30 грудня 2024 року Справа 160/33790/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальної покарань Міністерства юстиції України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
На електронну пошту Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальної покарань Міністерства юстиції України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача: Південно-Східне міжрегіонального управління з питань виконання кримінальної покарань Міністерства юстиції України, яка полягає у неналежному розгляді скарги від 19.05.2024, зазначення у відповіді №9/1475-2024/Ш-1185 від 04.06.2024 неправомірного звинувачення та протиправною погрози щодо притягнення позивача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за направлення засобами електронного зв'язку звернень до державних органів влади з особистої електронної пошти з особистого планшету з заблокованою камерою і без підтримки сімкарт та протиправному необґрунтованому віднесені витребуваної інформації до інформації з обмеженим доступом щодо надання ПІБ осіб, які перебували на посадах начальників та виконуючих обов'язків начальників ДУ "ДВК (№89)" та начальників та виконуючих обов'язків начальників відділу КВСР ДУ "ДВК (№89)" в період часу з 30.07.2003 до 25.12.2023, що позбавило позивача ОСОБА_1 реалізації права надавати цю інформацію як доказ у правоохоронні органи влади разом з заявами про злочини цих осіб, що завдало позивачу моральної шкоди;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача: Південно-Східне міжрегіонального управління з питань виконання кримінальної покарань Міністерства юстиції України, яка полягає у неналежному здійснені відомчого контролю за діяльністю працівників Державної установи "Дніпровська виправна колонія (№89)", що проїзвело до систематичних порушень ЗУ "Про звернення громадян", ЗУ "Про інформацію", ЗУ "Про доступ до публічної інформації" порушення норм та приписів ЗУ "Про ДКВС" та КВС України, а також до систематичного порушення прав і законних інтересів позивача ОСОБА_1 при розгляді його заяв та запитів на інформацію;
- зобов'язати відповідача: Південно-Східне міжрегіонального управління з питань виконання кримінальної покарань Міністерства юстиції України розглянути повторно скаргу від 19.05.2024 та надати ОСОБА_1 у письмовому вигляді відповідь з прийнятими рішеннями за скаргою та застосованими заходами реагування дисциплінарного впливу за вказаними відомостями у скарзі від 19.05.2024 року про адміністративні та дисциплінарні правопорушення які скоїв та допустив начальник державної установи "Дніпровська виправна колонія (№89)" полковник внутрішньої служби Юрій Мельник при здійсненні ним службових та посадових обов'язків неналежним чином при неналежному розгляді заяви від 18.12.2023, запитів від 27.02.2024 та 10.05.2024 позивача ОСОБА_1 , яка полягає у ненаданні інформації та відповіді взагалі, відмові надати інформації та незаконному віднесені інформації до конфіденційної;
- стягнути з відповідача: Південно-Східне міжрегіонального управління з питань виконання кримінальної покарань Міністерства юстиції України за зазначенні у відповіді №9/1475-2024/Ш-1185 від 04.06.2024 неправомірного звинувачення та протиправної погрози притягнення до дисциплінарної відповідальності та за необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом щодо керівників установи та відділів установи на користь позивача ОСОБА_1 за завдану цим порушення йому моральну шкоду в розмірі 144000 грн.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.8 ст.171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
За правилами частини 6 статті 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
П'ятим днем для вирішення питання в даній адміністративній справі є 28.12.2024 року, що припадає на вихідний день (субота), у зв'язку з чим, дана ухвала прийнята першим робочим днем 30.12.2024р.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Суд зазначає, що форма та зміст позовної заяви закріплені у статті 160 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
В пункту 7.1 позовної заяви позивач просить визнати протиправними дії та бездіяльність.
Проте таке формулювання є не конкретизованим.
Позивачу необхідно визначитись, що саме він просить визнати протиправними або дії, або бездіяльність.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Крім того, поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Так поданий позивачем позов стосується неналежного розгляду скарги від 19.05.2024 у наданій відповіді від 04.06.2024 року №9/1475-2024/Ш-1185.
Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.04.2023 року по справі №380/14933/22.
Згідно ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, позивачу належить надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав, разом із доказами в їх обґрунтування.
Згідно з п.3 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Проте, позовна заява не містить обґрунтований розрахунок. Позивач лише зазначає, що він визначив суму шкоди в розмірі 144000 грн., проте, з чого вона складається не зазначено.
При цьому, суддя не надає оцінку обґрунтованості розрахунку.
Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальної покарань Міністерства юстиції України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме:
- надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення;
- надати уточнену позовну заяву із викладенням в прохальній частині позовних вимог щодо предмету спору із зазначенням належного способу захисту прав позивача, з урахуванням ст.ст.5, 160 КАС України (у тому числі належним розрахунком в разі наявності вимоги про стягнення моральної шкоди) та копії для відповідача.
Роз'яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Турлакова