про поновлення строку звернення до суду
30 грудня 2024 року Справа № 280/6157/24
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду та матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Служби безпеки України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Служби безпеки України (далі - відповідач), у якому позивач просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення органу владних повноважень - Служби безпеки України, оформлене наказом начальника Департаменту військової контррозвідки № 13-ОС/дск від 23.01.2024 в частині зниження підполковнику ОСОБА_1 розмір доплати згідно з главою 5 до 5% посадового окладу та преміювання згідно з главою 13 до 5% посадового окладу з 11 грудня 2023 року;
2) зобов'язати Службу безпеки України перерахувати та додатково виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення в повному обсязі в період з 11 грудня 2023 року по дату постановлення рішення у справі, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою від 09.08.2024 суд відкрив провадження у справі, призначив її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін. Крім того, вказаною ухвалою суд постановив розглянути питання щодо строку звернення до суду після отримання відзиву відповідача та його письмової позиції щодо цього питання, а також витребував у Департаменту військової контррозвідки докази по справі з метою розгляду питання щодо строку звернення до суду, а саме відомості про направлення ОСОБА_1 у відрядження в період з 01.06.2024, включення його до бойових розпоряджень в період з 01.06.2024 (з документальним підтвердженням).
26.09.2024 судом отримані витребувані докази по справі, зокрема, витяг з розпорядження «Про службове відрядження» про направлення ОСОБА_1 у період з 11.05.2024 до 10.09.2024 у службове відрядження, витяги з бойових розпоряджень, відповідно до яких ОСОБА_1 входив до особового складу, який залучався до бойових завдань.
Залишаючи позовну заяву без руху, в ухвалі від 08.07.2024 суд зазначив, що позивач оскаржує наказ начальника Депртаменту військової контррозвідки № 13-ОС/дск від 23.01.2024, про зменшення свого грошового забезпечення, як зазначає сам позивач, дізнався 01.03.2024, оскільки до кінця лютого 2024 року не було виплачено грошове забезпечення за січень 2024 року. Разом з тим, з цим позовом позивач через свого представника звернувся 27.06.2024, тобто з пропуском законодавчо встановленого тримісячного строку звернення. При цьому позивачем не було надано доказів на підтвердження обставин специфіки проходження служби, які не дали позивачу можливості своєчасно звернутися до суду, за захистом порушеного права.
Для вирішення клопотання про поновлення строку звернення до суду було запропоновано позивачу надати такі докази та при відкритті провадження у справі додатково витребувані докази по справі.
Розглядаючи матеріали адміністративної справи, при вирішенні питання щодо поновлення строку звернення суд керується наступним.
Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Стаття 13 Конвенції гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» («Bellet v. France»), заява № 23805/94).
Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, який відповідно до частини першої статті 122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, строк, передбачений КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
При цьому КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду, суд повинен надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Дослідивши зміст заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду, а також наявні у матеріалах справи докази, суд зазначає, що отримані судом документи на виконання ухвали про витребування доказів підтверджують перебування ОСОБА_1 у службовому відрядженні у період з 11.05.2024 до 10.09.2024, при цьому беручи до уваги відсутність доказів на підтвердження ознайомлення позивача з оскаржуваним наказом, у зв'язку з чим, на переконання суду, зазначені обставини є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, через що з метою запобігання порушенню права позивача на судовий захист суд вважає за необхідне поновити строк звернення до суду.
Керуючись статтями 122, 171, 243, 248, 259-262 КАС України, суд
Задовольнити заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду з цим позовом.
Продовжити розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 30.12.2024.
Суддя К.В.Мінаєва