31 грудня 2024 рокусправа № 380/19996/24
місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
І. Стислий виклад позицій учасників справи
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, у якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 сум пенсії, що підлягали виплаті його матері ОСОБА_2 , на підставі Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і залишилась недоотриманими у зв'язку з її смертю;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплатити ОСОБА_1 недоотриману суму пенсії його померлої матері ОСОБА_2 у розмірі 63204,80грн на підставі Закону України №2262 від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що частинами першою-третьою статті 61 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за згаданим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. ОСОБА_2 отримувала пенсію у разі втрати годувальника, призначену їй відповідно до Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 у справі №380/13400/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, провести з 01.04.2019 перерахунок і виплату призначеної пенсії ОСОБА_2 відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.07.2021 №С/1292 про розмір грошового забезпечення померлого чоловіка ОСОБА_3 станом на 05.03.2019, у яку включено як основні, так і додаткові щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, премія). На виконання згаданого рішення суду відповідач здійсний перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019. Згідно з розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1301011119, загальна сума доплати пенсії на виконання рішення суду становить: 25204,80 грн. Також рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 у справі №380/191/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.11.2021 нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної доплати у розмірі 2000,00грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, з урахуванням виплачених сум. На виконання згаданого рішення суду відповідач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.11.2021. Згідно з розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1301011119, загальна сума доплати пенсії на виконання рішення суду становить: 38000,00 грн. Разом з тим, реалізувати своє право на отримання невиплачених за попередній період сум пенсії ОСОБА_2 не встигла, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 01.08.2023. ОСОБА_1 , є сином померлої ОСОБА_2 . У зв'язку із тим, що позивач є єдиним спадкоємцем за спадковою справою №148/2024, що підтверджується довідкою приватного нотаріуса Золочівського районного нотаріального округу Львівської області Мартинюк О.Є. №245/02-14 від 13.08.2024, ним подано заяву до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про нарахування та виплату заборгованих на виконання рішення суду сум пенсії, які залишились невиплаченими. Листом відповідача від 13.09.2024 за №21759-23276/С-52/8-1300/24 позивачу відмовлено у виплаті заборгованих на виконання рішення суду сум пенсії та, зокрема, повідомлено про те, що доплату, обчислену ОСОБА_2 на виконання судових рішень, позивач зможе отримати за умови покладення судом зобов'язання в частині виплати пенсії, яка була нарахована померлій.
16.10.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволенні позову заперечує повністю. Відзив обґрунтований тим, що згідно зі статею 23, пунктами 20, 29 частиною першою статті 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Окрім цього, зазначає, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги» впроваджено централізоване фінансування виплати пенсій, виплата пенсій здійснюється Пенсійним фондом України. Отже, виплата сум, донарахованих на виконання судових рішень, може бути здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України, та не залежить від відповідача. Отже, нараховані кошти на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 у справі № 380/13400/21 та від 31.01.2023 у справі №380/191/23 не виплачені у зв'язку з відсутністю цільового фінансування з Державного бюджету України за життя ОСОБА_2 . Станом на сьогодні відповідач провів роботу щодо виплати заборгованості, яка виникла внаслідок виконання судових рішень, які набрали законної сили по 19.09.2020року. Згідно зі статею 61 Закону-2262 суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за згаданим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Отже, Закон-2262 визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Окрім цього, відповідно до частини третьої статті 61 Закону-2262 зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Вказана заборгованість також не може вважатись недоодержаною пенсією і з тих підстав, що виплата заборгованості донарахованої на виконання рішення суду здійснюється за рахунок додатково виділених коштів з Державного бюджету, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
ІІ. Рух справи
Ухвалою від 30.09.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.
Ухвалою від 11.11.2024 суд залишив без руху позовну заяву.
Ухвалою від 18.11.2024 суд продовжив розгляд справи.
Ухвалою від 06.12.2024 суд поновив позивачу строк звернення до суду.
Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.
ІІІ. Фактичні обставини справи
ОСОБА_2 отримувала пенсію в разі втрати годувальника, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 у справі №380/13400/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 01.04.2019 перерахунок і виплату призначеної пенсії ОСОБА_2 відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.07.2021 №С/1292 про розмір грошового забезпечення померлого чоловіка ОСОБА_3 станом на 05.03.2019, в яку включено як основні, так і додаткові щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, премія).
На виконання згаданого рішення суду відповідач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019.
Згідно з розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1301011119, загальна сума доплати пенсії на виконання рішення суду становить: 25204,80грн.
Також рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 у справі №380/191/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.11.2021 нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної доплати у розмірі 2000,00грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, з урахуванням виплачених сум.
