30 грудня 2024 року
місто Чернігів
Справа №751/10992/24
Провадження №3/751/3859/24
Суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова, Ченцова С.М.
розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець, учасник бойових дій, РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 106853 від 02.08.2024 року, 01.12.2024 року, о 15 год 57 хв, у м. Чернігові по вул. Ушинського, 23, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ ML270, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у закладі ЧОПНЛ у лікаря-нарколога водій відмовився.
Судом встановлено, що 01.12.2024 року, о 15 год 57 хв, у м. Чернігові по вул. Ушинського, 23, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ ML270, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у закладі ЧОПНЛ у лікаря-нарколога водій відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні особа, стосовно якої складений протокол, ОСОБА_1 свою вину не визнав. Пояснив, що його зупиняли в один день декілька разів, казали що у нього тремтять руки. На наступний день був суд по такому ж випадку, то знав, що заберуть права, тому не захотів їхати на освідування. Минулі два рази був випивший, в цей раз ні, але протокол все одно склали. Зазначив, що він є військовослужбовцем, на даний час перебуває на лікуванні.
Вислухавши особу, стосовно якої складено протокол, вивчивши докази у справі: відомості у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР № від 01.12.2024 року; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 01.12.2024 року; відеозапис до протоколу ЕПР1 № 186349; постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3584549 від 01.12.2024 року; рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 3 БУПП в Чернігівській області, Дмитрука О. від 01.12.2024 року, доходжу такого висновку.
Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із пунктом 2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до пунктів 6, 7 цієї Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 186349 від 01.12.2024 року, водій ОСОБА_1 , 01.12.2024 року о 15 год 57 хв, у м. Чернігові по вул. Ушинського, 23, керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ ML270, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, та від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, у силу положень ст. 251 КУпАП.
Із переглянутого судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського (а.с.5), працівниками поліції в складі екіпажу Вікінг-111, згідно ст.. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», був зупинений транспортний засіб MERCEDES-BENZ ML270, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм у поліцейських виникла підозра про перебування водія з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Водію було запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі у лікаря-нарколога, на що останній відмовився.
На відеозаписі чітко зафіксовано відмову водія ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду на стан сп'яніння, і підстави піддавати сумніву зміст даного відеозапису відсутні.
У матеріалах справи наявне направлення на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.12.2024 року (а.с.4).
Працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення, зі змістом якого ознайомлено водія, роз'яснено його права, останній надав пояснення, згідно яких з протоколом не згоден, пояснення надасть у суді та поставив підпис у протоколі. Водій був відсторонений від керування транспортним засобом.
Судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
До того ж, водій ОСОБА_1 із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху, зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виконання вимог поліцейського пройти огляд є обов'язком водія, який після проведення огляду та у разі незгоди з вимогами пройти такий огляд мав усі підстави оскаржити дії поліцейських у визначеному законом порядку.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Оцінюючи досліджені судом докази, доходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про призначення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 , суддя враховує, що правопорушення вчинено у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, вік та особу правопорушника, його матеріальний стан; до адміністративної відповідальності протягом поточного року за ст. 130 КУпАП не притягувався; обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, згідно статей 34, 35 КУпАП судом не встановлено, тому на нього слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини першої статті 130 КУпАП.
Відповідно до п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 298 КУпАП, постанова про накладання адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Згідно із ст. 307 даного кодексу, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Частиною 1 статті 33 даного Закону передбачене право особи за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Зі змісту вказаної норми слідує, що підставою вирішення судом питання про відстрочку або розстрочку виконання є наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно із статтею 304 КУпАП, питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює офіційно, є військовослужбовцем, є учасником бойових дій, на даний час знаходиться на лікарняному, сума штрафу досить значна, що може суттєво вплинути на його фінансове становище, тому вважаю за доцільне розстрочити ОСОБА_1 сплату штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, строком на десять місяців.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», статтями 23, 33-35, 40-1, 130 ч. 1, 251, 252, 283, 284, 307 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (Отримувач коштів : ГУК у Черніг. обл /21081300; КОД ЄДРПОУ : 37972475; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; Рахунок UA528999980313070149000025001; КБКД 21081300; Призначення платежу *; 21081300).
Розстрочити ОСОБА_1 сплату штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, визначеного постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 30.12.2024 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, строком на десять місяців, тобто до 09 листопада 2025 року, встановивши щомісячну суму виплати штрафу у розмірі 1 700 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: С. М. Ченцова