справа № 753/25477/24
провадження № 1-кс/753/3608/24
"31" грудня 2024 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
м. Наро-Фоминськ Московської обл. Російської Федерації, громадянина України, українця, із середньою-спеціальною освітою, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100020004984 від 29.12.2024 року за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, -
Слідчий СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за погодженням з прокурором Дарницького окружної прокуратури м. Києва звернувся до слідчого судді з клопотанням за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100020004984 від 29.12.2024 року за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби відносно підозрюваного ОСОБА_4 , посилаючись на існування ризиків, передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду, вчиненні іншого кримінального правопорушення. Вважаючи, що покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, у вчиненні якого він підозрюється, та можливість призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, те, що він раніше судимий вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 15.09.2020 року до 5 років позбавлення волі, звільнений у відповідності до ст.75 КК України від покарання з випробовуванням строком на 3 роки, й у суді перебуває обвинувальний акт щодо нього за ч.1 ст.296 КК України, на шлях виправлення не став, й усвідомлюючи суворість покарання, яке загрожує, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на відсутність законних джерел отримання існування, його особу.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у виглядідомашнього арешту у нічний час доби обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування пропонованого заходу, посилаючись на ризики, визначені п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме переховування підозрюваним від органів досудового розслідування та/або суду,вчинення іншого кримінального правопорушення.
Захисник щодо клопотання не заперечував.
Підозрюваний підтримав позицію захисника.
Вивчивши клопотання слідчого та матеріали, додані до нього, з'ясувавши думки осіб, що приймали участь у його розгляді, зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, думку підозрюваного, його захисника, проаналізувавши надані стороною обвинувачення доказів підозри, у їх сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.
У вчиненні даного кримінального правопорушення обгрунтовано підозрюєтьсяОСОБА_4 , раніше судимий вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 15.09.2020 року до 5 років позбавлення волі, звільнений у відповідності до ст.75 КК України від покарання з випробовуванням строком на 3 роки, й у суді перебуває обвинувальний акт щодо нього за ч.1 ст. 296 КК України.
Наявність підозри у вчиненіОСОБА_4 інкримінованого злочину, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, підтверджується зібраними в кримінальному проваджені доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення; протоколами допиту свідків; протоколом огляду місця події; протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України; протоколом огляду предмету; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Із фабули правопорушення вбачається, що ОСОБА_4 , 29.12.2024 року близько 17 години 04 хвилин перебував за адресою: АДРЕСА_1 , де маючи на меті злочинний умисел на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, діючи умисно, усвідомлюючи, що його завідомо неправдиве повідомлення викличе обстановку страху у населення, порушить громадську безпеку та дезорганізує мешканців Оболонського району м. Києва, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з мобільного телефону марки «Blackview», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з абонентським номером оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 , здійснив телефонний дзвінок на спец-лінію «102» та в ході розмови, достовірно знаючи, що поширена ним інформація є неправдивою, повідомив про підготовку вибуху у Оболонському районі м. Києва та Мадані Незазежності, чим безпідставно відволік сили і засоби для перевірки вказаного повідомлення.
Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у завідомо неправдивому повідомленні про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, тобто у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
29 грудня 2024 року о 18.37 год.ОСОБА_4 затримано у порядку ч.1 ст. 208 КПК України, й 30 грудня 2024 року йому у межах вказаного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 259 КК України.
Так, прокурор вважає, що, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, та можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, спонукатиме його до переховування від органів досудового розслідування та/або суду, попередню судимість, наявність обвинувального акту в іншій кримінальній справі, який перебуває на розгляді у суді, те, що він не має законних джерел на існування (доходу), може вчинити інші злочини.
Наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу відносно такого підозрюваного.
Практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Відповідно до положень ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа та інші.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також ризиків, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені у п.п.1, 5 ч. 1 цієї статті, що є підставою для застосування до нього запобіжного заходу.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зважаючи на санкцію статті, яка йому інкримінується, й розуміння наслідків покарання може вплинути на зміну процесуальної поведінки підозрюваного.
Зазначені обставини у їх сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний, зважаючи на обставини вчиненого ним злочину, його особу, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, й про реальність даного ризику також свідчить факт відсутності у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, законних джерел для існування, зареєстрованого місця проживання.
Отже наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу.
Варто зауважити, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Беручи до уваги обставини передбачені ст.178 КПК України, а саме наявність вагомих доказів, що підтверджують факт вчинення підозрюваним злочину, тяжкість вчиненого ним злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 6 років, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи, зважаючи на його особу, порівняно із пропонованим прокурором - домашнім арештом у нічний час доби, не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, вважає за необхідне застосувати до підозрюваного саме такий запобіжний захід, й він є вцілому пропорційним обставинам для застосування ч.1 ст. 194 КПК України.
Відповідно до §1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Обговорюючи питання наявності ризику щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування й суду, то існування такого ризику є цілком ймовірним.
Так, підозрюваний хоча і є раніше не судимою особою, разом із тим він раніше притягувався до кримінальної відповідальністі вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 15.09.2020 року до 5 років позбавлення волі, звільнений у відповідності до ст.75 КК України від покарання з випробовуванням строком на 3 роки, й у суді перебуває обвинувальний акт щодо нього за ч.1 ст. 296 КК України, на шлях виправлення не став, підозрюється у вчиненні злочину за ч.1 ст. 259 КК України,відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, насліки вчиненого ним злочину, й усвідомлення наслідків покарання є достатньо вагомими підставами для прийняття спроб уникнути відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців (ч.6 ст. 181 КПК України).
Відтак, надавши оцінку поясненням учасників судового розгляду та матеріалам, що містяться разом з клопотанням, взявши до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його виннним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, стан здоров'я підозрюваного, його репутацію, майновий стан, відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу (особисте зобов'язання), слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби підлягає до задоволення, оскільки такий запобіжний захід забезпечить належне виконання підозрюваного покладених на нього процесуальних обов'язків.
З врахуваннях сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, в силу характеру вчиненого ним діяння та одночасної потереби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти ризикам переховування від органу досудового розслідування та суду, вчинення іншого злочину, є пропонований запобіжний захід - домашній арешт у нічний час доби.
На підстави вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 181, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 376, 395 КПК України, з урахуванням ст.ст. 5, 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУНП в місті Києві слідчого відділу Дарницького УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100020004984 від 29.12.2024 року за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби строком на 2 (два) місяці - з 31.12.2024 року до 28.02.2025 року включно у межах строку досудового розслідування.
Заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло за адресою місця проживання: АДРЕСА_2 , у період часу з 22.00 год. до 06.00 год. 31.12.2024 року до 28.02.2025 року включно, без дозволу слідчого, прокурора або суду, й покласти на нього наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду,
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну,
-уникати спілкування з свідками у цьому кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до суду апелційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.