Іменем України
30 грудня 2024 року м. Кропивницький
справа № 385/840/24
провадження № 22-ц/4809/1537/24
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Єгорової С. М. (суддя-доповідач), Карпенка О. Л., Чельник О. І., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 14 серпня 2024 року у складі головуючого судді Гришака А. М.
Короткий зміст позовних вимог, відзиву на позов і рішення суду першої інстанції.
У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , яким просило стягнути із відповідача на свою користь заборгованість за договором про споживчий кредит № 101985491 від 10.09.2021 у розмірі 30 557,30 грн та стягнути на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що 10.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - кредитодавець) та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 101985491.
Згідно п. 1.1. договору кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до п. 1.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 4 100,00 грн.
Згідно до п. 1.5.2. договору проценти за користування кредитом: 12.30 грн, які нараховуються за ставкою 0.01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Відповідно до п. 6.1. договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та доступний зокрема через сайт кредитодавця таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Згідно п. 6.2. договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт кредитодавця, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 227 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд кредитодавця направлено позичальнику на електроннну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими позичальником кредитодавцеві.
Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надан кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Станом на день звернення до суду строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
17.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №17/12-2021-62, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги позичальників, у тому числі за договором про споживчий кредит № 101985491 10.09.2021, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальника Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, у тому числі за договором про споживчий кредит № 101985491 від 10.09.2021, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, позивач наділений правом грошової вимоги до відповідача, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника станом на 10.05.2024, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 30557,30 грн, з яких:
- заборгованість за тілом кредиту - 4100,00 грн;
- заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 26457,30 грн;
- заборгованість за процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн.
- заборгованість з комісії - 0,00 грн.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача - адвокат Волощук В. В. заперечив щодо позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування відзиву зазначив, що позивачем не доведено наявності дійсної заборгованості, окрім розрахунку заборгованості, який не підтверджується належними доказами. Разом з тим, ТОВ «Коллект Центр» не надало до суду доказів того, що ТОВ «Мілоан», було перераховано кредитні кошти на картковий рахунок відповідача, як це передбачено кредитним договором, який ніби було укладено з відповідачем, що свідчило б про виконання самими ТОВ «Мілоан» взятих на себе зобов'язань.
Крім того, жодних договорів на отримання споживчих кредитів з ТОВ «Мілоан» відповідач не укладав. Вищевказаний договір не містять підпису відповідача, у договорі від 10.09.2021 між ТОВ «Мілоан» наявні відмітки про накладення клієнтом електронно-цифрового підпису без зазначення системи приналежності та протоколу цифрового підпису, що підтверджує дійсно належність підпису конкретній особі.
Вказує, що позивачем не надано будь-яких доказів того, що саме ОСОБА_1 підписано електронним цифровим підписом договір від 10.09.2021 між ТОВ «Мілоан», оскільки позивачем не надано ані відомості про сертифікацію ключа ЕЦП відповідача, ані відомості про особистий ключ підписувача, який має відповідати відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
У позові ТОВ «Коллект Центр» посилається на те, що, між відповідачем та ТОВ «Мілоан», яке в подальшому на підставі договору відступило своє право вимоги до ОСОБА_1 , було підписано кредитний договір, згідно якого відповідач отримав кредитні кошти у безготівковій формі. Даним договором було визначено строк кредитування та відсотки за користування кредитними коштами. Доводячи існування боргу за кредитом та його розмір, позивач надав до суду розрахунок заборгованості. Інших доказів виникнення заборгованості та її розміру позивач не надав (а.с.49-51).
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 14 серпня 2024 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором про споживчий кредит № 101985491 від 10.09.2021 року в розмірі 30557,30 грн, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 4100,00 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 26457,30 грн; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн та витрати на правову допомогу в сумі 4 000 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Волощук Володимир Володимирович, подала до Кропивницього апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 14 серпня 2024 року в даній справі та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що позивачем не надано будь-яких доказів того, що саме ОСОБА_1 підписано електронним цифровим підписом договір від 10.09.2021 між ТОВ «Мілоан» оскільки позивачем не надано ані відомості про сертифікацію ключа ЕЦП відповідача, ані відомості про особистий ключ підписувача, який має відповідати відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Крім того, в матеріалах справи відсутнє підтвердження про зарахування кредитних коштів на банківський рахунок відповідача.
Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» не надало до суду належних доказів того, що відповідачка належним чином була ознайомлена із умовами договору щодо виконання зобов'язань згідно даного договору.
В апеляційній скарзі наголошується, що жодних договорів на отримання споживчих кредитів з ТОВ «Мілоан» відповідач не укладала, а лише підтвердила, що ознайомлена з умовами надання банківських послуг.
Позивачем не доведено факту укладення між сторонами кредитного договору, що свідчить про те, що сторонами не було погоджено розміру та умов повернення грошових коштів, а також сплати процентів та відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
У письмових поясненнях представник позивача просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Позиція апеляційного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Згідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.
10.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №101985491.
Даний договір підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором S31054, час:10.09.2021 13:05 та ОСОБА_2 , ТОВ «Мілоан» час:10.09.2021 13:02.
Згідно пункту 1.1. договору кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4. договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Відповідно до пункту 1.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 4 100.00 грн у валюті: Українські гривні.
Пунктом 1.3. визначено, що кредит надається строком на 30 днів з 10.09.2021 (строк кредитування).
Відповідно до пунтку 1.4. договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 10.10.2021.
