Справа № 454/3317/24 Головуючий у 1 інстанції: Струс Т. В.
Провадження № 33/811/1793/24 Доповідач: Головатий В. Я.
31 грудня 2024 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сокальського районного суду Львівської області від 05 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
постановою Сокальського районного суду Львівської області від 05 листопада 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 02.09.2024 о 21.08 год. в м. Великі Мости Червоноградського району, на вул. Б. Хмельницького, керував автомобілем марки «Вольцваген», р.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження освідування для встановлення стану сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На зазначену постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що він не відмовлявся від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі. Зазначає, що не перебував у стані алкогольного сп'яніння та у нього були відсутні ознаки такого сп'яніння. Крім того, звертає увагу, що наявний в матеріалах справи відеозапис є недопустимим доказом, оскільки на такому відсутній електронний цифровий підпис.
Захисник Турчак М.В. в інтересах ОСОБА_1 подала доповнення до апеляційної скарги, в яких покликається на те, що суд першої інстанції допустив спрощений підхід до розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, не врахував, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, працівники поліції безпідставно зупинили автомобіль під його керуванням, а наявний в матеріалах справи не є безперервним.
В судове засідання 31 грудня 2024 року ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та дату розгляду апеляційної скарги, про причини неявки апеляційний суд не повідомив.
Захисник Турчак М.В. в судові засідання 26 грудня 2024 року та 31 грудня 2024 року не з'явилась, двічі подавала клопотання про відкладення розгляду справи.
Клопотання від 25 грудня 2024 року було подане захисником у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи, з якими 26.12.2024 року ознайомилась захисник Лихачова М.Б., що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою.
30 грудня 2024 року захисник Турчак М.В. подала клопотання про відкладення розгляду справи, не додаючи, при цьому, документів на підтвердження неможливості участі у розгляді справи.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
Справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, надійшла до суду апеляційної інстанції 17.12.2024 року.
Такі дії захисника Турчак М.В. щодо відкладення розгляду справи суд апеляційної інстанції розцінює як зловживання процесуальними правами захисника на участь у судовому засіданні з метою затягування такого розгляду, а тому, враховуючи терміни розгляду даної категорії справи, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, вважає можливим провести розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 та його захисника.
Крім того, захисник Турчак М.В. подала клопотання про залучення прокурора до участі в справі, про виклик поліцейських, про повне дослідження матеріалів справи у судовому засіданні, про визнання доданих до справи відеозаписів неналежними доказами, про витребування повного відеозапису, про проведення експертизи з технічного дослідження матеріалів відеозапису.
Дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити.
Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 121904 від 02.09.2024 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, та яким зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення; даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу; даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 02.09.2024 року, згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, зокрема, Сокальській МЛ, та у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук; наявними в матеріалах справи відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, якими, також, підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі; даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ББА № 301558 від 02 вересня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126, ч.1 ст.122 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що він не відмовлявся від проходження огляду, вважаю необґрунтованими з наступних підстав.
Як вбачається з відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, після зупинки транспортного засобу та встановлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, а саме різкого запаху алкоголю з порожнини рота, про що його було повідомлено, останньому працівниками поліції були роз'яснені його права та обов'язки відповідно до ст. 268 КУпАП, запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі.
ОСОБА_1 чітко відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, зазначивши, що випив одне пиво.
При цьому, працівники поліції роз'яснювали йому, що за відмову від проходження огляду передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі є правильними.
Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння, значення для встановлення вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення не мають, оскільки йому ставиться у провину відмова від проходження огляду.
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги твердження захисника про безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , оскільки, як вбачається з матеріалів справи, автомобіль під його керуванням був зупинений працівниками поліції через те, що водій перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, за що відносно нього було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ББА № 301558 від 02 вересня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126, ч.1 ст.122 КУпАП.
При цьому, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що останній оскаржував дану постанову, тобто не висловив відповідне заперечення щодо законності зупинки транспортного засобу під його керуванням.
Наявний в матеріалах справи відеозапис відповідає вимогам Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18 грудня 2018 року.
Крім того, на відеозаписі з камер спостереження працівників поліції зафіксовані всі обставини вчинення адміністративного правопорушення, які підлягають доказуванню у справах про адміністративні правопорушення, а тому доводи апелянта про те, що відеозапис є небезперервним та недопустимим доказом, як на підставу скасування постанови суду першої інстанції, вважаю необґрунтованими.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік накладене відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Щодо поданих захисником Турчак М.В. клопотань суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Клопотання про залучення прокурора до участі в справі про адміністративне правопорушення задоволенню не підлягає, оскільки положеннями Кодексу України про адміністративне правопорушення не передбачено можливості залучення прокурора до розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання про витребування повного відеозапису, оскільки на наявному в матеріалах справи відеозаписі зафіксовані всі обставини вчинення адміністративного правопорушення, які підлягають доказуванню у справах про адміністративні правопорушення, а сторона захисту ознайомилась з матеріалами справи в повному обсязі.
Щодо клопотання про повне дослідження матеріалів справи в судовому засіданні, суд звертає увагу на те, що в судовому засіданні суду апеляційної інстанції були досліджені всі наявні матеріали справи, зокрема, відеозапис з нагрудних камер працівників поліції.
Клопотання про виклик поліцейських не підлягає до задоволення, оскільки відсутня необхідність у допиті вказаних осіб у зв'язку з тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи, які є взаємодоповнюючими та не суперечать один одному.
Клопотання захисника про визнання доданих до справи відеозаписів неналежними доказами є безпідставним, оскільки судом встановлено, що відеозапис відповідає вимогам Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18 грудня 2018 року, а відтак задоволенню не підлягає.
Крім того, суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання про проведення експертизи з технічного дослідження матеріалів відеозапису, оскільки таке не є мотивованим, а стороною захисту не доведено необхідності проведення експертизи вказаного відеозапису.
Відтак, вважаю, що суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням, відповідно до ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, відсутності обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
постановив:
постанову Сокальського районного суду Львівської області від 05 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського
апеляційного суду Головатий В.Я.