На виконання згаданого рішення суду відповідач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.11.2021.
Згідно з розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1301011119, загальна сума доплати пенсії на виконання рішення суду становить 38000,00грн.
Разом з тим, реалізувати своє право на отримання невиплачених за попередній період сум пенсії ОСОБА_2 не встигла, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 01.08.2023.
ОСОБА_1 , є сином померлої ОСОБА_2 . У зв'язку із тим, що позивач є єдиним спадкоємцем за спадковою справою №148/2024, що підтверджується довідкою приватного нотаріуса Золочівського районного нотаріального округу Львівської області Мартинюк О.Є. №245/02-14 від 13.08.2024, він подав заяву до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про нарахування та виплату заборгованих на виконання рішення суду сум пенсії, які залишились невиплаченими.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 13.09.2024 за №21759-23276/C-52/8-1300/24 позивачу відмовлено у виплаті заборгованих на виконання рішення суду сум пенсії та, зокрема, повідомлено про те, що доплату, обчислену ОСОБА_2 на виконання судових рішень, позивач зможе отримати за умови покладення судом зобов'язання в частині виплати пенсії, яка була нарахована померлій.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу сум пенсії, що підлягали виплаті його матері на підставі Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і залишилась недоотриманими у зв'язку з її смертю, останній звернувся з відповідним позовом до суду.
IV. Позиція суду
Вирішуючи спір по суті, суд керувався такими мотивами.
Частина друга статті 19 Конституції Україні визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у редакції, чинній на час відкриття спадщини, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Положення згаданих статей не зазнали змін і в редакції ЦК України, чинній на час звернення позивача із позовом до суду.
Відповідно до частини першої статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, в редакції чинній на час відкриття спадщини, (далі - Закон України № 2262-XII) суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Згідно з частиною першою статті 1-1 Закону № 2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається із згаданого Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до згаданих законів.
Відповідно до статті 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV як в редакції, чинній на час відкриття спадщини, так і в редакції, чинній на час звернення із позовом до суду (далі - Закон України №1058-IV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 згаданого Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій згаданої статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Отже, право на отримання пенсійних виплат спадкоємці (правонаступники) мають у випадку, якщо така виплата була нарахована померлому або присуджена йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили, однак померлим не отримана.
Суд не погоджується із твердженнями відповідача про те, що позивач не додав докази про проживання разом із пенсіонером на день її смерті. Із копії паспорта позвиача вбачається, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, відповідач не надав доказів, що підтверджують факт проживання позивача не за його зареєстрованим місцем проживання.
У цьому контексті суд зазначає, що згідно з пунктом 2.22 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 за документ, що засвідчує місце проживання особи приймається, зокрема, паспорт.
Отже суд висновує, що позивач проживав з пенсіонером на день його смерті.
Крім цього, суд зауважує, що такий аргумент відповідача не слугував підставою для відмови, викладеної у листі від 13.09.2024 за №21759-23276/C-52/8-1300/24, а тому відповідач у відзиві посилається на фактично нову підставу для відмови у виплаті коштів.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач згідно з частиною першою статті 61 Закону № 2262-ХІІ як син ОСОБА_2 , який проживав з нею на день її смерті, має право на виплату йому неодержаних його матір'ю у зв'язку з його смертю нарахованої суми пенсії в розмірі 63204,80 грн.
Суд зазначає, що право позивача на отримання вказаних сум пенсії, невиплачених його матері у зв'язку зі смертю, є законними сподіваннями, оскільки така виплата передбачена національним законодавством. Таке майнове право підпадає під поняття майно у значенні статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Суд вважає, що така відмова відповідача є втручанням в право на мирне володіння майном в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Щодо способу захисту порушеного права, то суд вважає за необхідним вказати, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникало б необхідності повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно з частиною другою статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції Суд зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
З урахуванням викладеного, суд висновує про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 сум пенсії, що підлягали виплаті його матері ОСОБА_2 , на підставі Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби. та деяких інших осіб» і залишилась недоотриманими у зв'язку з її смертю.
У зв'язку з цим, суд вважає, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплатити ОСОБА_1 недоотриману суму пенсії його померлої матері ОСОБА_2 у розмірі 63204,80грн на підставі Закону України №2262 від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
V. Судові витрати
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд
позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 сум пенсії, що підлягали виплаті його матері ОСОБА_2 , на підставі Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і залишилась недоотриманими у зв'язку з її смертю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплатити ОСОБА_1 недоотриману суму пенсії його померлої матері ОСОБА_2 у розмірі 63204,80грн на підставі Закону України №2262 від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Гулик Андрій Григорович