Справа № 517/1401/24
Провадження № 3/517/1079/2024
30 грудня 2024 року с-ще Захарівка
Суддя Фрунзівського районного суду Одеської області Меєчко О.М., за участю секретаря судового засідання Хасанової С.Т., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Мураховського І.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Парканівка Фрунзівського району Одеської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
До Фрунзівського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протокол складений поліцейським СРПП Відділення поліції № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області Гуркушем О.О.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення встановлено, що 07 вересня 2024 року о 16 год 20 хв. по вул. Центральній в с-щі Захарівка Роздільнянського району Одеської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного пристрою та проведення медичного огляду у лікарні ОСОБА_1 відмовився під відеозапис на нагрудну камеру. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.
У судові засідання призначені на 02 грудня 2024 року, 09 грудня 2024 року, 18 грудня 2024 року та 26 грудня 2024 року ОСОБА_1 не з'явився, про дати, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином шляхом направлення конверту з судовою повісткою та рекомендованим повідомленням про вручення за адресою реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 19, 36, 41,48). Про причини неявки в судові засідання не повідомив.
Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Мураховський І.В. у судові засідання на 09 грудня 2024 року, 18 грудня 2024 року та 26 грудня 2024 року не з'явився, про дати, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином (а.с. 29-31, 38-40, 45-47).
Водночас, 26 листопада 2024 року звертався до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи, призначеного на 02 грудня 2024 року, у зв'язку із необхідністю ознайомлення із матеріалами справи, 06 грудня 2024 року із клопотанням про відкладення розгляду справи, призначеного на 09 грудня 2024 року, у зв'язку із направленням адвокатського запиту до лікарні, 18 грудня 2024 року із клопотанням про відкладення розгляду справи, призначеного на 18 грудня 2024 року, у зв'язку із необхідністю виклику в судове засідання свідків, 24 грудня 2024 року із клопотанням про відкладення розгляду справи, призначеного на 26 грудня 2024 року, у зв'язку із хворобою. З огляду на клопотання захисника Мураховського І.В., розгляд справи відкладався (а.с. 20, 32-33,42, 49).
Отже, судом надано ОСОБА_1 та його захиснику Мураховському І.В. достатньо часу для можливості подати до суду всі наявні у них докази, заяви та клопотання щодо процесуальних дій, які необхідно вчинити для розгляду справи по суті, забезпечити свою участь в судових засіданнях.
У судовому засіданні, призначеному на 30 грудня 2024 року ОСОБА_1 , якому роз'яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав. Суду пояснив, що 07 вересня 2024 року їхав на своєму автомобілі з дому до аптеки за ліками. Проїхавши службовий автомобіль поліції, який стояв на перехресті доріг (біля школи), він звернув на вулицю, де знаходиться місцеве відділення «Ощадбанку» та припаркувався біля нього. Відразу після цього до нього під'їхали працівники поліції та підійшовши почали говорити йому, що на його автомобілі не працює підсвідка заднього номера. Надалі працівники поліції почали говорити йому, що він п'яний та запитувати чи готовий він продути «трубку» з метою визначення стану алкогольного сп'яніння. Від вказаної пропозиції поліцейських він відмовився, оскільки такі «трубки» (в целофановому пакуванні) вже як років тридцять зняті із виробництва, а спеціального автоматичного вимірювального приладу у поліцейських не було. В свою чергу на пропозицію працівників поліції проїхати до лікарні він погодився, оскільки бажав пройти огляд саме там. Приїхавши у лікарню йому виміряли артеріальний тиск та медичний працівник запропонував йому продути запаковану у целофан «трубку». На вказане він також відмовився, оскільки йому пропонували «трубку» без спеціального пристрою.
Також, зазначив, що після того, як у нього не вийшло пройти огляд у лікарні, він самостійно до медичного закладу з метою проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не звертався. Крім цього, працівниками поліції йому не було вручено заповнений бланк направлення на медичний огляд. Вважає, що дії працівників поліції під час оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, відносно нього були незаконними, однак їх він не оскаржував, оскільки вперше опинився у подібній ситуації. Штраф, який йому був призначений згідно постанови поліцейського за керування транспортним засобом без застебнутого ременя безпеки, він сплатив в добровільному порядку.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Мураховський І.В., якому роз'яснені приписи ст. 271 КУпАП у судовому засіданні, призначеному на 30 грудня 2024 року, просив суд закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений працівниками поліції з численними порушеннями процесуального законодавства. Поліцейськими порушено порядок направлення ОСОБА_1 на огляд до лікарні, а саме йому не було виписано та вручено відповідне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння. Крім цього, сам огляд у лікарні взагалі проведений не був.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності її представника, дослідивши докази надані на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особою, в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного), тобто доказуванню підлягають доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного) чи відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан.
Отже, так як протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено за порушення ним п. 2.5 ПДР України, матеріалами справи повинен бути підтверджений факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та те, що останній дійсно відмовився пройти вказаний вище огляд.
Так, у судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом зазначивши, що 07 вересня 2024 року він їхав на своєму автомобілі з дому до аптеки за ліками. Однак, ОСОБА_1 заперечив факт відмови від огляду на стан алкогольного сп'яніння вказавши, що він відмовився від продуття «трубки» (без спеціального технічного пристрою) на місці зупинки, проте від огляду в лікарні він не відмовлявся.
Крім цього, представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Мураховський І.В. у судовому засіданні вказав, що поліцейськими було безпідставно зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , також було порушено порядок направлення ОСОБА_1 на огляд до лікарні, а саме йому не було виписано та вручено відповідне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння. Отож, захисник звертає увагу суду на невідповідність дій поліцейських нормам чинного законодавства та недопустимість (на його думку) зібраних у справі доказів.
Щодо причин зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 слід зазначити, що відповідно до п.п. 1-5, 8, 9, 11 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань:
- здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень;
- виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення;
- вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень; припиняє виявлені адміністративні правопорушення;
- вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення адміністративного правопорушення;
- здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про адміністративні правопорушення або події;
- у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання;
- доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, які вчинили адміністративне правопорушення;
- регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил Дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично -дорожній мережі.
Більше того, згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.
Статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи, як, зокрема, перевірка документів особи та зупинення транспортного засобу.
При цьому право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та страховий поліс кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи, що узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 16.08.2019 по справі № 524/126/17, від 10.09.2019 по справі № 537/2324/17, від 25.09.2019 по справі № 127/19283/17.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Також, слід зазначити, що хоча ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено обов'язок поліцейського поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, однак сам лише факт недотримання вказаної норми не свідчить про відсутність у поліцейського законних підстав для зупинки транспортного засобу чи незаконність подальших його дій, в тому числі щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення чи винесення відповідної постанови.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9. Правил дорожнього руху).
В розділі 2 Правил дорожнього руху закріплено обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів.
Так, зокрема, згідно з п.2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Тобто з аналізу вказаних норм чинного законодавства слідує, що поліцейський має право зупинити транспортний засіб не лише у зв'язку з виявленням факту порушення водієм Правил дорожнього руху, вчинення іншого адміністративного правопорушення, а також в превентивних цілях, в тому числі під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану.
Як вбачається з відеозапису з нагрудної камери поліцейського транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений через порушення ним ПДР щодо використання ременів безпеки, про що останній був повідомлений відразу після зупинки та не заперечував порушенням ПДР. Також поліцейський повідомив ОСОБА_1 про порушення ним ПДР щодо ігнорування звукової сирени та увімкнених проблискових маячків на їх службовому автомобілі. Отже, у поліцейських були законні підстави для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
У подальшому на ОСОБА_1 за порушення п. 2.3 ПДР складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії серії БАА № 261322 від 07 вересня 2024 року за ч. 5 ст. 121 КУпАП. При цьому в матеріалах справи відсутні дані, що вказана постанова скасована в порядку, визначеному законодавством. Більш того, як пояснив сам ОСОБА_1 в судовому засіданні, штраф за вказане порушення ПДР ним був сплачений добровільно у встановлені законом строки.
Щодо доводів ОСОБА_1 відносно того, що працівниками поліції йому було запропоновано пройти огляд на місті зупинки транспортного засобу за допомогою «трубки», яка містилася в целофановому пакуванні суд зазначає наступне.
З досліджених в судовому засіданні відеозаписів вбачається, що працівники поліції пропонують водію пройти тестування на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного пристрою «Drager». При цьому поліцейські надають водію для огляду одноразовий мундштук в цілісному пакуванні та повідомляють останньому номер і час тестування (вказана інформація була зазначена в базі даних пристрою). Крім цього, на відеозаписах зафіксовано, як після чергової пропозиції ОСОБА_1 пройти тестування технічного пристрою та в подальшому його відмови від такої пропозиції, поліцейський повертає пристрій «Drager» до спеціального кейсу де він зберігався.
За таких обставин суд відхиляє доводи ОСОБА_1 відносно того, що працівники поліції пропонували йому замість спеціального технічного пристрою продути лише саму «трубку», оскільки вони спростовуються дослідженими в судовому засіданні відеозаписами на яких чітко зафіксована наявність у поліцейських пристрою «Drager».
Щодо доводів ОСОБА_1 відносно того, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння в лікарні суд зазначає наступне.
Так, згідно відповіді КНП «Захарівська багатопрофільна лікарня» Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області № 904 від 05 грудня 2024 року на адвокатський запит вбачається, що КНП «Захарівська БПЛ» є правонаступником КНП «Захарівська ЦРЛ». КНП «Захарівська БПЛ» має право на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння (а.с. 43).
З досліджених в судовому засіданні відеозаписів вбачається, як під час спілкування ОСОБА_1 з лікарем, останній повідомив про наявність прибору, який визначає вміст алкоголю у видихаємому повітрі та його необхідно продути. Після цього, медична сестра принесла відповідний пристрій для подальшого огляду. На зазначене ОСОБА_1 повідомив, що він п'є таблетки і прибор покаже, що він п'яний. У подальшому ОСОБА_1 в присутності медичного працівника, лікаря та поліцейського зазначив, що вчора він випив коньяку. На запитання адресоване ОСОБА_1 чи буде він буде проходити огляд в лікарні, останній чітко повідомив, що від проходження огляду відмовляється (відеозапис № 0000000……0058 час з 04:24- по 04:46).
Тобто, наявними в матеріалах справи відеозаписами, крім факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, зафіксований також факт відмови останнього від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в лікарні, незважаючи на те, що у медичному закладі така можливість була.
Суд зазначає, що згодою на проходження медичного огляду є дії особи, направлені на проходження такого огляду, а не словесне твердження про «згоду». Погодження водія пройти огляд тягне за собою вчинення ним дій, результатом яких є отримання у встановленому порядку результатів огляду (даних про застосування пристрою «Драгер» чи акту огляду у медичному закладі).
Разом з тим, таких дій (проходження огляду) як під час перебування ОСОБА_1 в медичному закладі разом з працівниками поліції, так і в подальшому водієм самостійно вчинено не було.
Доводи представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Мураховського І.В. щодо порушення поліцейськими порядку направлення ОСОБА_1 на огляд до лікарні (водію не було виписано та вручено відповідне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння), суд відхиляє, оскільки таке наплавлення ОСОБА_1 не було вручене з підстав відмови останнього від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я (що зафіксовано на досліджених відеозаписах та про, що вказано в самому направленні) (а.с. 6).
