31 грудня 2024 р.Справа №160/34608/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/34608/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
1. 30.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), у якій просить:
- визнати протиправним рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 18.12. 2024 №22 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі яка самостійно виховує та утримує дітей за рішенням суду;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особі, яка самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду.
2. Позовна заява обґрунтована тим, що рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 18.12. 2024 №22 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі яка самостійно виховує та утримує дітей за рішенням суду є протиправним.
3. Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, у якій просить:
- забезпечити позов, шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 , у тому числі його відділам, вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відносно ОСОБА_1 , у т.ч. видавати відносно нього мобілізаційні розпорядження, вручати повістки на відправку до військової частини для проходження військової служби до набрання судовим рішенням у справі законної сили.
4. В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що заявник є чоловіком, що підлягає мобілізації, проте він є батьком малолітніх ОСОБА_2 , 2012 року народження та ОСОБА_3 , 2017 року народження, яким відповідно до ухвали від 10.05.2022, визначено місце проживання дітей із батьком (заявником). При цьому аліменти з їх матері не утримуються. В добровільному порядку вона їх не сплачує.
5. Також зазначає, що на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07.04.2023 додатково вирішено відібрати вказаних дітей у матері та передати їх на виховання заявнику, як такому, що самостійно виховує та утримує дітей.
6. Так, відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
7. Заявник зазначає, що на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07.04.2023 він утримує та виховує дітей самостійно, що є очевидним.
8. Таким чином, на думку заявника, вказаний висновок суду є про те, що він є батьком, який самостійно виховує дітей. Отже, не підлягає призову на військову службу, бо є батьком малолітніх дітей.
9. У повідомлені ІНФОРМАЦІЯ_1 посилається на рішення комісії, оформлене протоколом від 18.12.2024 №22, обґрунтувавши відсутністю рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дітей, необхідного для встановлення відстрочки за вказаним пунктом.
10. Проте, заявник звертає увагу, що формулювання в Законі підстави за для надання відстрочки від мобілізації не містить такої вимоги як рішення суду про встановлення факту виховання та утримання дитини самостійно.
11. З огляду на викладене, просить суд вжити заходів забезпечення позову, оскільки якщо заявник набуде статусу військовослужбовець то вирішення питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим, оскільки його правовідносини з військовою частиною будуть регулюватись Законом України "Про військовий обов'язок та військову службу", яким передбачено перелік підстав для звільнення з військової служби.
12. Перевіривши матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення позову, при вирішенні її по суті, суд виходить з наступного.
13. Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
14. Частинами 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
15. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
16. За приписами ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
17. Заходи забезпечення позову відповідають предмету позовної заяви та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
18. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
19. У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
20. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
21. Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.
22. При розгляді та вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову судом надається оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не беруть участь у розгляді справи.
23. За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
24. Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
25. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
26. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка регламентує питання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
27. Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, зокрема, що військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.
28. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
29. З аналізу зазначених норм, видно, що військовозобов'язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці.
30. При цьому особа, яка має право на відстрочку, не повинна підлягати призову на військову службу під час мобілізації.
31. Таким чином, можливо зробити висновок, що якщо заявника буде призвано на військову службу під час мобілізації, в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.
32. Таким чином, в даній справі наявна необхідність у забезпечені позову, з метою надати заявнику тимчасову правову охорону його права, за захистом якого він звернувся до суду.
33. Як видно з матеріалів позовної заяви, заяви про забезпечення позову та доданих до неї документів видно, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.05.2022 затверджено мирову угоду, укладену для урегулювання спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , по цивільній справі №201/2553/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів, за умовами якої сторони домовились про наступне:
1-1. Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був зареєстрований Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції «20» серпня 2011 року, актовий запис за №417.
1-2. Визначено місце проживання дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 разом із батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
1-4. ОСОБА_1 відмовився від позовних вимог про стягнення з ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
1-5. Судові витрати за подачу позову покладено на ОСОБА_1 .
1-6. Цю мирову угоду сторони уклали, керуючись ст. 207 ЦПК України. Наслідки закриття провадження у справі у зв'язку з укладенням та визнання судом мирової угоди сторонам відомі.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який був зареєстрований Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції «20» серпня 2011 року, актовий запис за №417 - розірвано.
Визначено місце проживання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 разом із батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
34. Тобто, діти заявника проживають разом із ним на підставі рішення суду.
35. Також, до матеріалів справи надано рішення Жовтневого районного суду від 07.04.2023 у справі №201/2550/23 яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про надання дозволу на виїзд дітей за кордон без згоди матері та відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав, третя особа - Орган опіки й піклування Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради - задоволено.
Відібрано у матері ОСОБА_4 малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 без позбавлення батьківських прав та передати батьку ОСОБА_1 як такому, що самостійно виховує дітей.
Надано ОСОБА_1 дозвіл на тимчасовий виїзд за межі України його дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у його супроводі без нотаріально засвідченої згоди та супроводу матері дитини на багаторазовий виїзд за кордон України до усіх країн світу в будь-який час до досягнення дитиною 16-річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Надано ОСОБА_1 дозвіл на тимчасовий виїзд за межі України його дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у його супроводі без нотаріально засвідченої згоди та супроводу матері дитини на багаторазовий виїзд за кордон України до усіх країн світу в будь-який час до досягнення дитиною 16-річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
36. Заявник через свого представника 06.12.2024 звернувся із заявою до відповідача про надання відстрочки на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
37. Повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.12.2024 №10655 заявника проінформовано про те, що розглянувши заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
38. За результатами розгляду повідомлено, що протоколом від 18.12.2024 №22 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та повідомляє, що заявник підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах.
39. Причина відмови: у зв'язку з відсутністю рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дітей, необхідного для встановлення відстрочки за вказаним заявником пунктом.
40. З огляду на викладене, суддя вважає, що заявником доведено умову застосування заходів забезпечення позову, а саме, доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав заявника, за захистом яких він звернувся до суду.
41. Суддя зазначає, що забезпечення мобілізації в Україні є надважливим завданням у воєнний час, однак, у даному випадку, мобілізація має становити баланс між приватним інтересом мобілізованого та публічним інтересом держави. Віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи по суті та прийняття судового рішення.
42. Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення цього позову. Водночас такий захід забезпечення позову відповідає положенням Кодексу адміністративного судочинства України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.
43. Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заявлених заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд робить висновок, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
44. Також суддя зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_8 , не має власного коду ЄДРПОУ та не є юридичною особою, а тому суддя вважає за доцільне заборонити ІНФОРМАЦІЯ_9 вчиняти дії щодо мобілізації заявника.
45. Керуючись ст. ст. 150-154, 242, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
46. Заву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/34608/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
47. Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_10 вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відносно ОСОБА_1 , у т.ч. видавати відносно нього мобілізаційні розпорядження, вручати повістки на відправку до військової частини для проходження військової служби до набрання судовим рішенням у справі законної сили.
48. Виконання ухвали з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.
49. Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
50. Боржник: ІНФОРМАЦІЯ_11 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
51. Ухвала може бути пред'явлена до виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження" до 31.12.2027 (включно).
52. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
53. Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський