про залишення позовної заяви без розгляду
31 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/11158/24
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглядаючи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірною відмови, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , щодо якої ухвалою суду було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Втім, оскільки після відкриття провадження у справі судом з'ясовано, що позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону, то ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 її було залишено без руху із наданням позивачу можливості подати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин його пропуску та наданням доказів їх поважності.
На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачем подано заяву, в якій надано пояснення з питання строку звернення до суду з позовом у даній справі.
Відповідно до наказу голови Житомирського окружного адміністративного суду суддя Майстренко Н.М. з 06.12.2024 перебувала у відпустці.
Розглянувши зазначену заяву, суд дійшов такого висновку.
За приписами частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом встановлено шестимісячний строк і цей строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин строки, які встановлені законом.
З цим позовом до суду позивач звернувся 11.06.2024, тобто вимоги за період з 01.03.2023 по 10.12.2023 заявлені з пропуском строку, визначеного статтею 122 КАС України.
Суд наголошує, що пенсія (як і доплати та підвищення до неї) є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість проявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про те, з яких складових складаються виплати, як обрахований їх розмір та на підставі яких нормативно-правових актів була розрахована і виплачена відповідна виплата.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах. Зазначила, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. Отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми статей 51, 55 Закону України № 2262-ХІІ (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути невиплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд у своїх постановах, зокрема від 08.08.2019 у справі № 127/13736/16-а, зазначив, що "незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами".
Частиною 15 статті 171 КАС України визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Також за змістом частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з вимогами про визнання неправомірною відмови та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії за період з 01.03.2023 по 10.12.2023, а наведені в заяві обґрунтування не є поважними, то позовну заяву у відповідній частині слід залишити без розгляду.
Керуючись статтями 123, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірною відмови, зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог, заявлених за період з 01.03.2023 по 10.12.2023, залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду у строк та в порядку, встановлені статтями 293 - 297 КАС України.
Суддя Н.М. Майстренко
31.12.24