Отож, у даному випадку суд вважає, що ОСОБА_1 не пройшов огляд на законну вимогу працівників поліції, які його зупинили (так як у працівників поліції були підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння), чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вимоги статті 130 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 123919 від 07 вересня 2024 року, з якого вбачаються дані про його особу, дату, час, місце, обставини скоєного ним правопорушення. Також вбачається, що від підпису у протоколі ОСОБА_1 відмовився (а.с. 1);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують реакцію та швидкість реакції від 13 жовтня 2024 року, з якого вбачається, що у результаті огляду працівниками поліції водія ОСОБА_1 , у останнього були виявлені ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та те, що останній після доставлення до лікарні на неодноразові пропозиції працівників поліції та лікаря пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння відмовився. Вказані обставини були зафіксовані на нагрудну відеокамеру (а.с. 6);
- копією постанови серії БАА № 261322 від 07 вересня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.ч. 1, 5 ст. 121 КУпАП за те, що він 07 вересня 2024 року о 16 год 20 хв. по вул. Центральній в с-щі Захарівка Роздільнянського району Одеської області, керував автомобілем «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_2 , при цьому не будучи пристебнутим ременем безпеки. Також на автомобілі не працювала підсвідка заднього номера (а.с.10);
- оглянутими в судовому засіданні відеозаписами з персонального нагрудного відеореєстратора NC-M6B працівників поліції, які містяться на DVD-R диску 4.7 GB, з яких вбачається, що ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції під час керування транспортним засобом. Підставою зупинки слугувало те, що водій не був пристебнутий ременем безпеки, а в подальшому проігнорував звукову сирену та увімкнені проблискові маячки на їх службовому автомобілі та не зупинився, на що ОСОБА_1 не заперечував порушенням ПДР. Працівником поліції після представлення було запропоновано ОСОБА_1 пред'явити посвідчення водія та документи на транспортний засіб. У подальшому під час спілкування працівників поліції з водієм у останнього була виявлена ознака алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю. У зв'язку з цим, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі. На зазначене водій спочатку відповів, що жодних алкогольних напоїв не вживав, п'є таблетки для печінки та проходити огляд він не буде. Також слід відмітити, що з відео вбачається, що при спілкуванні з працівниками поліції ОСОБА_1 спочатку уникав прямих відповідей на пропозиції поліцейських щодо проходження огляду на стан сп'яніння.
Далі працівники поліції неодноразово (понад 3 рази) пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, на що останній спочатку повідомив, що продувати алкотест «Drager» він не буде, оскільки не збирається дути куди попало (використавши при цьому ненормативну лексику).
Після довгих вагань та неодноразових пропозицій поліцейських водій ОСОБА_1 все ж таки погодився пройти огляд в медичному закладі. При цьому вчинив дії протилежного характеру, а саме не сідав у автомобіль поліцейських та не поспішав їхати з ними до медичного закладу, а вчинив цілеспрямовані дії з уникнення проходження огляду, а саме почав вимагати у працівників поліції надати йому для ознайомлення їх службові посвідчення. Далі після ознайомлення з службовими посвідченнями, поліцейський знову запитав ОСОБА_1 чи буде він проходити огляд в медичному закладі, останній зазначив, що йому необхідно відійти та через декілька хвилин він повернеться. На вказане поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що так, як він відмовляється та ухиляється від проходження огляду, вказане може слугувати підставою для складення протоколу (відеозапис № 0000000……0054 час 01:38). У подальшому працівник поліції вкотре запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі. Однак ОСОБА_1 наполягав на тому, що йому потрібно відійти і він зараз повернеться. При цьому запропонував поліцейським вирішити дане питання іншим шляхом («по-людськи») та підійшовши до свого автомобіля запропонував взяти декілька ящиків. На запитання працівника поліції щодо вживання алкоголю ОСОБА_1 двічі повідомив, що вчора вживав алкоголь та просить його пробачити (відеозапис № 0000000……0054 час з 03:50 по 04:10). Далі ОСОБА_1 продовжував наполягати на вирішенні вказаного питання. На що поліцейський відмовився та попередив ОСОБА_1 про кримінальну відповідальність, передбачену КК України. Після цього, ОСОБА_1 знову повідомив працівнику поліції, що вчора вживав алкоголь (відеозапис № 0000000……0054 час 04:33). Далі ОСОБА_1 ще раз хотів покинути місце події, однак через деякий час погодився проїхати до лікарні.
