Справа № 761/33764/20
Провадження № 1-кп/761/993/2024
12 березня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря судових зсідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження, відомості про яке, внесено до ЄРДР за № 12020105100000044 від 03 липня 2020 року щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1; ст. 128 КК України,
Стороною обвинувачення ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він будучи особою, раніше неодноразово притягнутою до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за ст. 173-2 КУПАП, діючи в порушення вимог ст.28 «Конституції України», згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, ст.29 «Конституції України», згідно якої кожна людина має право на особисту недоторканість, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно систематично вчиняє фізичне психологічне насильство по відношенню до своїх дідуся ОСОБА_6 та бабусі ОСОБА_7 , з яким він проживає в одному помешканні, що призвело до фізичних та психологічних страждань ОСОБА_7 та психологічних страждань ОСОБА_6 , а також погіршення якості їх життя, що виразилось у формі постійних переживань, напруги, страху, побоювань щодо агресивної поведінки ОСОБА_4 , тривоги, образ, емоційної пригніченості, плаксивості, неможливість повноцінного відпочинку.
Так, ОСОБА_4 в період часу з 17 січня 2020 року по 10 липня 2020 року, перебуваючи по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на заподіяння фізичних та психологічних страждань на грунті неприязних відносин, систематично вчиняв психологічне насильство над дідусем ОСОБА_6 та фізичне і психологічне насильство над бабусею ОСОБА_7 , мешканцями квартири АДРЕСА_3 , що призвело до фізичних та психологічних страждань ОСОБА_7 та психологічних страждань ОСОБА_6 , погіршило якість життя потерпілих.
Зокрема, 17 січня 2020 року, приблизно о 18 год. 15 хв., ОСОБА_8 , перебуваючи по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно свого дідуся ОСОБА_6 та бабусі ОСОБА_7 дії психологічного насильства, що виразилися у словесних образах нецензурними словами, залякуванні, погрозах нанести побої та спричинити тілесні ушкодження потерпілим.
Також, 04 березня 2020 року, близько 16 год. 20 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи по вищевказаному місцю проживання, вчинив відносно дідуся ОСОБА_6 та бабусі ОСОБА_7 , дії психологічного насильства, що виразилося у тому, що ОСОБА_4 словесно ображав потерпілих нецензурними словами, залякував, погрожував нанести побої та спричинити тілесні ушкодження потерпілим.
Окрім того, 11 березня 2020 року, близько 21 год. 20 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи по вищевказаному місцю проживання, вчинив відносно дідуся ОСОБА_6 та бабусі ОСОБА_7 , дії психологічного насильства, що виразилося у тому, шо ОСОБА_4 словесно ображав потерпілих нецензурними словами, залякував, погрожував нанести побої та спричинити тілесні ушкодження потерпілим, шарпав потерпілого ОСОБА_6 за одяг.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 10 липня 2020 року, близько о 21 год. 00 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи по вищевказаному проживання, вчинив відносно бабусі ОСОБА_7 дії психологічного та ображав потерпілу фізичного насильства, що виразилося у тому, що ОСОБА_4 словесно нецензурними словами, залякував, погрожував нанести побої та штовхнув ОСОБА_7 , внаслідок чого остання відчула фізичний біль та отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Отже, вказаними систематичними діями ОСОБА_4 , вчинив домашнє насильство, чим спричинив своєму дідусеві ОСОБА_6 систематичні психологічні страждання, що завдали шкоди його психічному здоров'ю, чим погіршили якість його життя, а також спричинив своїй бабусі потерпілій ОСОБА_7 систематичні психологічні та фізичні страждання, чим погіршив якість її життя.
Крім того, 10 липня 2020 року, близько 21 год. 00 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_4 , в ході сварки з своєю бабусею ОСОБА_7 , проявляючи злочинну недбалість, яка виразилася в тому, що ОСОБА_4 не передбачив можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, діючи умисно штовхнув потерпілу ОСОБА_7 руками у груди, від чого остання, не втримавши рівновагу, з висоти власного зросту впала на підлогу на праву руку, внаслідок чого отримала перелом правої променевої кістки зі зміщенням уламків, тобто середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Отже, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення фізичного, психологічного насильства, щодо осіб, з якими перебуває у сімейних відносинах, що призвело до фізичних та психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілих осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України та у спричиненні необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_9 заявила клопотання щодо звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження стосовно нього.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника, при цьому зазначив, що усвідомлює, що вказана підстава для закриття кримінального провадження не є реабілітуючою.
Прокурор не заперечувала проти задоволення вказаного клопотання, звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України та закриття кримінального провадження.
Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, та наявні в розпорядженні суду матеріали кримінального провадження, дійшов наступних висновків.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За правилами ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років і до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1; ст. 128 КК України, які є нетяжкими злочинами у відповідності до ст. 12 КК України, за які передбачено, покарання, зокрема у виді позбавленням волі на строк до двох років.
Таким чином, з моменту вчинення інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень минуло більш як три роки, при цьому, перебіг строку давності стосовно цього обвинуваченого не зупинявся та не переривався.
Враховуючи наведене ОСОБА_4 слід звільнити від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності, зазначених у п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження стосовно нього необхідно закрити.
Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 286, 350 КПК України, суд
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1; ст. 128 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, визначених у п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України
Кримінальне провадження № 12020105100000044 від 03 липня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1; ст. 128 КК України, - закрити.
Речові докази - зберігати в матеріалах справи.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1