31 грудня 2024 р.Справа №160/34673/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В.,розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 /перебуває Військова частина НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), відповідача-2: Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), відповідача-3: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_4 код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії
30 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації» від 06.12.2024 р. № 701, в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , 1988 р.н. до Військової частини НОМЕР_6 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Військової частини НОМЕР_6 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) «Про зарахування до списків особового складу частини та на всі види забезпечення» № 362 від 06.12.2024 р. в частині ОСОБА_1 , 1988 р.н.;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_6 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 31.12.2024р. суд відкрив провадження у справі №160/34673/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
31.12.2024 року позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити ВЧ НОМЕР_1 в особі її посадових осіб вчиняти дії щодо ОСОБА_1 , 1988 р.н., переміщувати за межі ВЧ НОМЕР_1 чи до будь-якої іншої військової частини/навчального центру, та/або до іншого місця служби до набрання законної сили рішенняс суду у цій справі.
В обгрунтування позову заявник вказує, що підставою для звернення до суду з заявою про забезпечення позову, є порушення суб'єктами владних повноважень (відповідачем 1, відповідачем 2) Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме відповідно до наказу Міністерства економіки України про бронювання військовозобов'язаних за ТОВ "РУШ" від 31.10.2024 за №25010, на період мобілізації та на воєнний час військовозобов'язаних, які працюють у ТОВ "РУШ", за списком, погодженим Міністерством оборони України реєстраційний номер 220/13877/б від 19.09.2024, ОСОБА_1 заброньований за ТОВ «РУШ» терміном до 12.07.2025, включно.
Але не зважаючи на наявну у позивача бронь за підприємством, наказом № 701 від 06.12.2024 р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 було призвано на військову службу за призивом під час мобілізації на особливий період до Військової частини № НОМЕР_1 та в подальшому на підставі наказу № 362 від 06.12.2024 р. зараховано до списків особового складу військової частини № НОМЕР_1 на посаду курсанта.
Враховуючи, що зарахування ОСОБА_1 з 06.12.2024 р. до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу № 362 від 06.12.2024 р. є похідним від наказу № 701 від 06.12.2024 р. про мобілізацію, такі дії також порушують права ОСОБА_1 , а тому за таких обставин позивач вважає за необхідним звернутися до суді із заявою про забезпечення позову.
На думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до вкрай негативних наслідків, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів з урахуванням відповідності права та законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та доданні до неї матеріали, суд робить висновок, що заяву про забезпечення доказі слід задоволити виходячи з такого.
Згідно із ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням наведеного положення КАС України розгляд заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно із ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до абз. 1 п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 № 2 встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України», в якому суд зазначив, що судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
У справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч. 1 ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
Крім того у рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав» проти України» суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Тобто прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
Відповідно розгляд заяв про забезпечення позову здійснюється з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У випадку звернення сторони з вимогою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою вимогою та надати відповідні докази, які б підтверджували факт існування реальної загрози його правам, свободам та інтересам.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Позивач до заяви надав трудову книжку, довідку про місце праці від 20.12.2024р. №15554, видану роботодавцем ТОВ "Руш", наказ МЕ України від 12.07.2024р. №16749 та від 25.06.2024р. №15348 про підтвердження ТОВ "Руш" статусу критично важливого для функціонування економіки підприємства, в особливий період, наказ МЕ України від 31.10.2024 року №25010 про бронювання військовозобов'язаних за ТОВ "Руш", в списку яких числиться і позивач (витяг додається).
Таким чином, призов на військову службу та направлення для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 за наявності бронювання може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист та поновлення прав позивача в разі задоволення позову.
Натомість заборона ВЧ НОМЕР_1 вчиняти дії з переміщення позивача за межі військової частини для проходження військової служби до набрання законної сили рішенням за заявленим позовом не завдасть шкоди чиїм небудь інтересам.
Суд вважає, що заходи забезпечення позову, які просить позивач, випливають з заявлених позовних вимог, є справедливими, співмірними, необхідними.
Відтак суд констатує, що обґрунтування заяви про забезпечення адміністративного позову та долучені докази дозволяють зробити переконливий висновок про існування обставин, які згідно із положеннями ст. 150 КАС України є підставою для забезпечення позову.
Перевіривши зазначені у поданій заяві доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, а також оцінивши додані до неї докази, суд робить висновок про обґрунтованість поданої заяви та, як наслідок, наявність підстав для її задоволення, оскільки невжиття таких заходів, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Керуючись статтями 150 154, 156, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву про забезпечення позову від 31.12.2024 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 /перебуває Військова частина НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) - задовільнити.
Заборонити ВЧ НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) в особі її посадових осіб вчиняти дії щодо ОСОБА_1 , 1988 р.н. (РНОКПП НОМЕР_2 ), переміщувати за межі ВЧ НОМЕР_1 чи до будь-якої іншої військової частини/навчального центру, та/або до іншого місця служби до набрання законної сили рішенняс суду у цій справі.
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.
Виконання ухвали з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.
За цією ухвалою стягувачем є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 /перебуває Військова частина НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
За цією ухвалою боржником є Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Ухвала може бути пред'явлена до виконання в порядку Закону України «Про виконавче провадження» до 31.12.2027 року (включно).
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук