31 грудня 2024 року Справа 160/34473/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
27.12.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати щорічної разової допомоги за 2023 рік як учаснику бойових дій у меншому розмірі, ніж п'ять мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати і виплатити мені недоплачену грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність зазначеним вимогам закону, судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Як слідує з позовної заяви, позивач не погоджується з відповідачем щодо виплати йому суми разової грошової до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у постанові від 22.08.2024 у справі № 420/9301/24 зазначив, що у разі, коли позивач вважає, що виплата до Дня Незалежності України за 2023 рік виплачена йому не у повному обсязі, перебіг строку на оскарження таких дій (бездіяльності) розпочинається від дати отримання такої допомоги.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 08.11.2023 у справі №240/9669/23 та від 24.01.2024 у справі № 240/11101/23.
В серпні 2023 року позивачу було виплачено щорічну разову допомогу у розмірі 2700,00 грн.
Відтак, відлік строку звернення до суду розпочався з серпня 2023 року.
Таким чином, враховуючи шестимісячний строк звернення до суду, позивач міг звернутись до суду з цим позовом до лютого 2024 року.
Позовна заява подана до суду 12.08.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку встановленого для звернення з позовом до адміністративного суду.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.Позивач одночасно з поданням до суду позовної заяви, звернувся із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що з 07.03.2022 року перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , що передбачає постійне перебування на казарменому режимі в умовах дії воєнного стану в Україні.
Ці причини є поважними, оскільки пов'язані з об'єктивними, незалежними, непереборними, істотними труднощами, які стали перешкодою для своєчасного вчинення дій зі зверненням до суду з позовом.
Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд зазначає наступне.
Суд вказує, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, суд вказує, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості вчинити процесуальну дію у встановлені строки не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Крім того, суд дослідив довідку Військової частини НОМЕР_1 від 08.12.2024 року за №1039, в якій зазначено, що дійсно позивач з 07.03.2022 року перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 .
Суд вказує, що у м. Самар, Дніпропетровської області не ведуться бойові дії.
Втім, означені доводи, викладені позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, є неповажними, оскільки, позивачем не надано доказів існування відповідних перешкод для подання даної позовної заяви вчасно, тобто у строк встановлений законом.
Сам лише факт проходження військової служби не може вказувати на поважність причин порушення строку звернення до суду із даною позовною заявою.
Відтак, суд доходить висновку, що доводи позивача, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду є необґрунтованими.
Отже, суд зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки строк звернення до суду з даною позовною заявою закінчився у лютому 2024 року, а позивач направив дану позовну заяву засобом електронного зв'язку до суду 27.12.2024 року.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, суд зазначає, що згідно ч.6. ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на вищенаведене, суд вважає за необхідне надати позивачу можливість подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні підстави для поновлення строку.
При цьому, суд повідомляє, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій і підтверджені належними доказами.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Днем, коли особа дізналась про порушення свого права, - є день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Враховуючи вищевикладене та у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.
Для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху у визначеній частині оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Горбалінський