Справа № 761/8050/24
Провадження №1-кп/761/2874/2024
іменем України
04 березня 2024 року м. Київ
Шевченківський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши в м. Києві в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.02.2024 за № 12024105100000321 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Морівськ Козелецького району Чернігівської області, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1)23.03.2021 вироком Шевченківського районного суду міста Києва за ч. 1 ст. 190 КК України, до покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить, 850 грн.,
2) 31.08.2022 вироком Шевченківського районного суду міста Києва за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
ОСОБА_3 , маючи умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив кримінальний проступок в сфері незаконного обігу психотропних речовин за наступних обставин.
Так, ОСОБА_3 , у невстановлені час та місці, але не пізніше 16 лютого 2024 року, за невстановлених обставин, від невстановленої особи, придбав та почав незаконно зберігати особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, з метою власного вживання, без мети збуту.
У подальшому, 16 лютого 2024 року приблизно о 13 год. 00 хв., ОСОБА_3 , який у лівій зовнішній кишені одягнутої на ньому куртки, зберігав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP та знаходився за адресою: місто Київ, вулиця Данила Щербаківського, 41, зупинено працівниками Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві та на запитання яких відповів, що у лівій зовнішній кишені одягнутої на ньому куртки, зберігає особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Після чого, на місце події викликано слідчо-оперативну групу Шевченківського УП.
16 лютого 2024 року в період часу з 14 год. 11 хв. по 14 год. 30 хв., за адресою: місто Київ, вулиця Данила Щербаківського, 41, в ході затримання ОСОБА_3 , під час проведення його особистого обшуку, з лівої зовнішньої кишені одягнутої на ньому куртки, працівниками поліції Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві вилучено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,523 г.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.
Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України обумовлено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Як убачається із матеріалів кримінального провадження, до обвинувального акту прокурором додано клопотання про його розгляд у спрощеному провадженні, з урахуванням тих обставин, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності. З огляду на наведене, відповідно до приписів ч. 1 ст. 302 КПК України прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту долучено письмову заяву ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_4 , у якій ОСОБА_3 зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку він беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, та згоден із розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному порядку.
Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
З урахуванням наведеного та виконанням вимог КПК України, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому статтями 381 - 382 КПК України.
Відповідно до частини 2 статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Згідно із приписами ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
Органом досудового розслідування установлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, установлені судом.
Обвинувачений ОСОБА_3 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_4 обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України не оспорює, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.
Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не установлено.
Також судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий та не відбув призначені покарання за попередніми вироками.
З урахуванням усіх обставин у справі, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, та беручи до уваги, що ОСОБА_3 , будучи неодноразово судимим, не відбув призначені покарання у виді штрафу та громадських робіт, суд призначаючи йому покарання за цим вироком серед альтернативних покарань обирає покарання у виді обмеження волі на певний строк.
Разом із цим, при призначенні ОСОБА_3 остаточного покарання слід керуватися положенням ст. 71 КК України та призначити йому покарання за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Шевченківського районного суду міста Києва 31.08.2022 у виді громадських робіт, застосувавши правила ст. 72 КК України, а вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 23.03.2021, яким призначено покарання у виді штрафу виконувати самостійно.
Зважаючи на наведене а також з метою досягнення мети у вигляді виправлення обвинуваченого, підстав для застосування ст. 75 КК України немає, оскільки ОСОБА_3 раніше судимий за вчинення умисного злочину, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, не відбув призначені покарання за попередніми вироками, вчинив новий кримінальний проступок, у зв'язку з чим, на думку суду, беручи до уваги обставини справи та особу винного, виправлення засудженого без реального відбування покарання неможливе.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався, цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів слід вирішити у відповідно до ст.100 КПК України.
Витрати, пов'язані із залученням експерта необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст.ст. 100, 124, 369-371, 373- 374, 381-382, 394 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком приєднати частину невідбутого покарання за вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 31.08.2022, за правилами ст. 72 КК України та остаточно визначити ОСОБА_3 до відбуття покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 10 (десять) днів.
Вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 23.03.2021 за яким ОСОБА_3 призначено покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. - виконувати самостійно.
Строк покарання у виді обмеження волі ОСОБА_3 , відповідно до ст. 58 КВК України, рахувати з дня його прибуття і постановки на облік у виправному центрі.
Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати, які складають 3029 (три тисячі двадцять дев'ять) грн. 12 коп. на користь держави.
Речові докази: особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено PVP, загальною масою 0, 523 г., яка передана на зберігання до камери схову Шевченківського УП ГУНП у м. Києві - знищити; інші зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1