Надалі працівники поліції доставили ОСОБА_1 до лікарні для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, де медичний працівник повідомила, що зараз прийде лікар для проведення огляду. Під час спілкування ОСОБА_1 з лікарем щодо стану здоров'я, останній повідомив про наявність прибору, який визначає вміст алкоголю у видихаємому повітрі та його необхідно продути. Після чого медична сестра принесла відповідний пристрій для проходження відповідного огляду. ОСОБА_1 повідомив, що він п'є таблетки і прибор покаже, що він п'яний. У подальшому ОСОБА_1 в присутності медичного працівника, лікаря та поліцейського зазначив, що вчора він випив коньяку. На запитання адресоване ОСОБА_1 чи буде він буде проходити огляд в лікарні, останній повідомив, що від проходження огляду відмовляється (відеозапис № 0000000……0058 час з 04:24- по 04:46). Після цього працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про те, що на нього буде складено протокол за ст.130 КУпАП (п.2.5 ПДР), оскільки він відмовився пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Крім того, на відео також зафіксований факт того, як ОСОБА_1 ознайомлювався з протоколом складеним відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП, проте від надання пояснень, зауважень щодо його змісту та підпису відмовився, будь-яких зауважень щодо протоколу письмово не зазначив (а.с. 7). Також працівником поліції було роз'яснено ОСОБА_1 право оскаржити його дії у встановленому законом порядку.
За таких обставин факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'янінняпідтверджується наявними в матеріалі справи доказами, а його доводи, як і доводи захисника, суд оцінює як обрану лінію захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Також, варто зауважити, що під час розгляду справи судом не встановлено будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що уповноважений працівник поліції був упередженим при складанні щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, що в нього були підстави для фальсифікації протоколу чи обмови останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, а також про його зацікавленість у результатах розгляду справи.
За змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, для фіксування факту відмови водія пройти огляд на стан сп'яніння достатньо зафіксувати його відмову за допомогою технічного пристрою на який здійснюється безперервний відеозапис. При цьому закон передбачає необхідну присутність двох свідків у тому випадку, якщо не можливо застосувати технічні пристрої для здійснення такого виду відеозапису.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пунктів 5, 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2025 року № 1395 у разі проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп'яніння).
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно з п.2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі-Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, працівники поліції вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Вимога працівників поліції щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння підтверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення, направленням на огляд водія транспортного засобу та відеозаписом.
З досліджених в судовому засіданні доказів судом встановлено, що водій ОСОБА_1 всупереч п. 2.5 ПДР не пройшов на вимогу поліцейського в установленому порядку огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Отже, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння належним чином зафіксована, підтверджується сукупністю доказів та отримана працівниками поліції від ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП з застосуванням технічних засобів відеозапису.
З урахуванням викладеного вище, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , своїми умисними діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, відношення до скоєного правопорушення, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлені.
Суд крім цього, ураховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема його рішення у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, де Суд у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм держави Україна.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
При цьому слід зауважити, що альтернативи застосування іншого адміністративного стягнення санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачає.
З довідки начальника ВП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області Алексєєвича В.О. № 67.2/5844 від 25 жовтня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 в підрозділах ТСЦ отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 та протягом року останній до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 КУпАП, не притягувався (а.с. 11).
На підставі викладеного вище та ураховуючи обставини вчиненого правопорушення ОСОБА_1 , а також те, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки і керування ним в стані алкогольного сп'яніння є небезпечним як для самого водія, так і для інших учасників дорожнього руху, суд, з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненням як ним так і іншими особами нових правопорушень, дійшов до висновку про можливість застосування щодо нього адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Отже, з ОСОБА_1 також потрібно стягнути судовий збір в сумі 605 грн 60 коп., сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Ураховуючи викладене та керуючись ст.ст. 23, 33-35, 130, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Парканівка Фрунзівського району Одеської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Парканівка Фрунзівського району Одеської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Згідно із ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, накладеного на нього, тобто 34000 гривень, що передбачено ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги через Фрунзівський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Постанова може бути пред'явлена до виконання на протязі трьох місяців з дня її винесення.
Повний текст постанови суду виготовлено 31 грудня 2024 року.
Суддя: