30 грудня 2024 року Справа 160/33992/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви Дніпровської міської ради до Дніпропетровської обласної ради про встановлення наявності (відсутності) компетенції та визнання рішення протиправним,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Дніпровської міської ради до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якій позивач просить суд:
- встановити відсутність компетенції Дніпропетровської обласної ради щодо включення до проекту регіональної схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області земельних ділянок розташованих на території Дніпровської міської територіальної громади без згоди Дніпровської міської ради;
- визнати рішення Дніпропетровської обласної ради №176-8/VII від 24.03.2017 "Про затвердження проекту схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області" протиправним та нечинним в окремій його частині: включення до проекту регіональної схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області земельних ділянок розташованих на території Дніпровської міської територіальної громади в межах адміністративної ї території міста Дніпра.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Суд зазначає, що форма та зміст позовної заяви закріплені у статті 160 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Так, позивач просить встановити відсутність компетенції Дніпропетровської обласної ради щодо включення до проекту регіональної схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області земельних ділянок розташованих на території Дніпровської міської територіальної громади без згоди Дніпровської міської ради.
Проте в позовній заяві позивачем не обґрунтовано, яким чином порушені права Дніпровської міської ради в контексті заявленої позовної вимоги.
Також позивач просить суд визнати рішення Дніпропетровської обласної ради №176-8/VII від 24.03.2017 "Про затвердження проекту схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області" протиправним та нечинним в окремій його частині: включення до проекту регіональної схеми формування екологічної мережі Дніпропетровської області земельних ділянок розташованих на території Дніпровської міської територіальної громади в межах адміністративної ї території міста Дніпра.
Позивачу необхідно в прохальній частині позову уточними яку саме частину рішення необхідно визначити протиправною (№ частини рішення), зазначивши всі ідентифікуючі ознаки оскаржуваного рішення.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому згідно із ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву Дніпровської міської ради до Дніпропетровської обласної ради про встановлення наявності (відсутності) компетенції та визнання рішення протиправним, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме:
- надати уточнену позовну заяву із належним обґрунтуванням порушеного права відносно пункту 1 прохальної частини та зазначенням всіх відомостей щодо оскаржуваного рішення.
Роз'яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Турлакова