади наказу Офісу Генерального прокурора (далі-Комісія) надійшло звернення ОСОБА_16 щодо неналежного виконання першим заступником керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_1 посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади (т.1, а.с.249).
Головою Комісії попередній розгляд звернення ОСОБА_16 доручено члену Комісії Мерімеріну К.Г., яким за результатами попереднього розгляду звернення відповідно до вимог Порядку 14.06.2023 прийнято рішення про відкриття провадження № 07/1/1-11зв/к-7п-23 стосовно першого заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_1 .
З метою перевірки доводів заявника та пояснень Киричука М.Ю. членом Комісії направлено запити до Департаменту інформаційних технологій, Департаменту кадрової роботи та державної служби, Департаменту міжнародно-правового співробітництва, Київської обласної прокуратури.
За результатами перевірки, проведеної у межах обставин, повідомлених у зверненні ОСОБА_17 , членом Комісії ОСОБА_18 24.07.2023 складено висновок про наявність у діяльності першого заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_1 підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру», для звільнення з указаної адміністративної посади, який розглянуто за участі ОСОБА_1 на засіданні Комісії.
На підставі рішення Комісії наказом Генерального прокурора від 21.08.2023 № 253к ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника керівника Київської обласної прокуратури у зв'язку з неналежним виконанням посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади.
Позивач вважаючи дії відповідача протиправними, тому звернувся з до суду з вказаним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 43 Конституції України, в свою чергу, гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Спеціальним законом, який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, є Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1697-VII).
Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 цієї статті (неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади), встановлюється у порядку, визначеному Генеральним прокурором, з дотриманням гарантій особи щодо повідомлень, отримання копій документів, які стали підставою для перевірки, участі у засіданні та залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів, отримання копії відповідного рішення.
Відповідні повноваження Генерального прокурора закріплені і в пункті 3 частини першої статті 9 Закону № 1697-VII, згідно з якою Генеральний прокурор призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх з адміністративних посад у випадках та порядку, встановлених цим Законом.
Відповідно до п. 1 розділу VIII Інструкції про порядок проведення службових розслідувань стосовно прокурорів, затвердженої наказом Генерального прокурора від 16.06.2021 № 202 (далі - Інструкція) посадові особи, визначені у п. 1 розділу III цієї Інструкції, у встановленому Законом України «Про прокуратуру» порядку за наявності підстав уживають адміністративних та організаційних заходів, у тому числі ініціюють питання про звільнення прокурора з адміністративної посади чи притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.
Пунктом 1 розділу III Інструкції встановлено, що посадовими особами органів прокуратури, уповноваженими призначати службове розслідування, є Генеральний прокурор, керівники обласних, спеціалізованих на правах обласних прокуратур або особи, які виконують їх обов'язки, заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Згідно з п. 2 розділу III Інструкції Генеральним прокурором (особою, яка виконує його обов'язки) службове розслідування може призначатися стосовно всіх категорій прокурорів з урахуванням особливостей, передбачених п. 4 цього розділу.
Враховуючи наведене, перелік осіб, визначених у п. 1 розділу VIII Інструкції, не є вичерпним, а вказана норма лише передбачає повноваження Генерального прокурора, керівників обласних, спеціалізованих на правах обласних прокуратур або осіб, які виконують їх обов'язки, заступника Генерального прокурора -керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на ініціювання питання про звільнення прокурора за результатами службового розслідування у випадку встановлення підстав для цього.
Суд погоджується, що доводи ОСОБА_1 щодо порушення п. 1 розділу VIII Інструкції про порядок проведення службових розслідувань стосовно прокурорів, затвердженої наказом Генерального прокурора від 16.06.2021 № 202 встановленого порядку ініціювання звільнення прокурора є помилковими.