Згідно пункту 1.5. договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 12.30 грн в грошовому виразі та 4.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 4112.30 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань.
Пунктом 1.5.2. договору передбачено, що проценти за користування кредитом: 12.30 грн, які нараховуються за ставкою 0.01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно пункту 2.1. договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Пунктами 6.1. - 6.2. передбачено порядок укладення договору.
Так, пунктом 6.1. передбачено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Розміщені в Особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у Правилах). Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими позичальником Товариству (а.с.6-10).
Згідно довідки про ідентифікацію, виданою ТОВ «Мілоан», клієнт ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з яким укладено договір №101985491 від 10.09.2021 ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): Одноразовий ідентифікатор - S31054; Дата відправки ідентифікатора позичальнику - 10.09.2021; Номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор - НОМЕР_4 (а.с.13).
До договору долучено графік платежів за договором про споживчий кредит 101985491 від 10.09.2021, паспорт споживчого кредиту №101985491 та анкету-заяву на кредит №101985491 (а.с.10 зворот -12).
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та перерахувало ОСОБА_1 на її кредитний рахунок № НОМЕР_2 кредитні кошти у розмірі 4100,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення 32258908 від 10.09.2021 (а.с. 13).
Згідно листа АТ КБ «ПриватБанк» від 31.07.2024 №20.1.0.0.0/7-240726/58229, на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 10.09.2021 здійснено переказ коштів на суму 4 100,00 грн. Інформація про платника відсутня (а.с. 87). В підтвердження даної обставини банком додатково надано виписку по рахунку № НОМЕР_3 за період з 10.09.2021 по 17.12.2021 (а.с. 88-89).
17.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 17/12-2021-62, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі, за Договором про споживчий кредит № 101985491 від 10.09.2021, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 (а.с. 17-22).
В свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі, за Договором про споживчий кредит № 101985491 від 10.09.2021 pоку, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 (а.с. 23-28).
Відповідно до наданих позивачем розрахунків, заборгованість ОСОБА_1 станом на 10.05.2024 перед ТОВ «Коллект Центр» становить 30 557,30 грн, з яких:
- заборгованість за тілом кредиту - 4100,00 грн;
- заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 26457,30 грн (а.с. 14-16).
Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис є одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У ч. 1 та ч. 2 ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642 ЦК України).
Таким чином, кредитний договір укладається в письмовій формі, в якому сторонами погоджується розмір кредиту, розмір відсоткової ставки, порядок застосування неустойки за порушення грошового зобов'язання, порядок погашення заборгованості, та інші умови.
За приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Із зазначеного позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що ОСОБА_1 здійснено усі необхідні дії, спрямовані на укладення кредитного договору №101985491 від 10.09.2021.
Згідно наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що 10.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №101985491. Договір підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором S31054, час:10.09.2021 13:05 та ОСОБА_2 , ТОВ «Мілоан» час:10.09.2021 13:02.
Згідно довідки про ідентифікацію, виданою ТОВ «Мілоан», клієнт ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з яким укладено договір №101985491 від 10.09.2021 ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): Одноразовий ідентифікатор - S31054; Дата відправки ідентифікатора позичальнику - 10.09.2021; Номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор - НОМЕР_4 (а.с.13).
Заповненням Анкети-заяви на кредит № 101985491 від 10.09.2021 та підписанням договору про споживчий кредит №101985491 від 10.09.2021 за допомогою одноразового ідентифікатора, відповідач підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Без вчинення вказаних дій по попередньому заповненню Анкети-заяви та надання особистих даних для оформлення кредитного договору, у тому числі номеру телефону для отримання одноразового ідентифікатора, такий правочин не був би укладений.
Тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №101985491 від 10.09.2021.
Матеріали справи не містять будь - яких доказів, які б спростували створення відповідачем особистого кабінету на сайті ТОВ «Мілоан», приналежність засобів зв'язку, як то номеру мобільного телефону та електронної пошти, які використовувались, як ТОВ «Мілоан», так і відповідачем при укладенні договору, іншій особі ніж відповідач, а також як укладення самого договору, так і отримання відповідачем коштів на її картковий рахунок (приналежність такого не відповідачу, а іншій особі, відповідачем також не доведено).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Встановивши, що між сторонами виникли договірні відносини за умовами кредитного договору №101985491 від 10.09.2021 колегія суддів констатує, що у відповідача виникли права щодо користування і обов'язки з повернення кредитних коштів.
Колегія суддів звертає увагу на те, що одним із принципів цивільного судочинства є змагальність сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та відповідно, несе ризик настання наслідків, пов'язаний із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Сторона відповідача не надала належних та допустих доказів на спростування факту укладення між нею та ТОВ «Мілоан» кредитного договору і одержання кредитних коштів на свій банківський рахунок.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про доведеність належними та допустимими доказами факту, що між відповідачем та первісним кредитором погоджено розмір наданого кредиту, розмір, підстави стягнення процентів за користування кредитними коштами та інші платежі відповідно до умов договору.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, а лише зводяться до незгоди з судовим рішенням.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Виходячи з викладеного, судом першої інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, не порушено норми процесуального права.
З підстав, передбачених статтею ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції, в оскаржуваній частині - без змін.
Оскільки оскаржене судове рішення залишене без змін, а скарга без задоволення, то згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу, і поверненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 14 серпня 2024 року залишити без змін
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови складено 30.12.2024.
Судді С. М. Єгорова
О. Л. Карпенко
О. І. Чельник