СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
(заочне)
ун. № 759/4207/24
пр. № 2/759/2477/24
16 квітня 2024 року м.Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Сенько М.Ф., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів
встановив:
ОСОБА_1 через свого представника-адвоката Сірик Ю.В. звернувся до суду з позовом до відповідача про зменшення розміру аліментів, з частини усіх видів заробітку (доходу) на 1/6 частину усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у позивача народилась друга дитина і змінився сімейний стан, тому є підстави для зміни розміру присуджених аліментів.
Провадження за позовом відкрите відповідно до ухвали судді від 08.03.2024 р., справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач відзив на позов не надіслала, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не надходило.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Судом встановлено таке.
Так, ОСОБА_1 знаходився в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
14.07.2022 року рішенням Святошинського районного суду м. Києва, справа №759/3687/22 шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.
24.11.2021 року Святошинським районним судом м. Києва був винесений судовий наказ (справа №759/26523/21), яким з позивача на користь відповідачки стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімумум для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 22.11.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
10.09.2022 року позивач одружився з ОСОБА_4 .. Від шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_5 . Оскільки дитина маленька, жінка позивача знаходиться в декретній відпустці та доглядає за дитиною. Крім того, за останній час стан здоров'я позивача суттєво погіршився і він має необхідність постійно витрачати кошти на лікування.
Відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.
Згідно частини 1 статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, не дозволяє йому утримувати дитину, він може зменшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.
Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Так, належних та допустимих доказів того, що з моменту винесення судового рішення суттєво змінились обставини, які не дають змоги виплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, позивачем не надано.
Позивачем не надано доказів зміни його матеріального стану, що унеможливлює сплату аліментів у визначеному судом раніше розмірі.
Матеріали справи не містять доказів про відсутність у позивача доходів для сплати аліментів у визначеному розмірі, з огляду на витрати, які він несе, розмір яких також не підтверджений, суд вважає, що у задоволенні позовної заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 76 81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України суд,
ухвалив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити .
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Суддя Сенько М.Ф.