Як встановлено судом зі звернення ОСОБА_16 від 08.06.2023 (т.1, а.с.250, т.2, а.с.1-9), ОСОБА_1 за яким відповідно до розподілу обов'язків було закріплено організацію роботи відділу міжнародно-правового співробітництва та відділу інформаційних технологій, після виходу 25.02.2022 з відпустки самоусунувся від виконання покладених на нього посадових обов'язків щодо евакуації підлеглих працівників, безпечного місця їх перебування, знищення чи збереження (переміщення) техніки, документів, витоку інформації та подальшої організації діяльності підпорядкованих працівників у період з 28.02.2022 по 06.04.2022 тобто у перші дні та тижні збройної агресії проти України та часткової окупації Київської області російськими загарбниками.
Судом встановлено, що згідно пояснень колишнього керівника Київської обласної прокуратури Хоменка О.М. (т.2, а.с.34-46), ОСОБА_1 після виходу з відпустки у період з 25.02.2022 по 22.04.2022 йому не телефонував та не доповідав про організовану ним будь-яку роботу згідно із покладених на нього обов'язків. У подальшому ОСОБА_2 стало відомо, що ОСОБА_1 з 28.02.2022 по 22.04.2022 перебував на обліку у Львівській обласній прокуратурі. Вказане перебування останнього поза межами Київської області з ним не погоджувалося. Водночас враховуючи, що упродовж 2021 - 2022 років ОСОБА_1 тривалий час перебував у відпустках та на лікарняних, а також з урахуванням активних бойових дій, що відбувались на території області, заходи щодо встановлення місцезнаходження останнього ОСОБА_2 не вживались. Обов'язки, покладені на ОСОБА_19 виконувалися дистанційно іншим заступником керівника ОСОБА_3 .
Начальник відділу інформаційних технологій Київської обласної прокуратури Доценко В.М. у своїх поясненнях від 25.08.2022 (т.2, а.с.70-72) зазначив, що у період з 25.02.2022 до 01.04.2022 перший заступник керівника обласної прокуратури ОСОБА_1 йому не телефонував, не писав та роботу відділу не організовував. У вказаний період часу він спілкувався із заступниками керівника обласної прокуратури Грабцем І.Н. та ОСОБА_20 . Також ОСОБА_21 пояснив, що з початком військової агресії ним були вжиті заходи до вивезення серверного обладнання за межі прокуратури області, персональні дані користувачів, які зберігалися у віддаленому пункті реєстрації обласної прокуратури керівництвом області після узгодження з Офісом Генерального прокурора були знищені. Вказані матеріали містили інформацію стосовно працівників органів Національної поліції, обласної прокуратури та інших правоохоронних органів, які обслуговувалися з 2012 року. Можливість роботи в системі ЄРДР було відновлено з 18.03.2022. Всі працівники його відділу разом з ним працювали на території м. Києва. Виконання завдань та доручень відбувалось наступним чином: готувалась відповідна інформацію або перевірялась підготовлена прокурорами відділу, після цього відповідна інформація надсилалася засобами електронного зв'язку керівнику ( ОСОБА_3 або ОСОБА_1 ) та після його погодження, вносилися до СЕДу.
Згідно з поясненнями від 21.07.2023 начальника відділу забезпечення діяльності у сфері запобігання та протидії корупції Київської обласної прокуратури Немирівського О.Ю. (т.3, а.с.119-121), 24.02.2022 він перебував у приміщенні обласної прокуратури. О 12 години 24.02.2022 в актовому залі відбулась нарада за участю керівництва обласної прокуратури, на якій обговорювалося питання евакуації з приміщення. Також ОСОБА_22 повідомив, що 24.02.2022 та після цього неодноразово спілкувався з ОСОБА_1 , який цікавився його справами та ситуацією на роботі.
Згідно з поясненнями від 25.07.2023 (т.3, а.с.125-126) ОСОБА_6 , який до травня 2023 року обіймав посаду начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Київської обласної прокуратури, він до 14.03.2022 перебував у відпустці в м. Львові. Від ОСОБА_1 та начальника відділу кадрової роботи та державної служби ОСОБА_8 дізнався що після закінчення відпустки необхідно з'явитись у найближчу прокуратуру та відмічатися там, що він і робив. Ніяких обов'язків він не виконував, оскільки з березня 2021 року обіймав скорочену посаду, вказівок від керівництва не отримував.
