про повернення позовної заяви
30 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/14945/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., одержавши позовну заяву ОСОБА_1 до Голови правління Пенсійного фонду України Капінуса Євгенія Валерійовича про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Голови правління Пенсійного фонду України Капінуса Євгенія Валерійовича про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування.
Пунктами 3, 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
За приписами частини першої статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Водночас, згідно із частиною четвертою статті 172 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Отже, порушення правил об'єднання позовних вимог у вигляді об'єднання у позовній заяві кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, є безумовною підставою для повернення позовної заяви.
З тексту позовної заяви вбачається, що у ній об'єднані кількох самостійних позовних вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, зокрема:
- позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) щодо невиконання судового рішення, зобов'язання виплатити кошти на пам'ятник ветерану МВС, зобов'язання виплатити моральну шкоду в сумі 50000 грн з ПФУ в особі ОСОБА_2 за не перерахування коштів на лікування військового згідно з реформою - в порядку адміністративного судочинства;
- позовні вимоги про стягнення з ПФУ на користь спадкоємиці нарахованої та неотриманої за життя пенсії батька військового, визнання права власності в порядку спадкування за законом згідно із статтею 1227 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та згідно із заповітом батька на спадщину - в порядку цивільного судочинства.
Крім того, у позові заявлено позовну вимогу про зобов'язання виконати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі № 140/11921/21. Водночас, ОСОБА_1 не є учасником справи № 140/11921/21, а вимоги щодо виконання судового рішення в адміністративній справі можуть бути розглянуті виключно у порядку судового контролю за заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень.
Стосовно позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 як спадкоємиці ОСОБА_3 нарахованої на виконання рішення суду та неотриманої за життя пенсії батька, визнання права власності в порядку спадкування, то суд зазначає про таке.
З тексту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі № 140/11921/21 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області), Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Волинській області» (далі - ДУ «ТМО МВС України по Волинській області») про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії позов задоволено частково, зокрема, зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату (з врахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_3 за вислугу років відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки ДУ «ТМО МВС по Волинській області» про розмір грошового забезпечення № 33/23-1431д від 16.08.2021, із обов'язковим врахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
За приписами частини першої статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, виплата суми пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера, за загальним правилом, здійснюється у позасудовому порядку (добровільно) органами Пенсійного фонду України членам сім'ї, особам, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, особам, що знаходилися на його утриманні, які звернулися із відповідною заявою протягом 6 місяців з дня смерті пенсіонера. У разі відсутності членів сім'ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в межах цього строку суми пенсій можуть входити до складу спадщини. Сума пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера охоплює собою всю суму заборгованості Пенсійного фонду України, у тому числі, кошти, які нараховані на виконання рішення суду, але невиплачені.
Питання захисту прав осіб, які звернулися до суду з позовом про зобов'язання органу пенсійного фонду здійснити виплату нарахованих сум пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера, неодноразово досліджувалося Великою Палатою Верховного Суду.
У постанові від 27.03.2019 у справі № 286/3516/16-ц Велика Палата Верховного Суду, проаналізувавши правовідносини, що виникли у цій справі, дійшла висновку, що вказаний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки у цій справі предметом позову є майнова вимога позивача, що стосується визнання за нею право власності на майно - грошові кошти, які належали до виплати її померлому чоловіку.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 у справі № 808/1346/18, у якій вказала, що спори, предметом яких є майнова вимога позивача щодо визнання, зокрема, в порядку спадкування, права власності на грошові кошти, мають приватноправовий характер і підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.
Крім того, такий підхід застосований також Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 09.10.2019 у справі № 355/323/17, де суд, вирішуючи питання наявності у особи права на отримання нарахованої, але невиплаченої пенсії (доплат до пенсії) померлого чоловіка вказав, що аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але неодержаної пенсії (доплат до пенсії). Суд також наголосив, що стягнення у судовому порядку нарахованої на підставі рішень, але невиплаченої спадкодавцю за життя суми пенсії, не призведе до подвійного стягнення з держави одних і тих самих сум.
Подібні висновки щодо розгляду спорів, які стосуються виплати недоодержаних сум пенсії, в порядку цивільного судочинства за позовом спадкоємця до органу пенсійного фонду, висловлені Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 26.06.2019 у справі № 284/252/17 (позов про стягнення з органу пенсійного фонду у порядку спадкування неодержані за життя спадкодавиці підвищення до пенсії й додаткової пенсії, щорічної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування), а також Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 28.04.2022 у справі № 428/3913/20 (позов про стягнення недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера в порядку спадкування), від 30.11.2022 у справі № 638/19167/19 (спір щодо стягнення спадщини у вигляді недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера).
При цьому, враховуючи відповідне законодавче регулювання та судову практику, що склалася при вирішенні спірних правовідносин аналогічного характеру, а також беручи до уваги необхідність дотримання критерію ефективності у правовідносинах щодо захисту осіб, що наділені правом отримання нарахованих, але неодержаних за життя пенсіонера сум пенсії, вказане процесуальне питання, у випадку відмови органу пенсійного фонду у позасудовому порядку (добровільно) здійснити виплату суми недоплаченої пенсії, не може бути вирішене за правилами статей 52, 379 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони виконавчого провадження. Вказаний правовий підхід застосований Верховним Судом також у постановах від 24.01.2024 у справі № 380/9537/21, від 30.01.2024 у справі № 420/8604/21, у яких зазначено, що вимоги зобов'язального характеру, заявлені позивачем, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони у виконавчому провадженні не є належним способом захисту прав заявника.
Згідно із частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів справи вбачається, що спір фактично виник щодо захисту позивачкою ОСОБА_1 свого права на спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 нарахованої (на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі № 140/11921/21), але невиплаченої пенсії спадкодавця.
Такий спір щодо захисту права на спадкування підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Позовну заяву з вимогами до ГУ ПФУ у Волинській області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування згідно із статтею 1227 ЦК України ОСОБА_1 має право подати до Луцького міськрайонного суду Волинської області.
З урахуванням наведеного, оскільки у позовній заяві порушені правила об'єднання позовних вимог (тобто, вимоги частини четвертої статті 172 КАС України, відповідно до якої не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом), які полягають у тому, що в позовній заяві об'єднані кілька вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства (цивільного та адміністративного), та, крім того, заявлені вимоги щодо виконання судового рішення в адміністративній справі, які можуть бути розглянуті виключно у порядку судового контролю за заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, тому на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовну заяву необхідно повернути позивачу. Водночас, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись пунктом 6 частини четвертої, частинами п'ятою - сьомою статті 169, частиною четвертою статті 172 КАС України, статтею 248 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Голови правління Пенсійного фонду України Капінуса Євгенія Валерійовича про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування повернути позивачу без розгляду.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою і доданими до неї документами, а копію позовної заяви залишити в суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М.Валюх