Справа № 742/5782/24
Провадження № 2-а/740/81/24
30 грудня 2024 року м. Ніжин
Ніжинський міськр айонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Шевченко І. М.,
за участю секретаря судового засідання Ісаєнко А. М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, третя особа - поліцейський ВРПП Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області лейтенант поліції Базан Іван Степанович, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
установив:
У жовтні 2024 року позивач звернувся до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області з указаним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського Прилуцького РВП ГУ НП в Чернігівській області лейтенанта поліції Базана І. С. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 23.09.2024 серії ЕНА № 3116723, а провадження у справі закрити, а також просив стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що його 23.09.2024 постановою серії ЕНА № 3116723 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн. Указана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та є необґрунтованою. Зокрема, до неї внесені заздалегідь недостовірні відомості, які не відповідають дійсності. Так, в описовій частині вказаної постанови зазначено, що 23.09.2024 о 17 год. 18 хв. у с. Охіньки по вул. Шевченка, 58, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом без гайки кріплення колеса з правої сторони ззаду, чим порушив п. 31.4.7 ПДР України. При цьому в п. 31.4.7 ПДР України визначено чіткий та вичерпний перелік несправностей транспортного засобу, з якими забороняється його експлуатація, в якому відсутній пункт щодо керування транспортним засобом без гайки кріплення колеса. Під час зупинки транспортного засобу позивача поліцейський не назвав жодної причини зупинки, передбаченої ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Відеозапис на нагрудну камеру працівника поліції не здійснювався. При прийняті оскаржуваної постанови поліцейський діяв усупереч ст. 280 КУпАП, самостійно прийняв оскаржувану постанову без участі позивача, не повідомивши останнього про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, не роз'яснив йому прав та обов'язків, не дослідив доказів вчинення адміністративного правопорушення.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2024 року указану справу передано за підсудністю до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області.
01.11.2024 року до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області надійшла вказана адміністративна справа. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано головуючому судді Шевченко І. М.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 листопада 2024 року адміністративну справу прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
У відзиві на позов представник відповідача ГУ НП в Чернігівській області - Олександр Стаценко просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , вважав позовну заяву безпідставною, оскільки 23.09.2024 позивач, рухаючись в населеному пункті Охіньки Прилуцького району на автомобілі «ГАЗ» моделі 33023, р. н. НОМЕР_1 , здійснив керування транспортним засобом без гайки кріплення колеса з правої сторони, чим порушив п. 31.4.7 ПДР України. Позивача зупинено на підставі п. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» та роз'яснено положення ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, ст. 307 КУпАП та ч. 2 ст. 308 КУпАП. Поліцейський Прилуцького РВП ГУ НП в Чернігівській області лейтенант поліції Базан І. С. діяв у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а постанова серії ЕНА № 3116723 від 23.09.2024 відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Згідно із ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожного окремо та в сукупності, керуючись законом і своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що згідно з оскаржуваною постановою серії ЕНА № 3116723 від 23.09.2024, прийнятою поліцейським Прилуцького РВП ГУ НП в Чернігівській області лейтенантом поліції Базаном І. С., 23.09.2024 о 17 год. 18 хв. у с. Охіньки по вул. Шевченка, 58, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом без гайки кріплення колеса з правої сторони ззаду, чим порушив п. 31.4.7 ПДР України, таким чином, учинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, за що на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Частиною 2 ст. 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Тобто ч. 2 ст. 77 КАСУ встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
За змістом ст. 71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, в цьому публічно-правовому спорі саме на відповідача покладено обов'язок доведення правомірності свого рішення.
Порядок дорожнього руху на території України визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з п. 31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Відповідно до п. 31.4.7 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, а саме: а) немає передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду; б) не працює звуковий сигнал; в) встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість ; г) не працюють передбачені конструкцією замки дверей кузова або кабіни, запори бортів вантажної платформи, запори горловин цистерн і паливних баків, механізм регулювання положення сидіння водія, аварійні виходи, пристрої для приведення їх у дію, привід керування дверима, спідометр, одометр, тахограф, пристрій для обігрівання і обдування скла; ґ) зруйновано корінний лист або центральний болт ресори; д) зіпсовано тягово-зчіпний або опорно-зчіпний пристрій тягача і причіпної ланки у складі автопоїзда, а також передбачені їхньою конструкцією страхувальні троси (ланцюги). Є люфти в з'єднаннях рами мотоцикла з рамою бокового причепа; е) відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики; є) відсутні: медична аптечка з нанесеними на неї відомостями про тип транспортного засобу, для якого вона призначена, - на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі, мікроавтобусі, тролейбусі, автомобілі, що перевозить небезпечний вантаж; знак аварійної зупинки (миготливий червоний ліхтар), який відповідає вимогам стандарту, - на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі; на вантажних автомобілях з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т і в автобусах з дозволеною максимальною масою понад 5 т - противідкотні упори (щонайменше два); проблискові маячки оранжевого кольору на великовагових та великогабаритних транспортних засобах, на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м; працездатний вогнегасник на легковому, вантажному автомобілі, автобусі ; ж) відсутні ремені безпеки та підголовники в транспортних засобах, де їх установка передбачена конструкцією; з) ремені безпеки не в робочому стані або мають видимі надриви на лямках; и) на мотоциклі немає передбачених конструкцією дуг безпеки; і) на мотоциклах і мопедах немає передбачених конструкцією підніжок, на сідлі - поперечних рукояток для пасажира; ї) відсутні або несправні фари і задні габаритні ліхтарі транспортного засобу, що перевозить великогабаритний, великоваговий чи небезпечний вантаж, а також проблискові маячки, світлоповертальні елементи, розпізнавальні знаки, передбачені пунктом 30.3 цих Правил.
Частина 1 статті 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуються правил дорожнього руху, зокрема частини перша, друга, третя і п'ята статті 122, частини перша, друга і четверта статті 126 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАСУ в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Такими обставинами у справах про накладення адміністративних стягнень є, крім іншого, докази вчинення особою адміністративного правопорушення.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно зі ст. 72 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Згідно з оскаржуваною постановою серії ЕНА № 3116723 від 23.09.2024 дії ОСОБА_1 , а саме керування транспортним засобом без гайки кріплення колеса з правої сторони ззаду, кваліфіковано працівником поліції як порушення п. 31.4.7 ПДР України.
Разом з цим відповідно до п. 31.4.5 (є) ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам , зокрема, відсутній болт (гайка) кріплення або є тріщини диска і ободів коліс.
Суд вважає слушними доводи позивача про те, що в п. 31.4.7 ПДР України визначено вичерпний перелік несправностей транспортного засобу, з яким відповідно до встановлених правил його експлуатація забороняється. В указаному переліку технічних несправностей, наведених у п. 31.4.7 ПДР України, не міститься такої несправності, як відсутність гайки кріплення колеса.
Таким чином, відповідачем не доведено поза розумним сумнівом порушення позивачем п. 31.4.7 ПДР України та відповідно вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, за обставин, указаних у постанові.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини») доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст. 286 КАСУ за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності адміністративний суд має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог, скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 139 КАСУ слід вирішити питання щодо судового збору.
Керуючись ст. 9, 72, 73, 77, 139, 242-246, 286 КАС України, -
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, третя особа - поліцейський ВРПП Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області лейтенант поліції Базан Іван Степанович, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване в неавтоматичному режимі, - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3116723 від 23 вересня 2024 року, прийняту поліцейським Прилуцького РВП ГУ НП в Чернігівській області Базаном Іваном Степановичем, - визнати протиправною та скасувати, а провадження в адміністративній справі - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (ЄДРПОУ 40108651; м. Чернігів, пр-т Перемоги, 74) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судових витрат зі сплати судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. М. Шевченко