Начальник Департаменту кадрової роботи та державної служби Офісу Генерального прокурора Янович С.В. у поясненнях від 24.07.2023 (т.3, а.с. 129-130) зазначив, що 24.02.2022 ним забезпечено евакуацію документації та підлеглих йому працівників. За вказівкою Генерального прокурора ним виконувалися обов'язки у приміщенні Львівської обласної прокуратури. Зокрема, було організовано щоденний оперативний облік місця знаходження всіх працівників Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур під час якого було встановлено факти поранення, загибелі працівників. Після цього керівництвом Офісу Генерального прокурора було зобов'язано всіх працівників, які виїхали за межі територіальної юрисдикції прокуратур, з'являтися до найближчого органу прокуратури та долучатися до виконання службових обов'язків. Під час перебування у Львівській обласній прокуратурі він зустрічав ОСОБА_1 .
Начальник відділу кадрової роботи та державної служби Київської обласної прокуратури Марчук Н.В. пояснила (пояснення від 20.06.2023 т.3, а.с. 136), що очолюваним нею підрозділом були розроблені відповідні документи з питань евакуації працівників та майна обласної прокуратури. 24.02.2022 нею особисто за участі інших структурних підрозділів обласної прокуратури організовано евакуацію майна та працівників. ОСОБА_8 підтвердила, що після 24.02.2022 неодноразово спілкувалася з ОСОБА_1 щодо місця його перебування, відстрочки від призову на військову службу.
Відповідно до пояснень від 25.07.2023 (т.3, а.с.140-142) начальника відділу документального забезпечення Київської обласної прокуратури Лонич Ю.М. 24.02.2022 з технічних причин зупинено функціонування ІС-СЕД. Відновлено діяльність вказаної системи 09.03.2022. Питання організації роботи ІС-СЕД в умовах воєнного стану вирішувалися у телефонному режимі. З ОСОБА_1 у період з 24.02.2022 по 01.04.2022 вона не спілкувалася.
Начальник відділу організаційного та правового забезпечення Київської обласної прокуратури Кетов О.С. надав пояснення від 25.07.2023 (т.3, а.с. 146-151), що 24.02.2022 у зв'язку з вторгненням рф на територію України був присутнім на нараді керівництва обласної прокуратури під час якої обговорювалися питання організації евакуації майна та працівників обласної прокуратури, виконання службових обов'язків працівниками обласної прокуратури, тощо. Після цього розпочалося виконання визначених заходів, у тому числі евакуація. Кетов О.С. також зазначив, що 24.02.2022 з ОСОБА_1 не спілкувався.
Згідно рішення від 07.08.2023 №07/1/1-7п23, що під час службового розслідування Генеральною інспекцією отримано інформацію щодо перебування першого заступника керівника Киричука М.О. у відпустках та на лікарняних. Зокрема встановлено, що упродовж 2021 року Киричук М.Ю. перебував у відпустках (щорічна та без збереження заробітної плати) протягом 150 робочих днів, на лікуванні 25, на роботі 75 робочих днів. Упродовж 2022 року (інформація станом на кінець серпня) Киричук М.Ю. перебував у відпустках (щорічна та без збереження заробітної плати) протягом 45 робочих днів, на лікуванні 30, на роботі 95 робочих днів (з урахуванням обліку у Львівській обласній прокуратурі у період з 28.02.2022 по 22.04.2022).
