30 грудня 2024 рокум. Ужгород№ 260/4127/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не врахування «індексації грошового забезпечення» та додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 року №168 при обрахунку ОСОБА_1 : «грошової допомоги на оздоровлення» за 2022, 2023 рік; грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки; одноразової грошової допомоги при звільненні;
2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 : «грошової допомоги на оздоровлення» за 2022, 2023 рік; грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки; одноразової грошової допомоги при звільненні; з урахуванням «індексації грошового забезпечення» та додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 року №168.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що виплату «грошової допомоги на оздоровлення» за 2022, 2023 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні проведено відповідачем без урахуванням індексації грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 року №168, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача. У даному випадку застосуванню підлягають положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яким визначено, що одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема, додаткової винагорода, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 року №168 та індексація, входять до складу грошового забезпечення.
Від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечував щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі. Вказав, що в період з 05.06.2022 по 10.06.2023 нарахування всіх видів грошового забезпечення здійснювала військова частина НОМЕР_3 , яка у відповідності до ч. 7 ст. 4 КАС України є суб'єктом владних повноважень, та як окрема штатна одиниця Збройних Сил України самостійно приймає рішення та видає накази, в тому числі про нарахування та виплату всіх видів грошового забезпечення. З огляду на зазначене, ІНФОРМАЦІЯ_3 жодним чином не порушено права, свободи та інтереси позивача, та на думку відповідача 1 ІНФОРМАЦІЯ_3 не може бути відповідачем у даній справі.
Ухвалою суду від 27 листопада 2024 року залучено до участі в адміністративній справі № 260/4127/24 в якості другого відповідача Військову частину НОМЕР_3 .
Відповідач 2, Військова частина НОМЕР_3 , подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначено, що при здійсненні розрахунку грошової допомоги на оздоровлення у 2022 році, грошової допомоги на оздоровлення у 2023 році, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні відповідач 2 діяв в межах та спосіб, передбачені чинним законодавством України.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач з 03.03.2022 по 04.06.2022 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_4 , який знаходиться на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З 05.06.2022 по 13.06.2023 позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 .
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 10.06.2023 року №152 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас та з 13 червня 2023 року такий виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Сторонами не заперечується, що нарахування та виплата позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2022, 2023 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні проведено позивачу без урахування індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 року №168.
Не погоджуючись з такими діями відповідачів, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється законом України 25.03.1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2232-XII).
Згідно із ч.1 ст.40 Закону № 2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до Законів України "Про Збройні Сили України", «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.
Частиною другою ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ч.3 цієї ж норми грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Щодо включення до складу грошового забезпечення при визначенні окремих видів виплат - грошової допомоги на оздоровлення за 2022, 2023 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», суд зазначає наступне.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №64 Про введення воєнного стану в Україні та №69 Про загальну мобілізацію, статті 9-2 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 28.06.2023 року № 3161-IX Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року №168 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Постанова №168).
Відповідно до п.1 Постанови №168 установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 Постанови №168 визначено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Відповідно до абзаців першого-четвертого п.2 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі Порядок №260), грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років (абзаци п'ятий-восьмий п.2 розділу І Порядку №260).
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія (абзаци дев'ятий-чотирнадцятий п.2 розділу І Порядку №260).
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги (абзаци п'ятнадцятий-сімнадцятий п.2 розділу І Порядку №260).
Пунктом шостим розділу XXIII Порядку №260 передбачено, що розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Відтак, з урахуванням абзацу шістнадцятого п.2 розділу І Порядку №260, додаткова винагорода, передбачена Постановою №168 належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення (винагород).
На переконання суду, додаткова винагорода, яка передбачена Постановою №168, не має регулярного характеру та виплачується на підставі наказів командирів (начальників) за наявності певних умов, а саме на період дії воєнного стану, пропорційно часу участі в інших заходах в умовах особливого періоду.
Вирішуючи питання щодо того, чи є передбачена Постановою №168 додаткова винагорода винагородою, яка має постійний характер та підлягає включенню до складу місячного грошового забезпечення для визначення розміру грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, необхідно виходити з того, що вказана винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану, тобто має тимчасовий характер, а її розмір не є сталим та визначається наказами командирів (начальників).
Окрім того, на даний час жодним нормативно-правовим актом не передбачено включення до складу грошового забезпечення, з якого нараховується грошова допомога на оздоровлення, грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразова грошова допомога при звільненні, додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.
Оскільки до складу грошового забезпечення, з якого нараховуються грошова допомога на оздоровлення, грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразова грошова допомога при звільненні включаються винагороди, які мають постійний характер, а додаткова винагорода передбачена Постановою №168 має тимчасовий характер (виплачується лише у період дії воєнного стану), відсутні будь-які правові підстави для включення до складу грошового забезпечення, з якого повинні бути обраховані згадані складові, додаткової винагороди передбаченої цією постановою.
При цьому, суд наголошує, що відповідно до п.6 розділу XXIII Порядку №260 згадана додаткова винагорода не включається до обчислення грошової допомоги для оздоровлення.
З карток особового рахунку військовослужбовця за 2022-2023 роки та наказу від 10.06.2023 року №152 судом встановлено, що грошова допомога на оздоровлення за 2022, 2023 роки, грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки та одноразова грошова допомога при звільненні нараховувалась та виплачувалась саме відповідачем 2 - військовою частиною НОМЕР_3 .
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що відповідач 2 при нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги на оздоровлення у 2022 році, грошової допомоги на оздоровлення у 2023 році, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні без врахування додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.
Щодо невключення при нарахуванні грошової допомоги на оздоровлення у 2022 році, грошової допомоги на оздоровлення у 2023 році, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні індексації грошового забезпечення, суд зазначає таке.
Статтею 1 Закону України від 03.07.1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі -Закон №1282-XII) встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Суд звертає увагу, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, яка спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 року у справі №240/10130/19 сформував правовий висновок про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку виплат військовослужбовців.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 року у справі № 638/5794/17, від 27.12.2019 року у справі № 643/11749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що індексація входить до складу грошового забезпечення, з якого має бути обрахована грошова допомога для оздоровлення, грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразова грошова допомога при звільненні.
З матеріалів справи вбачається, що індексація не була включена при розрахунку грошової допомоги на оздоровлення у 2022 році, грошової допомоги на оздоровлення у 2023 році, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні. Відповідачами протилежного не доведено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
З огляду на викладене адміністративний позов підлягає задоволенню в частині визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_3 щодо не врахування індексації грошового забезпечення при обрахунку позивачу грошової допомоги на оздоровлення у 2022 році, грошової допомоги на оздоровлення у 2023 році, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні та зобов'язання здійснити перерахунок та доплату грошової допомоги на оздоровлення у 2022 році, грошової допомоги на оздоровлення у 2023 році, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення.
В іншій частині в задоволенні позову належить відмовити.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Щодо судового збору, суд зазначає, що оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.
Керуючись статтями 2, 6-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у 2022 році, грошової допомоги на оздоровлення у 2023 році, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у 2022 році, грошової допомоги на оздоровлення у 2023 році, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням в складі грошового забезпечення суми індексації грошового забезпечення, з урахуванням вже виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМ.М. Луцович