Згідно табелю обліку робочого часу у червні 2022 року лише 5 днів він перебував на робочому місці, решта - 5 днів у щорічній відпустці та 12 днів у відпустці без збереження заробітної плати. У липні 2022 року Киричук М.Ю. - 11 робочих днів перебував у відпустці без збереження заробітної плати. У вересні 2022 року ним відпрацьовано 17 робочих днів, у жовтні 2022 року - 13, у листопаді 2022 року - 13, у грудні 2022 року - жодного робочого дня, у січні 2023 року - 1 робочий день, у лютому 2023 року - 2 робочих дні, у березні 2023 року - 5 робочих днів, у квітні 2023 року - 2 робочих дні, у травні 2023 року - 1 робочий день, що також підтверджується листом Київської обласної прокуратури від 07.06.2023 (т.2, а.с.79-80)
Суд також встановив згідно з інформації із системи СЕД Київської обласної прокуратури, що перші дні та тижні активної фази збройної агресії рф проти України перший заступник керівника ОСОБА_1 свій цифровий підпис на документах, які виконані працівниками закріплених за ним структурних підрозділів, не накладав. Вказані документи підписані заступником керівника Грабцем І.Н. (22.03, 29.03, 04.04).
Також суд встановив, що ОСОБА_1 почав виконувати свої функціональні обов'язки та підписувати документи у СЕД (07.04.2022, 08.04.2022, 11.04.2022) (т.2, а.с.75-78).
Крім того, за інформацією Департаменту інформаційних технологій за період з 22.02.2022 до 01.08.2022 ОСОБА_1 жодного входу в ЄРДР не здійснював.
Закон України «Про прокуратуру» не містить положень, які регламентують порядок виконання посадових та службових обов'язків прокурорами, які обіймають адміністративні посади, підлягає застосуванню стаття 30 Кодексу законів про працю України, згідно з якою працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону Генеральний прокурор організовує діяльність органів прокуратури України, у тому числі визначає межі повноважень Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур у частині виконання конституційних функцій.
Наказом Генерального прокурора від 07.08.2020 № 365 «Про загальні засади організації роботи в органах прокуратури України» (далі - наказ № 365) визначено засади організації діяльності органів прокуратури.
Зокрема, згідно з пунктами 4, 5, 7, 9.2 наказу №365 питання організації роботи органів прокуратури на певних напрямах, а також розмежування повноважень між органами прокуратури щодо виконання конституційних функцій визначаються наказами Генерального прокурора, у яких відповідно до положень законодавства та цього наказу конкретизуються завдання і межі повноважень прокуратур різних рівнів, порядок їх реалізації. Робота органів прокуратури організовується за територіальним і функціональним (предметним) принципами. Обов'язки між керівництвом органів прокуратури розподіляються наказами керівників обласних прокуратур. Основні процедурні питання організації та роботи обласних прокуратур визначаються у регламентах.
Суд встановив, що відповідно до п. 1.3 розділу 1. Регламенту Київської обласної прокуратури (далі - Регламент), затвердженого наказом виконувача обов'язків керівника Київської обласної прокуратури від 20.10.2020 №155, чинного у період з 24.02.2022 до 01.09.2022, перший заступник, заступники керівника обласної прокуратури організовують, спрямовують та контролюють роботу структурних підрозділів на закріплених за ними напрямах прокурорської діяльності, приймають рішення управлінського та процесуального характеру з питань, віднесених до їх компетенції (т.2,а.с.126-200).
Згідно з п. 2.3 розділу 2 Регламенту розподіл обов'язків між працівниками структурних підрозділів здійснюється їх керівниками за погодженням з начальниками самостійних структурних підрозділів та затверджується відповідними заступниками керівника обласної прокуратури.
Пунктами 6.36 та 6.19 розділу 6 Регламенту визначено перелік документів, інформацій про розгляд, відповідей на звернення, які відповідно до компетенції підписують перший заступник та заступники керівника.
Відповідно до п. 1 Розділу IV Порядку розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади (далі - Порядок) право на подання до Комісії звернення має кожен, кому відомі факти неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для цієї посади.
Аналогічна норма міститься і в ч, 2 ст. 45 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якої право на звернення до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти. Рекомендований зразок дисциплінарної скарги розміщується на вебсайті Офісу Генерального прокурора.
Відповідно до п. 7.3 Регламенту до кола повноважень першого заступника та заступників керівника обласної прокуратури належить контроль виконання завдань та доручень інших передбачених пунктом 4.3 Регламенту документів, надісланих за їх підписом прокурорам нижчого рівня.
Згідно з п. 7.4 Регламенту першим заступником, заступниками керівника обласної прокуратури контроль виконання може також встановлюватись щодо документів, розгляд яких віднесено до їх компетенції відповідно до п. п. 6.19 та 6.22 Регламенту. У цьому випадку вони самостійно визначають порядок здійснення контролю.
Суд встановив, що згідно з наказами керівника Київської обласної прокуратури від 25.11.2020 № 178, від 12.05.2021 № 67 (т.1, а.с.122-126) перший заступник керівника обласної прокуратури Киричук М.Ю. відповідає за стан роботи відділу міжнародного співробітництва та відділу інформаційних технологій. Також установлено взаємозамінність між керівництвом обласної прокуратури: ОСОБА_3 - ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Враховуючи наведене можна дійти висновку, що перший заступник керівника зобов'язаний вживати всіх заходів пов'язаних з належною організацією діяльності закріплених за ним підрозділів у період дії воєнного стану.
Проте згідно з поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 після початку збройної агресії російської федерації перший заступник керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_1 не виконував особисто покладені на нього посадові обов'язки.
Допитані у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_6 підтвердили обставини вказані у письмових поясненнях та встановлені перевіркою відповідачем.
Згідно з пунктом 19 наказу № 365 керівники усіх рівнів, їхні перші заступники та заступники зобов'язані забезпечувати дієвий контроль за повнотою, якістю та своєчасністю виконання завдань і доручень керівництва відповідної прокуратури та прокуратур вищого рівня, планів роботи, рішень нарад, організаційно-розпорядчих актів, використовуючи різні форми та методи контролю. У разі встановлення фактів порушень виконавської дисципліни за рішенням керівника вживати заходів для встановлення їх причин, притягнення до відповідальності винних осіб.
Згідно з наданими поясненнями ОСОБА_1 , виконання посадових та службових обов'язків у період з 28.02.2022 до 06.04.2022 звелась до обговорення у месенджерах Viber та WhatsApp службових документів.
Разом з тим, жодних фактичних даних (доказів), які би свідчили про обставини і зміст такого обговорення, позивачем не надано. Більш того, сам факт цього обговорення не свідчить про належне виконання позивачем посадових обов'язків, передбачених для адміністративної посади, оскільки його результатом повинні бути підготовка і реалізація відповідних процесуальних або інших рішень, втілених у процесуальних та службових документах, складання яких передбачено процесуальним законодавством та (або) організаційно-розпорядчими документами Офісу Генерального прокурора та які підлягали реєстрації в установленому порядку.
Варто зазначити, що відповідно до наказу Генерального прокурора № 578 від 09.12.2020 «Про затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію та можуть міститися в документах органів прокуратури України», до службової інформації належать інформація, пов'язана з кримінальними провадженнями, відомості, які містять оперативні дані правоохоронних органів про кримінальні правопорушення та причетних до їх вчинення осіб, відомості, які містяться в спеціальних повідомленнях про кримінальні правопорушення та надзвичайні події.
Пунктами 4.2, 4.4, 4.8 розділу 4 Інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 13.12.2017 № 349 (чинної на час виникнення правовідносин) визначено, що забороняється використовувати для передачі службової інформації відкриті канали зв'язку. Службова інформація передається каналами зв'язку лише з використанням засобів технічного та/або криптографічного захисту інформації. Використання інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем чи засобів копіювально-розмножувальної техніки, що застосовуються під час обробки службової інформації, здійснюється на підставі наказу керівника прокуратури з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.
З огляду на викладене доводи ОСОБА_1 щодо належної організації ним роботи закріплених за ним підрозділів у період з 28.02.2022 до 01.04.2022 не знайшли об'єктивного підтвердження, тому суд дійшов висновку, що у вказаний період ОСОБА_1 самоусунувся від виконання службових та посадових обов'язків, оскільки фактично службові документи, доручення керівництва виконувалися відділом міжнародного співробітництва та відділом інформаційних технологій самостійно, або за погодженням із заступником керівника обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Разом з тим, судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 у справі № 380/16801/22 вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю, наказ Офісу Генерального прокурора № 125к від 17.10.2022 про його звільнення з посади першого заступника керівника Київської обласної прокуратури скасовано та ОСОБА_1 поновлено на вказаній посаді з 18.10.2022 року.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2023 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2023, в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Київської обласної прокуратури залишено без змін.
Наказом Генерального прокурора № 214к від 07.06.2023, наказ Генерального прокурора від 17.10.2022 № 125к про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника керівника Київської обласної прокуратури у зв'язку із поданням заяви про дострокове припинення повноважень на адміністративній посаді за власним бажанням скасовано та ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника керівника Київської обласної прокуратури з 18.10.2022.
Постановою Верховного Суду від 06.03.2024 у справі № 380/16801/22 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2023 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Київської обласної прокуратури про визнання протиправним і скасування наказу Генерального прокурора від 17.10.2022 № 125к про звільнення його з посади першого заступника керівника Київської обласної прокуратури на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру» з 17.10.2022, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відтак, з урахуванням рішення Верховного Суду від 06.03.2024 у справі № 380/16801/22 ОСОБА_1 вважається обґрунтовано звільненим з адміністративної посади першого заступника керівника Київської обласної прокуратури згідно з наказом виконувача обов'язків Генерального прокурора від 17.10.2022 № 125к (за власним бажанням на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру»).
Приписами частини четвертої статті 41 Закону № 1697-VII передбачено, що звільнення прокурора з адміністративної посади чи припинення його повноважень на адміністративній посаді, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини другої цієї статті, не припиняє його повноважень прокурора.
Частиною 5 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що після звільнення прокурора з адміністративної посади або припинення його повноважень на цій посаді він не пізніше одного місяця призначається на одну з вакантних посад у цьому ж органі прокуратури або в разі відсутності вакантних посад переводиться на посаду до іншого органу прокуратури того ж або нижчого рівня за його письмовою згодою.
У разі відмови прокурора від призначення на вакантну посаду у відповідному органі прокуратури або від переведення на посаду до іншого органу прокуратури у вказаний строк прокурор звільняється з посади прокурора.
До моменту прийняття рішення про призначення прокурора на посаду, переведення на посаду до іншого органу прокуратури або звільнення з посади прокурора повноваження відповідного прокурора зупиняються із збереженням гарантій матеріального, соціального та побутового забезпечення, передбачених законодавством для прокурорів.
Наказом керівника Київської обласної прокуратури від 22.08.2023 № 462к ОСОБА_1 призначено з 18.08.2023 на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської обласної прокуратури на підставі заяви ОСОБА_1 .
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що рішення Комісії від 07.08.2023 № 07/1/1-7п-23 про наявність у діяльності першого заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_1 підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру», для звільнення з цієї посади та наказ Генерального прокурора від 21.08.2023 № 253к про звільнення позивача з посади першого заступника керівника Київської обласної прокуратури у зв'язку з неналежним виконанням посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади є правомірним.
Тож на підставі досліджених матеріалів справи та аналізу норм законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо правомірності дій відповідача з одного боку та щодо відсутності факту порушення прав позивача, які потребували б судового захисту, з іншого.
Інші доводи та аргументи учасників справи не мають значення для правильного вирішення спору по суті, не впливають на встановлені в ході розгляду справи обставини і не спростовують викладених висновків суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255,264,265 КАС України, суд -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішення Комісії з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, наказу офісу Генерального прокурора та зобов'язання Київської обласної прокуратури вчинити дії - відмовити повністю.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 30.12.2024.
СуддяКоморний Олександр Ігорович